Фото з відкритих джерел

Хто сказав "ні" російській мові

За даними видання Financial Times, протягом останніх 22 років російська мова втратила більше позицій у країнах пострадянського простору, ніж будь-яка інша мова. Найбільш відчутно цей процес простежується в Казахстані, де у 2016 р. 20% населення, здебільшого корінного, спілкувалися вдома російською мовою, тоді як ще 15 років тому таких було 33%. Переважає російськомовне населення країни в її північній частині, де проживають росіяни та русифіковані казахи, тоді як серед казахів півдня такий відсоток значно менший. Проте мовний розподіл є характерним більш для громадян середнього віку. Молодь Казахстану надає перевагу казахській та англійській і пояснює свій вибір тим, що це дає перспективи для працевлаштування. І, здається, влада країни підтримує таку ініціативу суспільства.

У квітні 2017 р. президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв оголосив про перехід казахського алфавіту на латиницю. Вже до кінця цього року передбачається створення єдиного стандарту нового алфавіту, а з 2018 р. має розпочатися підготовка відповідних фахівців та підручників для середньої школи. Загалом процес переходу розраховано до 2025 р.  

Новини за темою: Знову мова: Які сфери життя зачіпає мовний законопроект

Серед країн Центральної Азії, що входили до складу СРСР, Казахстан є п’ятою, яка стала на шлях дерусифікації. В Узбекистані, Туркменістані, Таджикистані і Киргизії цей процес розпочався ще в 90-тих, однак триває й досі. Найбільш вдало перехід з кириличного алфавіту на латиницю відбувся на Кавказі, в Азербайджані, ще 2001 р.

Досить активними борцями з російською мовою є країни Балтії. З 1994 р. кількість російськомовного населення цих країн скоротилася на 10% і зараз становить: у Латвії – 29.8%, Литві – 7.2%, Естонії – 23.4%. Проте ці цифри можуть зменшитися. У травні 2017 р. сейм Латвії запропонував законопроект, що збільшує суму штрафів для громадян, які надають перевагу російській мові, нехтуючи державною. Особливо великі суми передбачено для посадовців. Нагадаємо, що за результатами проведеного в Латвії референдуму 2012 р. російська мова втратила статус державної. Своєю чергою Литва скорочує кількість телевізійних російськомовних програм. За даними газети Verslo Žinios, на початку червня цього року сейм Литви ухвалив законопроект, згідно з яким телеканали зобов’язуються показувати 90% програм мовами країн Євросоюзу. Діяти впровадження почне з листопада 2017 р. Щодо Естонії, то з часу ухвалення Закону про мову 2011 р., що визнає офіційною мовою лише естонську, сферу використання російської мови обмежено, хоча і не так сильно як у Латвії. Проте організація під назвою "Русская школа Эстонии", яка виступає за права російськомовних, постійно критикує мовну політику країни. Та представники нинішнього уряду Естонії мало зважають на подібні нападки. Однак з січня 2017 використання російської мови все ж стало дозволеним у медичній та судовій сферах. Нова редакція Закону про правову допомогу від 7 січня повинна забезпечити всім жителям Естонії рівний доступ до правосуддя незалежно від етнічного походження та рівня володіння державною мовою. А з травня некорінні жителі Естонії, що говорять російською мовою, мають можливість отримати анотацію до безрецептурних медичних препаратів відповідною мовою.

Також обмежує застосування російської мови і Молдова. І хоча російська в країні має статус мови міжнаціонального спілкування, а нинішній президент Ігор Додон є активним прихильником Кремля, парламент все ж ухвалив рішення потіснити мову із шкільної програми. З 2018-2019 навчального року повинна набрати чинності ст. 9 (8) Кодексу про освіту, що закріпить за російською мовою статус іноземної в системі освіти, яка буде вивчатися в національних школах за вибором. Зараз російська мова в школах з державною (румунською) мовою навчання є обов’язковим предметом гімназичного циклу. Поряд з цим  Демократична партія Молдови (ДПМ) готує до подання в парламент законопроекту про заборону іноземної пропаганди в ЗМІ, насамперед російської. Також у країні під забороною мовлення канал "Россия 24". Як вважає більшість експертів, досвід дерусифікації Молдова переймає від Грузії, яка відмовилася від російської мови ще 2009 р. Причиною такої відмови став конфлікт з Росією 2008 р. Відтоді кількість російськомовних у Грузії скоротилася до 1,1%. Натомість з 2010 р. активно зростає популярність англійської мови.

