Саміт G20: Битва України за нові санкції проти Росії

Саміт G20: Битва України за нові санкції проти Росії
Reuters

Георгій Кухалейшвілі

політолог-міжнародник

З 30 листопада по 1 грудня в аргентинській столиці Буенос-Айресі триватиме саміт "Великої двадцятки". Лідери двадцяти найбільш економічно розвинених країн світу зберуться обговорити нагальні питання розвитку глобальної економіки та міжнародної безпеки. Учасників саміту хвилює проблема торговельної війни США і Китаю, а також вихід американського президента з Паризької угоди про захист клімату. З цих питань Америка, Європа і Китай досі не змогли прийти до консенсусу. Найбільш інтригувальним моментом саміту має стати зустріч президента США Дональда Трампа і його російського колеги Володимира Путіна. У відносинах Росії і США накопичилося достатньо протиріч з моменту торішнього саміту "Великої двадцятки".

Українська дипломатія докладає зусиль для того, щоб окрім зазначених суперечностей учасники саміту "Великої двадцятки" приділили увагу нещодавній провокації Росії в Азовському морі. Росіяни атакували 25 листопада український буксир "Яни Капу" й артилерійські катери "Бердянськ" та "Нікополь" на шляху з Одеси до Маріуполя. Російський сторожовий корабель "Дон" протаранив буксир, а катери було обстріляно. Російський спецназ узяв у полон українських моряків, з яких шестеро зазнали поранень. Зараз вони перебувають у російському полоні в Керчі. Київ зацікавлений у тому, щоб учасники саміту "Великої двадцятки" приділили увагу проблемі агресії Росії на сході України, її провокаціям в Азовському морі, які порушують свободу міжнародного судноплавства, а США і Євросоюз не зволікали з посиленням тиску на РФ. На думку віце-спікера Верховної Ради Ірини Геращенко, міжнародна реакція на факт агресії Росії проти України надмірно млява і необхідні нові санкції.

Новини за темою

Аргумент для нових санкцій

Україні потрібні свіжі аргументи, щоб напередодні саміту "Великої двадцятки" переконати Захід у необхідності більш рішучих та жорстких заходів для примушення Росії до миру, а інцидент в Азовському морі - це нова російська провокація, яка нагадує про анексію Криму і демонструє порушення Росією свободи міжнародного судноплавства. Це далеко не перша провокація на морі. З травня по вересень 2018 р. ФСБ затримала в Азовському морі близько 100 суден, які йшли в Бердянськ і Маріуполь. Минулого року російські військовики спробували захопити український рятувальний катер у Чорному морі поблизу Криму, обстріляли транспортний літак Військово-морських сил України над газовим родовищем неподалік від Одеси і військовий корабель водолазів "Почаїв" зі стрілецької зброї з бурової вишки "Таврида". Щоб додати гостроти азовському інциденту, президент України Петро Порошенко запровадив воєнний стан у 10 областях України терміном на місяць (якщо абстрагуватися від внутрішньополітичних причин).

Зазвичай воєнний стан запроваджують у разі безпосередньої збройної агресії на території суверенної держави. Недавній інцидент в Азовському морі – це локальна провокація Росії, метою якої було створити привід для того, щоб не пропускати торгові судна в порти Бердянськ і Маріуполь, завдати економічної шкоди східним областям України, позбавивши їх можливості отримувати прибуток від морської торгівлі. Ця провокація Росії може здатися незначною порівняно з військовими діями 2014 р., включаючи оточення українських військовиків під Дебальцевим, Іловайськом, Ізвариним, захоплення російсько-терористичними військами Новоазовська і Широкиного.

