banner banner banner

Сезон розпродажу: Як і кому потрібно продавати українську землю

В Україні дозволять продаж землі. Народ обурився. Хіба можна? Адже українські чорноземи годують міста, дають тисячі робочих місць. Села - це майже 80% площі всієї країни. То ж чи справді волю українців виконують народні обранці, які голосують за відповідний законопроект. І чи бодай усвідомлюють логіку власних дій?

Сезон розпродажу: Як і кому потрібно продавати українську землю
112.ua

Ліга корупції

Програма "112 Україна"

В Україні дозволять продаж землі. Народ обурився. Хіба можна? Адже українські чорноземи годують міста, дають тисячі робочих місць. Села - це майже 80% площі всієї країни. То ж чи справді волю українців виконують народні обранці, які голосують за відповідний законопроект. І чи бодай усвідомлюють логіку власних дій?

Мораторій на  продаж земель сільськогосподарського призначення був накладений у 2001 році. Це було тимчасове відстрочення до 2004 року. Мораторій подовжували 7 разів і відкладали земельну реформу на потім.

І от 10 жовтня 2019 року нова політична сила, депутати від партії "Слуга народу" внесли законопроект щодо обігу земель сільськогосподарського призначення

Міністр економіки запевняє, влада має на меті захистити інтереси тих власників наділів, які начебто бажають продати їх, та закон не дозволяє.

Українці розпочинають протести: аграрії перекривають дороги. І навіть приносять мертву свиню під стіни парламенту.

* * *

Українська земля сільськогосподарського призначення це 42 мільйони гектарів. Донедавна на власних наділах селяни працювали самі, або віддавали  в оренду. Нині фермери бояться залишитись без господарства, а селяни – без роботи.

В кулуарах припускають, що землю просто скуплять олігархи. Що з цього правда, а що міф, та чим насправді обернеться земельна реформа – далі у програмі.

Президент України Володимир Зеленський у своєму зверненні до українців сказав, що українці насправді не є повноцінними власниками цієї землі. Держава не надала їм такої можливості.

Так президент Володимир Зеленський анонсує відкриття ринку землі. Закликає українців не рівнятись на Таджикистан, Північну Корею, Венесуелу, Кубу чи Конго. Адже це ті країни, в яких землю продавати досі не можна.

Зеленський агітує: усе прогресивне людство давно заробляє на ринку землі.

А президент Білорусі Олександр Лукашенко, яку ставить нам у приклад президент Зеленський, взагалі нещодавно розкритикував ідею продажу української землі: "Я б це зараз не робив і ніколи. Взагалі, я ніколи б цього не робив. Тримайте це в руках держави. Це ж не горить. У вас же це не головна проблема. Питання війни і миру у вас проблема".

13 жовтня Верховна Рада проголосувала "за" в першому читанні за законопроєкт, який скасовує заборону на продаж земель сільськогосподарського призначення. Його підтримали 240 депутатів, 227 із яких “Слуги народу” і 13 - позафракційних.

Згідно із законопроектом №2178-10 максимальна кількість землі у власності однієї особи не може перевищувати 210 тисяч га. Мінімальна вартість земельної ділянки має бути не нижче встановленої грошової оцінки. Середня ціна - близько 30 тисяч гривень за гектар, залежить від місцевості.

Орендар має першочергове право на купівлю землі, на якій працює. Іноземці отримають такий шанс вже від 1 січня 2024 року. Фермери, які орендують паї у людей, у шоці. Кажуть, якщо селяни розпродадуть паї, бізнесу кінець. Люди розчаровані, що депутати по суті зрадили їх.

Новини за темою

Втім Зеленський — це вже не серіальний президент Голобородько. А у  законопроекті про ринок землі про долю народу, здається, слуги турбуються найменше.

Деякі пункти законопроекту викликали обурення навіть у окремих депутатів із "Слуги народу". Кажуть, нікуди не годиться.

Опозиціонери разом із науковцями провели дослідження щодо наслідків від такої реформи.
"Якщо ми зараз пустимо землю з молотка, то ніякі наші фермери, наші сільгоспвиробники не здатні будуть конкурувати в грошах з глобальними корпораціями, які мають трильйони доларів. Щоб скупити українську землю", - говорить лідерка партії "Батьківщина" Юлія Тимошенко.

"Слуги народу" обіцяють вдосконалити законопроект перед другим читанням.

