Реформи в Раді, вибухи боєприпасів та гучні злочини: Головні новини цієї осені

112.ua у традиційній добірці нагадує всі основні події, які відбулися восени

Реформи в Раді, вибухи боєприпасів та гучні злочини: Головні новини цієї осені

112.ua

Редакційний блог

112.ua у традиційній добірці нагадує всі основні події, які відбулися восени

Осінь 2017 року для України видалася багатою практично у всіх галузях суспільного життя. Нові реформи, Донбас, Калинівка, загибель людей у центрі Харкова і прорив українського кордону – про ці та інші, на нашу думку, головні новини сезону, що минає, читайте в нашій традиційній добірці. Тим, хто бажає пригадати більш ранні події поточного року, пропонуємо згадати наші добірки за літо, весну та зиму. А щоб учасно бути в курсі всього важливого, що відбувається в Україні та світі, читайте наші щоденні добірки головних новин. А далі  головні новини за останні три місяці в Україні.

Прорив кордону

Саакашвілі на польсько-українському кордоні РБК

Ще в літній добірці новин ми повідомляли про майбутнє, як було анонсовано раніше, гучне повернення в Україну позбавленого громадянства екс-голови Одеської ОДА та колишнього президента Грузії Міхеїла Саакашвілі. Вийшло воно не тільки резонансним, але і скандальним. 10 вересня Саакашвілі разом з групою прихильників після невдалих намірів потрапити в Україну з Польщі поїздом (потяг так і не вирушив з Перемишля), буквально "прорвався" через кордон на КПП "Шегині". Разом з ним в Україну незаконно потрапили ще сотні людей (примітно, що залишали її як годиться, з оформленням). Прорив кордону і ситуацію, коли прикордонники просто відступили і пропустили мітингувальників до країни, багато хто порівнював з подіями на Донбасі навесні 2014 року. Найбільш примітним є те, що серед "проривників" кордону разом з Саакашвілі були 5 чинних народних депутатів, у тому числі лідер "Батьківщини" Юлія Тимошенко. Дії українських прикордонників, які не пішли на силовий варіант вирішення конфліктної ситуації, підтримав президент Петро Порошенко. Першим місцем для дислокації Саакашвілі обрав Львів, де в ніч проти 11 листопада провів зустріч із соратниками, серед яких був міський голова Андрій Садовий. За кілька днів Саакашвілі було вручено протокол про незаконний перетин кордону. Тим часом прокуратура Грузії попросила ГПУ розглянути можливість екстрадиції Саакашвілі на батьківщину. Там його підозрюють за чотирма статтями грузинського Кримінального кодексу. У відповідь на це екс-голова Одеської ОДА попросив в Україні політичного притулку, в чому незабаром отримав відмову. Зазначимо, незаконне перетинання кордону обійшлося Саакашвілі в 3,4 тис. гривень  таке рішення ухвалив один з районних судів Львівської області. До речі, частина протестувальників, які незаконно зайшли в Україну разом з екс-головою Одеської ОДА, добровільно з'явилися до ДМС та пройшли процедури, передбачені законодавством. Ще частина людей були оштрафовані, суди щодо деяких досі тривають.

Новини за темою

Протести в Києві

Мітинг під Верховною Радою, 7 листопада Milan Lelich Facebook

Логічним продовженням попереднього матеріалу є події, які тривають у центрі української столиці починаючи з 17 жовтня. Цього дня у Києві розпочалася акція протесту прихильників партії Саакашвілі "Рух нових сил", а також ще низки рухів, яку організатори називають антивладною. Про першочергові вимоги, які висунули прихильники мітингу, що розпочався 17 жовтня під будівлею Верховної Ради, можна прочитати тут. В цей день з ранку центр Києва був оточений силовиками. Учасники акції з вимогами в першу чергу від парламенту скасувати депутатську недоторканність, змінити виборче законодавство, зробивши партійні списки відкритими, а також створити антикорупційний суд, вдень пройшлися урядовим кварталом і центральними вулицями Києва. Вже ввечері відбулися перші сутички між ними та правоохоронцями, що згодом переросли у заворушення. Не обійшлося без постраждалих, під будівлею парламенту почали з'являтися намети. До речі, стоять вони й донині. Протестні вимоги, крім прихильників Саакашвілі з його партії, підтримала також "Самопоміч", відправивши під Раду "десант" зі своїх нардепів. За весь час проведення акції протесту, а це вже майже півтора місяці її кількість зменшилася з декількох тисяч до кількох десятків. Показовим є і те, що прес-конференцію її організаторів одного разу повністю проігнорувала преса  17 листопада на анонсований захід не прийшов жоден журналіст.

