Ринок ОВДП: Порятунок державних фінансів чи "міна уповільненої дії"?

Ринок ОВДП: Порятунок державних фінансів чи "міна уповільненої дії"?
112.ua

Никита Синіцин

Журналіст

Серед фінансових тенденцій України в 2019 році в першому ряду можна сміливо назвати небувалий сплеск популярності державних цінних паперів в іноземних інвесторів – на руках у іноземців перебувають облігації внутрішньої державної позики на суму 99,5 млрд грн. Пакет цінних паперів, який еквівалентний 4 млрд дол. США і належить іноземцям, є рекордним для України, це 12% від загального обсягу держоблігацій, що перебувають в обігу.

Приріст 1600% за 10 місяців

Початок року аж ніяк не віщував різкого сплеску інтересу іноземців до вітчизняних ОВДП – на 3 січня, за даними Національного банку України, у власності нерезидентів перебували ОВДП на суму 6,349 млрд грн, що становило 0,8% від загального обсягу облігацій на суму в 755,7 млрд грн.

Проте вже перший місяць нового року іноземні інвестори закінчили, майже подвоївши свої пакети, заволодівши ОВДП на суму 11,8 млрд грн. Лютий виявився досить стабільним місяцем, зате в березні стався новий стрибок – почавши з 13,4 млрд грн, вкладених в ОВДП, місяць нерезиденти завершили, володіючи паперами на 20,3 млрд грн.

Новини за темою

Цей рекорд був поставлений в квітні – коли іноземні власники збільшили портфель ОВДП на суму 36 млрд грн. Потім був знову спокійний травень і знову вибуховий червень, що збільшив пакет державних цінних паперів у руках нерезидентів з 42 до 57 млрд грн.

Останніх два літніх місяці іноземці продовжували скуповувати пропоновані Міністерством фінансів України цінні папери і завершили його власниками ОВДП на суму 87 млрд грн.

Зрештою, за даними НБУ на 31 жовтня, з 810,4 млрд грн, які обертаються на ринку ОВДП, 99,5 млрд належать іноземцям.

Для порівняння, у 2018 році максимальний обсяг коштів, вкладених іноземними інвесторами в державні цінні папери, не перевищував 14,6 млрд грн в березні, після чого почався відтік іноземців з ринку.

Як ринок ОВДП впливає на життя українців

У самому спрощеному вигляді облігації державної внутрішньої позики, як зрозуміло з їх назви, є борговими коштами, які бере держава усередині країни на фінансування власних потреб. Проте крім цієї функції ОВДП надають багатосторонній вплив на події в економіку країни процеси, що до пори до часу невидимі сторонньому погляду.

До літа 2019 року пересічного українця мало турбував стан ринку облігацій внутрішньої державної позики та зростання частки іноземців серед їх покупців. Вперше на собі їх вплив жителі країни відчули влітку у зв'язку з черговими змінами на валютному ринку.

Новини за темою

Кінець травня - початок червня ознаменувався черговим зростанням курсу долара по відношенню до гривні, коли за тиждень гривня втратила в порівнянні з заокеанської валютою 90 копійок. Одним з пояснень того, що сталося, на думку фінансових експертів, став відтік міжнародного спекулятивного фінансового капіталу, вкладеного в українські цінні папери. За словами запрошеного експерта Інституту GROWFORD Олексія Куща, якраз на той період припало черговий виведення з країни коштів, отриманих від погашення попередніх ОВДП, що і привело до девальвації гривні.

Однак слідом за коротким періодом здешевлення гривні почалося її різке подорожчання по відношенню до долара: якщо на початку літа НБУ встановив офіційний курс 26,85 грн за 1 долар США, то до жовтня він опустився до 24 гривень (зараз коливається в районі 25 грн за долар).

Те, що сталося, на одностайну думку експертів, стало наслідком припливу в країну спекулятивного капіталу, який реалізовував за зниженими цінами долари, щоб купити на них гривневі ОВДП. Разом з падінням курсу долара до гривні, на думку того ж Олексія Куща, це дозволяло спекулятивному капіталу в Україні отримати дохідність до 35% річних. Українці ж могли насолоджуватися різким зміцненням гривні, тим більш приємним, адже останні роки привчили радше до її різкої ревальвації.

На думку фінансового аналітика Василя Невмержицького, у зростанні ринку ОВДП за рахунок спекулятивних капіталів немає нічого дивного і це є звичайним "робочим" інструментом, який використовує ринок цінних паперів у будь-якій країні. І куди важливіше власне умови, за якими в рамках розміщення державних облігацій залучаються грошові кошти.

"Значення мають відсоток, під який займаються гроші, терміни повернення та цілі, в ідеалі це має бути проект, який здатний принести прибуток і окупити взяті в борг через механізм ОВДП кошти", - вважає співрозмовник 112.ua.

З іншого боку, за словами експертів, зміцнення гривни викликало зростання споживання українців, передусім за рахунок імпорту. Так, згідно дослідженням компанії Info Sapiens, індекс споживчих настроїв в Україні в серпні склав 95,6 бали з 200 можливих, тим самим показавши зростання на 7,6 балів, зрівнявшись з показниками 2004-2008 років до світової фінансової кризи, і весни-літа 2010 року. При цьому міжнародний торговий платіжний баланс для України погіршився і може становити до 12 мільярдів доларів різниці між імпортом і експортом за підсумками 2019 року.

До того ж спостерігається уповільнення зростання української економіки, яке згідно інфляційного звіту НБУ за жовтень склало за підсумками липня-вересня 3,5%.