Президент Володимир Зеленський у свою чергу запевняє, що без згоди українського народу земля іноземцям продаватися не буде: "Іноземці та компанії, які мають серед засновників іноземців, отримають право купувати українські землі, українські земельні ділянки тільки у випадку, якщо на це буде дана згода народу України на всеукраїнському референдумі".

У кулуарах мислять критично, чому не можна було одразу внести допрацьований законопроект по землі, навіщо голосувати за недоробку?

"Ми за те, щоб було введено реєстраційний збір за продаж землі, який би отримували місцеві громади. Голосувати за пограбунок українського селянина ми не будемо", - сказав народний депутат України від фракції "Європейська солідарність" Артур Герасимов.

Опоненти пропонують "слугам" відкликати усі законопроекти про землю, створити робочу групу, допрацювати документ та подати знову. Адже землю можна продати лише один раз.

Лідерка "Батьківщини" Юлія Тимошенко переконана, що землю в українців заберуть назавжди: "Раз і назавжди у народу цю землю заберуть. Потім в міжнародних судах ніхто не дасть нам повернути цю землю."

* * *

Аби зрозуміти, чого хочуть та чого бояться самі власники землі, селяни, ми вирішили дізнатись, об’їхавши українські села. Це Яворівка на Черкащині. Місцевий житель Володимир Латиш має тут невеличке власне господарство.

Годувати худобу Володимиру допомагає пай у понад 2 гектари. Наділ Володимиру дістався у спадок від матері 16 років тому. Землю в оренду здає місцевому фермерові. Плату бере або грошима – до 9 тисяч гривень на рік, або зерном. Пай продавати не збирається.

112.ua

Володимир пояснює: якщо б хотів продати землю – давно би вже це зробив і без скасування мораторію. Адже схему, як заробити на власних наділах, селяни самі придумали вже давно.

Сергій Онищук - підприємець. Має 5 гектарів паю у Вінницькій області. Здає в оренду місцевому фермеру за 6 тисяч гривень на рік. Скасування мораторію йому здається раціональним.

"Ненадання мені права продавати землю це просто обмеження мене в правах як власника. Це те саме, якби мені держава заборонила продавати квартиру, машину, телефон, це те саме абсолютно", - говорить він.

Мріє, якщо продасть землю, то кошти вкладе у бізнес. Та продавати пай Сергій згоден лише за умови, якщо земля буде використовуватись за призначенням.

Зазначимо, що згідно соціального дослідження НАН України, купити або продати землю вважають за можливе лише 22,6 відсотки українців. 63,8 відсотки категорично проти. Решта – вагаються.

Олександр Чубук – український фермер. За 27 років уклав договори на оренду землі з сотнею пайовиків. Обробляє 450 гектарів на Київщині. У власному господарстві вирощує овочі і фрукти. Постачає продукцію місцевим та трейдерам.

А також розводить худобу… Олександр платить селянам по 5 тисяч гривень на рік за гектар оренди. Викупити землю у всіх пайовиків, каже, не зміг би.

112.ua

"Я всі свої заробітки вложив у техніку, у господарство. На покупку землі в мене грошей немає. Ці всі кредити, які обіцяють, ну як в Україні йти в банк брати кредит? Під 24%? Це що, життя внуків заставляти, чи як? Я не розумію цього. Я все життя на це поклав і сьогодні що мені, на металолом це все поздавати? Закрити господарство", - говорить фермер.

Та конкурувати з олігархами він не готовий. Олександр не проти відкриття ринку землі, він проти законопроекту, у якому не бачить захисту інтересів дрібних фермерів та аграріїв.

Самі лише балачки про відкриття ринку землі ще до голосування вже налякали агробізнесменів. Деякі припинили удобрювати землю. Відтак заводи вже виробляють менше добрив, а співробітники цих підприємств, відповідно, недоотримують зарплату. 

Експерти гадають, що від України ринок землі вимагає МВФ. Хоча такі припущення експертів вкрай суперечать сміливій риториці президента Голобородька з кінострічки "Слуга народу", образ якого втілив частині українців так багато надій. Там позиція щодо МВФ була однозначною.

На розподілі землі завжди заробляли чиновники та місцеві депутати. Як наслідок: у одних - чималі наділи, а іншим, хто не зміг домовитись, нічого не вкипіло.

