banner banner banner

Проникнення до квартири за борги: Що нардепи готують українцям у сфері ЖКГ

Проникнення до квартири за борги: Що нардепи готують українцям у сфері ЖКГ
112.ua

Никита Синіцин

Журналіст

Сфера житлово-комунального господарства, мабуть, є найболючішою для влади як на місцевому, так і на національному рівнях: якість надаваних комунальних послуг, їхня вартість і стан їхньої оплати – той трикутник, навколо якого ламаються списи вже багато років.

З новою силою проблема ЖКГ в Україні може вдарити після ухвалення Верховною Радою законопроекту № 2458 "Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері надання житлово-комунальних послуг". Давайте розбиратися, що в ньому написано і чому це важливо для кожного українця.

Нові правила для ЖКГ

Запропонований групою народних депутатів України документ передбачає внесення десятків поправок до різних законів України, але головним чином до закону "Про житлово-комунальні послуги".

Новини за темою

Зміни мають різний характер:

1) умовно "косметичний", ніби уточнення деяких термінів, що використовуються законодавцями;

2) "технічний", наприклад, затвердження типових договорів на технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання в житлових багатоквартирних будинках зі встановленням граничної вартості робіт з їхнього технічного обслуговування;

3) "революційний".

Особливу увагу в документі автори відвели обслуговуванню будинкових мереж і системі управління багатоквартирними будинками. Приміром, законопроект розписує порядок проведення конкурсу за призначенням управителя багатоквартирним будинком, де до 1 травня 2019 року власники не створили ОСББ і не прийняли рішення про форму управління будинком.

Згідно з чинним законодавством, виконавчі органи місцевої влади зобов'язані провести конкурс протягом 3 місяців після одержання протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку з проханням призначити управителя, за що повинні проголосувати власники житла в будинку, які сукупно займають не менше 50% його площі.

Якщо ж подібний протокол владою отримано, призначається конкурс, порядок проведення якого визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики і політики у сфері житлово-комунального господарства. Нарешті, сам договір про надання послуги з управління ОСББ строком на 1 рік від імені співвласників підписує представник виконавчого органу відповідної місцевої ради. Простіше кажучи, якщо мешканці багатоквартирного будинку самі не в змозі знайти управителя, за них це зроблять інші, і тоді мешканці фактично не матимуть вибору на те, хто буде ними керувати, з якими постачальниками комунальних послуг укладатимуть договори, а головне – за якими цінами.

Утім, мешканці мають право достроково розірвати договір з управителем, призначеним місцевою владою через конкурс, правда, для цього їм доведеться прийняти рішення про форму або зміну форми управління багатоквартирним будинком, або ж про обрання іншого керівника. Розірвання такого договору станеться не раніше ніж через два місяці після повідомлення управителя про розірвання з ним договору.

Також мешканців багатоквартирних будинків попереджають, що якщо в їхньому будинку немає ОСББ і не призначено керівника, то обслуговування внутрішньобудинкових систем буде здійснюватися за індивідуальними публічними договорами з мешканцями – простими словами, вартість ремонту розподілять на всіх мешканців.

Аналогічно і з постачанням компослуг (крім поставки газу та електроенергії). Законопроект № 2458 пояснює, що "індивідуальними" публічними договорами на надання комунальної послуги є такі, чий текст договору повинен розміщуватися на сайтах органів місцевого самоврядування та постачальника комунальної послуги. Якщо протягом 30 днів після розміщення жителі не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин і не уклали власного договору з виконавцем комунальної послуги – колективний договір від імені всіх співвласників багатоквартирного будинку або з ОСББ як колективним споживачем, то розміщений на сайтах публічний індивідуальний договір набуває чинності. Також останній автоматично продовжується на рік, якщо за 30 днів до закінчення його строку дії мешканці багатоквартирного будинку не приймуть рішення про зміну строку його дії.

Нарешті, передбачається можливість запровадження тарифів на автономне теплопостачання, які будуть розрізнятися залежно від дому. Якщо останній обладнано системою автономного теплопостачання, тарифом буде сума тарифів на виробництво і доставку теплоенергії до споживача.

Є заборгованість, чекай гостей і вибитих дверей?

Безсумнівно, найбільш революційною поправкою є зміни до ст.  29 закону України "Про житлово-комунальні послуги", що регулює порядок доступу до житла чи іншого об'єкта нерухомості споживача.

Відповідно до наявної редакції закону "Про житлово-комунальні послуги" споживач зобов'язаний надавати доступ до свого житла працівникам комунальних підприємств у двох випадках:

1) аварії;

2) проведення профілактичних, технічних робіт на обладнанні або для зняття показників контрольних приладів, простіше кажучи, лічильників.

