Придністров'я обрало президента: Що треба знати про Вадима Красносельського

Новий президент Придністров'я прийшов до влади за допомогою ресурсів корпорації, яка контролює всю невизнану республіку, а також за підтримки Кремля

Придністров'я обрало президента: Що треба знати про Вадима Красносельського
Вадим Красносельський Фото з відкритих джерел

Сергій Звиглянич

Журналіст, 112.ua

Новий президент Придністров'я прийшов до влади за допомогою ресурсів корпорації, яка контролює всю невизнану республіку, а також за підтримки Кремля

Невизнане Придністров'я обрало собі нового президента. Вже в першому турі з 62% голосів перемогу здобув голова Верховної Ради невизнаної республіки Вадим Красносельський. 112.ua знайомить читачів з особою третього президента Придністровської молдавської республіки (ПМР).

Силовик зі стажем

Вадим Красносельський народився 14 квітня 1970 р. в забайкальському селищі Даурія Читинської області Росії. Батько був військовиком, тому сім'ю занесло на кордон СРСР, Китаю і Монголії.

У зв'язку з переведенням батька на нове місце несення військової служби сім'я Красносельських у 1978 р. переїхала до молдавського міста Бендери. Там Вадим закінчив середню школу № 3, почав займатися академічним веслуванням, під керівництвом заслуженого тренера МРСР Туфанюка заслужив звання "кандидата у майстри спорту СРСР".

У біографії Красносельського є й український слід. Після закінчення школи в 1987 р. він вступив до Одеського політехнічного інституту, але не провчившись і року, вирішив піти вчитися військовій справі до вищого військового училища. Так, у 1988 р. він вступив до Харківського вищого військового командно-інженерного училища ракетних військ ім. Маршала Радянського Союзу М. В. Крилова, яке в 1993 р. закінчив з відзнакою. Другу освіту Красносельський здобув уже в Придністровському державному університеті, юрфак якого закінчив у 2000 р.

У 1993 р., повернувшись після закінчення вищого військового училища до Бендерів, вступив на службу до правоохоронних органів невизнаної Придністровської молдавської республіки на посаду старшого інженера групи оперативного зв'язку спецтехніки Бендерського МВВС.

Красносельський починав кар'єру в МВС Фото з відкритих джерел

Там Красносельський дослужився до посади заступника начальника ВБЕЗ Бендерського МВВС. У листопаді 1999 р. йому присвоюють звання майора міліції і вже в 2000 р. призначають заступником начальника ВБЕЗ міністерства внутрішніх справ ПМР.

З вересня 2003 р. Красносельський очолює МВВС міста Бендери. Того ж року йому присвоєно чергове звання – підполковник міліції.

З листопада 2006 р. він входить у вище керівництво міністерства внутрішніх справ ПМР на посаді першого заступника міністра внутрішніх справ ПМР (у січні 2007 р. йому присвоєно звання полковника міліції).

З січня 2007 р. по лютий 2012 р. є міністром внутрішніх справ ПМР. 10 листопада 2008 р. Красносельському присвоєно звання генерал-майора міліції. Того ж року Євросоюз заборонив йому в'їзд на свою територію. У тому забороненому списку крім Красносельського був і перший президент Придністров'я Ігор Смирнов, глава парламенту Григорій Маракуца та інші видні діячі "республіки".

Людина "Шерифа"

У 2012 р. Красносельський пішов у бізнес. Зокрема, працював радником голови ради директорів СЗАТ "Інтертелеком". Насправді це чи не найважливіша частина біографії Вадима Красносельського, адже своє крісло президента він отримав завдяки підтримці могутніх покровителів.

"Інтертелеком" є єдиною компанією, що володіє ліцензією на надання послуг мобільного зв'язку в Придністровській молдавській республіці, виданою владою цієї республіки. Охоплює 80-85% ринку. Засновниками і власниками компанії є українець Віктор Анатолійович Гушан і росіянин Ілля Михайлович Казмали, які також володіють українською телекомунікаційною компанією "Інтертелеком" (Казмали нещодавно офіційно вийшов зі списку власників) та придністровським холдингом "Шериф". У телекомунікаційному бізнесі Гушан був партнером покійного глави групи "Континіум" Ігоря Єремєєва.