Новини за темою

Поки негативний вплив уповільнення зростання економіки і погіршення торговельного балансу вдається фінансувати за рахунок нових ОВДП, що продаються державою – на 5 листопада намічене нове розміщення цінних паперів на загальну суму до 10 мільярдів гривень, і заробітків українських гастарбайтерів, що пересилаються в Україну. Останні, за визнанням НБУ, давно вже перетворилися на повноцінний макроекономічний чинник, що впливає на курс гривні і платіжний баланс країни. Цьому сприяють близько 10 мільярдів доларів, які за підсумками 2018 року надійшли в Україну тільки по офіційних каналах.

Експерти пророкують кризу ОВДП і девальвацію гривні

Фінансові експерти в масі своїй попереджають про небезпеку, що склалася на фінансовому ринку країни, чревату серйозними ризиками для стабільності національної валюти, і звинувачують у цьому політику Міністерства фінансів та Національного банку України останніх років.

Так, на думку економіста Віктора Скаршевського, події жовтня різко показали уразливість та залежність української гривні від купівлі іноземцями ОВДП.

"Протягом жовтня портфель нерезидентів практично не змінився, збільшившись у гривні всього на 0,7%. Іншими словами, приплив валюти від нерезидентів для покупки гривневих ОВДП в жовтні різко зменшився. Що відразу ж позначилося на обмінному курсі - долар подорожчав на 1 гривню: з 24,1 грн/$ на 27 вересня до 25,1 грн/$ - 29 жовтня", - наводить дані на своїй сторінці в Facebook експерт.

Також Скаршевський перераховує проблеми, що виникли з альтернативними шляхами надходження валюти в Україну – зростання дефіциту торгового балансу, зниження прямих іноземних інвестицій, зниження надходжень від гастарбайтерів.

Солідарний зі Скаршевським запрошений експерт Інституту GROWFORD Олексій Кущ, який вважає, що ризики стали результатом дій Мінфіну і НБУ.

Так, Міністерство фінансів, встановивши необгрунтовано високий рівень прибутковості ОВДП (в середньому 17-18% влітку) і високу облікову ставку НБУ (17,5%-16,5%), дозволило спекулянтам заробити на своїх паперах до 35% річних.

Національний банк України, за словами експерта, встановивши необгрунтовано високий рівень облікової ставка НБУ – 16,5% до 24 жовтня при рівні інфляції в 8-9% на рік, штучно обмежує кількість гривні на ринку.

Все це, на думку експертів, з одного боку дозволяє утримувати стабільний рівень інфляції і навіть допомагає зміцненню курсу гривні, а з іншого – кошти від ОВДП не йдуть на розвиток економіки, не стимулюють її зростання, і, що найгірше, курс гривні стає повністю залежним від інтересу іноземців до ОВДП. Таким чином, за висловом експертів, вітчизняна фінансова система позбавляється "подушки безпеки", ставши повністю залежною від ситуації на зовнішніх ринках і пов'язаних з нею ризиках.

"Подальша динаміка обмінного курсу повністю залежить від поведінки спекулянтів-нерезидентів. Якщо з якоїсь причини вони захочуть зафіксувати свій прибуток (наприклад, ймовірна світова фінансова криза, або погіршення зовнішньоекономічної кон'юнктури, або політична нестабільність в Україні) і почнуть виводити валюту з України – відбудеться різка девальвація гривні. Коли це станеться, через місяць, півроку, рік – питання часу", - стверджує Віктор Скаршевський.

Новини за темою

Негативним сценарієм для України, на думку експертів, залишається ймовірність чергової світової фінансової кризи або як мінімум якоїсь глобальної зовнішньоекономічної події, яка спонукає іноземних власників українських ОВДП припинити їх купівлю і перестати накачувати фінансову систему України доларами. В якості наслідків цієї події експерти в один голос перераховують стрибкоподібну девальвацію гривні, що швидше за все буде супроводжуватися такою ж інфляцією.

Втім, Василь Невмержицький не вважає, що подібний можливий вихід з ринку ОВДП іноземних власників держоблігацій обов'язково призведе до негативних наслідків для України.

"У разі різкого відходу з ринку власників держоблігацій, вони будуть змушені продавати свої цінні папери за зниженими цінами, скажімо по 50-70% від номіналу, що робить їх купівлю вигідною для інших учасників ринку і залишить його стабільним", - вважає експерт.

Як уникнути ризику девальвації гривні?

Але що хвилює ще більше – відсутність альтернативи ситуації, яку можна було полегшити зниженням дохідності ОВДП та облікової ставки НБУ, що регулює прибутковість конкурента облігацій – депозитарних сертифікатів Нацбанку.

Зробити це можна було двома способами:

1) знизити швидко, що призвело б до зростання інфляції, але дозволило б краще контролювати ситуацію у випадку стратегічних ризиків;

2) поступово, що дозволило б уникнути різких стрибків курсу гривні, але при цьому викликало б "перегрів" системи і зростання попиту на валюту, що в підсумку загрожує стрибкоподібною інфляцією гривні. 

В НБУ та Міністерстві фінансів пішли по другому шляху: почавши рік з облікової ставки до 18%, НБУ в квітні знизив її до 17,5%, в липні – до 17%, у вересні – до 16,5% та в жовтні – до 15,5%. Також плавно знижувалася і прибутковість ОВДП – з 19% у січні до 18% навесні, 17% влітку і 15% восени.

На думку експертів, обраний владою варіант допоміг стримати інфляцію і зміцнити курс гривні, але разом з тим зробив курс фактично безпорадним перед можливими негативними наслідками зовнішніх ризиків та потенційним відходом спекулятивного капіталу.

Фактично єдине, що тепер може допомогти гривні зіскочити з "голки" ОВДП – прямі іноземні інвестиції в Україну на рівні 8-10 мільярдів доларів, що є абсолютно фантастичним, адже за 1-е півріччя ПІІ в нашу країну склали всього 1,074 млрд доларів.

Микита Сініцин

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>