ProZorro і темна сторона держзакупівель

16 лютого цього року президент України підписав закон "Про публічні закупівлі". Система ProZorro виходить на новий рівень: згідно із законом, електронні закупівлі стають обов'язковими поетапно: з 1-го квітня для центральних органів виконавчої влади (ЦОВВ) та монополістів, а з 1 серпня 2016 року - для інших замовників. Але рівень протидії реформам зростає меншими темпами, ніж йде сама реформа

ProZorro і темна сторона держзакупівель
Фото з відкритих джерел

Олег Пилипенко

Журналіст

16 лютого цього року президент України підписав закон "Про публічні закупівлі". Система ProZorro виходить на новий рівень: згідно із законом, електронні закупівлі стають обов'язковими поетапно: з 1-го квітня для центральних органів виконавчої влади (ЦОВВ) та монополістів, а з 1 серпня 2016 року - для інших замовників. Але рівень протидії реформам зростає меншими темпами, ніж йде сама реформа

Поки ProZorro працює на допороговій закупівлі (до 200 тисяч грн для товарів і послуг). Але вже в пілотному проекті проведено більше ніж 50 тисяч тендерів на суму 12 млрд грн. При цьому економія бюджетних коштів перевищила 680 млн грн, відзначають в Мінекономіки і торгівлі України.

Проте головне досягнення системи — це збільшення конкуренції шляхом спрощення доступу бізнесу до тендерів, прозорості і публічності всіх процедур. Довіра бізнесу до системи зростає, і головне свідчення цього — перемога великих міжнародних гравців, таких як Metro Cash & Carry, які раніше навряд чи могли розраховувати на перемогу.

І все ж поки в системі тендерних закупівель не все гладко. Почасти це недоробка розробників, частково — вина самих учасників, але головна причина — як і раніше, високий рівень корупції в самій державі. Багато експертів вважають, що чиновники як наживали мільйони гривень на тендерах, так і наживають. Величезні кошти йдуть "наліво", при цьому державні підприємства з істотною переплатою купують продукцію або послуги сумнівної якості. Зрозуміло, впровадження ProZorro зовсім не радує держчиновників, оскільки платформа загрожує їхньому фінансовому благополуччю. Тому деякі з них спробували обійти вимоги проведення торгів на ProZorro.

Хитрощі замовників

Найпоширеніша пастка держзамовника: спробувати "заховати" тендер, щоб потенційні учасники не змогли його знайти і подати свої пропозиції. Ну, а "довірені" постачальники, звичайно ж, про все дізнаються вчасно. Для цього зазвичай пишуть назву тендера з граматичними помилками, наприклад "Закупівля машін", кваліфікують це не як автомобільний транспорт, а як "Електроустаткування, інше", підгружають нечитабельну тендерну документацію і оголошують тендер, в надії, що його не помітять інші учасники, а знайдуть тільки "свої люди". Такий варіант використовується досить часто, однак система сигналізує про подібні махінації, і кілька чиновників, які попалися "на гарячому", вже були звільнені.

Новини за темою

Ще один спосіб привести в тендер лише "потрібних" підрядників: виділити для подання пропозицій дуже короткий період часу, всього кілька годин. Наприклад, оголосити тендер пізно ввечері, а на ранок вже провести торги та оголосити переможця. Звичайно ж, "свої" компанії вчасно дізнаються про тендер і подадуть заявки на торги. А ось чужі можуть і не встигнути.

Правда, з 1 квітня, після вступу в силу закону про електронні закупівлі, строки подання пропозицій і уточнення по тендеру, а також строки розгляду переможців будуть детально прописані, і подібні махінації вже будуть неможливі.

Ще один поширений спосіб провести тендер сумнівної прозорості — прописати у вимогах до учасників настільки дискримінаційні умови, що їм будуть відповідати всього 1-2 потенційних підрядники на ринку. І, звичайно ж, це будуть виключно "свої" компанії.

