Розмінування Донбасу. Чи варто про це говорити, поки триває війна?

Сім тисяч квадратних кілометрів Донбасу. Це мінімальна площа неокупованої частини вашої країни, де ви можете підірватися на міні, боєприпасі або якомусь вибуховому пристрої. Плюс 9 тисяч квадратних кілометрів такої ж небезпечної для вас території по той бік лінії розмежування. З початку війни на сході України 2558 ваших громадян загинули через такі підриви, з них 242 дитини. З тих же причин станом на 20 березня 2018 року в лавах вашої армії не стало 273 військовослужбовців, близько 1000 осіб було поранено

Розмінування Донбасу. Чи варто про це говорити, поки триває війна?

Ірина Сампан

журналістка, 112.ua

Сім тисяч квадратних кілометрів Донбасу. Це мінімальна площа неокупованої частини вашої країни, де ви можете підірватися на міні, боєприпасі або якомусь вибуховому пристрої. Плюс 9 тисяч квадратних кілометрів такої ж небезпечної для вас території по той бік лінії розмежування. З початку війни на сході України 2558 ваших громадян загинули через такі підриви, з них 242 дитини. З тих же причин станом на 20 березня 2018 року в лавах вашої армії не стало 273 військовослужбовців, близько 1000 осіб було поранено

Що може зробити уряд для того, щоб ви не підривалися на мінах, а ваші діти не приносили додому небезпечні знахідки? А що робити вам, якщо ви вже постраждали, коли просто перекопували свій город? Над цими питаннями міркують у Міністерствах оборони, охорони здоров’я, Держслужбі з надзвичайних ситуацій, у військово-цивільному співробітництві, органах місцевої влади, школах, міжнародних організаціях. Власне, далі йтиметься про те, що вдалося "наміркувати" за чотири роки конфлікту у нашій країні.

У чому проблема?

Якщо глобально, то у тому, що війна продовжується. На територію, прилеглу до лінії фронту, все одно щодня будуть сипатися міни, будуть лежати нерозірвані боєприпаси, і навіть вже очищені ділянки можуть повторно ставати небезпечними.

Як повідомили у Міністерстві оборони, у відсотковому відношенні на Донбасі забруднення мінами значно менше, ніж забруднення нерозірваними боєприпасами. "РФ поставляє боєприпаси, які мають або обмежений термін придатності, або він взагалі вже вийшов. Неспрацювання цих боєприпасів – дуже велике", - йдеться у повідомленні.  

Друге питання – де той орган, який повністю візьме на себе повноваження з гуманітарного розмінування територій? До речі, про термін "гуманітарне розмінування". Це не просто виявлення міни, наприклад, у селі Луганське, виїзд на місце знаходження та її знешкодження. Ці функції і так виконують сапери ЗСУ. Гуманітарне розмінування – це цілий комплекс заходів щодо зменшення мінно-вибухової небезпеки у регіоні, обстеження, складання карт, маркування території, просвітницька робота з місцевим населенням, ліквідація боєприпасів, допомога потерпілим тощо.

Відповідно до чинного законодавства, функції національного органу з питань протимінної діяльності та впровадження міжнародних стандартів покладено на Міністерство оборони. Роботу з розмінування територій проводять спеціальні бригади, які складаються з саперів ЗСУ та піротехніків Держслужби з надзвичайних ситуацій. За даними оборонного відомства, всього на території Донецької та Луганської областей перебуває 246 підготовлених спеціалістів  (близько 118 людей від ДержСНС та 128 - від ЗСУ). Команда складається з 5 осіб, але кількість може змінюватися залежно від задач.

Тут вже виникає питання – чим оснащені українські сапери? У що вони одягнені? На чому їздять?

"Це дуже болюча тема, але з 2014 року Міністерством оборони та Генеральним штабом проводиться дуже багато заходів щодо придбання нового сучасного обладнання, до цих заходів ми долучаємо міжнародних партнерів. Є декілька програм. Минулої п'ятниці (30 березня, - ред.) я був у відрядженні у складі робочої групи в нашому Центрі розмінування, під час якого представниками ОБСЄ для потреб ЗСУ передано сучасне обладнання для оснащення однієї групи розмінування: засоби захисту, автомобіль і деяке інше обладнання, яке використовується під час розмінування", - говорить начальник Управління екологічної безпеки та протимінної діяльності полковник Максим Комісаров.

Точкова допомога не зможе вирішити питання повного і якісного забезпечення умов праці саперів, тому в міністерстві розуміють, що необхідно комплексно підходити до цього питання, зокрема і за допомогою створення законодавства.

