Фото з відкритих джерел
Все більше українців виїжджають на роботу за кордон. За останні три роки кількість наших співвітчизників, які працюють за кордоном, збільшилася на 30% і складає близько 7 млн людей. Про це свідчать дані Інституту трансформації суспільства. Найчастіше для працевлаштування українці обирають країни Східної Європи, лідером серед яких є Польща. Зараз в цій країні працює близько 2 млн українців, в Чехії – близько 800 000, в Угорщині – близько 400 000, що приблизно в два-два з половиною рази більше порівняно з 2013 роком. За даними Інституту трансформації суспільства, українці виїжджають з Росії і країн СНД, де зараз працюють 1-1,5 млн українців. ЗЧерез напружені відносини між двома країнами вони віддають перевагу не Росії, а країнам Східної Європи.

Економіка падає

"Згоден з тим, що повітря в Україні просочене атмосферою еміграції. Це все тому, що воно у нас не просочене атмосферою підприємництва. Я майже 20 років прожив за кордоном, працюючи в сфері ІТ, і добре відчув на собі, що це означає", – написав на своїй сторінці в Facebook радник міського голови Львова Ілля Кенингштейн. Українці дійсно готові переїхати. За даними дослідження Research & Branding Group, в грудні 2016 року близько 34% українців заявили, що хотіли б виїхати з країни. Для порівняння: у лютому 2015 року таких було тільки 28%. За оцінками лідера незалежної профспілки "Трудова Солідарність" Віталія Махинька, кількість людей, що виїжджають з України, щороку збільшується на 100%.

Чому українці активно емігрують? Головними причинами можливої еміграції, за даними опитування Research & Branding Group, українці назвали пропозицію прибуткової роботи (28%) та збройний конфлікт (27%). Важливими чинниками є економічні проблеми в країні (19%), сімейні обставини (18%), відсутність умов для самореалізації (9%) і політична нестабільність (7%). "Велика частина українців, що емігрують, не бачать себе в сучасній Україні, не бачать майбутнього для своїх дітей, не бачать можливості для самореалізації, хтось біжить від війни", – підкреслює Віталій Махинько. Наприклад, польські роботодавці готові платити фахівцю з викладення товару в торгових центрах близько 15 тис. грн, пакувальнику продовольчих товарів – близько 17 тис. грн, комплектувальнику електричних кабелів – близько 20 тис. грн на місяць. Деякі компанії частково компенсують проживання та харчування, тому велику частину суми можна заощадити. В Україні ж доходи працівників такої ж кваліфікації, як правило, в три рази менші.

Я б розділив українських мігрантів на такі категорії, каже Віталій Махинько. Перші їдуть до Європи підзаробити, перебитися в складний період, при цьому чітко розуміють, що з України назавжди виїжджати не збираються. Друга – це українці, які тимчасово виїхали на заробітки, освоїлися, побачили, що там їм жити комфортніше, і починають різними способами перетягувати свої сім'ї. Третя категорія – це українці, які цілеспрямовано їдуть з України назавжди. "Окремо треба сказати про студентів, у минулому навчальному році в Польщі їх навчалося 35 000. Як правило, вони в Україну не повертаються", – констатує експерт.

Східна Європа в лідерах

Українські трудові мігранти віддають перевагу країнам Східної Європи, які зацікавлені залучити на роботу українців. Наприклад, до 2015 року в силу вступила нова редакція розпорядження міністра праці і соціальної політики Польщі, що дозволяє працевлаштовувати іноземців без дозволу на роботу для студентів стаціонарної форми навчання та аспірантів. Заяви про прийом на роботу для інших категорій іноземців потрібно реєструвати в повітових управліннях праці (аналог центрів зайнятості в Україні).

Правила працевлаштування спрощує і Чехія, уряд якої розробив проект про працевлаштування не менше ніж 5 тис. українських фахівців. Над подібною ініціативою працюють і в Угорщині. До 10% трудового населення країн Східної Європи, переважно молоді люди, які переїжджають до Великобританії, Німеччини, Норвегії та ін. Видання The Economist повідомило, що через масову міграцію країни Східної Європи чекає обвал економіки. Дефіцит кадрів також позначається на інвестиційній привабливості. Наприклад, працездатне населення Латвії скоротилося на 25% за останні сім років, а місцевим компаніям просто нікого наймати на роботу.

Масова міграція працездатного українського населення може негативно позначитися на економіці країни. Виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко підкреслює, що менша кількість працівників призведе до скорочення надходжень до бюджету від сплачених податків і зробить Україну менш привабливою для інвесторів, і, як наслідок, ВВП впаде. Хто буде відкривати підприємство в країні, де спостерігається дефіцит кадрів?

Друга проблема – це наповнення Пенсійного фонду. Вона існує протягом останніх десяти років. За даними уряду, цього року з необхідних 283 млрд нестача становить близько 142 млрд грн. Компенсувати дефіцит планується за рахунок бюджету, а за умови значної міграції населення ця проблема може лише погіршитися.

Корнєєв Андрій