Розпуск Верховної Ради: Чи пожартував Зеленський?

Розпуск Верховної Ради: Чи пожартував Зеленський?
Інавгурація Володимира Зеленського Пресс-служба Президента Украины

Наталія Лебідь

Журналіст

"Я розпускаю Верховну Раду восьмого скликання", – заявив президент України Володимир Зеленський у своїй інавгураційній промові. Але заявити про дострокове припинення повноважень парламенту – ще не означає його розпустити. Для цього потрібен відповідний указ глави держави, а указу, певна річ, поки нема.

Він не може з’явитися у перший робочий день новобраного президента, оскільки, згідно із Конституцією, передувати розпуску мають консультації з фракціями. На Банковій вже чекають голів фракцій – зустріч із ними відбудеться завтра, 21 травня. Таким чином, станом на зараз наміри Зеленського виглядають цілком серйозно. Наше видання зв’язалося з рядом експертів, аби дізнатися, чи стануть ці наміри доконаною дією.

На запитання 112.ua відповіли керівник центру "Третій сектор" Андрій Золотарьов, засновник аналітичного центру "Інститут Горшеніна" Кость Бондаренко, директор соціологічної служби "Український барометр" Віктор Небоженко, заступник директора Українського інституту дослідження екстремізму Богдан Петренко, директор компанії Berta Communications Тарас Березовець та політичний консультант Руслан Бортник. Від них ми дізналися про таке.

Президент має право розпустити Раду

Згідно із Конституцією, є три підстави для дострокового припинення повноважень парламенту. Перша – несформований уряд, друга – брак у складі Ради мінімум третини депутатів, третя – відсутність протягом 30 днів парламентської більшості. Саме на останню обставину може послатися президент Зеленський.

Адже те, що коаліції де-факто не існує, – загальновідомий факт. Його, щоправда, донедавна заперечували (або просто ухилялися від відповіді) зацікавлені особи – передусім, спікер Верховної Ради Андрій Парубій та представники фракції "Блоку Петра Порошенка" і "Народного фронту".

Новини за темою

Наприкінці 2014 року депутати цих двох фракцій разом із трьома іншими – "Батьківщиною", "Самопоміччю" та Радикальною партією Олега Ляшка – утворили коаліцію. Поза грою, таким чином, лишився тільки "Опозиційний блок". Проте коаліціанти не довго співіснували у мирі та злагоді.

Послідовний вихід зі складу більшості трьох малих фракцій фактично поставив на ній хрест. В більшості лишилися "Народний фронт" та "Блок Петра Порошенка", але разом вони не набирали мінімально необхідні 226 голосів. Таким чином, від 2016 року парламентська більшість "Європейська Україна" припинила існування.

Пізніше на її відсутність неодноразово звертали увагу. При бажанні екс-президент Порошенко міг би розпустити парламент, але така можливість була його правом, а не обов’язком. І правом своїм Петро Порошенко не скористався. А далі події розвивалися так. У 2019 році позафракційний нардеп Андрій Деркач звернувся до суду з приводу бездіяльності Верховної Ради у питанні призначення міністра охорони здоров’я.

У зв’язку із цим 28 лютого поточного року Окружний адміністративний суд постановив витребувати в Верховної Ради списки членів коаліції. Дедлайн сплив 12 березня, але парламент на судову вимогу так і не відреагував. Іншими словами, визнав – більшості у Верховній Раді не існує.

Щоправда, не далі як 17 травня голова Верховної Ради Андрій Парубій оголосив про припинення діяльності коаліції після того, як фракція партії "Народного фронту" заявила про вихід з неї. Депутати спробували схитрувати й почати відлік не від 2016 року, а від минулої п’ятниці. В "Народному фронті" та "Блоці Петра Порошенка" наполягають: у них є в запасі 30 днів, протягом яких може бути сформована нова більшість.

На цей період часу Верховна Рада поточного скликання отримує захист від розпуску. Однак президент Зеленський, вочевидь, вважає інакше. Хоча до появи офіційного указу зарано стверджувати, що його рішення залишиться незмінним.

З усіх опитаних нами експертів тільки один – Віктор Небоженко – переконаний у тому, що сьогоднішня заява президента України – блеф. "Зеленський не збирається використовувати юридичні інструменти для розгону Ради. Він просто за два місяці покаже країні, що депутати не захотіли працювати на країну. Жодного офіційного указу про розпуск парламенту не буде", – переконаний Небоженко.

