Російсько-чехо-словацький скандал: Навіщо Путіну псувати відносини із Земаном

Російсько-чехо-словацький скандал: Навіщо Путіну псувати відносини із Земаном
З відкритих джерел

Георгій Кухалейшвілі

політолог-міжнародник

Між Росією, Чехією і Словаччиною спалахнув скандал на ґрунті історичних протиріч.

Наприкінці травня в Держдумі відбувся круглий стіл, на якому розглядали законопроект депутатів від Компартії РФ Миколи Коломєйцева і Юрія Сінельщикова про поширення статусу ветерана бойових дій на радянських військовослужбовців, які брали участь у військово-стратегічній операції "Дунай" у Чехословаччині в серпні – листопаді 1968 року.

Законопроект перебуває на розгляді в Держдумі. Учасники круглого столу закликали депутатів Держдуми підтримати законопроект Коломєйцева і Сінельщикова, що викликало негативну реакцію в Празі й Братиславі.

П'ятдесят років тому 250-тисячна група військових підрозділів СРСР, Угорщини, Болгарії, Польщі, яка брала участь у військовому блоці "Організація Варшавського договору", окупувала територію Чехословаччини.

Операція "Дунай" стала відповіддю Кремля на реформи з лібералізації суспільно-політичного та економічного життя Чехословаччини, ініційовані першим секретарем Центрального комітету Компартії Александером Дубчеком.

Новини за темою

Радянські військові та їхні союзники змістили Дубчека з посади і силою придушила акції протесту місцевих жителів. Президент Чехії Мілош Земан засудив російський законопроект і збирається зустрітися 13 червня з послом РФ Олександром Зміївським, щоб отримати роз'яснення.

На думку прем'єр-міністра Словаччини Петера Пеллегріні, російський законопроект не сприяє взаємній довірі та плідній співпраці народів.

Неоднозначний законопроект

Серед самих російських депутатів немає однозначного ставлення до ідеї надання статусу ветерана бойових дій учасникам операції "Дунай".

Законопроект Коломєйцева і Сінельщикова підтримують Компартія РФ Геннадія Зюганова, партія "Справедлива Росія" Сергія Миронова, "Ліберально-демократична партія Росії" Володимира Жириновського.

Проте всі три політичні сили перебувають в опозиції і за підсумками парламентських виборів 2016 року втратили можливість участі в кваліфікованій більшості (потрібні голоси 2/3 депутатів Держдуми і членів Ради Федерації для подолання вето президента).

Більшість місць у Держдумі займають депутати від керівничої партії "Єдина Росія". Від їхньої позиції залежатиме доля скандального законопроекту.

У січні 2018 року Держдума відхилила аналогічний законопроект Сінельщикова і Коломєйцева про поширення статусу ветерана бойових дій на радянських військовослужбовців, які вдерлися до Чехословаччини.

Торік депутат із фракції "Єдиної Росії" Володимир Мельник роз'яснив своїм колегам з інших фракцій, що присвоєння статусу ветерана бойових дій учасникам подій у Чехословаччині в 1968 році не відповідає концепції закону "Про ветеранів".

Органи влади СРСР не ухвалювали рішення щодо ведення бойових дій у Чехословаччині в 1968 році, а війська країн – учасниць "Організації Варшавського договору" було введено під приводом "надання допомоги чехословацькому народові".

Згідно зі ст. 3 закону "Про ветеранів", отримання статусу ветерана бойових дій можливо за умови, якщо громадян булл відряджено до інших держав органами влади для участі в бойових діях при виконанні ними службових обов'язків.

Тема операції "Дунай" не особливо популярна у вищих ешелонах Кремля. Колишній президент СРСР Михайло Горбачов та екс-президент РФ Борис Єльцин публічно вибачилися за вдирання радянських військ до Чехословаччину.

У 2006 році Путін на зустрічі з тодішнім президентом Чехії Вацлавом Клаусом заявив, що Росія несе моральну, а не юридичну відповідальність за вдирання до Чехословаччини.

Якщо буде бажання, російські власті можуть зробити цапом-відбувайлом депутата Сінельщикова, якого під час строкової служби в Радянській армії на території НДР в 60-х відрядили придушувати акції протесту в Чехословаччині.

Росіяни можуть переконати Земана і Пеллегріні в тому, що скандальний законопроект є ініціативою опозиційного депутата, який не годен вплинути на позицію партії "Єдина Росія", за якою останнє слово в парламенті.