Також Максим Комісаров зазначив, що "фінансування заходів з розмінування наразі відбувається за рахунок поточного утримання ЗСУ". У ДержСНС, за його словами, є відповідна програма, в якій передбачається окреме фінансування. Розмінування обходиться державі (зокрема бюджету Міністерства оборони) недешево. Скільки саме – про це пізніше. Слід розуміти, що Україна не зможе впоратися з гуманітарним розмінуванням самотужки, без допомоги міжнародних організацій, донорів та неурядових організацій.

У цьому питанні українському уряду допомагають країни, як-от США, Японія, Німеччина і Велика Британія. Однак це не увесь перелік.

"Починаючи з 2016 року, у виконанні заходів протимінної діяльності беруть участь міжнародні неурядові організації The HALO Trust, Данська група з розмінування (DDG), Швейцарський фонд протимінної діяльності (FSD), - говорить полковник Максим Комісаров. - У 2017 році роботи з розмінування цими організаціями проводились на 47 ділянках загальною площею 640 га. Зокрема Донецька область — 522 га, Луганська область — 118 га. З них очищено 131,4 га, виявлено 528 вибухонебезпечних предметів".

Влітку минулого року Франція передала саперам Центру розмінування Головного управління оперативного забезпечення Збройних сил України (Хмельницька обл.) 25 комплектів костюмів для розмінування Protecop, 25 шоломів із захисним забралом Visorv50 і 10 пар спеціального взуття Matramines. Загальна сума захисного спорядження була вартістю 3,7 млн ​​грн. Наприкінці 2017 року уряд Японії також подарував ДержСНС георадари-детектори та бронеавтомобілі.

Деякі країни надсилають своїх інструкторів для навчання українських колег.

Однак Міністерство оборони України як орган, який залучено до війни, обмежене у можливостях отримання коштів саме тих донорів, які переймаються через свій нейтралітет і неупередженість. І дійсно, для деяких міжнародних організацій вкласти кошти в армію означало би зазначити свою прихильність до однієї сторони конфлікту. Гуманітарна допомога цивільним - будь ласка, але щоб до прямого фінансування армії жодного відношення не мати. Така їхня політика. Тому, як стверджують ініціатори законопроектів про мінну діяльність, необхідний якийсь окремий державний орган, який би повністю взяв на себе функцію гуманітарного розмінування в Україні. 

Й останнє щодо військових саперів. Втрати особового складу ЗСУ при розмінуванні кваліфікуються як бойові дії. Як пояснив пан Комісаров, сапери навіть у мирний час, які проводили розмінування, отримували статус учасника бойових дій, незалежно, триває війна в країні чи ні. Тобто хоч якесь подальше грошове чи соціальне забезпечення вони чи їхні сім'ї повинні отримувати. На відміну від цивільних.

Постраждала особа?

За даними Міністерства оборони, на території Донецької та Луганської областей створено та працюють 10 стабілізаційних пунктів на базі центральних районних лікарень та 4 мобільні шпиталі. Загальна кількість ліжок для хворих – близько 4500 осіб. Якщо місцевий житель чи жителька підірвалися на міні, так, у лікарні їм напишуть "мінно-вибухова травма". І все. Немає відповідного законодавства, де би було визначено поняття "постраждала особа від мін та вибухонебезпечних предметів". Відповідно лікується вона сама за свої кошти.

"Міноборони було опрацьовано проект закону про протимінну діяльність, внесений у Верховну Раду, в одному з розділів поняття "постраждала особа" було визначене. Однак законопроект було відхилено при розгляді в комітеті, далі він не пройшов. Міноборони з урахуванням зауважень розроблено ще один законопроект про протимінну діяльність, зараз він проходить зовнішнє погодження між центральними органами виконавчої влади, і там теж передбачено це поняття", - кажуть в оборонному міністерстві.

До того ж незрозуміло, що робити людині, якщо вона підірвалася на ділянці, яка вже була попередньо очищена від вибухонебезпечних предметів та мін. Хто в цьому винен? До кого позиватися за недбалість чи неякісне розмінування? На ці питання повинне відповісти законодавство, якого на сьогоднішній день немає.

"Щодо підривів уже на очищеній території, на жаль, на сьогоднішній день, цей законодавчий процес до кінця нерегламентовано. Тому ми працюємо у напрямку створення законодавства, наших національних стандартів з питань протимінної діяльності, які будуть регламентувати порядок проведення очищення території, контролю якості та порядок передачі цієї території. І тоді можна буде чітко дослідити, на якому етапі сталася помилка і знайти винну посадову особу", - відповів очільник Управління екологічної безпеки та протимінної діяльності полковник Максим Комісаров.

