Фото з відкритих джерел

Кому платять більше?

Роботодавці у 2017 році поступово підвищували зарплати своїм співробітникам, але це було здебільшого частковою індексацією та аж ніяк не співвідносилося з реальним зростанням цін і тарифів у країні. Також рівень зарплат частково підвищився через трудову міграцію та брак персоналу як наслідок.

За даними міжнародного кадрового порталу hh.ua, у 2017 році підвищення заробітних плат відбувалося по-різному: у частині компаній (36%) підвищили зарплати всім співробітникам, ще у третини підвищили тільки тим, хто виконав або перевиконав план/KPI. Порівняно з 2016 роком простежується тенденція прив'язки зарплат до ефективності роботи окремого взятого співробітника.

За даними Держстату, середня зарплата у грудні 2017 року зросла на 35,5% порівняно з груднем 2016 року і становила 8777 грн. Приріст реальної середньої зарплати з урахуванням інфляції у грудні минулого року становив 18,9%. Утім, грудневі показники завжди зростають за рахунок мотивувальних передноворічних виплат. До кінця 2018 року в уряді очікують підвищення середньої зарплати до 10 тис. грн.

За словами Тетяни Микитович, директора HR-провайдера Smart Solutions, у 2017 році спостерігалося 30-відсоткове зростання зарплат у адміністративного персоналу, HR-фахівців, а також на позиціях, які класифікують як комерційні. У маркетологів, юристів та на фінансових позиціях індексація зарплат становила близько 10-15%.

У свою чергу претенденти намагаються повернутися на докризовий рівень зарплат 2013 року, але за поточних умов "надолужити" наслідки девальвації гривні неможливо – нацвалюту з 2013 року було знецінено в понад тричі, але роботодавці фізично не мають можливості платити стільки.

"Очікування кандидатів щодо зарплати не завжди відповідають можливостям роботодавців. Розрив між зарплатними очікуваннями кандидатів та пропозиціями роботодавців становить 25-30%", – зазначає Тетяна Микитович.

За словами Жанни Балабанюк, генерального директора R&C Kyiv Group LLC, запити кандидатів за рівнем оплати значно зросли, оскільки інфляція і поточна економічна політика призвели до зростання цін і подорожчання життя. Кандидати хочуть отримувати більшу заробітну плату, в деяких випадках озвучуючи рівень оплати вищий, ніж реальна вартість виконання відповідного виду робіт. Відсутність продуктивної політики та повної зайнятості призводить до виникнення значного розриву між продуктивністю праці та рівнем оплати праці.

За даними опитування, яке було проведено Спілкою українських підприємців, дві третини опитаних представників малого і середнього бізнесу мають намір збільшити в 2018 році кількість співробітників, а третина респондентів заявила, що відсутність кваліфікованих кадрів є одним з основних факторів, що стримують розвиток бізнесу.

З іншого боку, більшість українських компаній, навіть заявляючи про дефіцит кадрів, практично нічого не роблять, щоб вирішити свої проблеми. Вони поки живуть в уявному ринку праці версії 2014 року, коли був "ринок роботодавця", не розуміючи, що ситуація трохи змінилася. Значна частина роботодавців не хочуть або не можуть поліпшувати умови праці, мотивувати людей, витрачатися на їхнє навчання.

Новини за темою: Кличко: У Києві нема безробіття, на біржі праці стоять 9 тисяч людей, а вакансій – майже 15 тисяч

Роботодавці готові точково платити кваліфікованим і "вузьким" фахівцям, і такі факти є поодинокими на тлі загальної маси вакансій. Значна частина клієнтів при пошуку через рекрутингові компанії пропонують рівень оплати, який є вищим за середній, але це не цілеспрямоване рішення, а, швидше, реакція на ситуацію на ринку праці, тобто на брак кваліфікованих фахівців.

Експерти не очікують, що в поточному році ситуація кардинально покращиться і що зростання зарплат буде істотно вищим за показники 2017 року (в середньому до 15%), а не просто індексацією на рівень офіційної інфляції.