Трагедія в дитячому таборі в Одесі

Шокуюча трагедія сталася в одеському муніципальному таборі "Вікторія" 16 вересня. Там унаслідок пожежі в одному з корпусів загинули троє дітей, ще декілька постраждали. За свідченнями, для порятунку дітям довелося стрибати з вікон закладу. Займання сталося пізно ввечері, ближче до півночі. Пожежна сигналізація, за словами очевидців, не спрацювала. Діти прокинулися від запаху диму. Вихователі змогли швидко організувати евакуацію дітей. Загалом у корпусі табору на момент займання було до півсотні дітей. За фактом події було затримано директора табору, пізніше суд помістив його під варту на два місяці. Його підозрюють у порушенні правил пожежної безпеки. До речі, через два місяці директор табору зумів вийти з СІЗО під заставу в 128 тис. гривень. Крім того, за трагедію вже поплатилася віце-мер Одеси  поки лише посадою, а пізніше кримінальною справою і особистим зобов'язанням в якості запобіжного заходу, а також кілька чиновників, яких було відсторонено. До слова, колишню заступницю мера підозрюють у службовій недбалості. Версій того, що спровокувало пожежу в таборі, розглядалося чимало. За останньою інформацією поліції, вогонь був викликаний увімкненим кип'ятильником в одній з кімнат, де жив вихователь табору. Одним з фігурантів справи про пожежу є 23-річна вихователька табору, яка відповідала за пожежну безпеку. Її після затримання відпустили на поруки нардепів. Наразі розслідування справи триває.

Вибухи на складах у Калинівці

Вибухи на складах боєприпасів у Вінницькій області, 27 вересня 2017 Reuters. скрін

Калинівка стала широко відома не тільки в Україні, але й далеко за її межами через масштабну катастрофу, яка сталася 26 вересня на місцевому арсеналі. До речі, одному з найбільших в Україні. Там пізно ввечері виникла пожежа, яка переросла у серію масштабних вибухів – вибухали боєприпаси. У зв'язку з цим до міста були стягнуті значні сили правоохоронців і рятувальників з сусідніх областей, були перекриті траси, обмежено залізничний рух та авіапольоти. Всю ніч у Генштабі запевняли, що горить лише 10% всього арсеналу, а тим часом рятувальники проводили масову евакуацію населення Калинівки та довколишніх населених пунктів. Загалом було евакуйовано близько 30 тис. осіб. Серед мирного населення постраждали двоє людей – за повідомленням Вінницької ОДА, поранення дістали дві жінки. За фактом вибухів на полігоні військова прокуратури відкрила справу за статтею "диверсія", а президент Петро Порошенко терміново скликав засідання Військового кабінету. У зв'язку з тим, що населення в місті залишилося не так багато, силовики в перші дні патрулювали Калинівку в посиленому режимі. Повністю вибухи припинилися лише вранці 28 вересня, тоді ж піротехніки почали розмінування території. На місці НП навіть встиг побувати прем'єр Володимир Гройсман, де провів нараду з профільними службами. Пізніше в українському політикумі заговорили про винних в інциденті. Так, секретар РНБО Олександр Турчинов зазначив, що відповідальність за події на полігоні повинен нести в тому числі начальник Генштабу ЗСУ Віктор Муженко. Сам Муженко, коментуючи звинувачення, заявив, що призначити крайніх не вийде. Вже через кілька днів після початку пожежі і вибухів стало відомо про поранення ще двох осіб: вони отримали переломи через вибухову хвилю. А за два місяці у військовій прокуратурі повідомили, що одного з офіцерів покарали за пропуск на територію арсеналу в Калинівці сторонніх. Ті пронесли на режимний об'єкт займисті предмети, що могло стати однією з причин пожежі. Штраф, призначений судом за "адміністративною статтею" склав 2,4 тисячі гривень. У прокуратурі поспішно запевнили, що це слідство триває, а значить не виключені нові вироки і підозрювані. 24 листопада рятувальники завершили обстеження 10-кілометрової зони в районі Калинівки, а через чотири дні очистили місто і прилеглі населені пункти від боєприпасів.

