banner banner banner banner banner

Приватизація в Україні: Куди і скільки готові вкладати американці?

Сьогодні, 9 листопада, Верховна Рада України прийняла за основу урядовий законопроект №7066 "Про приватизацію держмайна". Планується, що об'єкти великої приватизації будуть продаватися із залученням інвестиційного радника, а об'єкти малої - за допомогою відкритих торгів через ProZorro. Голосуванню передував активний тиск на українську владу з боку Заходу і місцевих противників приватизації. ЄБРР і МВФ вимагали якнайшвидшого створення умов для прозорого продажу держмайна, а політичні опоненти звинувачували уряд у створенні можливостей для чергового збагачення олігархів. На тлі цього український прем'єр пообіцяв американцям не віддавати олігархам держпідприємства, а президент зустрівся з інвесторами з найвпливовішого західного фонду в Україні HorizonCapital

Приватизація в Україні: Куди і скільки готові вкладати американці?
Зустріч президента Петра Порошенка з іноземними інвесторами Адміністрація Президента України

Павло Горін

керівник IMEE-analytics

Сьогодні, 9 листопада, Верховна Рада України прийняла за основу урядовий законопроект №7066 "Про приватизацію держмайна". Планується, що об'єкти великої приватизації будуть продаватися із залученням інвестиційного радника, а об'єкти малої - за допомогою відкритих торгів через ProZorro. Голосуванню передував активний тиск на українську владу з боку Заходу і місцевих противників приватизації. ЄБРР і МВФ вимагали якнайшвидшого створення умов для прозорого продажу держмайна, а політичні опоненти звинувачували уряд у створенні можливостей для чергового збагачення олігархів. На тлі цього український прем'єр пообіцяв американцям не віддавати олігархам держпідприємства, а президент зустрівся з інвесторами з найвпливовішого західного фонду в Україні HorizonCapital

План приватизації в Україні не виконувався упродовж трьох років, але влада впевнена, що прийняттям відповідного законопроекту відкриє шлях до продажу близько 3,5 тис. держпідприємств. На сьогоднішній день держбюджетом доходи від приватизації заплановано на рівні 17,1 млрд грн. У проекті держбюджету на 2018 рік план приватизації передбачає прибуток у розмірі 22 млрд грн.

За даними Фонду держмайна, на завершальному етапі підготовки знаходиться понад 30 вітчизняних підприємств, які на початку грудня повинні бути виставлені на продаж. Так, державою планується продати по 25% акцій підприємств "Донбасенерго", "Сумиобленерго", "Одесаобленерго", "Укрнафтопродукт", "Укрхудожпром", "Білоцерківський завод гумових технічних виробів", науково-виробниче підприємство "Система", Стебницьке гірничо-хімічне підприємство "Полімінерал", Тернопільське об'єднання "Текстерно", "Індустріальна скляна компанія" та інші об'єкти малої приватизації. Найближчим часом Фонд держмайна чекає передачі ще 893 підприємств, визначених Мінекономрозвитку, для початку процедури приватизації. Балансова вартість їхніх активів становить понад 189 млрд грн. Зокрема оголошено про плани продажу державних пакетів акцій Миколаївській (99,9%), Дніпровської (99,9%) та Херсонській (99,8%) ТЕЦ, "Запоріжжяобленерго" (60%), "Миколаївобленерго" (70%), "Тернопільобленерго" (50,9%), "Харківобленерго" (65%), "Хмельницькобленерго" (70%) і "Черкасиобленерго" (46%). Планом приватизації на 2018 р. передбачається також можливий продаж "Одеського припортового заводу", "Центренерго", "Турбоатому", "Аграрного фонду", "Державної продовольчо-зернової корпорації України" та низки об'єктів малої приватизації.

Новини за темою

Керівництво країни вже почало підшукувати потенційних покупців українського держмайна, і якщо вірити жовтневій заяві Володимира Гройсмана американському виданню Atlantic Сouncil, то уряд докладе всіх зусиль, щоб це були не місцеві олігархи.

Судячи з усього, ставка робиться передусім на арабський та американський капітал. Так, минулого тижня під час "арабського турне" президент України Петро Порошенко запросив саудівські компанії взяти участь у приватизації, а також озвучив аналогічну пропозицію керівнику одного з найбільших у світі портових операторів DP World (ОАЕ). Тижнем раніше, 27 жовтня, він з тією ж метою зустрівся з американськими інвесторами HorizonCapital (далі – НС) і Western NIS Enterprise Fund (далі - WNISEF).