Бізнес-імперія Гушана в Придністров'ї – холдинг "Шериф", провідний у Придністровській молдавській республіці холдинг приватних компаній. У 2014 р. забезпечив надходження 52% всього сукупного бюджету ПМР, якщо не вважати дотацій Москви. Тобто бюджет ПМР наполовину залежить від платежів "Шерифа".

"Шериф" складається з мережі супермаркетів, мережі автозаправок, власного телевізійного каналу, мережі мобільного і стаціонарного зв'язку; володіє контрольними пакетами акцій вино-коньячного і текстильного комбінатів, електрохімічного заводу, двох хлібокомбінатів, бази з вирощування риб; володіє спорткомплексом "Шериф" із футбольним клубом "Шериф", власним видавничим домом і рекламним агентством, мережею аптек, готелів тощо. Загальна кількість людей, що працюють у холдингу, на чолі якого стоїть ТОВ "Шериф", станом на 2015 р. оцінюють приблизно в 15-16 тис. осіб.

Супермаркет Шериф-13 Фото з відкритих джерел

У 2015 р. "Шериф" висунув Красносельського у депутати місцевого парламенту. Восени того ж року він виграв вибори на 7-му окрузі (Бендери), а 23 грудня став головою Верховної ради ПМР. На цій посаді він підписав зміни до Конституції, які зобов'язують президента підписувати закони, прийняті у парламенті. Тодішній лідер "республіки" Шевчук неодноразово ігнорував роботу законодавчого органу, чим дратував як бізнес-лобі, так і Москву.

АЗС Шерифа в Тирасполі Фото з відкритих джерел

Восени 2016 р. Красносельський став кандидатом у президенти ПМР. Його головним суперником був чинний лідер Євген Шевчук. Обидва фаворити заявляли про проросійський курс своєї передвиборчої платформи. Красносельський кілька разів їздив до Росії на зустріч з представниками влади. У період виборчої кампанії до Держдуми РФ він активно підтримував "Єдину Росію" - рекламні банери із зображенням Красносельського та логотипом "партії влади" "прикрасили" всю ПМР. З різних майданчиків спікер "парламенту" говорив про якісь домовленості з Росією, які матимуть позитивний вплив на економіку невизнаної республіки.

Новий улюбленець Кремля

Насправді на виборах у Шевчука було мало шансів, адже проти нього працювали найбільша корпорація ПМР і Москва. А економічна ситуація в невизнаній республіці дозволяла опонентам президента не турбуватися і лише підливати масла у вогонь.

У 2011 р. Шевчук несподівано виграв вибори, коли обійшов іншого висуванця холдингу "Шериф" Анатолія Камінського, який прославився рекламними банерами з прифотошопленим Путіним. На думку експертів, головною причиною провалу Камінського стала його ангажованість: цього кандидата просував "Шериф", який на той момент часу контролював цілі сектори економіки. Загроза його абсолютного домінування багато в чому визначила електоральна поведінка придністровського суспільства – громадяни обрали своїм лідером Євгена Шевчука, який потім позбавив холдинг статусу "спецімпортера" і змусив його платити податки. Якщо минулої п'ятирічки монополіст перерахував до державної скарбниці 22,2 млн дол., то у період президентства Шевчука ця сума зросла до 124,7 млн.

Вадим Красносельський з дружиною Фото з відкритих джерел

Антипатія придністровців до "Шерифа" змусила Красносельського йти на вибори незалежним кандидатом. "Хоча Вадим Красносельський і заявив про бажання йти на вибори самостійно, в Придністров'ї ні для кого не секрет, що ставку на нього робить місцева корпорація "Шериф". "Шериф" у Придністров'ї підтримує партію "Оновлення", яка контролює більшість у місцевому парламенті і конфліктує з паном Шевчуком", - писав про нього російський "Комерсант".

Красносельський заявляв, що йде на вибори з "командою реальних фахівців" з Верховної ради. Реакція експертів на ці слова не змусила себе чекати, адже за дев'ять місяців біля керма ця "команда" не змогла запропонувати нічого конструктивного для рішення економічних проблем, з якими зіткнулася ПМР через регіональну кризу.