Новини за темою: У "Голосі України" опублікували закон про мовні квоти на ТБ

Експерти видання Financial Times пояснюють такі тренди політичними причинами. Полягають вони в протистоянні країн колишнього СРСР контролю з боку Росії. Адже кожна з них побоюється повторення сценарію "кримської весни" 2014 р. Тому для збереження національної цілісності ухвалюють рішення обмежити активність Росії ліквідацією мовного зв’язку. У країнах Центральної Азії та Кавказу така політика породила додатковий фактор скорочення російської мови у вигляді міграції. Етнічні росіяни та русифіковане корінне населення республік емігрують до Росії в пошуках роботи без мовних бар’єрів. Водночас економічна криза змушує молодь вивчати англійську, щоб мати змогу їхати до країн Західної Європи, США, Канади. У країнах Балтії політичні причини поєднуються з особистою ненавистю населення до російськомовних. Так звані "рускіє" відверто демонструють свою зневагу до прибалтів, продовжуючи жити на їхніх територіях. Власне кажучи, це їхня характерна риса незалежно від місця проживання. Однак чи зміниться вона, коли їхній "великий и могучий русский" стане мовою "некультурної" меншості?

Що чекає на російську мову в майбутньому?

Більшість експертів дотримуються припущення, що до 2025 р. російська мова покине десятку міжнародних мов і перейде в статус національної. Зараз за чисельністю російська перебуває на 6-му місці, а за ступенем поширеності – на 8-му. За даними соціологів, в 1990 р. російською мовою володіли 312 млн осіб у світі, в 2010 р. – 260 млн, у 2015 – 243 млн. До 2025 р. російською говоритимуть 215 млн – на 17% менше, ніж у 2010 р. Цілком можливо, що відбудеться звуження ареалу "русского мира" до меж Москви та Подмосков’я.

Однак чи є надія, що це спонукає російську владу зацікавиться внутрішніми мовними питаннями? Адже останнім часом лінгвісти дуже переймаються, що російська літературна мова стала засмічуватися сленгом, іноземними словами, лайкою. Російський журналіст Максим Соколов про сучасну мову сказав таке: "фактична легалізація бандитизму на всіх рівнях суспільного життя вимагає визнати кримінальний жаргон суттєвою компонентою нової мови". Експерти констатують, що росіяни перестали дотримуватися культури мови, а влада не приділяє цьому уваги. Проте вона більше переймається, як врятувати "великий и могучий" і захистити "русскоязычных" далеко за межами країни.

Насамперед представники РФ активно критикують реформи, які стосуються мовного питання, називаючи їх посиленням пропагандистських заходів через ЗМІ та інші комунікації. По-друге, активно пропагуючи захист "русского мира", проводять численні семінари, зустрічі в рамках волонтерських програм розвитку та популяризації російської мови. Найвідомішими є міжнародна волонтерська програма "Послы русского языка в мире" та конкурс "Творческие стажировки в России". Конкурсу 10 років, і він проводиться в Санкт-Петербурзі фондом імені Д. С. Лихачова для іноземних фахівців-гуманітаріїв, які працюють над творчими проектами в галузі російської історії та культури для широкої зарубіжної аудиторії. Мета заходу - популяризація російської мови та культури за кордоном. Волонтерську програму "Послы русского языка в мире" ініційовано Державним інститутом російської мови ім. О. С. Пушкіна в рамках реалізації Програми розвитку діяльності студентських об’єднань за лінією міністерства освіти та науки Росії. Її мета – популяризація російської мови, культури і літератури в Росії і за кордоном, а також розвиток і зміцнення партнерських зв’язків міжвишівського і міжнародного характеру, пропаганда культурних цінностей толерантності та організація діалогу культур. Подібною діяльністю займається МГУ ім. М. Ломоносова, в шести філіях якого навчаються 3 тис. російських і зарубіжних студентів. Крім цього, щороку в Росії на комерційній основі навчаються понад 260 тис. іноземних студентів; 6 тис. викладачів і керівників російських шкіл за кордоном беруть участь у програмах підвищення кваліфікації за лінією Росспівробітництва. Проте це лише мала частина того, що влада РФ готова робити заради збереження мови на міжнародному рівні. За словами спікера РФ В. Матвієнко, "для повноцінного відродження в світі інтересу до російської мови ми маємо вести постійну серйозну роботу, а саме: створювати адресні програми методичної допомоги викладачам-русистам, розвивати інтерактивну освіту, мотивувати молодь до вивчення російської мови". Що ж, як для Росії, то обіцянок достатньо. Головне, все сказане втілити в життя. Однак чи потрібна світу російська мова?

Новини за темою: До скандального законопроекту про українську мову додали норми про друковані ЗМІ і книговидання

Відгук на це запитання можна віднайти у промові колишнього держсекретаря США Джона Керрі, з якою він виступав перед слухачами Гарвардського університету. У ній він запропонував американцям вивчати російську мову, щоб мати вплив на адміністрацію Дональда Трампа. Ця пропозиція пролунала на тлі заяв про втручання Росії в американські вибори. Раніше повідомлялося про оголошення тендеру на викладання російської воєнної термінології спецпідрозділам нацгвардії США. Передбачалося, що спецкурси проводитимуться від трьох до шести тижнів, а їх програма має охоплювати огляд культурних особливостей країни та персоналії. Проте це може бути виключно навчальною метою. Самі ж американці не цікавляться Росією ще з часів Рузвельта. Та навіть якщо в США або Європі й цікавитимуться російською мовою, це буде лише черговий мейнстрім, або протистояння кібератакам.