Коли ціна править бал

На сьогодні єдиним критерієм визначення переможця на торгах є ціна — виграє той, хто зробить пропозицію з найнижчою вартістю. В результаті маловідома компанія може обійти за ціною солідного постачальника і виграти тендер. Але ж відомий і перевірений постачальник, який, можливо, пропонує свої послуги трохи дорожче, може запропонувати безліч інших переваг, наприклад гарантовану якість продукції, постачання точно в термін та інше.

Любов Хоружа, старший юрист, керівник практики державних закупівель в одній з юридичних фірм, також зазначає, що іноді корисно прописати якийсь мінімум за ціною, нижче якого учасникам опускати ціну не можна. Це дозволить уникнути технічних помилок і постачання неякісних послуг або продукції. Наприклад, якщо мова йде про продукти харчування, то є норма, нижче якої опускатися не можна. В іншому разі або постачальник не платить податки, або ж продукти виходять завідомо неякісні. Через таких учасників, які недобросовісно конкурують у тендері, страждає весь ринок.

Правда, новий закон про електронні закупівлі, який набирає чинності з 1 квітня для центральних органів влади (і з 1 серпня — для всіх інших держпідприємств), каже, що критерієм оцінки може бути не тільки вартість, але й інші показники. Наприклад, умови оплати (50 балів за вартість і 50 балів – за умови плати). В результаті виграє той, хто зробить більшу відстрочку платежу, навіть при більш високій вартості своєї пропозиції.

Зворотна сторона прозорості

У новому законі чітко зазначено, що всі документи необхідно подавати в електронному вигляді. В результаті замовник може вимагати публікації таких документів, як скан-копія паспорта, трудової книжки, адвокатського свідоцтва, а також документів, що підтверджують матеріально-технічну базу учасника, наявність компетентних працівників та фінансової спроможності. Адже будь-яка людина може завантажити ці копії цих документів і потім використовувати їх, припустимо, для фінансових махінацій тощо. Причому у вимогах вищезгаданого закону є правова колізія, оскільки закон про захист персональних даних недвозначно забороняє публікацію подібної персональної інформації у відкритому доступі.

Тим не менш у Мінекономіки вважають, що такий підхід виправданий, тому що забезпечує прозорість для всіх учасників. Але навряд чи це сподобається бізнесу, принаймні, не виключено, що багато постачальників не ризикнуть викладати свої фінансові та особисті документи у відкритий доступ і тим самим відмовляться від участі в тендері.

Скільки коштує поскаржитися?

Після набрання з 1 квітня чинності закону України про публічні закупівлі бізнес може оскаржити тендер в Антимонопольному комітеті України (АМКУ), при цьому рішення органу оскарження є обов'язковими для виконання замовником. Відзначимо, що в даний час воно носить рекомендаційний характер.

Новини за темою

Але є одна проблема: якщо зараз процедура оскарження безкоштовна, то з 1 квітня вона стане платною. Для тендера щодо товарів і послуг вартість скарги становить 5000 грн, для тендера щодо виконання робіт — 15 тисяч грн. "Якщо сума всього тендера становить 40 тисяч грн, чи варто подавати скаргу вартістю 5000 грн, у розгляді якої вам можуть відмовити, притому гроші все одно доведеться заплатити?" — каже Любов Хоружа. Така норма законодавства призведе лише до того, що в більшості випадків бізнес буде уникати оскарження непрозорих тендерів і, як наслідок, скоротить участь в тендерних закупівлях.

Звичайно, якщо АМКУ відмовив у задоволенні скарги учасника тендера, можна звернутися до суду. Проте судові спори часом тягнуться дуже довго, до декількох місяців, а іноді понад рік. А оскільки договори з держзакупівель укладають зазвичай терміном на один рік, то рішення суду, навіть позитивне, вже не має ніякого значення.

Неграмотність учасників

Втім, у виникненні проблемних тендерів не завжди потрібно звинувачувати замовників. Іноді провина лягає і на самих учасників. Перш за все замовники скаржаться на невідповідність товару, що постачається компаніями, технічним умовам. Наприклад, в одному з тендерів держоргану на закупівлю паперу для принтерів щільністю 80 г/кв. м перемогло невелике приватне підприємство, яке запропонувало найдешевший папір. Але при детальному аналізі виявилося, що папір не відповідає характеристикам по щільності, крім того, випущений no-name-виробником, що дозволяє сумніватися в його якості.