Економіст Олександр Охріменко вважає, що з відкриттям ринку землі в Україні схем побільшає: "Є місцеві царьки. Це може буть прокурор, керівник поліції, це може бути депутат, який фактично так чи інакше курує корупційними схемами. Є таке, є дійсно. І я так розумію, що коли ринок землі відкриється, буде цих схем більше".

Новини за темою

Щось схоже прогнозують і після зняття мораторію на продаж. У виграші знову будуть свої люди, яким за хабарі і тепер вдається не лише отримувати землю, а й змінювати її цільове призначення.

"Міняти не можна, але якщо ви переговорите з Сидором Сидоровичем – можна. Це незаконно. Дехто дуже вдало купить державну землю за дуже низькою ціною, на аукціоні. Все буде - аукціон, Prozorro, все буде, але ціна буде дуже низенька?" – переконаний Охріменко.

На думку президента Асоціації фермерів та приватних землевласників України Миколи Стрижака, люди просто не зможуть створити фермерські господарства: "Монополісти не дадуть простим людям створювати фермерські господарства, вони їх просто скуплять, можуть перепродати, можуть самі працювати, можуть наймати робочу силу, але ясно, що вони не будуть в повному обсязі виплачувати заробітну платню".

Окрім того, МЗС готує законопроект, який дозволить українцям мати подвійне громадянство. І це ще більше лякає аграріїв.

Сама по собі ідея дати українцю право вільно розпоряджатись землею — деяким бізнесменам і аграріям подобається. Та до такого кроку, вважають, Україна, зараз не готова.

Голова Асоціації власників малого та середнього бізнесу Руслан Соболь звертає увагу на умови, в яких ми формуємо ринок землі: "Ми до цього часу не можемо порахувати державний земельний портфель. Ми не знаємо, скільки землі там. Чи ми не зіштовхуємося з подвійними кадастровими номерами? А чи немає накладок по межах земельних ділянок? Чи немає безкінечних рейдерських захватів?"

112.ua

Згідно вимог Земельного кодексу України, кожен українець має право безкоштовно отримати 6 земельних ділянок. Для житлового, дачного та гаражного будівництва, ведення фермерського та особистого селянського господарства і для садівництва.

"Ви, проживаючи в Києві, можете претендувати на землю в Закарпатті чи в Харківській області. Так само людина з Волині може претендувати на землю в Одеській області", - підтвердив адвокат, заступник голови Комітету земельного права Асоціації адвокатів України Віктор Кобилянський.

 Міністр економіки, торгівлі і сільського господарства України Тимофій Милованов відзвітував, що нині працюють над недоліками системи. Держгеокадастр реформується: "Відкриті дані, багато різних даних, ви самі можете зайти на land.gov.ua. Ми маємо зробити таку систему, щоб капітал в Україну приходив, але на цьому заробляли українці".

Та чи легко нині отримати клаптик землі, на яку маєш право, ми вирішили перевірити з моїм колегою Святославом.

В теорії, аби отримати наділ, потрібно спочатку знайти вільну земельну ділянку в публічній кадастровій карті України. А потім написати заяву на її отримання до органу місцевого самоврядування. Проте на практиці: на карті майже кожен клаптик вже прилаштований. 

Задля сільськогосподарських земель треба звертатись до головного управління Держгеокадастру в області. Це якщо ви хочете отримати земельну ділянку для особистого селянського господарства, для ведення фермерського господарства, чи для ведення садівництва.

Ще один спосіб - надіслати запит про надання публічної інформації до місцевого управління з питань містобудування та архітектури місцевої держадміністрації або до територіального органу Держгеокадастру. Втім для більшої частини населення, особливо для селян, цей шлях надто складний.

За словами адвоката Віктора Кобилянського, на практиці скоріше за все дозволу не буде. Буде відмова. Традиційно люди йдуть до місцевих чиновників і просять ділянку. Що зробили і ми з Святославом.

З собою у прохача обов'язково має бути паспорт, аби засвідчити громадянство України. Втім, у першому селі неподалік столиці документ не знадобився. У сільраді нам одразу відмовили.

У іншій сільраді ділянку Святославу дати начебто і не проти, проте попереджають, можна і не дочекатися. У третьому селі Київщини нам теж не пощастило. Категоричне ні.

"Чомусь землю у нас отримують люди або дуже багаті, або ті, які при владі чи родичі цих людей навіть частіше. Вибачте, є випадки, коли надають піщаний берег, на якому трава не росте, надають його для сінокосіння", - говорить Віктор Кобилянський.