Новини за темою

Все ж нашим дипломатам вдалося домогтися певних успіхів у Нью-Йорку, де 26 листопада за ініціативи України відбулося екстрене засідання Ради безпеки ООН, присвячене інциденту в Азовському морі. Постійні члени, включаючи учасників "Великої двадцятки" (США, Франція, Велика Британія), заблокували пропозицію Росії щодо проведення засідання про порушення її державних кордонів, що говорить про те, що вони продовжують вважати Крим частиною України і не визнають потуги Росії привласнити собі півострів. Постпред США в ООН Ніккі Гейлі заявила, що створення перешкод для України при переході через Керченську протоку є порушенням міжнародного права і з цим ніхто не миритиметься. Вона підкреслила, що США збережуть санкції проти Росії, які стосуються Криму, а подальші провокації тільки погіршать стан справ. Франція, Велика Британія, а також непостійні члени Ради безпеки ООН в особі Нідерландів, Польщі, Швеції закликали Росію звільнити захоплені українські кораблі. Міністр закордонних справ Павло Клімкін завчасно попередив генсека ООН Антоніу Гуттереша про право України на самооборону в разі агресії.

Чиновники з окремих країн "Великої двадцятки" засудили дії Росії в Азовському морі. Держсекретар США Майк Помпео звинуватив Росію в ескалації і порушенні міжнародного права, засудив її агресивні дії, закликав повернути Україні захоплені кораблі і членів екіпажу, поважати суверенітет і територіальну цілісність нашої країни. На думку міністра закордонних справ Великої Британії Джеремі Ганта, своєю провокацією в Азовському морі Росія висловила презирство до міжнародно-правових норм і суверенітету України. Канцлер Німеччини Ангела Меркель висловила стурбованість щодо застосування сили Росією і пообіцяла посприяти деескалації. У МЗС Франції заявили, що в Азовському морі у Росії не було жодних підстав застосовувати військову силу. Президент Європейської ради Дональд Туск, який також братиме участь у саміті G20, висловив підтримку Україні.

Надія на переговори Трампа і Путіна

Захоплення Росією українських катерів і буксира в Азовському морі може вплинути на характер переговорів Трампа та Путіна на полях саміту G20 не на користь Кремля. За інформацією прес-секретаря Кремля Дмитра Пєскова, зараз триває підготовка зустрічі двох лідерів. Якщо говорити про думку американського президента, то він, як правило, утримався від критики Росії, але підкреслив, що нічого доброго не сталося, а про позицію США всім відомо, мабуть, маючи на увазі риторику Ніккі Гейлі в ООН. Україна зацікавлена в тому, щоб азовський інцидент додав дров у багаття чинних американсько-російських протиріч. Недарма Порошенко подзвонив Помпео після того, як ухвалив рішення запровадити воєнний стан.

Новини за темою

Після липневого саміту США та РФ у Гельсінкі, на якому Трамп демонстрував дружелюбність до господаря Кремля, республіканці посилили позицію щодо Росії. У серпні Штати запровадили санкції проти Росії згідно з "Актом про ліквідацію хімічної і біологічної зброї" 1991 р. у відповідь на хімічну атаку в британському місті Солсбері в березні 2018 р. Американським компаніям заборонили отримувати ліцензії на експорт високотехнологічної продукції до РФ, яка може використовуватися в оборонно-промисловому комплексі. Потім у жовтні Трамп оголосив про вихід США з Договору про ліквідацію ракет середньої і малої дальності 1987 р. у відповідь на використання у збройних силах РФ мобільних ракетних комплексів РС-24 "Ярс", сухопутної версії ракетного комплексу "Калібр" та оперативно-тактичних ракетних комплексів "Іскандер", які за своїми параметрами виходять за рамки обмежень.

Російська влада досі не допустила спостерігачів з Організації із заборони хімічної зброї на свою територію, щоб довести відсутність виробництва інгібітора "Новичок", яким отруїли Сергія і Юлію Скрипалів у Солсбері. Москва не йде на поступки з українського питання. На Донеччині продовжують обстріли позицій українських військових, російські війська і техніка, як і раніше, перебувають на окупованих територіях, ніхто не збирається повертати Україні анексований Крим. Недавній інцидент в Азовському морі зайвий раз підтверджує, що в Кремлі плювати хотіли на дипломатичні зусилля Америки і Європи щодо врегулювання збройного конфлікту на сході України, вважають пострадянський простір своєю вотчиною і діятимуть так, як вважатимуть за потрібне, ігноруючи норми міжнародного права.