Але якщо арабська участь у приватизації поки під питанням, то інтерес вищевказаних американських інвесторів до українських активів практично не викликає сумніву. Обидві компанії успішно працюють в Україні вже понад 10 років. Вони представляють державні та міжнародні фінансові установи, пенсійні фонди, сімейні бюро та інвесторів із загальним капіталом понад 350 млрд дол. А три фонди, якими управляє НС, вже інвестували в понад 140 компаній і залучили в них 1,5 млрд дол., створивши понад 45 тис. робочих місць в України. Крім цього, саме ці структури, за наявною у них підтримки з боку Держдепартаменту США і світових фінансових установ, здатні стати реальною противагою для місцевих олігархів. А напрацьовані за останні роки стійкі позиції у владі та бізнесі можуть забезпечити конкурентні переваги в середовищі опонентів.

* * *

НС створено в 2006 р. з ініціативи першого в Україні і Молдові регіонального фонду прямих інвестицій WNISEF для інвестування у компанії із середнім рівнем капіталізації, високим потенціалом зростання і прибутковості. Засновниками виступили співробітники WNISEF Наталя Яресько, Олена Кошарна, Джеффрі Ніл і Марк Івашко.

Ще в 2014-му НС залишався другим за розміром в Україні західним фондом прямих інвестицій, поступаючись першістю SigmaBleyzer, який керував тоді 1 млрд дол., тим часом як під управлінням Horizon було 652 млн дол., включаючи вже витрачені гроші і ще не вкладені, але залучені на Заході. Головною відмінністю від НС SigmaBleyzer було те, що останній оперував, як правило, власними коштами, а Horizon зокрема використовував урядові гроші США, які надходили до компанії через WNISEF від USAID. За чотири останні роки фонд збільшив вкладення в Україну практично в 6 разів. За даними Forbes, з моменту заснування, з 2006 по 2014 р. Horizon вклав в українські компанії 255 млн дол., а до кінця 2017-го, як повідомила прес-служба глави української держави, інвестував у понад 140 компаній і залучив 1,5 млрд дол.

До 2014-го найуспішнішою в історії Horizon була операція з продажу Platinum Bank. У 2013-му головні акціонери банку - НС (45%) і шведський фонд East Capital (24%) екс-глави МЕРТ Айвараса Абромавичуса продали його за 150 млн дол., або за три власних капітали. Тоді це була найдорожча угода у банківському секторі з часів кризи. Угоду супроводжувала Investment Capital Ukraine, головою ради директорів якої на той час була екс-глава НБУ Валерія Гонтарева.

Наталія Яресько та Айварас Абромавічус Фото з відкритих джерел

Після відомих подій в Україні 2014 р. справи у Horizon пішли вгору, зокрема і завдяки призначенню виконавчого директора НС Наталії Яресько на посаду міністра фінансів України в уряді Арсенія Яценюка. Уряду, не без її участі, вдалося домовитися про реструктуризацію боргів, а також виконати необхідні вимоги МВФ і "вибити" для країни три транші. Horizon за цей час придбав частку в Rozetka.ua, вигідно продав активи ІТ-компанії Ciklum Фонду Ukrainian Redevelopment Fund LP американського інвестора Джорджа Сороса, а також збільшив до 70% частку в акціонерному капіталі провідної компанії на ринку телекомунікаційних послуг "Датагруп".

Після розпуску уряду Яценюка Яресько не повернулася до НС та у березні 2017 р. виїхала до Пуерто-Рико, куди була призначена виконавчим директором Ради з фінансового управління і контролю країни. Тепер вона практично не може супроводжувати її діяльність в Україні, але, тим не менш, все ще залишається засновником компанії. У Кабміні у неї залишається щонайменше одна людина - перший заступник міністра фінансів Оксана Маркарова - яку екс-глава Мінфіну в березні 2015-го "підтягнула" у свою команду. До свого призначення в уряд Маркарова працювала в WNISEF. В одному з інтерв'ю вона розповідала, що саме з роботи у цьому фонді у неї з'явилося бажання займатися фінансами. У ньому вона відповідала за зовнішні зв'язки, включаючи роботу з інвесторами. Крім цього, вона брала участь у створенні іпотечного банку і нового інвестиційного фонду. Вже тоді як представник WNISEF Маркарова долучалася до законотворчого процесу України, створюючи сприятливі передумови для роботи іноземних інвесторів. "У 2003 було прийнято закон про фонди спільного інвестування, і я як представник WNISEF також зробила внесок у його розробку, як і представники компанії "ІТТ-Інвест", створеної в 1995 р. для участі в масовій приватизації. ЗМІ писали, що заступник міністра фінансів у свій час мала відношення до компанії "ІТТ-Інвест". Маркарова до свого призначення в міністерство очолювала одне з підрозділів "ІТТ-Інвест". "Маркарова також була в. о. голови правління "Актив-банку" з грудня 2012 р. по квітень 2013 р. Членом наглядової ради банку була і Яресько (до 14 квітня 2014 р.)", - писало видання.

