Реформа мистецької освіти, або Як "надавачам послуг" повернути гідність педагогів

З 1 вересня набула чинності реформа початкової мистецької освіти, що викликала шквал обурення з боку представників музичного мистецтва. Занепокоєння педагогів, батьків та дітей полягають у низці питань, які змінила чи додала реформа (скорочення годин навчання, зміна програм та нові правила атестації тощо). Але чи насправді ці зміни є аж такими "поганими" або таки дієвими, розглянемо, відштовхуючись від різних поглядів

Реформа мистецької освіти, або Як "надавачам послуг" повернути гідність педагогів
Facebook

Ірина Шостак

Журналістка

З 1 вересня набула чинності реформа початкової мистецької освіти, що викликала шквал обурення з боку представників музичного мистецтва. Занепокоєння педагогів, батьків та дітей полягають у низці питань, які змінила чи додала реформа (скорочення годин навчання, зміна програм та нові правила атестації тощо). Але чи насправді ці зміни є аж такими "поганими" або таки дієвими, розглянемо, відштовхуючись від різних поглядів

"Ні – злочинній реформі!", "Наказ № 628 про атестацію — приниження гідності викладача!", "Міцна держава починається з поваги до вчителя!", "Мінкульт проти дітей!", "Залиште дітям і викладачам мистецтво!", — такими плакатами майоріла площа біля Офісу президента на Банковій.

1 вересня там відбулася акція протесту проти реформи в запропонованому Міністерством культури вигляді. На ній були присутні не лише викладачі, батьки та учні, але й усі небайдужі до мистецтва люди.

Акція протесту проти реформи початкової мистецької освіти біля Офісу Президента 112.ua

Підбурили громадськість та змусили говорити про незадоволення два накази: наказ № 352 від 24.04.2019, який зобов’язує з 1 вересня 2019 року проводити набір учнів до 1-го класу за новими навчальними планами освітньої програми, та наказ № 628 від 12.07.2018 щодо питання атестації педагогічних працівників закладів освіти галузі культури. Викладачі впевнені, що ці накази здатні спровокувати повне руйнування системи музичної освіти в країні. Чому?

Дискусійні питання реформи

Чинники зниження якості (сторона педагогів, батьків)

Контраргументи від реформаторів

Зменшення кількості навчальних годин

Збільшення тривалості освітнього процесу

Скорочення викладачів/зменшення заробітної плати

Зменшення навантаження: кількість виконаної роботи переросте в якість

Запровадження нових програм та зміни в предметах

Становлення міцного теоретичного фундаменту

Зміни в атестації педагогів

Забезпечення високої якості початкової музичної освіти в Україні

  • Зменшення кількості навчальних годин

За словами викладачів, набуття чинності наказом № 352 зініціює знищення середньої і вищої ланок освіти, що далі спричинить недостатність у кадрах як у галузі педагогіки, так і виконавців, втрати учнями навичок, зниження результатів навчання в музичних школах до рівня гуртків. Адже одним із нововведень є зменшення кількості навчальних годин у музичних школах.

"Музична освіта — індивідуальний процес, що відбувається саме в стінах музичної школи, а "завдяки" реформі цей процес скорочується до мінімуму (прирівнюється до рівня гуртків за інтересами)", — говорить викладач музичної школи № 31 міста Києва.

Це означає, що замість двох уроків спеціальності по 45 хв/тиждень має відбуватись один із розподілом його на дві частини (по 22 хв). Також кількість учнів у групах має зрости з 6-10 до 15. Вчителі бідкаються, що в такий спосіб (через скорочення годин та збільшення кількості учнів) суттєво погіршиться якість процесу навчання. Адже до реформи планування й виконання Індивідуального робочого плану на кожного учня безпосередньо залежало від його здібностей та вміння працювати (вчителі не вимагали від своїх учнів виконання певних планів всупереч можливостям дітей).

Новини за темою

Ще більш нереально звучить норма для учнів до 6 років, тривалість уроку для яких має сягати 30 хв, тож якщо розділити такий урок на два заняття, то вийде 15 хвилин, коли, за словами педагогів, навіть 22 хвилини для інших старших учнів вистачить лише на налаштування інструменту, розігрів та виконання гам.