Примирна риторика і переконання Путіна піти на поступки щодо проблемних питань свідомо приречені на провал, як показує практика торішнього саміту G20 у Гамбурзі і саміту в Гельсінкі. Демократична партія, яка після недавніх проміжних виборів отримала більшість місць у Палаті представників Конгресу США, очікує від Трампа більш конструктивної і жорсткої позиції щодо РФ, на відміну від його риторики на саміті в Гельсінкі, коли американський президент стверджував, що дії Росії не вплинули на результати президентських виборів 2016 р. В іншому випадку Трампу не уникнути нових потоків критики і звинувачень у тому, що він нібито є агентом впливу Кремля.

Саміт G20: лакмусовий папірець нових санкцій

Будь-яке проблемне питання у відносинах США, Росії та України, починаючи від хімічної атаки в Солсбері, закінчуючи недавнім інцидентом в Азовському морі, створює підґрунтя для запровадження нових антиросійських санкцій. За підсумками переговорів Трампа і Путіна, американські законодавці робитимуть висновки, яку позицію займати щодо антиросійських санкцій 2019 р. і в якому масштабі посилювати тиск на Росію. Певні напрацювання в Конгресі США вже є. У серпні сенатори Ліндсі Грем і Роб Менендез розробили законопроект про нові санкції проти Росії, включаючи заборону на придбання російської нафти, урану, передачу американських технологій, операції на ринку суверенного боргу РФ.

Новини за темою

У США немає єдиної думки щодо доцільності запровадження нового пакета санкцій проти РФ. Компанії Exxon Mobil, Chevron, Haliburton, які працюють у нафтогазовому секторі Росії, мають там свої підприємства з видобутку нафти і сервісного обслуговування російських контрагентів, виступають проти поширення санкцій на нафтовий сектор РФ. Перспектива санкцій щодо суверенного боргу РФ викликає побоювання в інвестиційних компаній, які працюють з російськими цінними паперами. Водночас нові санкції вигідні американським постачальникам урану Ur-Energy та Energy Fuels, які самі просили обмежити імпорт цієї сировини з Росії заради підтримки національної галузі. Російський уран забезпечує 40% потреб у паливі американських атомних електростанцій. Санкції щодо компаній, що беруть участь у проектах російських газопроводів "Північний потік - 2", "Турецький потік", вигідні американським постачальникам природного газу, які зацікавлені збільшити обсяги експорту до Європи.

При всіх неоднозначних наслідках санкцій для американського бізнесу поки що поведінка Росії не залишає адміністрації Трампа іншого вибору, окрім як застосувати їх у недалекому майбутньому. Росія відмовляється визнавати свою відповідальність за інцидент в Азовському морі, звинувачує Україну в порушенні неіснуючих кордонів, стверджує, що перехід катерів і буксира з Одеси до Маріуполя - це нібито була провокація для того, щоб вимагати посилення санкцій. Після того як Порошенко запровадив воєнний стан, Путін зателефонував Меркель і попросив вплинути на те, щоб українська влада відмовилася від цього рішення. Мабуть, на саміті "Великої двадцятки" господар Кремля виставлятиме Росію як жертву "провокацій" України і продовжуватиме заперечувати відповідальність за порушення домовленостей про ракети, за застосування хімічної зброї у Солсбері і наполягатиме на тому, що Кремль не втручався в американські вибори. У цьому випадку американцям не залишається нічого, окрім як використовувати загрозу посилення антиросійських санкцій, щоб домогтися від Росії більш зговірливої позиції з проблемних питань, що малоймовірно.

Георгій Кухалейшвілі,

політолог-міжнародник

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>