У 2008 році Сергій Романенко знайшов нічию землю у селі Трушки під Києвом і подав заяву до сільради. Чоловік почав обробляти поле, адже земля було вільною. Бюрократична тяганина на оформлення права на землю затяглася більше, як на 10 років. Ця земля потрібна йому, аби прогодувати родину і худобу. Аби тримати поголів'я, Сергій ледь зводить кінці з кінцями.

В 2017 році чоловік викупив майновий сертифікат на ділянку і напівзруйнований свинарник у односельчанина за 10 тисяч гривень. Хотів відремонтувати будівлю, аби тримати в ній худобу.

Та зареєструвати документи, які зібрав, Сергій не встиг. Місцеві чиновники знайшли ділянці вже іншого господаря. Тож із власного досвіду робить висновок: відкриття ринку землі є передчасним, поки хлібосольна в руках чиновників-хабарників.

"Спекулянти будуть скуповувати у селян паї так, як колись ваучери з промислових підприємств - за безцінь. Як казали, за пляшку горілки", - переконана лідерка "Батьківщини" Юлія Тимошенко.

Президент Асоціації фермерів та приватних землевласників України Микола Стрижак наводить приклад, як легко може бути продана земля: "Бабуся захворіла, або її внучка. Треба було щось, чи щеня чи щось. Вона за пачку ліків готова була віддати все. А коли голова болить чи нога - тим більше".

Олексій Сидоров - директор зі стратегії і розвитку агрохолдингу з чеськими інвестиціями. Обробляє 50 тисяч гектарів. За один - сплачує 150 доларів податку в державну скарбницю щороку. В Україні іноземна компанія працює з 2007-го.

112.ua

30 тисяч тон продукції у рік компанія продає і в Україні, і за кордоном. Створили тисячу робочих місць. 990 працівників – українці. Нововведеннями нової влади компанія незадоволена. Кажуть, законопроект перетворює агрохолдинг у мішень для рейдерів.

Обурює аграріїв і кількість землі, яку планують давати в одні руки. В асоціації фермерів наголошують, понад 200 тисяч гектарів для одного – забагато. Коли вже і виходити на європейську модель, то не у збиток власному народу.

Руслан Соболь співставляє Україну з Туреччиною. Для турків готельна справа те саме, що для України сільське господарство. Результат - не забарився. Готельний бізнес створює безліч робочих місць та добряче наповнює бюджет.

Експерти наголошують, земля – товар особливого призначення. І розпоряджатися ним треба стратегічно вірно.

В Академії наук України перераховують 10 правил, які вже давно беруть за основу в Європі. Згідно із ними купити там і орендувати землю мають право громадяни, які живуть неподалік бажаної ділянки, які мають стаж роботи та освіту. Кандидат на землю має прожити поряд із наділом певний термін. Наприклад, у Франції – не менше 7-ми років, у Штатах - 8. У кожній країні є обмеження за кількістю землі в одні руки. в Німеччині – 500 гектарів, у штатах – 360.

За кордоном здебільшого землю має право отримати тільки фізична особа.

В Європі власникам землі дозволяється об'єднуватись в кооперативи. Однак складена земельна ділянка не може перевищувати, наприклад, в Угорщині 1800 гектарів, або 150 у Франції.

Маєш землю і не обробляєш – штраф, рівноцінний вартості землі. Взяв землю – не маєш права продавати її впродовж 7-10 років залежно від країни.

Ціну купівлі регулюють спеціально створенні органи. До них переходить земля у разі, якщо і продавець, і покупець виходять за встановлені цінові рамки. У Франції, наприклад, такий орган називається префектурою.

У законах всіх європейських країн прописано, де і на яких умовах фермери беруть пільгові кредити. Наприклад, у Франції є "Агріколь" – кооперативний банк, який належить самим фермерам. Дає кредити по собівартості землі. Половину суми компенсує держава. Дотримання вимог 10 правил контролюють неприбуткові організації.

Ще до того, як за відкриття ринку землі проголосували в першому читанні, Земельний комітет Верховної Ради запросив фермерів та аграріїв з усіх областей України на обговорення відкриття ринку землі. Комітет був запланований на 25 вересня.

Але за кілька годин до початку зібрання виявилось, що депутати вирішили усе по тихому без запрошених. До Києва фермери таки доїхали та сенсу у цьому вже не було.

Бодай вислухати думки та пропозиції народу депутати не збиралися, і проголосували  законопроект.