На сьогоднішній день компанією керує Олена Кошарна, яка також є членом Ради директорів Американської торгової палати (ACC) в Україні, членом Наглядової ради Української асоціації венчурного капіталу та прямих інвестицій (UVCA), членом ради директорів і віце-президентом Світового конгресу українців, членом Консультативної ради Конгресу українців Канади в Україні, Наглядової ради Німецько-польсько-українського товариства в Україні та віце-головою Консультативної ради Києво-Могилянської бізнес-школи. Але ключовою ланкою в четвірці засновників все ж є американець Джеффрі Ніл, який з моменту створення в 1994 р. WNISEF залишається членом ради директорів фонду, а також головою інвестиційного комітету HC. У США він очолює Лібертаріанську партію. Значну частину свого життя віддав інвестиційно-банківській групі корпорації Merill Lynch & Co.Inc. (нині самостійний структурний підрозділ Bank of America), яку пов'язують з групою NM Rothschild & Sons Lld. Саме з посади голови правління Merill Lynch він перейшов у 2006-му до НС.

Новини за темою

Інвестиційну діяльність в Україні Horizon сьогодні проводить з використанням трьох фондів: WNISEF, з капіталом 150 млн дол. (засновано в 1994 р.); Emerging Europe Growth Fund, LP, з капіталом 132 млн дол. (засновано в 2006 р., продаж активів почався в 2016 р.) та Emerging Europe Growth Fund, II, LP, з капіталом у 370 млн дол. (засновано у 2008 р., продаж активів заплановано на 2018 р.).

Упродовж 10 останніх років ці фонди вкладали кошти в швидкозростаючі компанії України, Молдови, частково Білорусі та Росії для розширення власної присутності шляхом викупу частки в основних галузях економіки. Угоди з купівлі або продажу активів, як правило, здійснює через кіпрську структуру Lorimer Ventures Limited.

"Розетка" - один з активів, в які інвестував НС Фото з відкритих джерел

Шляхом реалізації таких угод НС на сьогоднішній день володіє пакетами акцій 12 українських компаній в енергетичній, фінансово-банківській, фармацевтичній, аграрно-продовольчій, інформаційно-телекомунікаційній, страховій та торгово-роздрібній сферах. Серед них: фармацевтична компанія "Біофарма", телекомунікаційна компанія "Датагруп", виробник побутових товарів "Ергопак", група компаній роздрібної торгівлі "Євротек", онлайн рекрутингове агентство Jooble, вітчизняний виробник та експортер клінкеру "Керамейя", харчова компанія "Вітмарк-Україна", страхова компанія "Універсальна", лідер української e-commerce "Розетка", сільськогосподарська корпорація "Агро-Союз", виноробна компанія ТМ "Інкерман" та всеукраїнський холдинг OKKO Group.

Також відомо, що з 2011 р. НС володіє понад 20% акцій Міжнародної групи VostokFinanceGroup, яка є провідним гравцем на ринку управління заборгованістю в Росії та Україні. У Молдові в портфелі НС - FinComBank S.A. і 2 великі виноробні компанії (Purcari і Bostavan). У Росії Horizon володіє лише 1,44% акцій російського банку "Тінькофф Кредитні Системи". У Білорусі з березня 2015 р. активів немає, після продажу частки в банку "МТБанк".

Вищевказані українські компанії сьогодні є лідерами свого сегмента ринку або займають його значну частку. У більшості випадків, входження НС до числа їхніх акціонерів відбувалося в момент, коли останні зазнавали фінансових труднощів. Через рік-два після придбання пакета акцій Horizon залучала кошти ЄБРР, Міжнародної фінансової корпорації з групи Світового банку, Корпорації приватних закордонних інвестицій США або WNISEF.

У 2017 р. НС приступив до створення четвертого фонду - Emerging Europe Growth Fund III, LP (Делавер, США) з орієнтовним капіталом 150 млн дол. Фонд вже частково сформовано за рахунок коштів Корпорації приватних закордонних інвестицій США (Overseas Private Investment Corporation, OPIC), рада якої схвалила ще 9 червня 2016 р. надання фонду 37,5 млн дол. терміном на десять років. А також внесків WNISEF у розмірі 30 млн дол.