Сінельщиков явно не серед фаворитів Кремля як кандидат на відповідальні пости.

У травні 2018 року президент РФ Володимир Путін призначив головою Рахункової палати РФ керівника Центру стратегічних розробок Олексія Кудріна, якого висунула як кандидата "Єдина Росія", а не запропонованого Компартією Сінельщикова.

Виправдання агресії

До кінця незрозуміло, навіщо взагалі Сінельщиков і Коломєйцев знову закликають депутатів Держдуми підтримати суперечливий законопроект, якщо півтора року тому їхні спроби внести поправки до російського законодавствао закінчилися повним провалом.

Мабуть, вся справа в подвійних стандартах Кремля. В останні роки російські масмедіа періодично випускають матеріали, в яких переосмислюється роль Кремля на події 1968 року в Чехословаччині.

У 2015 році в російсько-чеських відносинах спалахнув скандал через вихід документального фільму "Варшавський договір. Розсекречені сторінки", в якому знявся Сінельщиков.

Новини за темою

У стрічці виправдовується вдирання радянських військ до Чехословаччини. Фільм транслювали на телеканалі "Росія-1", який належить Всеросійській державній телевізійній і радіомовній компанії уряду РФ.

У листопаді 2017 року президент Чехії Мілош Земан обурився через публікацію на сайті державного телеканалу "Звезда" статті "Чехословаччина має бути вдячна СРСР за 1968 рік: історія Празької весни", яку незабаром видалили.

У Росії набирає популярності думка, що завдяки операції "Дунай" Москва вберегла Прагу від агресії НАТО.

Навіть у пояснювальній записці до законопроекту Сінельщикова і Коломєйцева зазначено, що НАТО нібито є "агресивним" військово-політичним блоком, який "щосили здійснював експансію "демократичних цінностей" на схід, використовуючи зраду місцевих еліт, "майданні технології" та загрозу застосування військової сили".

Законопроект Сінельщикова і Коломєйцева виправдовує агресивну зовнішню політику Кремля.

Виправдовуючи окупацію Чехословаччини в 1968 році нібито заради її ж безпеки, Кремль може виправдовувати втручання, зокрема й із застосуванням військової сили, у внутрішні справи інших країн, а саме: Україну та інші пострадянські республіки.

Росія анексувала Крим у березні 2014 року нібито для захисту місцевого населення. Під соусом захисту південно-осетинських сепаратистів Росія здійснила агресію в Грузії в серпні 2008 року.

Надання статусу ветерана бойових дій учасникам операції "Дунай" є необхідним для виправдання військової агресії проти незалежних країн.

Представники опозиційної Компартії запропонували скандальний законопроект, щоб у міжнародного співтовариства не виник привід для критики режиму Путіна, який формально не має жодного стосунку до комуністів.

Боротьба за рейтинги

За нинішніх умов надання статусу ветерана бойових дій учасникам вдирання до Чехословаччини могло би піти на користь репутації Путіна, який останнім часом втрачає довіру серед росіян.

За даними опитування Всеросійського центру вивчення громадської думки, рейтинг Путіна знизився до 31,7% в травні цього року. Ударом по іміджу Путіна стало підвищення пенсійного віку в Росії.

У жовтні 2018 року російський президент підписав закон про необхідні поправки до пенсійного законодавства.

Гіпотетично, якщо скандальний законопроект про поправки до закону "Про ветеранів" пройде обидві палати російського парламенту, опиниться на столі у господаря Кремля, то він може підтримати ветеранів задля підвищення своїх рейтингів. Військовики та пенсіонери – це основний електорат Путіна та "Єдиної Росії".

Від початку року російський президент ллє бальзам на душу колишнім військовикам.

У лютому 2019 року на зустрічі з ветеранами афганської війни Путін підтримав ідею голови Російського союзу ветеранів Афганістану, депутата Франца Клінцевича про виділення коштів на підтримку, освіту російських ветеранів різних збройних конфліктів.

Цього року в РФ було надано квартири 84 ветеранам афганської війни. У травні російський президент "кинув кістку" ветеранам Другої світової війни і підписав указ про виділення їм по 10 тис. руб. щороку на День Перемоги.

У Росії близько 20 тис. учасників операції "Дунай", і це середньостатистичні пенсіонери під 70 років і вище. Вони давно хочуть отримати від держави пільги і різні преференції.