А от Богдан Петренко зазначає таке: "В будь-якому випадку Зеленський буде протистояти Верховній Раді. Думаю, розпуск буде, тим паче, що він про це вже оголосив. Новий президент має високий рейтинг легітимності, що дозволяє йому розпускати Раду (…) До Парубія вже було звернення з вимогою надати списки парламентської більшості, але він цього так і не зробив. Команда Зеленського може послатися, зокрема, й на цей момент, тобто на те, що більшість не існувала і раніше. При цьому відповідальність за непроголошення більшості несе Парубій", – додає він.

Суди неминучі

"Указ про розпуск буде, хоча процес може трохи затягнутися – це пов’язано із конституційною вимогою щодо проведення консультацій з парламентськими фракціями. Як тільки вони будуть проведені, буде виданий указ. Що стосується "Народного фронту", то він буде зараз змушений шукати юридичний механізм, який дозволить скасувати указ президента.

А президент не має реагувати на рішення "Народного фронту", нехай сам парламент візьме на себе клопіт доводити неконституційність указу президента про свій розпуск", – коментує Руслан Бортник.

Депутати можуть звернутися до суду, а відтак справа з достроковими виборами затягнеться, вважає Кость Бондаренко. "Власне, тільки Конституційний суд і розв’яже цю суперечку – подання до КСУ буде, його вже готують, але насправді це нічого не дасть. Вибори відбудуться в липні. Швидше за все, 21 липня або – що менш ймовірно – 28-го.

А в основу указу Зеленського ляже, вочевидь, рішення Окружного суду Києва, котрий визнав, що коаліція припинила існування ще в лютому 2016 року", – пророкує Тарас Березовець.

"Конституційний суд завжди виступає на боці президента, і саме КСУ наприкінці 2003-го дозволив Кучмі балотуватися на посаду втретє. Юридичні рішення, які ухвалюють в Україні, завжди політично мотивовані. При цьому Зеленському знадобиться оперативне вирішення питання з розпуском, бо перенесення виборів на осінь президента не влаштує – він почне втрачати рейтинг. А тому КСУ оголосить свою ухвалу досить швидко", – говорить Богдан Петренко.

"Мені складно уявити рішення Конституційного суду, яким буде скасований цей указ президента. Відкоригована може бути хіба що дата виборів, але не сам факт", – згоден з Петренком Руслан Бортник. А відповідаючи на наше питання про те, чи може спротив виборам чинити не лише КСУ, але й уряд та прокуратура, як це було у 2007-му, коли парламент розпускав Віктор Ющенко, Бортник нагадує: "Рейтинг підтримки Ющенка тоді дорівнював 10%, у Зеленського ж – понад 70%, він просто виведе людей на вулиці, якщо відбуватиметься щось подібне".

"Скоріше за все, буде судове рішення з приводу того, що вже три роки у Верховній Раді немає коаліції, і це факт. А те, що спікер Парубій цього не бачить – виключно його проблема. Аргументи за і проти розпуску Ради є як в однієї, так і в іншої сторони, але на боці Зеленського – значна суспільна підтримка", – нагадує Андрій Золотарьов.

Зрештою, у другій половині дня з’явилося роз’яснення ЦВК з приводу того, чи може судове оскарження зупинити вибори. "Згідно з нормами чинного законодавства, якщо виборчий процес почався, то жодне з рішень судів не може зупинити його. Як тільки буде оприлюднено указ президента, з наступного дня ми будемо вже у виборчому процесі", – зауважила секретар Центрвиборчкому Наталія Бернацька.

Зеленський гратиме у доброго та поганого поліцейського

Хоча чинну Раду президент України й прирік на розпуск, він все ж поставив перед парламентарями ряд завдань. "Хочу багато чого сказати, але українці хочуть не слів, а дій, тож, шановні депутати, ви призначили самі інавгурацію в понеділок, у робочий день. Я бачу в цьому плюс. Це значить, що сьогодні вечірок не буде, будемо з вами працювати, а тому я дуже прошу вас прийняти закон про скасування депутатської недоторканності, закон про кримінальну відповідальність за незаконне збагачення, багатостраждальний виборчий кодекс. І зробіть, будь ласка, відкриті виборчі списки. А також я прошу вас звільнити з посад голову Служби безпеки України, генерального прокурора України, міністра оборони України. І це далеко не все, що ви можете зробити, але для початку достатньо. У вас на це буде два місяці", – заявив Зеленський після інавгурації.