При цьому несанкціонований доступ, тобто без згоди власника житла, виконавець комунальної послуги має право здійснити в єдиному випадку – невідкладних випадках, пов'язаних з необхідністю порятунку життя і здоров'я людей та/або майна.

Утім, теоретично закон передбачає покарання для споживачів, які відмовили в доступі, шляхом припинення надання комунальної послуги, але здійснити цю норму на практиці, припустимо для відключення тепло- або водопостачання, без допуску до житла все одно неможливо.

У законопроекті № 2458 пропонується доповнити статтю можливістю несанкціонованого проникнення до житла для обмеження (припинення) надання комунальної послуги. Тобто, простіше кажучи, представники КП чи іншого постачальника комунальної послуги можуть проникнути до квартири незалежно від бажання господаря. Наприклад, вибивши вхідні двері або видавивши вікно.

У законопроекті також уточнюється, що "несанкціонований доступ до житла, іншого об'єкта нерухомого майна для обмеження (припинення) надання комунальної послуги здійснюється без отримання згоди її власника (користувача), якщо такий власник (користувач) відмовляється допустити до житла, яке йому належить (іншого об'єкта нерухомого майна), представника виконавця".

Новини за темою

Зі зрозумілої причини, таке поєднання несумісних понять, як порятунок життя і здоров'я громадян та відключення від комунальних послуг за борги, як рівної поважної причини для порушення гарантованого статтею 30 Конституції України недоторканість житла, обурило не тільки громадян, а й народних депутатів.

Один з авторів документа, народний депутат України від "Батьківщини" Олексій Кучеренко в коментарях у соцмережі Facebook заявив, що ініціатором поправки стало Міністерство розвитку громад і територій України, через що він відкликав свій підпис під законопроектом.

Пізніше парламентарій доклав відповідь відомства, у якому також "відхрестилися" від поправки, і припустив, що норму було дописано вже в секретаріаті Комітету ВР України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг, запропонувавши здійснити за цим фактом службове розслідування.

Згодом нардеп припустив, що цю поправку навряд чи буде ухвалено в сесійній залі, і додав, що знайти конкретного автора цієї поправки буде фактично неможливо. Сам же законопроект, за його словами, було призначено для вирішення зовсім інших завдань – розв’язання проблеми обслуговування внутрішньобудинкових мереж, насамперед газових.

І дійсно, у законопроекті приділяють багато уваги цьому аспекту, визначають відповідальність постачальників і користувачів послуг у разі виникнення поломок. Наприклад, операторів мереж зобов'яжуть укладати договори з керівними компаніями про технічне обслуговування мереж, а регулятор установить для них граничний тариф на послуги.

Конституції та Конвенції суперечать!

Але кого хвилює обслуговування мереж, якщо на кону – порушення Конституції. Пропозицію нардепів було розкритиковано вже у висновку Головного науково-експертного управління ВР, яке 29 листопада скерувало свій висновок авторам документа. Експерти заявили про пряму суперечність статті 30 Конституції України щодо недоторканості житла, згідно з якою не допускається проникнення до житла або іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку, інакше як за вмотивованим рішенням суду (утім, у ситуації загрози життю і майну громадян або переслідуванні злочинця є можливим інший порядок проникнення до житла).

Знайшли експерти суперечності й статті 233 Кримінально-процесуального кодексу України, відповідно до якої ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якої метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ним володіє, або на підставі ухвали слідчого судді.

Також у висновку згадали вимоги статті 8 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, за якою кожен має право на повагу до її особистого і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.

Експерти зазначили, що в документі ніяк не регулюється питання компенсації імовірного збитку, який може бути завдано за несанкціонованого доступу в оселі, тих самих вибитих дверей, наприклад.

Як наголосили експерти Головного науково-експертного управління ВР, на їхню думку, представники виконавця комунальної послуги можуть здійснювати несанкціонований доступ до житла виключно у невідкладних випадках для порятунку людей або майна, проведення в них огляду та ліквідації аварій.

Свавілля чи боротьба з боргами за комуналку?

На думку адвоката Ростислава Кравця, ухвалення цієї поправки призведе до ігнорування базових прав українців і може спровокувати трагічні наслідки.

"Ця норма ігнорує норми ст. 30 Конституції України та ст. 8 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, які гарантують недоторканість житла та особистого життя кожного. На цей момент доступ до житла громадянина без його згоди може бути здійснено виключно з мотивованого дозволу суду, ухваленого в межах цивільної (наприклад, для опису майна), або кримінальної (для проведення обшуку) справи. При цьому без рішення суду проникнути до житла можна лише в одному разі – загрозі життю або майну громадянина, наприклад, пожежі", - підкреслює юрист у коментарі 112.ua.

За словами Ростислава Кравця, у разі ухвалення поправки та її втілення в життя може статися безліч ексцесів, починаючи від банальної можливості заподіяння шкоди при зломі та закінчуючи наданням опору з боку власників житла, що загрожує травмами. Не виключає юрист і можливих убивств.