Новини за темою

Миротворчі перспективи

Питання розміщення миротворчої місії Організації Об'єднаних Націй на території окремих (окупованих) районів Донецької та Луганської областей, а також на неконтрольованому Україною ділянці кордону з Росією вийшло на новий рівень після візиту президента Петра Порошенка до США і виступу на Генеральній асамблеї ООН. Там український лідер закликав членів організації розглянути питання введення миротворців "якомога швидше". Там же Порошенко встиг обговорити ситуацію в Україні з низкою світових лідерів, в тому числі президентом США Дональдом Трампом. Вереснева зустріч Порошенка і Трампа (вона відбулася 21 числа) стала для них другою з моменту вступу на посаду американського президента. У той же день Рада безпеки ООН схвалила реформу миротворчих операцій. Щоправда, України серед країн, в яких присутні "блакитні каски", поки так і не виявилося. Втім, Порошенко запевнив: миротворці на Донбасі не будуть розміщуватись за російським сценарієм. А російський план відрізняється від українського кардинально: у Кремлі пропонують розміщувати миротворчу місію не вздовж кордону, а на лінії розмежування сторін – тобто фактично вглиб України. З моменту такого активного обговорення "миротворча тема" фактично була заморожена на півтора місяці. Вже в середині листопада міністр закордонних справ Павло Клімкін відрапортував, що проект резолюції щодо миротворців в зоні АТО фактично готовий. Крім України, розробляли його США, Франція, Німеччина і Великобританія. Донині перспективи практичної реалізації цього питання найближчим часом є туманними.

Смертельне ДТП в центрі Харкова

ДТП у центрі Харкова Фото з відкритих джерел

У Харкові на центральній вулиці міста – Сумській – 18 жовтня позашляховик Lexus в'їхав у натовп людей, убивши шістьох людей і поранивши ще кількох. Шоста жертва померла в лікарні, лікарям не вдалося врятувати її життя, інші загинули на місці аварії. Трагедія сталася ввечері у людному місці на пішохідному переході: люди чекали на зелений сигнал світлофора. У причетності до смерті людей слідство підозрює не лише водія Lexus, якою виявилася 20-річна Олена Зайцева, дівчина з місцевої впливової родини, але і чоловіка, який керував автомобілем Volkswagen Touareg. Саме Volkswagen штовхнув Lexus під час перетинання ними перехрестя, як стверджують обидва водії, на незаборонний сигнал світлофора. Відео моменту смертельної аварії можна подивитися тут (попереджаємо, що воно не для слабкодухих). За підсумками судових засідань були обрані запобіжні заходи обом водіям: дівчина була арештована на два місяці без права внесення застави, а другого суд помістив під варту на 42 дні, аналогічно без застави. В ході слідства було встановлено, що Зайцева на момент скоєння ДТП перебувала під дією опіатів. Вона встигла заявити про своє співчуття до загибелі людей, другий учасник ДТП – Геннадій Дронов – стверджує, що у смертельній аварії не винен. Наразі у справі про ДТП проводять призначені експертизи.