За таких умов є ймовірність, що батьки відмовлятимуться віддавати своїх дітей до музичних шкіл, тим паче якщо вони проживають у сільській місцевості, то сенсу їздити до музичної школи до міста чи найближчого райцентру за 20 км ніхто не шукатиме.

А Міністерство культури а контексті незадоволення вчителями та деякими батьками скорочення обсягу навчального навантаження апелює до усвідомлення важливості питання збереження здоров’я малолітніх дітей (6-9 років), зазначаючи, що для дітей старшого віку (якщо мистецька школа має можливості надавати більший обсяг змісту початкової мистецької освіти та гарантувати отримання учнями відповідних результатів навчання) вона може встановлювати і більший обсяг навчального навантаження як загалом, так і в межах навчальних дисциплін. Такий принцип дозволяє врахувати специфіку та можливості кожної мистецької школи.

  • Збільшення тривалості освітнього процесу

Головним контраргументом щодо заяв вчителів про недостатність часу на якісне навчання музиці реформатори визначили збільшення тривалості освітнього процесу із шести та восьми років до одинадцяти (вважається початковим рівнем мистецької освіти).

Тепер навчання в музичних школах країни умовно розділяється на три рівні: елементарний, базовий (із розподілом на загальне мистецьке і початкове професійне спрямування) і поглиблений, призначений винятково для тих здобувачів освіти, які обрали мистецьку професію. Кожен рівень має чітко визначені вік дітей та час роботи з учнями. До прикладу, елементарний рівень передбачає навчання дітей шести років, базовий — 10 років, поглиблений — 15.

При цьому мистецькі школи можуть здійснювати навчання і за освітніми програмами раннього мистецького розвитку. Також варто зазначити й те, що наявність поглибленого рівня в мистецьких школах не є обов’язковою вимогою, а визначається з урахуванням необхідності: попитом від дітей та їхніх батьків, територіальною віддаленістю закладів фахової передвищої профільної освіти тощо.

Було

За Положенням про мистецьку школу

6 або 8 років навчання в мистецькій школі

Елементарний підрівень початкової мистецької освіти – 4 роки у разі вступу у віці 6-7 років (перший клас початкової загальноосвітньої школи)

Середній (базовий) підрівень початкової мистецької освіти – 5 років за умови переходу з елементарного підрівня (п’ятий клас загальноосвітньої школи); для напрямів, які не передбачають елементарного підрівня, тривалість може збільшуватися

Поглиблений – 2 (3) роки для окремих напрямів навчання (видів мистецтва), за бажанням школи

Такі зміни є важливими, адже до реформування головною перешкодою для вступу абітурієнтів до музичних ВНЗ була відсутність повної загальної освіти. За допомогою синхронізації музичної школи та загальноосвітньої проблему було вирішено. Відмінність лише полягає в тому, що учень музичної школи може обмежитися першим (елементарним підрівнем) чи першим і другим підрівнями, отримавши при цьому відповідний атестат.

  • Скорочення викладачів/зменшення заробітної плати

У зв’язку зі зменшенням кількості уроків та робочих годин зменшиться й навантаження у вчителів. Звідси випливає як миттєва реакція у вигляді звільнень, умисних скорочень педагогів чи переведення на півставки, так і потенційна: молодь не йтиме в педагогіку при мистецьких освітніх закладах, школи не будуть поповнюватися новими кадрами — поступовий занепад фундаменту музичної освіти.

  • Запровадження нових програм та зміни в предметах

Такі дисципліни, як сольфеджіо (спрямована на виховання та розвиток музичного слуху) та музична література (вивчення музичної історії, творчої діяльності та біографії класиків світової музики для розширення музичного кругозору) було замінено на музичну грамоту та практичне музикування (наголошуючи на важливості здобуття теоретичних знань) та бесіди про мистецтво відповідно.

