Президент з олігархом посварилися?: Що відбувається між Зеленським і Коломойським

Президент з олігархом посварилися?: Що відбувається між Зеленським і Коломойським
112.ua

Наталія Лебідь

Журналіст

Спочатку фактаж. Нацбанк заявляє, що його тероризує Коломойський, генпрокурор Рябошапка звільняє прокурора Кулика (якого вважають людиною Ігоря Валерійовича), а президент Зеленський 26 листопада нагадує в Таллінні, що саме він є главою держави. Він, а не якийсь там олігарх – один із 73% громадян, які підтримали Зеленського на виборах.

Чи означає все це, що тихе невдоволення одне одним, яке спостерігається у відносинах між Зеленським та Коломойським, переходить у фазу гучного протистояння? Спойлер: опитані 112.ua кажуть, що ні. Бо, мовляв, коли обираєш президентом країни актора, не варто дивуватися його перевтіленню в будь-яку роль.

Але, з іншого боку, не все так просто. Володимир Олександрович не проти дещо урізати зазіхання Ігоря Валерійовича, але при цьому урізати так, щоб не зіпсувати стосунки остаточно. Бо це президенту невигідно.

Одним словом, як каже заступник директора Українського інституту дослідження екстремізму Богдан Петренко, "розлучення Зеленського та Коломойського – це питання часу. Інше питання, наскільки воно буде щирим. В офісі президента, безперечно, розробляють стратегії щодо того, як протистояти Коломойському.

Новини за темою

Одна зі стратегій може бути такою: влада не чинить йому перешкод, але й не сприяє в його справах. Та цього, вочевидь, замало нашим іноземним партнерам. Для них важливо зменшення присутності Коломойського у владі, зокрема й через "його" людей", – переконаний Петренко.

Так, фактор іноземних партнерів у контактах "Зеленський – Коломойський" залишається, мабуть, ключовим. Без подібного стримування події розвивалися би за іншим сценарієм. Але що, власне, відбувається нині?

Ва-банк

Передусім нагадаємо, що 15 жовтня Ігор Коломойський програв апеляцію в лондонському суді. Згідно з рішенням британської Феміди, колишні власники "ПриватБанку" Ігор Коломойський, Геннадій Боголюбов та інші відповідачі зобов'язані виплатити банку 10,9 млн фунтів. 

Що стосується українських судів, де олігарх оскаржує націоналізацію "ПриватБанку", то якщо не брати до уваги ряд проміжних рішень, остаточної крапки в цій справі в судах не поставлено. Сам Коломойський в інтерв’ю Кyiv Рost заявляє, що поверне собі колишню власність, причому вже незабаром. 

Тим часом під Нацбанком тривають мітинги та пікети, гасла протестувальників видаються доволі неконкретними, бо не пов’язані з "ПриватБанком", а лише з вимогою "зупинити корупцію в НБУ". Водночас голова НБУ Яків Смолій переконаний, що за організацією таких мітингів стоїть ексвласник "Привату" Коломойський та підконтрольний йому депутат зі "Слуги народу" Олександр Дубінський.

Останній є також членом фінансового комітету Верховної Ради, і коли днями на комітеті обговорювали ситуацію під Нацбанком, Дубінський висловив підтримку мітингарям.

І така підтримка не обмежується лише вербальним схваленням, переконаний Яків Смолій. "Ми подали заяви до правоохоронних органів про те, що мітинги сьогодні проплачені. У нас є свідки, є зафіксовані моменти того, як людям платять за те, що вони тут стоять", – заявляє він.

На думку Смолія, головна мета Коломойського – зірвати цими виступами співпрацю України з МВФ. А в довгостроковій перспективі, додають експерти, – довести ситуацію до стану дефолту. Від дефолту України Коломойський буцімто сподівається мати власні дивіденди, але це вже – тема для окремого дослідження.

Поки що важливо те, що місія МВФ розраховує отримати від держави гарантії стосовно збереження нинішнього статусу "ПриватБанку". Так принаймні стверджує у своєму Telegram-каналі екснардеп Сергій Лещенко. Він пише, що МВФ висунув нову вимогу Україні, щоб упевнитися, що "ПриватБанк" не буде денаціоналізовано Коломойським.