Наслідки Харкова для українських водіїв

Після трагедії у Харкові в українському політикумі активно заговорили про посилення санкції за порушення правил дорожнього руху Так, міністр внутрішніх справ Арсен Аваков запропонував парламенту оперативно розглянути закони, які дозволять повсюдно застосовувати автоматичну відеофіксацію порушень і жорсткі штрафи за них, а також радикально посилять покарання за водіння автомобіля в нетверезому стані. Аналогічну пропозицію виніс і міністр інфраструктури Володимир Омелян, виступивши за встановлення "драконівських" штрафів за порушення ПДР. Серед прийнятих рішень, які в повноваженнях Кабінету міністрів, – рішення видавати перше водійське посвідчення терміном на два роки. "Якщо протягом цих двох років особа вчиняє не більше двох адмінпорушень у сфері безпеки дорожнього руху або не вчинить їх, то після закінчення терміну їй видається посвідчення терміном на 30 років без складання додаткових іспитів", – пояснили в МВС. Постанову вже опубліковано на сайті уряду, вона набуде чинності після публікації в офіційному віснику. Ще одним рішенням стала ініціатива обмежити максимальну швидкість руху в населених пунктах з 60 до 50 км на годину. Такі зміни наберуть чинності з 1 січня 2018 року.

Замах на Мосійчука

Нардеп Ігор Мосійчук в лікарні Facebook Игоря Мосийчука

Одіозний депутат від Радикальної партії Ігор Мосійчук постраждав у результаті вибуху на виході з будівлі одного з телеканалів після вечірнього ефіру. Інцидент стався на вул. Міцкевича на столичній Солом'янці ввечері 25 жовтня. Вибухівка була закладена в одному з припаркованих неподалік автомобілів. Унаслідок вибуху незабаром помер охоронець Мосійчука, а також один з випадкових перехожих. Постраждали ще кілька людей, в тому числі відомий політолог Віталій Бала. Сам Мосійчук оперативно заявив про "російський слід" у злочині, а в МВС назвали причетним до замаху на главу Чечні Рамзана Кадирова. Нардеп в результаті вибуху дістав поранення кінцівок, спини і живота і був прооперований. На зухвалий злочин відреагували і в РФ: МЗС зажадав доказів причетності Росії до злочину, а Рамзан Кадиров всі звинувачення на свою адресу відкинув. Зараз Ігор Мосійчук доліковує отримані травми, ходить на засідання в Раду і активно відвідує ефіри телеканалів.

Вбивство Аміни Окуєвої

Аміна Окуєва З відкритих джерел

Якщо замах на Ігоря Мосійчука не вдався, то позбавити життя його помічницю, чеченського добровольця АТО Аміну Окуєву, злочинцям вдалося. 30 жовтня поблизу залізничного переїзду в селищі Глеваха, що під Києвом, автомобіль Окуєвої і її чоловіка Адама Осмаєва був обстріляний, унаслідок чого дівчина загинула. Осмаєв, також бувши пораненим, намагався врятувати дружину, проте безуспішно. До речі, цей замах на подружжя став другим за останні місяці – попередній відбувся в червні на столичному Подолі. Для затримання вбивць силовики оперативно ввели план "Сирена" у Київській та сусідніх областях, проте наразі зловмисники, як і у випадку з Мосийчуком, перебувають на волі. У прокуратурі пізніше заявили, що по автомобілю Окуєвої було випущено кілька куль. За інформацією місцевих жителів, які чули стрілянину, тривала вона п'ять-сім секунд. Загибель помічниці Мосійчука розслідується як умисне вбивство, розцінюють його як замовне. До речі, Рамзан Кадиров, якого багато хто називав причетним до злочину, звинуватив у ньому українські спецслужби. Аміну Окуєву поховали за мусульманським звичаєм на кладовищі в Дніпрі 1 листопада. Як вона й заповідала – поруч з її командиром Ісою Мунаєвим.

Військовий переворот в окупованому Луганську

А в окупованому бойовиками Луганську в листопаді в результаті збройного перевороту сталася зміна "влади". На місце Ігоря Плотницькогої прийшов глава т. зв. "МДБ ЛНР" Леонід Пасічник. До цього центр окупованого міста заполонила військова техніка і озброєні люди, як згодом виявилося – "допомога" з Росії і сусідньої "ДНР". Як пізніше повідомив президент Порошенко, не обійшлося і без російських танків. Ситуація в Луганську стала наслідком давнього конфлікту між Плотницьким та місцевим "головою МВС" Ігорем Корнетом. В результаті "люди Корнета" зуміли захопити частину адміністративних будівель, в тому числі "генпрокуратуру ЛНР", і заарештувати соратників Плотницького. Той утік до Росії, хоча до останнього запевняв, що буде в місті, а те, що відбувається, називав "спробою державного перевороту". Нині нові ватажки бойовиків події, що відбуваються в окупованому Луганську, трактують як "затримання українських диверсантів", а "відставку" Плотницького пояснюють нібито його бойовими травмами і контузією. Сам Плотницький публічно свою втечу поки не коментував. Зазначимо, через події в "ЛНР" Збройні сили України приведені в повну готовність, а у Міноборони запевняють, що ситуація під контролем.