Іноді відбуваються такі кумедні випадки, коли учасники помилково вносять низьку ціну, однак в процесі торгів вже не можуть її виправити, оскільки алгоритм аукціону дозволяє коригувати ціну тільки в бік зменшення, а не збільшення. Так, наприкінці січня Комунальне некомерційне підприємство "Консультативно-діагностичний центр № 2 Дарницького району Києва" оголосило тендер на надання юридичних послуг на період 11 місяців. Стартова вартість робіт склала 40 тисяч грн з мінімальним кроком аукціону 400 грн. Один з учасників торгів як плату за свої послуги вніс суму 400 грн замість 40000 грн. Але в процесі торгів вже не зміг виправити очевидну помилку.

Примітно, що онлайн-аукціон аж ніяк не гарантує найнижчу ціну на ринку. Не виключено, що продукцію з більш низькою вартістю можна було б знайти на сайтах порівняння цін типу Hotline.ua. Але багато постачальники просто не беруть участь в державних тендерах. Це викликано різними причинами, одна з них в тому, що держава часто платить з великою відстрочкою, а в умовах дуже нестабільної національної валюти це загрожує значними збитками замість очікуваного прибутку.

Чому впровадження ProZorro — все-таки дуже важливий крок?

Представники бізнесу відзначають, що, незважаючи на прозорість та публічність проведення тендерів у системі ProZorro, держзамовник все-таки може зробити "свого" постачальника переможцем аукціону, незважаючи на скарги інших учасників і норми закону. Зазвичай для цього використовуються вищезгадані прийоми, крім того, замовник "прибирає" неугодних учасників в процесі постаукціонної кваліфікації. Звичайно, є позитив у тому, що тепер можна взяти участь у тендері, у який раніше увійти було абсолютно неможливо. Тобто потроху корупція вичавлюється. Проблема в тому, що закон потрібно доопрацювати з урахуванням точки зору учасників торгів, а не тільки замовників. У нинішній редакції дуже важко працювати.

Фото з відкритих джерел

З цією думкою згодні і в Мінекономіки. Платформа ProZorro не закриває шахрайство на всі 100%, але розкриває найбільш очевидні й найпоширеніші його види. В першу чергу, перевага платформи в тому, що всі закупівлі можна відслідковувати в онлайн-режимі. Адже коли тендери проводили в паперовому вигляді, до цих даних взагалі не можна було отримати доступ. Або це могли зробити тільки правоохоронні органи, причому через багато місяців після проведення тендера. Звичайно, деякі чиновники намагаються саботувати впровадження системи. Однак 90% замовників зацікавлені купувати чесно і за оптимальною ціною.

Новини за темою

"Наше завдання — стимулювати чиновників триматися подалі від гріха. Ми можемо створити найкращий інструмент, але якщо громадянське суспільство, бізнес та громадські організації не будуть звертати увагу на всілякі махінації, толку не буде. Зараз оскаржується менше ніж 1% закупівель, тому бізнес повинен активізувати процес контролю за держзакупівлями. Якщо люди усвідомлюють, що їх контролюють, вони починають змінювати свій підхід", — впевнений Олександр Стародубцев, директор департаменту регулювання державних закупівель Мінекономрозвитку.

Одна з переваг системи ProZorro — повноцінний моніторинг за такими критеріями, як низька якість оголошення, низька конкурентна активність і непрозорість проведення процедури. При появі будь-яких сумнівних оголошень автоматично генерується сигнальне попередження. Останній приклад — тиждень тому "Укрзалізниця" пізно ввечері оголосила тендер на поставку постільної білизни на суму 999 тис. грн, а вранці на наступний день підприємство вже підписало договір. Однак під тиском центру протидії корупції "Укрзалізниці" довелося розірвати договір.

Олег Пилипенко

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>