Доки в Україні не вщухли суперечки, чи дозволити ринок землі, а політики порівнювали Україну з Європою дистанційно, наші журналісти вирушили до Польщі. Там землю продавати можна було завжди. Але за якими правилами грають тамтешні аграрії та фермери, які поради наші сусіди дають українцям – дивіться далі. 

Це селище Малковіце неподалік українського кордону. Тут з 1992 року господарює Януш Хервут. Має 60 гектарів. 20 орендує, 40 купив. "Я сам обробляю усе господарство. Дружина працює в лікарні, донька в Україні на лікаря навчається, син ще навчається у школі", - говорить фермер.

Тут пан Януш і живе, і вирощує більше 100 різних видів овочів та зернових: пшениця, кукурудза, бобові, фрукти. Вперше клаптик землі чоловік придбав у далекому 93-му за 2 500 злотих за гектар. Це трохи більше 15 тисяч гривень. Нині ціна на землю зросла більше як вдвічі.

Усю землю Януш Хервут купупав за кредитні кошти: "Сплачував тільки 2 відсотки 5 – 10 років. Решту кредиту сплачувала держава". Окрім рослин чоловік вирощує свиней.

У хлів стороннім вхід заборонений. Працівники ферми можуть заходити до свиней лише в спецодязі. Це аби не занести хвороби. Остерігаються африканської чуми. Порушуєш правила - штраф від ветеринарної інспекції - 20 тисяч злотих. Та нашій знімальній групі пан Януш зробив виключення.

Щороку фермер отримує дотації від держави. В 2019-му ця сума склала  890 злотих за гектар. Це понад 326 тисяч гривень за все господарство. Плюс окрема дотація від держави за вирощування сої. В гривнях – 4 300 за гектар. Та аби розраховувати на допомогу з Євросоюзу, пан Януш має дотримуватись чітких правил.

"Я не можу, наприклад, вносити азот раніше, ніж 1 березня. Якщо я б вніс цей азот і приїхала б адміністрації і перевірила б це – то з моїх наступних дотацій відняли би суму штрафу", - уточнює Януш Хервут.

Якщо у фермерів виникають проблеми, вони можуть звернутись в Ізбу Рольнічу. Тобто аграрну палату. Вона є у кожному воєводстві. Станіслав Бартман – голова Підкарпатської Ізби Рольничої, екс-радник Сейму Підкарпатського воєводства говорить про існуючі поблеми фермерів:

"Багато звернень про те, що фермери продали продукцію і не отримали оплати, і на сьогоднішній день найважливіша справа – ціна сировини, яку продає фермер, не покриває затрати на вирощування продукції".

Ізбу Рольничу заснували самі фермери. У Підкарпатському Воєводстві у ній представлені інтереси 120 тисяч господарств. Через представників фермери і передають свої прохання чи скарги до Ізби Рольничої. 

"Частина справ йде до голів адміністрацій - воєвод, частина до міністра сільського господарства, а частина – в Брюссель або Євросоюз. Ми маємо своїх адвокатів, які безкоштовно надають фермерам послуги, аби домогтися перемоги в суді у разі потреби", - каже Януш Хервут.

З одного гектара польський агробізнесмен сплачує податок. Його розмір залежить від того, що вирощуєш. Наприклад, за гектар жита – 250 злотих в рік. Це півтори тисячі гривень. Два відсотки з цієї суми йде на фінансування Ізби Рольничої. В Україні, до речі, наприкінці 90-х теж створили Аграрні палати, аналог Ізби Рольничої.

Та віддавати на палату 2% земельного податку швидко припинили. Відтоді аграрні палати перебиваються грантами, допомогою Світового банку і разовими підтримками небайдужих.

* * *

Пан Бартман сам керує сто пятдесятьма гектарами. За рік, каже, його життя зміниться: "В наступному році йду на пенсію, і маю все господарство передати в спадок дітям". Дітям хотів би передати більше гектарів, та не мав можливості придбати їх, мало хто продає землю. З огляду досвіду дає нам поради.

Куди складніше у Польщі господарюється монокультурникам. Так називають аграріїв, які займаються лише одним видом рослин. Тадеуш Манчак вирощує кукурудзу під Варшавою.

112.ua

Дотацій з Євросоюзу пан Тадуеш не отримує, бо його ферма не відповідає стандартам. Замість хоча б трьох рослин вирощує лише одну. Чоловік каже, не любить, коли йому диктують, що вирощувати на власному полі. Пояснює, в отриманні дотацій є не лише плюси.