Мовні ініціативи України            

За останніми підрахунками, кількість російськомовного населення в Україні скоротилося на 9% і на 2016 р. становить 24%. Поширення української мови в усіх сферах суспільного життя може додатково скоротити цей відсоток. Після анексії Криму та початку війни з Росією на Донбасі був момент, коли пожвавились розмови про запровадження латинського алфавіту. З’явився навіть громадський рух Latynka.tak. Однак досі ідея не набула широкої громадської підтримки. Та незважаючи на це, зниження популярності російської мови в країнах Балтії, Центральній Азії та країнах Кавказу і Східної Європи є позитивною тенденцією для України. Принаймні дає надію на можливе прискорення реалізації закону про державну мову. Що, власне, і сприятиме дистанціюванню від Росії та її пропаганди.

У цьому напрямі вже діють деякі ініціативи українського уряду. До законів про квоти та блокування російських веб-сайтів з 9 червня додається законопроект № 5670-д "Про забезпечення функціонування української мови як державної". Законопроект спрямовано на регулювання порядку застосування української мови як державної у публічних сферах суспільного життя. При цьому дія документу не поширюватиметься на мову релігійних обрядів та на сферу приватного спілкування між особами.

Новини за темою: У Раді готують законопроект про мовні квоти в друкованих ЗМІ

Для відродження та посилення національної ідентичності такі кроки є, звичайно, позитивними. Однак остаточне вирішення мовного питання в Україні ускладнюється тим, що крім російської мови в прикордонних областях мають сильні позиції польська, угорська, румунська. Населення Буковини, Волині та Закарпаття володіє цими мовами навіть краще, ніж українською. Це викликає ситуації непорозуміння між громадянами різних регіонів України. Своєю чергою Міністерство освіти і науки України констатує, що учні західноукраїнських областей часто мають найнижчі результати ЗНО з української мови та літератури. Тісні зв’язки прикордонного населення спричинили практику подвійного громадянства. Урядовий сайт Угорщини повідомляв, що в лютому 2015 р. майже 94 тис. закарпатців отримали угорські паспорти. Румуни залюбки дають свої паспорти мешканцям Чернівецької області, а на Львівщині та Волині власники карти поляка хоча й залишаються українськими громадянами, проте є фактично потенційними мігрантами: переїхавши до Польщі, вони отримають там чимало преференцій та без зайвих перешкод можуть здобути польське громадянство.

Звичайно, така проблема потребує об’єктивних рішень в ухвалі мовного законодавства, адже різкі дії можуть призвести до додаткового загострення політичної  ситуації в країні. Тут доречно було б заручитися іноземним досвідом. Усі країни, в яких існує найменша небезпека для мови, намагаються посилити своє мовне законодавство. Лише в США та Британії немає мовних законів. У Швеції схвалили закон про єдину державну шведську мову після того, як запропонували зробити англійську мову другою державною. Проте у світі є країни, в яких мирно співіснують декілька державних мов. Загалом у 86 (45%) державах із 193 мовна політика ґрунтується на засадах саме полілінгвізму, і за спостереженнями соціолінгвістів, кількість дво- та багатомовних ситуацій щороку зростає. Найбільш усталеними є фінська, бельгійська та канадська моделі двомовності. У Конституції РФ статті про державну мову немає взагалі, а, отже, й мовного питання, як такого, не існує. Польські законодавці у ст. 27-й Основного закону записали: "У польській республіці керівною мовою є польська мова. Це правило не порушує прав народних меншин, що виникають з ратифікованих міжнародних договорів". Ось так, ефектно і виразно.

Новини за темою: Мова перемоги: Як депутати українізували телеефір

Чи обиратиме між цими прикладами українська влада - невідомо. Проте розв`язання мовного питання має закріплюватися економічними та соціальними гарантіями як для титульної нації, так і для нацменшин. Якщо простіше, то коли населення хоче жити в країні, а вона забезпечує його потреби, то конфлікту мов не виникає. Адже більшою мірою питання мови є спробою приховати проблеми бідності та корупції.

Проблема зниження популярності російської мови є доволі політизованою. Адже Росія припустилася ряду стратегічних помилок у міжнародній політиці. Її рейтинг серед світових лідерів впав, теж саме стосується і її мови як головного ідеологічного компоненту. Проте це вчергове демонструє представникам російської влади, що час займатися внутрішніми справами, а не рятувати "русский мир" за межами країни. Та й самим російськомовним час зрозуміти, що знання декількох мов є ознакою хорошого тону, а не утисками і дискримінацією.