Сезон реформ у Верховній Раді

Освіта українською мовою та 12 років у школі. Верховна Рада 5 вересня прийняла реформу освіти 255 голосами нардепів. Ввели 12-річку для школярів, підвищили зарплати педагогам (імовірно, вище 10 тис. грн), взяли обов'язкове викладання державною мовою. Так, восени наступного року першачки підуть в школу не на 10, а на 12 років, педагоги отримуватимуть підвищену зарплату з початку 2018 року, а ось з викладанням українською представникам нацменшин все не так гладко. Справа в тому, що в Угорщині та Румунії обурилися "утисками". Досі МЗС, Міносвіти і президент зустрічаються з закордонними партнерами, щоб домовитися про те, як будуть імплементувати закон, – і переконати, що нововведення розширить можливості представників нацменшин в Україні. З Польщею вдалося домовитися, болгарська меншина виступила на підтримку мовних норм закону.

Новини за темою

Судова реформа. Мова йде про зміни до низки процесуальних кодексів, зокрема, Господарського, Цивільного, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів. Ухвалений і підписаний документ містить 879 сторінок. Депутати розглядали його протягом майже двох пленарних тижнів і ухвалили 3 жовтня 234 голосами. Зміни передбачають введення електронного судочинства через рік після того, як документ набере чинності. Подати документи до суду можна буде за допомогою електронної пошти, суддю для розгляду справ обере автоматизована система. Закон ще не опублікований і не набув чинності. Його активно критикують за окремі норми і просять змінити, "доки не пізно".

Пенсійна реформа. З жовтня 2017 року пенсіонери в Україні отримують соцвиплати, перераховані згідно з новим законом, щонайменше 1452 грн. Комусь пенсію підняли менше ніж на 200 грн, іншим – більш ніж на 1 тис. залежно від посади, умов праці та страхового стажу. Відповідний закон депутати прийняли 3 жовтня 288 голосами. Роки роботи з офіційним працевлаштуванням та виплатою страхових внесків у пенсійний фонд набувають дуже великого значення для майбутніх пенсіонерів. Якщо раніше для виходу на пенсію достатньо було попрацювати 15 років, то згідно з новим законом пенсію "потрібно буде заробити", – так говорив прем'єр-міністр Володимир Гройсман. Заробляти треба буде як мінімум 25 років, і з кожним роком все більше, до 35 років, в 2028 році. До двох років стажу можна буде "докупити" – попередньо, перший рік обійдеться в 19 657 тис. грн, другий – у 14 743 тис. грн, всього – 34 400 тис. грн.

Новини за темою

Медична реформа в місті та селі. Медреформа в місті – це право громадянина України обирати собі лікаря і зміна системи фінансування. Гроші мають намір виділяти не на ліжко-місця, а на обслуговування людей за принципом "гроші йдуть за пацієнтом". Запроваджувати принцип будуть поступово: в 2018 році тільки на первинному рівні, а до 2020 року – на всіх рівнях. Державні та комунальні клініки зможуть надавати платні послуги, але не більше 20% до кінця 2024 року. Відповідні закони Рада прийняла 19 жовтня (медреформа та її фінансування). У селах мають намір створити медпункти з сучасним обладнанням, де можна буде здати аналізи, отримати ліки і порадитися з медиком. Лікарів села планують залучати, надавши їм службовий автомобіль, високу зарплату і якісний доступ до інтернету. Закон передбачає створення спеціальної онлайн-платформи для обміну даними між медпрацівниками. Таким чином сільського лікаря хочуть забезпечити можливістю постійно самовдосконалюватися, спілкуватися з колегами – і надавати послуги пацієнтам за допомогою інтернету (все це називають телемедициною).

відео по темі

Новини партнерів

Загрузка...