Пан Тадеуш намагається автоматизувати виробництво кукурудзи. Так і швидше, і вигідніше, і найманих працівників не треба шукати. Наприклад, ця машина визначає якість грунту.

В Україні теж є такі машини, але дозволити їх собі можуть лише аграрії вищої касти. У цьому році польський уряд вже виділив своїм фермерам 4,5 мільярди злотих. Це близько 29 мільярдів гривень. Для порівняння в Україні у 2019 році на підтримку фермерських господарств виділили усього 800 мільйонів гривень. Це в 36 разів менше.

Розмір дотації в Польщі залежить від того, що вирощує фермер. Наприклад, за вирощування помідорів доплачують 2 250 злотих за гектар, за картоплю – 1 110. Якщо ти молодий фермер, який щойно розпочав господарство – отримуєш 165 злотих за гектар незалежно від того, що вирощуєш.

Новини за темою

В одні руки в Польщі може продаватись – не більше 300 гектарів землі. Вона має використовуватись власником за цільовим призначенням не менше 5 років. До речі, почувши, що в Україні в одні руки віддають 200 тисяч гектарів, польські чиновники відверто здивувались:

"Колись у нас був вільний обіг землі, лімітів на купівлю не було. В 2003 році був введений ліміт 500 гектарів. Але 200 тисяч гектарів - то величини, з якими ми ніколи не стикалися на ринку".

Іноземці можуть купити землю в Польщі лише з дозволу міністра внутрішніх справ. Мешканців країн ЄС іноземцями не вважають.

"Ми входимо до країн ЄС. Маємо такі самі правила на продаж чи оренду сільськогосподарської нерухомості для польських жителів як і жителів інших країн ЄС та Швейцарської конфедерації", - пояснили нам. 

Обмежень, скільки має коштувати земля в Польщі, немає. Ринок встановив середню вартість гектару - 30 тисяч злотих. Тобто понад 180 тисяч гривень.

Історично склалось, що землі на заході Польщі в рази дорожчі, аніж на сході. Адже на заході їх скупили німці по надто високій для поляків ціні: "За найвищою ціною землі можна спостерігати, дивлячись на аукціони. Було таке, що неодноразово піднімали вартість навіть вище 100 тисяч злотих за гектар".

Аби продати державні ділянки площею понад 2 гектари – проси дозвіл у міністра внутрішніх справ. Але вартість державної землі, на відміну від приватного ринку, рахується особливо.

У польському банку "Агріколь" нас ознайомили зі спеціальною програмою лояльності для фермерів. Згідно з програмою, банк дозволяє брати кредит максимум на 5 мільйонів злотих, початковий внесок – 10%. Комісія за кредит – 2%. Погашення кредиту може тривати до 20 років. Отримати гроші з банку може фермер, який займається господарством мінімум рік.

Ростислав Пудляк переїхав до Польщі 9 місяців тому. Працює в Лодзі фьючерсним трейдером. Простіше – вкладає гроші у прибуткові проекти. В Україні роботу за фахом не знайшов.

Чимало знайомих Ростислава, які цікавляться вигідним інвестуванням, чекають, коли в Україні нарешті відкриють ринок землі. "Коли є можливість дешево щось купити, а в майбутньому земля завжди збільшується в ціні, то поляки хочуть скористатися цією можливістю", - каже він.

Ростислав підрахував, що інвестуючи в українську землю, отримає вдвічі більші прибутки: "Акції багатьох компаній, які торгуються на біржі і йдуть догори за рахунок того, що відкривається ринок землі в Україні".

Тобто, зараз, коли закон про ринок землі в Україні лише на етапі поправок, іноземні компанії вже потирають руки, готуючись прикупити побільше.

А що ж залишиться самим українцям, які почуваються зрадженими власними народними обранцями? Сотні бізнесменів українських та ще більше - іноземних, чекають, коли нарешті зможуть вкластись в українську землю, адже це ласий і прибутковий варіант. А от чи зможуть малі фермери вистояти конкуренцію?

Сім разів відміряй – один відріж. Чи відміряє наша влада перед тим, як голосувати за ринок землі? Адже переглянувши законопроект, за який вже проголосували у першому читанні, складається враження, що ані рахувати, ані захищати інтереси українських аграріїв та селян депутати не збираються.

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>