"Якщо вже парламентарії пропонують наділити правом комунальників проникати в житло без згоди власника, то тоді все повинно бути юридично правильно прописано. Так, має бути законодавчо встановлений рівень заборгованості за комунальні послуги, який наділяє постачальників правом звернутися до суду з клопотанням про визнання боргу. Потім на підставі цього рішення приймається судове рішення про відключення від комунальних послуг. З цими двома рішеннями комунальники йдуть до виконавчої служби і в супроводі її співробітника йдуть до боржника здійснювати відключення. Так цей процес повинен мати цивілізований вигляд", - наводить юридично правильний, на його думку, механізм здійснення відключення боржника від комунальних послуг юрист.

Нарешті, на думку Кравця, якщо вже наділяти комунальників правом "автоматичного" стягнення боргів таким чином, слід законодавчо закріпити відповідальність постачальників комунальних послуг неналежної якості послуги, інакше зміни будуть занадто однобічними.

"Наприклад, встановити лічильники тепла у квартирах, які в режимі реального часу показують температуру, якщо вона нижча, – автоматично накладати штраф на постачальника послуги. Тоді в нього буде стимул для роботи, а не просто нарахування оплати своїх послуг", - вважає юрист.

Ще більш критично сприйняв запропоновану поправку голова Асоціації професійних управителів нерухомості, кандидат юридичних наук Андрій Нікончук, котрий прямо назвав її "людожерською", яка дозволяє без судового рішення вторгатися в житло.

"Пропонована законом поправка, на думку її автора, про якого дуже хотілося б дізнатися, очевидно має стати певним важелем тиску на боржників за житлово-комунальні послуги. Нині процедура стягнення боргів в Україні є нелегкою і практично не реалізовується на практиці. Умовно 25% роботи зі стягнення боргу – це отримати рішення про стягнення в суді за де-факто "напівмертвої" судової системи. Решта 75% роботи припадають на стягнення боргу за допомогою виконавчої служби, кожен співробітник якої завалений сотнями і тисячами виконавчих листів. Звичайно, на практиці цю процедуру можна реалізувати. У такій ситуації спростити можливість стягнути борг за допомогою такої поправки для постачальників послуг безсумнівно зручно", - каже експерт.

Водночас, на думку Нікончука, така поправка загрожує появою численної заборгованості постачальників, яка матиме багато в чому штучний характер і, простіше кажучи, спровокує безконтрольність комунальників.

"Нині довести, що в тебе немає боргу, можна тільки через суд, тобто умовно може бути так, що сьогодні споживачу приходить папір про борг, а завтра до нього приходять люди і його відрізають. Зрозуміло, в такій ситуації добросовісні споживачі постраждають, оскільки будуть змушені або платити, або доводити в суді, що боргу немає з витратою купи часу і коштів. Таким чином, у комунальників з'явиться спокуса створити певний механізм власного кредитування завдяки нарахуванню штучної заборгованості та вимозі її виплати під загрозою відключення. У результаті споживачі опиняться в умовах "комунального рабства" - обов'язку платити навіть за ненаявними боргами - і "залізної завіси", коли довести, що боргу в тебе немає, можна тільки через суд, а не звернувшись до постачальника", - каже співрозмовник 112.ua.

На думку експерта, питання заборгованості за послуги ЖКГ необхідно вирішувати виключно судовим шляхом, можливо, дещо посиливши вимоги до несумлінних платників, але для цього потрібна політична воля.

"Велика частина боржників за послуги ЖКГ - це люди, які опинилися в непростій ситуації й тому не можуть заплатити, але є і 5-10% недобросовісних, які не платять свідомо, знаючи, що їм за це нічого не загрожує. Наприклад, щоб реалізувати найстрашнішу загрозу для споживача – конфіскувати квартиру для погашення боргу, необхідно заборгувати за одну послугу ЖКГ до 20 мінімальних заробітних плат, тобто понад 80 тис. грн. Тобто на практиці для цього не треба платити роками. Можна було б дещо знизити цю вимогу, полегшивши конфіскацію квартир у подібних недобросовісних боржників, але це багато в чому політичне питання, оскільки може виникнути соціальний вибух", - каже про альтернативні способи вирішення проблеми боргів за комунальні послуги експерт.

Для довідки: за даними Держстату, наприкінці жовтня заборгованість населення за послуги ЖКГ становила:

1) газопостачання – 22,9 млрд грн;

2) теплопостачання – 14,4 млрд грн;

3) утримання будинків та прибудинкових територій – 5 млрд грн;

4) водопостачання і водовідведення – 4,2 млрд грн;

5) вивезення побутових відходів – 0,8 млрд грн;

6) електропостачання – 4,8 млрд грн.

Микита Сініцин

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>