Найцікавіше в цій історії те, що "ПриватБанк" як такий Коломойському вже не потрібен. Точніше, потрібен, але не як фінансова установа, а як димова завіса.

Стежимо за руками  

"Питання "ПриватБанку" лишається для Коломойського актуальним, але це не є його головною метою. Натомість воно чудово відволікає всіх – соціум, експертів, журналістів – від інтересів Коломойського в інших питаннях, тобто від його зацікавленості в металургійній галузі, галузі нафтопродуктів. І його експансія у ці галузі посилюється – тоді як всі зайняті показушною боротьбою Коломойського довкола "ПриватБанку".

Насправді його влаштує варіант, щоб його не переслідували і щоб він міг відновити всі свої позиції й стати главою ключової фінансово-політичної групи – принаймні на час президентства Зеленського", – зазначає директор Українського інституту аналізу та менеджменту політики Руслан Бортник.

З Бортником солідарний і Богдан Петренко. "Намагання повернути "ПриватБанк" є радше ширмою, за якою реалізується намагання Коломойського збільшити свій контроль за іншими сферами. А щодо "Приватбанку", то метою Коломойського є повернення не цієї фінустанови, а повернення собі грошей. Свої два мільярди він намагатиметься "відбити", і якщо не в банківській, то в інших сферах".

Щодо перманентних протестів під Нацбанком Петренко каже таке: "Ситуація під Нацбанком є здебільшого грою, аніж реальними рухами. Стоїть проплачений мітинг, який ні на що кардинально не впливає. Це якийсь карнавал, а не справжнє протистояння".

Новини за темою

З тим, що Коломойський використовує "ПриватБанк" для відволікання уваги, можна і погоджуватися, і ні. Дійсно, крім знаменитого банку, Коломойський володіє медійними, сталеливарними, феросплавними, нафтовими та газовими активами. Але річ у тім, що ці активи входять до умовної групи "Приват" і нині їх заарештовано. Не всі, а лише ті, які напряму записані на мільярдера або задіяні у схемах виведення грошей з "ПриватБанку". Інші активи завбачливо виведено в офшори або записано на довірених осіб – trusted persons.

Тому якщо вже говорити про те, в чому полягає справжній інтерес олігарха Коломойського, то мислити треба глобальніше. "Його апетити такі, що він хоче стати олігархом номер один в Україні й отримати свою вигоду як від приватизації, так і від можливого дефолту. Він хоче брати участь у ключових перемовинах з Росією і США, домогтися закриття проти себе кримінальних справ. Все це Зеленський просто фізично не може йому забезпечити, бо зрештою їсти хочуть усі", – говорить політолог Кирило Сазонов.

Але проблема для Коломойського полягає в тому, що він дедалі більше починає страждати на зіркову хворобу і вже не співвідносить своїх можливостей зі своїми бажаннями. "Коломойський робить ставку на те, що українські суди ухвалюватимуть рішення на його користь, а вердикти лондонського чи інших судів він просто ігноруватиме.

І що він – як людина, яка має ключовий вплив на українську політику, – зможе переконати і американців, і британців з ним рахуватися. При цьому він, однак, дещо переграє і свій вплив явно перебільшує", – додає експерт.

Епізод з Куликом

І все-таки Ігор Валерійович залишається мегавпливовим гравцем. Настільки, що майже й не помітить випадіння з обойми "його" людей згаданого вище прокурора Костянтина Кулика. "Щодо Кулика, то вплив Коломойського є настільки значним, що втрата ним однієї людини великої ролі не відіграє. Він і так має можливість впливати на цілу систему", – переконаний Богдан Петренко.

"Щодо Кулика – історія окрема і бекграунд окремий. Там такий потужний токсичний персонаж, що його звільнили цілком закономірно і без жодної прив’язки до Коломойського", – додає до сказаного Кирило Сазонов.

Кулик і справді персона дуже цікава. Формально він покинув стіни прокуратури через те, що не пройшов переатестацію. Таке пояснення надав генпрокурор Рябошапка. При цьому звільненню Кулика з прокуратури нібито активно протистояв Коломойський, стверджує Сергій Лещенко.