"Мій предмет (сольфеджіо, - ред.) багато років був і є невід’ємною частиною формування в учнів ритміки, мелодики, відчуття такту. Неможливо навчитися виконувати музичні композиції, не приділивши достатню кількість уваги аспекту слуху", — говорить про нововведення викладач дисципліни "Сольфеджіо" однієї з київських шкіл.

Також нові програми не передбачатимуть таких напрямів, як сольний спів і театральне мистецтво, залишається лише хоровий спів. Тому, якщо батьки захочуть віддати свою дитину на індивідуальні заняття зі співу, доведеться звертатися до приватних викладачів.

  • Зміни в атестації педагогів

Наказ № 628 від 12.07.2018 щодо питання атестації педагогічних працівників закладів освіти галузі культури, на відміну від свого попередника, задів не лише виконавську майстерність, набуту за роки роботи в галузі музичної освіти, але й, за словами самих викладачів, — гідність.

Тепер для того щоб пройти атестацію, кожен вчитель зобов’язаний зібрати велику кількість паперів, доказів щодо підтвердження результатів своєї педагогічної діяльності, а головний результат роботи — перемоги учнів у конкурсах, вступ до вищих мистецьких навчальних закладів — нівелюється, стаючи "додатковим" показником. Проте такі показники, як відвідування учнем уроків та кількість класів, які він подолав, вважаються основними, притому що існує велика кількість причин, до яких вчитель не має жодного стосунку і які впливають на відвідуваність чи рішення продовжити навчання.

Хвилювання педагогів викликані й обов’язковим іспитом у програмі на комп’ютері, де автоматично вираховуються бали. "Я все літо намагалася зрозуміти суть нового порядку атестації, читала роз’яснення на 95 сторінках, просила сина та онуків пояснити мені, як взагалі працювати з комп’ютером. Але поки марно. Не знаю, чого мені чекати від цієї процедури, яка, до речі, вже в жовтні", — переймається викладачка Черкаської музичної школи № 2. Адже раніше атестація проводилася у квітні, даючи шанс викладачам, які з тих чи інших причин не змогли її пройти, допрацювати до кінця навчального року.

Педагогічний колектив Черкаської музичної школи №2 на акції проти запровадження реформи 112.ua

Педагоги також вважають, що наказ порушує їхню честь та гідність, дозволяючи дітям анкетувати своїх викладачів (у спеціальних щоденниках зазначати щодо якості проведення уроку, спізнення вчителя, його поведінки та ставлення). Вчителі говорять: "Якщо я поставлю дитині 12, то, відповідно, вона буде писати про те, який вчитель хороший. Але чого тоді чекати від дитини, коли я чи інші педагоги насварять її за невиконане домашнє завдання?". Це питання переплітається з темою обурень вчителів й у загальних школах, які теж вважають, що нині вчитель суттєво обмежений у своїх правах перед учнями та їхніми батьками.

Говорячи ж про бік батьків, то варто зазначити, що далеко не всі підтримують супротив викладачів. Адже багато хто вважає, що вчителі мають відповідати нормам якості виконаної роботи (наданої послуги).

"Я хочу бути впевненою в тому, що моя дитина здобуває якісну освіту, їй приділено достатню кількість уваги, вчитель не гає час уроку, запізнюючись на нього чи говорячи телефоном", — говорить Вікторія, яка планує віддати дитину до музичної школи й повністю підтримує вимогу щодо атестації викладачів.

Судячи з розмов під час акції біля Офісу президента, багато хто з батьків позитивно налаштований на такі зміни, готові оцінювати роботу викладачів (що дозволяє Положення), бути присутніми на уроках. Частина з них вважає, що педагогічний склад музичних шкіл є "застарілим", і лише зміна правил атестації зможе відсіяти досвідченого працівника з багажем корисних знань від викладачів, які насправді не годнізі проводити уроки з тією самою ритмікою, відданістю та активністю, як 10 років тому.