"Економічна ситуація істотно не поліпшується, і тенденції суттєвого збільшення зарплат поки немає. Є підхід до індексації з урахуванням інфляції. Зростання зарплат буде можливим тільки за кардинального поліпшення кон'юнктури ринку і підвищення продуктивності праці. Компанії-роботодавці повинні мати можливість для перегляду зарплат, яка є можливою при істотному економічному розвитку. До цього залежно від економічної спроможності компанії будуть підвищувати оплату праці точково, для утримання або залучення найкращих, а не планово і системно для всіх співробітників", – підкреслює Жанна Балабанюк.

Аналітики консалтингової компанії Korn Ferry прогнозують, що в 2018 році Україна посяде третє місце в ТОП-10 країн, в яких спостерігатиметься найбільше зростання реальних зарплат. Аналітики прогнозують зростання зарплат на 4,4% порівняно зі зниженням у 2017 році на 1,9%. Ці цифри не сходяться з даними Держстату, але такий прогноз вельми показовий: у МВФ вже говорять, що зростання зарплат в Україні не кореспондується зі збільшенням продуктивності праці.

Кого шукають роботодавці?

Роботодавці шукають усі види персоналу – і кваліфікованих співробітників, і лінійний персонал. Причини цього в масовому відпливі українців на роботи за кордон і дисбалансах системи освіти – ВНЗ багато в чому готують тих, хто після закінчення не можуть влаштуватися за фахом (як наслідок – більшість тих людей, хто стоять на обліку, без роботи мають вищу освіту) та/або не можуть використовувати здобуті знання на практиці (навчання відірване від реальних потреб роботодавців), а система середньої спеціальної освіти також не завжди дає "якісні" кадри.

За даними hh.ua, у 2017 році кількість вакансій збільшилася на 28%, а конкуренція на ринку праці другий рік поспіль досі на рівні 3 особи на 1 вакантне місце (співвідношення кількості резюме до кількості вакансій). У регіонах це співвідношення варіюється в межах від 1 до 4. Серед іншого це пов'язане з сезонними коливаннями, залежить від сфери діяльності компаній тощо.

Як зазначають у hh.ua, у столиці найактивніше шукали ІТ-фахівців, маркетологів і фахівців з продажу. У регіонах здебільшого були затребувані працівники сфери продажу, ІТ і телекомунікацій, але, крім цього, пропонували вакансії для фахівців виробничої сфери. Найвища конкуренція останніми роками досі спостерігається в категорії "Вищий менеджмент" – близько 13 осіб на одну пропозицію, мінімальна конкуренція в таких сферах, як страхування, робочий персонал, встановлення та сервіс, консультування та автобізнес.

За даними Держслужби зайнятості, найбільшим попитом на вакансії в Україні серед кваліфікованих робітників користуються швачки, електромонтери, електрозварники, слюсарі, токарі, пекарі, водії, малярі. У сфері послуг найбільш затребуваними є продавці, кухарі, офіціанти і бармени, молодші медпрацівники тощо.

Новини за темою: Нам потрібні іммігранти з України, щоб "покрити дефіцит робочих рук у Польщі", - глава польського Нацбанку

Незначне підвищення ділової активності позитивно позначається на динаміці пошуку офісного персоналу. "У зв'язку з розширенням у компаніях штатів і нарощуванням обсягів бізнесу зросла потреба пошуку HR-фахівців і рекрутерів. Для завоювання нових клієнтів, партнерів необхідні фахівці по роботі з ключовими клієнтами. Також є затребуваними менеджери з продажу, але менше. Це пов'язане з тим, що в період кризи роботодавці зберігали порівняно стабільний штат співробітників відділу продажу і не скорочували їх. Крім того, на сьогодні збільшилися бюджети на просування товарів і послуг, відповідно є необхідність у фахівцях з маркетингу з кейсами великих компаній", – розповідає Тетяна Микитович.