За самим Куликом хвіст кримінальних обвинувачень тягнеться ще з 2016 року. Три роки тому йому висунули обвинувачення в незаконному збагаченні на суму 2,8 млн. грн. Зокрема, на матір прокурора і матір його дітей Ірину Німець оформлено низку об’єктів нерухомості в центрі Києва. Згодом, однак, статтю про незаконне збагачення було декриміналізовано.

Новий скандал довкола прокурора пов'язаний із тим, що Кулик незаконно побудував додатковий поверх на кількасот квадратних метрів в елітному житловому комплексі Diplomat Hall у Києві. Однак став відомим скандальний прокурор не через це.

Об’ємне досьє на Кулика склало видання The New York Times. В одній із його жовтневих публікацій зазначається, що "Костянтина Кулика та Юрія Луценка вважали відданими президенту Петру Порошенку, однак за два дні до першого туру президентських виборів Кулик відкрив кримінальні справи за звинуваченнями в корупції проти людей з оточення Порошенка". 

Новини за темою

Саме так все й було, але Кулик взяв на приціл не одного Порошенка. Він також спілкувався з адвокатом президента США Трампа Рудольфом Джуліані і склав семисторінковий англомовний звіт про корупцію Хантера Байдена – сина одного з головних опонентів глави Білого дому.

Зрозуміло, що цінного кадра на кшталт Костянтина Кулика просто так не звільнять. "Звільнення Кулика – піарний хід, тому що з нового року ГПУ передає функції слідства, слідчі підрозділи буде ліквідовано, а співробітники переходитимуть або до ДБР, або до НАБУ. Тож зараз дуже вигідно використати оцю передачу функцій слідства для того, щоб розпіарити гучне звільнення Кулика. Тут більше маневрів, ніж рішучих кроків", – коментує директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов.

Додамо, що згадуване видання  The New York Times дивувалося з того, що Кулик з його заплямованою репутацію продовжує обіймати високу посаду і за президентства Зеленського. Тож, очевидно, має рацію Руслан Бортник, який зауважує, що Зеленському вигідно дистанціюватися від усіх токсичних "коломойських" різного калібру. Тим паче що виборці "хотіли бачити на чолі держави Зеленського, а не великий бізнес чи конкретного олігарха", – нагадує він.

Що далі?

Але Ігор Коломойський – це глиба, яку просто так не скинути. "Його група є досить сильною в парламенті та в Офісі президента. Вона має вплив і на губернаторські призначення, і надалі чинитиме вплив на політику в державі на досить високому рівні", – говорить той таки Бортник.

Водночас із цим "апетити Ігоря Валерійовича перевищують те, що може дати йому Зеленський. І те, що нині відбувається під Нацбанком на тлі другого від’їзду місії МВФ, – просто "жєсть". Президент не в захваті від того, що Коломойський підвищує ставки і хоче отримати дуже багато", – зазначає Кирило Сазонов.

"Чим все завершиться? Тим, що президент перестане враховувати його інтереси, і Коломойському із Зеленським доведеться домовлятися щодо кожного ситуативного голосування у Верховній Раді, тому що в Коломойського є його так звана "золота акція" у фракції "Слуги народу", – прогнозує експерт.

Парламентський чинник відносин Зеленського і Коломойського відграватиме значну роль у тому, як голосуватиме Верховна Рада найближчим часом. "Якщо криза стосунків між Коломойським та владою посилюватиметься, то я не виключаю, що це створить доволі серйозні проблеми всередині партії влади і може призвести до саботажу найбільш важливих владних рішень", – резюмує Бортник.

А у Верховній Раді на порядку денному тим часом – ряд архіважливих питань. Це і друге читання законопроєкту про ринок землі, і друге читання проєкту закону про Державне бюро розслідувань, і скандальний медіакодекс, який викликає чимало нарікань. 

Виходячи з того, наскільки успішним або ні буде ухвалення парламентом цих та інших законів, можна буде судити про те, у кого зараз у руках "золота акція" та чи існує вона взагалі. Про все це ми дізнаватимемося починаючи з наступного пленарного тижня, який відкриється вже найближчого вівторка.

Наталія Лебідь 

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>