Новини за темою

Однак цілком очевидно: депутати проігнорують нового українського лідера. "Верховна Рада буде займатися не законотворчістю, а виборчими справами. Але Зеленському важливо було означити програму і дати парламенту завдання. Той його, звісно, не виконає, і це буде додатковим аргументом, щоб позбавити його повноважень. В цьому був певний політичний сенс", – стверджує Андрій Золотарьов.

А Кость Бондаренко не виключає "тролінгу президента Верховною Радою". "Нинішня Верховна Рада може проігнорувати ультиматуми Зеленського. Може не вносити кандидатури міністра закордонних справ чи голови СБУ, чи генпрокурора, чи будь-якого іншого посадовця, подання на якого, згідно із Конституцією, робить президент. Парламент може відмовити президенту і перший раз, і другий, і третій. Тоді президент призначить на посади виконувачів обов’язки, але вони позбавлені права призначати своїх заступників, що створить кризу і позначиться на діяльності цих відомств і на країні в цілому", – каже він.

Втім, "головне завдання Зеленського на найближчі два тижні – взяти під контроль силову вертикаль. Якщо йому це вдасться, депутати стануть більш "лагідними" у спілкуванні з ним", – стверджує Андрій Золотарьов.

"Зеленський грає в гру "добрий президент – погані депутати". Депутати не виконають його завдань, а президент отримає підстави їх за це критикувати. Чи можуть вони виконати бодай частину президентських директив? Можливо, але зміни будуть косметичними, наприклад, зниження прохідного бар’єру до 3-4%, дозвіл блокам брати участь у виборах, відкриті списки. Можливе також часткове обмеження депутатської недоторканності, але в жодному випадку не повне її скасування", – вважає Тарас Березовець.

Він же ділиться інсайдом: "На тлі цього будуть просувати партію "Слуга народу", але іронія в тому, що вони не можуть сформувати списки, у них повна катастрофа з кадрами. Не мають навіть ста кандидатур для списку, і це при тому, що прохідна частина може бути досить великою. Але у них план: жодного чинного депутата до себе не брати, і вони його поки дотримуються".

А Віктор Небоженко звертає увагу на те, що зі списку побажань Зеленського таємничим чином випарувалася вимога ухвалити закон про імпічмент. Хоча раніше такий пункт у його передвиборчій програмі був. "Про імпічмент Зеленський не згадував, і це не дарма. Він став президентом, і в нього з’явився свій президентський інтерес", – коментує Небоженко. Якщо так піде й далі, то "до осені рейтинг партії Зеленського просяде. Але не настільки, аби у нього не з’явилося своєї більшості", – говорить він.

Від дострокових парламентських виборів "виграють найбільше ті, хто вийшов у другий тур – Зеленський та Порошенко. Гадаю, що на парламентських виборах у Зеленського буде стільки, скільки він набрав в першому турі, тобто 20-30%", – припускає Богдан Петренко.

З ним згоден і Кость Бондаренко: "Зацікавленими є дві політичні сили – Зеленського і Порошенка. Ані та, ані друга не встигне розгубити свій рейтинг плюс у Порошенка залишиться значна частина адмінресурсу. Якщо додати до цього й голоси тих, хто підтримав Порошенка у другому турі, він зможе провести в Раду доволі потужну фракцію".

"Виграють всі сили, які добре відпрацювали президентські вибори і увійшли в топ-10. Гірша стартова позиція у тих, хто не висував свого кандидата (як "Народний фронт", приміром), та у новостворених партій (на кшталт "Голосу" Вакарчука): у них просто не лишається часу на розкрутку", – резюмує Руслан Бортник.

Отож, оскільки тих, хто має безпосередній інтерес у дострокових виборах Ради, більше, справа з розпуском парламенту, мабуть, піде доволі жваво. Навіть попри те, що вустами Ірини Геращенко вже заявляють про неконституційність поки що не виданого президентського указу.

Адже в "Блоці Петра Порошенка" не можуть не розуміти того, які дивіденди цій політичній силі забезпечить перезавантаження Ради. Хіба що Зеленський справді "пожартував", і тоді всі карти на столі будуть укотре сплутані.

Наталія Лебідь

Джерело: 112.ua

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>