У Росії особам зі статусом ветерана бойових дій установлено щомісячні грошові виплати, компенсація витрат на оплату комунальних послуг, надають житлові приміщення.

Враховуючи те, що учасники операції "Дунай" мають небайдужих друзів і родичів, то кількадесят тисяч росіян можуть позитивно оцінити внесення поправок до закону "Про ветеранів".

Помилки Росії в інтересах США

Скандальний законопроект може негативно позначитися на кліматі двосторонніх відносин Росії, Чехії та Словаччині. Вдирання "Організації Варшавського договору" до Чехословаччиниу сприймається багатьма чехами і словаками як національна трагедія.

Від рук військовиків загинуло понад 100 осіб, а 70 тис. громадян Чехословаччини були змушені тікати з країни. Близько 76% чехів негативно оцінюють події тих років.

Міністр закордонних справ Чехії Томаш Петршічек заявив, що окупація Чехословаччини військами країн – учасниць "Організації Варшавського договору" суперечила міжнародному праву.

У МЗС Чехії наголосили, що законопроект суперечить умовам російсько-чеського Договору про дружні відносини і співробітництво 1993 року, згідно з яким країни зобов'язалися покласти край тоталітарному минулому, пов'язаному із застосуванням сили проти Чехословаччини в 1968 році і подальшим перебуванням радянських військ на території країни.

Законопроект Коломєйцева і Сінельщикова дискредитує Росію в очах керівництва Чехії та Словаччини.

Відносини з цими країнами мають особливе значення для Росії, оскільки президент Чехії Мілош Земан, прем'єр-міністр Чехії Андрій Бабиш і прем'єр-міністр Словаччини Петер Пеллегріні не є прихильниками антиросійських санкцій США та ЄС, виступають за діалог і партнерство з РФ.

Земан зовсім вважає, що Україні потрібно визнати Крим російським в обмін на грошову компенсацію або безкоштовні поставки нафти і природного газу. Пеллегріні вважає Росію однією з провідних держав, з якими Словаччина зацікавлена підтримувати діалог.

Погіршення відносин з Чехією і Словаччиною є невигідним для російського бізнесу. У 2018 році товарообіг між Росією і Словаччиною збільшився на 13,7% і досяг майже 6 млрд дол., а з Чехією зріс на 17,4% і склав 8,6 млрд дол.

Росія найбільше закуповує в Чехії та Словаччині транспортних засобів, машин й обладнання. Позаторік Росія поставила до Словаччини 4,6 млрд куб. м природного газу, до Чехії - 5,8 млрд.

Новини за темою

Чеський ринок є цікавим напрямком для російських металотрейдерів. Машинобудування Чехії споживає більше металу, ніж виробляють місцеві меткомбінати. Серед деяких російських громадян популярно купувати нерухомість у Празі.

Скандал довкола законопроекту російських комуністів може змінити позицію чеського президента щодо російського газопроводу "Північний потік – 2".

У березні Земан стверджував, що будівництво цього газопроводу є вигідним для Чехії, розкритикував США за те, що вони намагаються перешкодити реалізації проекту.

Тепер, коли в Держдумі розглядають законопроект, який створює передумови для виправдання вдирання радянських військ до Чехословаччини, позиція Земана щодо "Північного потоку – 2" сприймається як здача національних інтересів.

Існує думка, що Росія буде використовувати цей газопровід як інструмент для шантажу і тиску на ЄС. Скандал, що спалахнув, зміцнить критичне ставлення словацького прем'єра до "Північного потоку – 2".

Пеллегріні зацікавлений, щоб Словаччина зберегла можливість здійснювати транзит російського природного газу, який надходить через ГТС України.

Погіршення відносин Росії з Чехією і Словаччиною грає на руку США, які зацікавлені збільшити обсяги поставок власного зрідженого природного газу до Європи й обіцяли запровадити санкції проти країн, що беруть участь у реалізації проекту газопроводу "Північний потік - 2".

Білий дім намагається налагодити відносини з політичними елітами держав Центрально-Східної Європи. У травні Трамп прийняв у Білому домі словацького прем'єра Пеллегріні та його чеського колегу Бабиша.

Коли у відносинах з Росією виникає напруженість, країни Центрально-Східної Європи повертаються обличчям до заокеанського союзника по НАТО.

Георгій Кухалейшвілі,

політолог-міжнародник

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>