Щоб затьмарити ці провали свого кандидата, "Шериф" підключив до кампанії свої ЗМІ, зокрема канал ТСВ. Розгорнулася ціла інформаційна війна: державні канали агітували за Шевчука, а приватні – за Красносельського. Справа дійшла навіть до фейкового "голоду", яким "Шериф" лякав жителів Придністров'я.

Однак у Шевчука була й інша велика проблема: Кремль охолов до лідера ПМР. Крім допущених помилок, які коштували Придністров'ю політичної та економічної стабільності, той фактично вчинив зраду на минулих (18 вересня) виборах депутатів Держдуми РФ. Право голосувати мали близько 180 тис. придністровців. Москва розраховувала на сприяння "Єдиної Росії" з боку Шевчука, але той поставив під сумнів їхню легітимність.

Вадим Красносельський на запрошення Єдиної Росії брав участь в Москві на з'їзді партії влади Фото з відкритих джерел

Як писала "Нова газета", завдяки зусиллям голови Верховної ради ПМР Вадима Красносельського, "Єдина Росія" на виборах у Придністров'ї отримала 83,2% голосів. "Єдинороси" не залишилися в боргу і для підтримки спікера Верховної ради як кандидата на майбутніх виборах глави держави Придністров'я до його штабу відправили політтехнолога "Єдиної Росії" Дмитра Сандера, якому було доручено закріпити перевагу голови Верховної ради ПМР до дня голосування на президентських виборах 11 грудня і, відповідно, зменшити і без того незначні шанси Шевчука.

Сам же Шевчук пригрозив вислати кремлівських фахівців з виборів Придністров'я. Він зажадав від "Шерифа" "віддячити державі за пільги, надані у 2006-2011 рр.", та перерахувати до бюджету 250 млн дол. (нібито 25% від заробленого "Шерифом" на податкових преференціях), що нижче вартості всіх активів корпорації. У "республіці" заговорили про божевілля їхнього лідера. Економіка ПМР за президентства Шевчука і без того впала на 20%. Некомпетентне адміністрування, нападки на бізнес спровокували нове зростання безробіття, зменшення податкових надходжень до бюджету, скорочення грошової маси загалом. "Все це призвело до розколу еліт і політичної кризи, протистояння виконавчої та законодавчої гілок влади. Безумовно, розростання кризи лягло важким тягарем на Росію, якій доведеться розрулювати напружену ситуацію і платити за популістську політику Шевчука", - писала "Нова газета". Тому Кремль поставив на Красносельського. Не врятувала Шевчука і спроба привести законодавство у відповідність до російського.

* * *

Економіка ПМР падає стрімкими темпами. У 2015 р. зниження склало відразу 20%. Цьому сприяло уповільнення темпів зростання світової економіки, девальвація валют у країнах-партнерах і складна внутрішня ситуація. Бюджет "республіки" залежить від вливань РФ. За оцінками експертів, щорічну допомогу Росії можна порівняти з ВВП Придністров'я, який становить близько мільярда доларів. Починати свій термін Красносельському доведеться з непопулярних рішень.

А почне він його, схоже, із задоволення побажань спонсорів. У грудні 2016 р. за ініціативою комітету, очолюваного депутатом Олександром Мартиновим, якому приписують авторство практично всіх ініціатив Красносельського, Верховна рада розглядатиме доопрацьовані проекти законів "Про внесення змін і доповнень до Митного кодексу ПМР". Депутати навіть відклали прийняття бюджету "республіки" на поствиборчий період. Податкові пільги для холдингу "Шериф" можуть ще більше вдарити по бюджету ПМР. Справа в тому, що зміни до Митного кодексу передбачають повернення "Шерифу" статусу спецімпортера. А це суттєве податкове полегшення для холдингу та зменшення надходжень у казну. У парламенті вже розглядають такий варіант: не виплачувати пенсії пенсіонерам-працівникам, платити лише тим пенсіонерам, у кого немає іншого громадянства, крім як ПМР, а також скоротити на 25% розміри пенсій для інвалідів II та III груп.

Сергій Звиглянич

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>