Учасники руху ICAN
Facebook
Вранці 6 жовтня в Осло під час церемонії оголошення лауреата Нобелівської премії миру за 2017 рік прозвучала назва організації ICAN. Розповідаємо, що таке ICAN – Міжнародна кампанія за усунення ядерної зброї, як вона виникла і чим займається.

Провал Договору про нерозповсюдження ядерної зброї і виникнення ICAN

Рух International Campaign to Abolish Nuclear Weapons виник як реакція на низьку ефективність розробленого ООН Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ) від 1968 року. Підписати його відмовилися крім іншого Індія та Пакистан, які донині володіють ядерною зброєю, а також Ізраїль, який імовірно теж входить до "ядерного клубу". У 1993 році після конфлікту з МАГАТЕ свій підпис під документом відкликала Північна Корея, а з 2004 року під підозрою в розробці власної боєголовки знаходиться учасник ДНЯЗ Іран. Коли ж у 2005 році під час президентства Джорджа Буша-молодшого адміністрація США (також ядерної держави) почала говорити про обмін відповідними технологіями з Індією, стало зрозуміло, що документ не виконується належним чином і загроза, як і раніше, велика.

Тоді активіст руху за ядерне роззброєння, співголова товариства "Лікарі світу за запобігання ядерній війни" Рональд Маккой розіслав своїм однодумцям листа з пропозицією створити нову ініціативу. Вперше про створення ICAN було оголошено 23 квітня 2007 року в австралійському Мельбурні під час заходів зі збору коштів для кампанії. А 30 квітня того ж року у Відні активісти з кількох десятків країн-учасниць ДНЯЗ оголосили про початок роботи організації.

На сьогодні до складу ICAN входять 468 партнерських організацій зі 101 країни. У тому числі з п'яти ядерних держав – США, Великобританії, Франції, Китаю та Росії.

Місія ICAN словами її творця

Рональд Маккой
Фото з відкритих джерел

Маккой так описав місію створеної ним ініціативи під час з'їзду ICAN у квітні 2016 року:

"З досвіду Хіросіми і Нагасакі ми знаємо, що ядерна зброя є найбільш нелюдською і невибірковою зброєю масового знищення, яка коли-небудь загрожувала виживанню людей в планетарному масштабі і порушувала міжнародне гуманітарне право.

Ми знаємо, що володіння ядерною зброєю стимулює її поширення, що триває модернізація ядерної зброї – це насмішка над національною і глобальною безпекою і що вона буквально і потенційно може коштувати нам Землі.

Було б наївно думати, що до тих пір, поки існує ядерна зброя, вона не вибухне в результаті нещасного випадку, прорахунку або навмисно. Не тільки стримування в один прекрасний день може потерпіти невдачу, продовжує зростати також загроза ядерного тероризму. Дослідження клімату також показують, що використання лише 100 боєголовок в регіональній війні може закінчитися ядерною зимою, загибеллю врожаю і масштабним голодом.

І все ж ядерна зброя є єдиною зброєю масового знищення, яку не було заборонено міжнародним правом. Ряд організацій громадянського суспільства, включно із ICAN, в даний час працюють з урядами, щоб виправити цю аномалію і заповнити правову прогалину, створивши договір про заборону ядерної зброї".

Він також зазначив, що працюючи над ідеєю ICAN, багато в чому враховував уроки, винесені з Оттавського процесу щодо заборони протипіхотних мін. Найперший серед них: заборонити простіше, ніж регулювати.

Новий договір про боротьбу з ядерною загрозою

В грудні 2014 року напередодні ініційованої ООН Віденської конференції з питання гуманітарних наслідків застосування ядерної зброї понад 600 членів кампанії ICAN звернулися до її учасників. У їхньому зверненні йшлося про необхідність розробки нового правового документа, який усував би цю прогалину. У 2015 Генеральна Асамблея ООН заснувала відповідну відкриту робочу групу. ICAN, в свою чергу, почала готувати свої пропозиції та рекомендації до майбутнього документа. 27 жовтня 2016 Перший комітет Генасамблеї ООН підтримав проект договору, над яким працювала в тому числі ICAN, і закликав усі країни-члени брати участь у переговорах з його прийняття.

У результаті договір був схвалений у липні цього року. Представники понад 122 держав до сьогоднішнього дня поставили під ним підписи. Але прийняття документа супроводжувалося гучними заявами і відмовами. Так Росія заявила, що договір суперечить її національним інтересам і відмовилася його підписувати. А Іран і США обмінялися звинуваченнями і погрозами. Американський президент Дональд Трамп звинуватив Тегеран в порушенні попередніх домовленостей, а президент Ірану Хасан Рухані висловив невдоволення наміром Вашингтона знову ввести санкції проти його держави і пригрозив швидко повернутися до розробки ядерної зброї у відповідь. "Трамп і США намагаються вийти з ядерної угоди, переклавши всю відповідальність за зрив на Іран", – заявив пізніше глава МЗС Ірану Аббас Аракчі.

Північна Корея погрожує нівелювати всі дипломатичні зусилля

Всі ці бурхливі події відбуваються на тлі ще одного тривожного процесу – Північна Корея все частіше проводить запуски балістичних ракет і ядерні випробування, заявляє про створення водневої бомби і говорить про швидке завершення формування відповідних підрозділів збройних сил. У світових ЗМІ починають з'являтися лякаючі прогнози та експертні коментарі з приводу початку Третьої світової війни – ядерної.

Ця загроза прямо зазначена в заяві Норвезького нобелівського комітету з нагоди присудження нагороди руху ICAN:

"Ми живемо у світі, де ризик використання ядерної зброї вищий, ніж це було протягом тривалого часу. Деякі держави модернізують свої ядерні арсенали, і існує реальна небезпека того, що більше країн спробують отримати ядерну зброю, прикладом чого може служити Північна Корея. Ядерна зброя представляє собою постійну загрозу для людства і всього життя на землі. Завдяки обов'язковим міжнародним угодам міжнародне співтовариство раніше приймало заборони на протипіхотні міни, касетні боєприпаси, а також біологічну та хімічну зброю. Ядерна зброя ще більш руйнівна, але досі не стала об'єктом аналогічної міжнародної правової заборони".

Ще одна спірна Нобелівська премія миру

Беріт Райс-Андерссен
скриншот

Саме фактор небезпечної поведінки КНДР став причиною того, що нагородження ICAN було прийнято зі значною часткою скептицизму. Першими про це заговорили журналісти, які були присутні безпосередньо на прес-конференції в Осло. Нагороду прямо назвали радше символічною, а також нагадали, що це вже не перша Нобелівська премія миру за боротьбу з ядерною зброєю, але всі докладені раніше зусилля так і не мали належного ефекту, і на сьогодні проблема гостра, як ніколи.

"Пасивна поведінка і прийняття нинішньої ситуації точно не зможе спричинити жодного впливу", – заявила у відповідь голова Норвезького нобелівського комітету Беріт Райс-Андерссен. Вона також назвала нагороду цього року даниною всім активістам та організаціям, які задіяні в русі за заборону ядерної зброї, і пояснила, що ICAN була відзначена за свою провідну роль у цьому процесі, за виведення його у правове і політичне поле. Райс-Андерссен також наголосила, що цьогорічна нагорода є своєрідним посланням урядам всіх держав світу, в першу чергу країн, що володіють ядерною зброєю, і країн, які ще не підписали нових договорів, із закликом приєднатися до руху за її заборону. У тому числі посланням президентові США Дональду Трампу, який є противником договору, розробленого за участю ICAN. "Врешті-решт, у нас одна спільна мета", – сказала вона.