Новини за темою

"Батьки або інші представники здобувачів початкової мистецької освіти з-поміж неповнолітніх осіб є партнерами школи та активними учасниками шкільного життя. Сучасна мистецька школа співпрацює з батьками та іншими представниками здобувачів початкової мистецької освіти в питаннях набуття здобувачами відповідних мистецько-освітніх компетентностей, створення умов для їхнього творчого розвитку та самовираження", — говорить витяг з Концепції сучасної мистецької школи Міністерства культури.

Викладачі сумніваються в існуванні самого такого типу стосунків між батьками та педагогами, як оцінка роботи: "Не розумію, як батьки без фахової освіти можуть визначити або оцінити рівень роботи педагога, наприклад, з предмета "Читання нот з аркуша" або "Акомпанемент" (саме цей критерій оцінки визначено в Положенні як основний для присвоєння чи підтвердження викладачеві кваліфікаційної категорії, - ред.)", — зазначає викладачка Черкаської музичної школи № 2.

Підсумовуючи усі занепокоєння та думки, Міністерство культури говорить все ж про позитивні зміни, де Положення про атестацію педагогічних працівників закладів (установ) освіти галузі культури розробленое виключно з надважливою метою — встановлення чітких, вимірюваних показників оцінювання діяльності педагогічних працівників. Адже до Положення критерії оцінювання були суб’єктивними, охоплювали лише концертну діяльність вихованців (тепер же охоплюють увесь спектр діяльності педагогічних працівників), а строки атестаційних процедур скорочено від дев’яти до трьох місяців, що дало можливість педагогічним працівникам отримувати підвищення заробітної плати за наслідками атестації на пів року раніше, ніж було за попередньою процедурою.

Чи можливий консенсус?

Законом України "Про освіту" і Положенням про мистецьку школу надано право і навіть зобов’язано мистецькі школи розробляти, схвалювати та затверджувати власні освітні програми. Власні освітні програми можуть бути як на основі типових освітніх програм, затверджених Мінкультури, так і без їх урахування. Визначати мінімальний стандарт Мінкультури змусила проблема закриття понад 85 % мистецьких шкіл, які не можуть виконати наявні нормативи навчального навантаження.

Таким чином, наявність мінімального нормативу (стандарту) покликана створити можливості для більшості шкіл його виконувати, а для тих, хто має ширші можливості для реалізації освітніх програм, встановити власні підвищені нормативи початкової мистецької освіти. У цьому полягає реалізація права мистецьких шкіл, які одночасно належать і до системи позашкільної освіти, на власну академічну автономію відповідно до Закону.

Незважаючи на це, реформа все ж викликала шквал обурення серед представників музичної еліти країни, які крім фінансових аспектів говорять про власну гідність: "Реформа – кастрація навчальних планів і програм, яка знищує українську культуру!", "Музична освіта створювалася роками не для того, щоб в один момент люди, які не мають жодного стосунку до музики, її змінювали!", "5 горе-реформаторів поставили на коліна 20 тисяч викладачів України".

Збір підписів на підтримку зупинення реформи викладачів з різних областей України на мирній акції в Києві 112.ua

Очевидно, проблему варто вирішувати за допомогою діалогу двох сторін, де сьогодні зі зміною уряду має змінитися й політика впровадження реформ. Для того щоб говорити про критерії якості роботи педагогів, тривалість заняття з учнями, зміну навчальних планів та інше, мають збиратися експерти цих галузей. Адже не лише найбільш важливий та емоційний для педагогів будь-яких шкіл (мистецьких чи загальних) момент щодо атестації та оцінювання їхньої роботи учнями (який змусив більшість викладачів говорити про свої права) мав впроваджуватися поступово, з роз’ясненнями та підказками, але й уся система реформування музичної освіти.

"Треба врегулювати цей морально-етичний аспект, визначити такий механізм, який би не був принизливим для педагогів. Потрібно долучати і чиновників Міністерства, і батьків з дітьми, як суб’єктів освітнього процесу, і експертів музичного середовища", — говорить про можливий варіант запобігання подальшим конфліктам учасник акції проти запровадження реформи в системі музичної освіти, фронтмен гурту "Антитіла" Тарас Тополя.

Ірина Шостак

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>