За словами Жанни Балабанюк, основна постійна потреба для більшості компаній – це менеджери з продажу, хороші інтернет-маркетологи і продакт-менеджери, тобто фахівці, які відповідають за продаж і маркетинг. Така ситуація є передбаченою: і за умов кризи, і за сприятливої кон'юнктури ринку від продажу і маркетингу залежить саме існування компанії, і на цьому напрямі бізнес намагається не економити.

Утім, кадрів в Україні поки що вистачає. За даними Держслужби зайнятості, в 2017 році кількість вакансій порівняно з попереднім роком зросла на 10% — до 1 млн. При цьому кількість безробітних скоротилася на 9% — до 354 тис. осіб. Через відомство торік було працевлаштовано 783 тис. осіб (+5% до 2016 року). Під "кількістю безробітних" маються на увазі люди, зареєстровані в Держслужбі зайнятості, фактична кількість безробітних в Україні є в рази більшою. За підсумками III кварталу 2017 року реальний рівень безробіття в Україні становив 9,7% осіб працездатного віку, або 1,68 млн осіб.

Досвід тепер — не головне

Головною тенденцією українського ринку праці експерти називають масову трудову міграцію за кордон. Ця тенденція з набранням чинності безвізу тільки посилилася, хоча формально цей статус жодним чином не мав вплинути на можливості українців працювати в інших країнах. Але Польща в межах безвізу дозволила українцям працювати на сезонних роботах без яких-небудь негативних наслідків і разом з іншими країнами відкрила для наших співвітчизників легальні можливості працевлаштування. Як підсумок – лише в Польщі працює понад 1 млн українців.

"Трудова міграція з України набуває серйозних обертів, і якщо в 2017 році це тренд, який тільки-но посилюється, то вже у 2018-2020 роках ми будемо мати катастрофічні наслідки, якщо не буде вжито заходів з утримання і розвитку людського капіталу всередині країни. Дефіцит трудових ресурсів вже відчутний сьогодні, і без вирішення цього питання економічне зростання не є можливим", – підкреслює Жанна Балабанюк.

Слід зазначити, що пошук кадрів в Україні з-за кордону відбувається і через рекрутингові агентства. "Зросла кількість запитів від клієнтів з інших країн на фахівців зі знанням 2 іноземних мов. Сьогодні володіти тільки англійською мовою для роботи недостатньо, бажано знати ще хоча б одну іноземну мову – німецьку, французьку, іспанську або східні мови (арабська, китайська, хінді)", – розповідає Жанна Балабанюк.

Новини за темою: Бути гастарбайтером: Наскільки небезпечною для України є трудова міграція

За словами Тетяни Микитович, в Україні продовжується тенденція до набору молодих фахівців. Утім, у межах ухваленої пенсійної реформи з січня поточного року для українських роботодавців запроваджено нові правила приймання працівників – у штаті кожного підприємства має бути не менше 4% співробітників старше 45 років. Порівняно з раніше діючими нормами нову квоту в 4% поширили на всіх юридичних осіб та знизили вікову планку з 50 до 45 років. Утім, істотно ситуацію на ринку праці це не змінить.

Слід зазначити, що поступово змінюються і вимоги до претендентів. Наразі основний акцент – це наявність не стільки досвіду роботи, як бажання і вміння працювати, мотивації до досягнення цілей і готовність розвиватися. Достатньо часто клієнти говорять, що хочуть бачити кандидатів, які бажають навчатися професійно і кар'єрно зростати, при цьому компанії-роботодавці готові навчати таких новачків. Також стабільно зростає попит на управлінців, які мають досвід і вміють керувати віддаленими командами, вистоювати їх з нуля і показувати результати.

Ще одним новим трендом є зростання віддаленої зайнятості: все більше компаній наймають віддалених співробітників, при цьому це не лише українські компанії, а й міжнародні. "Люди з України виконують роботу для різних компаній у віддаленому режимі. Багато молодих людей цілеспрямовано шукають роботу віддалено як альтернативу трудової міграції, багато кандидатів віком 45+ років, котрі не отримали гідної пропозиції по роботі, все частіше шукають віддалену роботу", – резюмує Жанна Балабанюк.

Юрій Григоренко