Два місяці тому за підтримки міжнародної організації UNICEF Міністерство охорони здоров’я та Міністерство оборони запустили пілотний проект зі збору даних щодо цивільних осіб, потерпілих від мін чи вибухонебезпечних предметів як під час бойових дій, так і поза воєнними діями, в побутових умовах. Вирішили охопити чотири області - Донецьку, Луганську, Дніпропетровську і Харківську.

"Ми розробили анкету зі збору даних, вона стосується і медичного аспекту, і соціального, а також обізнаності населення саме з мінно-вибухової безпеки. Для МОЗ це важливо, отримавши дані про локалізацію цих травм, про місце, де ця травма отримана, наслідки цієї травми, ми зможемо перш за все адекватно підігнати програми для навчання. МОЗ працює в цьому напрямку, щоб навчити правил першої допомоги населення і так званих "перших реагувальників" (поліцейських, пожежників). Також ми будемо мати певний аспект проблем, з якими потім ці потерпілі можуть зіткнутися: інвалідизація, потреба у реабілітації, потреба в урядових чи неурядових програмах", - розповів 112.ua головний спеціаліст управління екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Міністерства охорони здоров’я Павло Хочай.

За його словами, проект заплановано на 3-4 місяці (він триває вже 2 місяці). Дані заповняють уповноважені особи лікувального закладу, до яких надійшов пацієнт з мінно-вибуховою травмою. Після чого інформація повинна надсилатися до Департаментів охорони здоров’я кожної області, там вони обробляються і перетворюються на певну статистику. І, можливо, ця база даних стане у нагоді постраждалим особам, коли ухвалять відповідний закон.

Відповідний закон

Законопроекти про протимінну діяльність вносилися ще у 2016 році, однак застрявали в комітетах. Описувати їх немає сенсу, тому що всі вони зняті з розгляду, однак автори наголошують на тому, що потрібно створити Національний орган України з питань протимінної діяльності, який би взяв на себе реалізацію політики з протимінної діяльності. Зокрема проект № 5189 передбачав створення цілого центрального органу виконавчої влади, подібного до окремого міністерства, з очільником, заступниками, бюджетом, радами, контролем і таке інше. Зрозуміло, що годувати ще одне роздуте відомство, створене лише для гуманітарного розмінування, просто нереально і нерозумно. Тому з’явився набагато спрощений варіант, законопроект № 5189-1, який говорить, що Національний орган України з питань протимінної діяльності утворюється Кабінетом міністрів України, а його організаційне, інформаційне, матеріально-технічне забезпечення здійснює Міністерство оборони. Як ми писали вище, законопроект від Міноборони "був відхилений при розгляді в комітеті і далі не пройшов. Міноборони з урахуванням зауважень розроблено наступлений законопроект про протимінну діяльність, зараз він проходить зовнішнє погодження між центральними органами виконавчої влади".

Час і гроші

Порахувати, скільки буде коштувати Україні повне очищення території, забрудненої мінами і нерозірваними снарядами, неможливо. Як у роках, так і у гривнях. Дехто порівнює ситуацію з Хорватією, інші - з Балканами. Нещодавно міністр з питань тимчасово окупованих територій Вадим Черниш припустив, що витрати на розмінування всього Донбасу можуть перевищити 800 мільйонів доларів (порівнював з Хорватією). З початку бойових дій на сході  України було перевірено близько 26 тис. га територій та знищено понад 340 тис. вибухонебезпечних предметів.

Ось наприклад дані з Білої книги МО за 2014-2016 роки.

Статистику з розмінування можна подивитися за посиланням на сайті МО станом на 1 січня 2018 року.

Начальник Управління екологічної безпеки та протимінної діяльності в Міністерстві оборони Максим Комісаров сказав популярну фразу, що "один рік війни – це десять років розмінування", однак офіцер висловив припущення, що, акумулювавши сили і ресурси, Україні не знадобиться 40 років для очищення Донбасу від снарядів.

Так само не можна сказати, скільки коштуватиме прочісування, наприклад, одного гектара землі, бо це залежить від місцевості, наявності водойм, териконів тощо. Невідомо, на скільки тисяч чи мільйонів уражена екологія, понесли збитки об'єкти інфраструктури. Без ухвалення закону все це поки вилами по воді писано. Тож поки… обходьте марковану територію і не чіпайте підозрілі предмети.

Ірина Сампан

відео по темі

Новини партнерів

Загрузка...