На відміну від попередніх двох фондів Emerging Europe Growth Fund III буде орієнтовано на невеликі, але швидкозростаючі, експортно-орієнтовані компанії України та Молдови з потенціалом виходу в локальні або регіональні ринкові лідери. Передбачається, що фонд буде здійснювати інвестиції шляхом купівлі міноритарної частки. А за необхідності, шляхом надання стартового капіталу, повного викупу активів або участі в приватизації.

Тим не менше, особливе місце в структурі НС все ж посідає WNISEF. Він на відміну від трьох інших виконує швидше лобістську функцію, ніж інвестиційну діяльність. WNISEF було засновано в 1994 р. за рішенням Конгресу США для участі і підтримки приватизаційних процесів в Україні, Молдові і Білорусі. Фонд здійснює свою діяльність в Україні за рахунок коштів, наданих урядом США через USAID. З 2015 р. ним реалізуються програми технічної допомоги в Україні та Молдові на загальну суму 35 млн дол. Ця допомога спрямована на сприяння експорту, місцевий економічний розвиток, соціальне інвестування та економічне лідерство. WNISEF забезпечує фінансування інноваційних, високоефективних програм, спрямованих на здійснення реформ. Так, саме WNISEF був першим донором системи електронних закупівель Prozorro, через яку планується забезпечити прозорість подальшої приватизації держмайна. Фонд також причетний до створення в Україні наприкінці 2016 р. Офісу підтримки і супроводу інвестицій (ОПСИ), консультативно-дорадчого органу при Кабміні, діяльність якого спрямована на усунення перешкод для іноземного інвестування в українську економіку.

Офіс віддає перевагу, насамперед, співпраці з Американською торговою палатою. Спочатку 2017-го WNISEF виступив у ролі головного спонсора створення в Україні ще одного консультативно-дорадчого органу Мінекономрозвитку - Офісу з просування експорту. А потім фонд взяв безпосередню участь у розробці Експортної стратегії країни на 2017-2021 рр., згідно з якою, за заявами українських чиновників, основні експортні показники буде досягнуто за рахунок поставок сільськогосподарської сировини. З тексту стратегії також випливає, що її реалізація буде проходити на тлі ігнорування інших, не менш важливих для економіки галузей, серед яких вітчизняна хімія і металургія. Суттєво те, що до підготовки такого роду стратегічного документа не були залучені галузеві експерти, досвідчені профільні фахівці або вчені-аналітики, які б могли оцінити реальні перспективи, ризики або прорахувати сценарії подальшого економічного розвитку України. Автори стратегії, серед яких експерти WNISEF, до експортоорієнтованих галузей української економіки віднесли інформаційно-комунікаційні технології, креативні послуги, туризм, технічне обслуговування та ремонт повітряних суден, виробництво запасних частин і комплектуючих виробів для аерокосмічної та авіаційної промисловості, машинобудування і харчову промисловість. Стратегічною, на їхню думку, стане сільськогосподарська галузь України.

Фото з відкритих джерел

* * *

Таким чином, американська керуюча компанія HorizonCapital, виходячи з наявних у неї інтересів в Україні, безумовно, може бути зацікавлена в інвестиціях після початку приватизації держмайна України. Для цього, найімовірніше, в основному буде задіяно її інвестиційні фонди EEGF I і EEGF III, оскільки EEGF II у 2018 р. тільки почне продаж наявних активів. Угоди з купівлі або продажу активів українських держпідприємств може бути здійснено через кіпрську структуру Lorimer Ventures Limited. Сума однієї угоди зазвичай не перевищує 40 млн дол. Компанію можуть цікавити експортно-орієнтовані підприємства України з потенціалом виходу в локальні або регіональні ринкові лідери, які здійснюють свою діяльність, насамперед, в енергетичній, фармацевтичній, аграрно-продовольчій, інформаційно-телекомунікаційній сферах.

Крім цього, не варто виключати, що Horizon, після ухвалення урядового закону про приватизацію, може також сприяти у виході на український ринок інших західних гравців з метою залучення їхнього капіталу в ті галузі вітчизняної економіки, які не становлять інтересу для самої НС. Мова йде про державні і міжнародні фінансові установи, пенсійні фонди, сімейні бюро та інвесторів із загальним капіталом понад 350 млрд дол., які будуть дивитися на Horizon як на індикатор інвестиційної привабливості України.

Павло Горін

Джерело: 112.ua

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>