Пожежа в соборі Паризької Богоматері: Політичний виклик для президента Макрона

Пожежа в соборі Паризької Богоматері: Політичний виклик для президента Макрона
З відкритих джерел

Георгій Кухалейшвілі

політолог-міжнародник

У центрі уваги Європи і, мабуть, усього світу перебуває пожежа в соборі Паризької Богоматері (Нотр-Дам де Парі). Побудований у 1163-1345 рр. у готичному стилі, католицький храм є однією з візитних карток столиці Франції і символом духовності французького народу.

Займання собору сталося 15 квітня під час реставраційних робіт, які планувалося завершити у 2022 році. Фасад будівлі було оточено будівельними лісами 100 м заввишки. Горіли старі дерев'яні перекриття. Унаслідок пожежі обрушився шпиль і дах собору, пошкоджено опорні конструкції та інтер'єр..

Силами півтисячі пожежників вогонь вдалося загасити. Оцінюючи збитки, французький президент наголосив, що вдалося уникнути гіршого результату: собор міг взагалі згоріти вщент.

Проте пожежа в соборі Паризької Богоматері може спричинити негативні політичні наслідки особисто для Макрона в умовах тривалих акцій протесту "жовтих жилетів" у Парижі. На такі думки наводять подібні випадки в інших країнах.

Міжнародні прецеденти

У світі є достатньо прикладів, коли техногенні катастрофи, природні катаклізми і різні події ставили хрест на кар'єрах державних діячів, провокували антиурядові настрої в суспільстві.

Будь-яка катастрофа або аварія – це свого роду перевірка на ефективність, тест на профпридатність для уряду, його здатність оперативно й грамотно вирішувати проблеми, усувати можливі негативні наслідки, що зачіпають інтереси громадян.

У надзвичайних ситуаціях зазвичай розкривається некомпетентність чиновників, їхня схильність до корупції і навіть недбале ставлення до проблем.

Репутацію колишнього прем'єр-міністра Греції Костаса Караманліса спопелили пожежі на півострові Пелопоннес та острові Евбея влітку 2007 року. Тоді згоріло близько 3 тис. кв. км лісів, оливкових гаїв, тисяча житлових будинків і стільки ж різних будівель. Унаслідок пожеж загинуло понад 80 осіб.

Дотепер немає єдиної думки, що ж стало причиною займання: чи то сильна засуха, чи то нехлюйство і необережне поводження з вогнем з боку місцевих жителів, чи то навмисний підпал з метою дискредитації консервативної партії "Нова демократія" Караманліса в переддень парламентських виборів.

У будь-якому випадку уряд Караманліса не зумів самотужки впоратися з цією катастрофою. До гасіння пожежі в Греції підключилися 23 країн, зокрема Канада, Росія та Ізраїль. Пожежі спричинили політичний скандал у Греції.

Грецькі ЗМІ звинувачували владу в некомпетентності, а лідер лівої партії ПАСОК Георгіос Папандреу звинуватив уряд у необґрунтованих підозрах у причетності його політичної сили до підпалу, зажадав від Караманліса вагомих доказів. За підсумками парламентських виборів 2007 року "Нова демократія" і "ПАСОК" втратили в парламенті 13 і 15 місць відповідно, а їхні суперники в особі "Сіріза", Компартії, "ЛАОС" зуміли збільшити свою присутність у законодавчому органі.

Негативний вплив на імідж колишнього прем'єр-міністра Японії Наото Кана від Демократичної партії мала аварія на атомній електростанції "Фукусіма-1" в березні 2011 року. На відміну від Чорнобильської АЕС, японська атомна електростанція була в повній справності.

Аварію спровокував найсильніший в історії Японії 9-бальний землетрус біля східного узбережжя острова Хонсю, що викликав руйнівне цунамі. Селище Окума, де розташована "Фукусіма-1", накрило хвилею. Було порушено систему охолодження ядерних реакторів.

Сталися вибухи водню на трьох енергоблоках, витік радіоактивних матеріалів у море. Збиток від аварії на "Фукусімі-1" та витрати на ліквідацію її наслідків коштували економіці Японії близько 190 млрд дол., а приведення станції в безпечний стан займе щонайменше півстоліття.

Близько 20 тис. осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії, отримали радіоактивне опромінення, 80 тис. японців були змушені переселитися.

"Цапом-відбувайлом" японське суспільство зробило прем'єр-міністра Кана. У Токіо відбулися демонстрації проти використання ядерної енергії. У вересні 2011 року на одній із таких акцій зібралося 60 тис. осіб. Прем'єра закидали недостатню ефективність у подоланні наслідків землетрусу та цунамі.

Політик намагався підлаштуватися під громадську думку, декларував необхідність відмови від використання ядерної енергії (до аварії на "Фукусімі-1" близько 30% електроенергії в Японії вироблялося на атомних електростанціях). Однак це йому не допомогло.

У червні 2011 року в японському парламенті відбулося голосування за вотум недовіри прем'єру, а до серпня рівень підтримки серед населення скотився до 15,8%. Наприкінці серпня того ж року прем'єр-міністр Кан разом з урядом пішов у відставку.

До аварії на "Фукусімі-1" його політична кар'єра була багатонадійною. Після перемоги Демократичної партії на парламентських виборах 2009 року Кан обіймав одночасно посаду заступника прем'єр-міністра, міністра фінансів, а після відставки свого шефа Юкіо Хатоями у червні 2010 року був обраний новим главою уряду.

Політичну кар'єру прем'єр-міністра Непалу Сушила Коірала з партії "Непальський конгрес" зруйнував землетрус. У квітні-травні 2015 року відбулися підземні поштовхи в районі столиці Катманду і гори Еверест. Землетрус забрав життя понад 8 тис. непальців.

Травм різного ступеня тяжкості зазнали 14 тис. осіб. Було зруйновано десятки тисяч будинків, пошкоджено понад 500 тис. будівель. Район Сіндхупалчок було фактично стерто з лиця землі. Негативні наслідки землетрусу зачепили 8 млн з 30,5 млн громадян Непалу.

Перед Коїралою постало непосильне завдання подолати наслідки катастрофи, забезпечити житлом усіх, хто опинився просто неба. Для відновлення зруйнованої інфраструктури Непал потребував 7-9 млрд дол. Уряд та опозиція створили Національний орган з відновлення країни, до завдання якого входило залучення донорів та організація ремонту будівель.

Національний орган не впорався з поставленими завданнями через чвари між урядом й опозицією. Уряд Коїрали критикували за несвоєчасне надання допомоги потерпілим від землетрусу. Через два роки після трагедії вдалося відновити лише 10% з півмільйона пошкоджених будівель, а 70% потерпілих непальців продовжували жити в тимчасових притулках.

Виділені міжнародним співтовариством 4 млрд дол. на виплати потерпілим сім'ям розподілялися дуже повільно. До 2017 року лише 12% грошей було розподілено і трохи більш ніж 500 тис. потерпілих отримали виплати. На думку непальського громадянського активіста Нараяна Адхікарі, в корені проблеми лежала корупція і брак інформації щодо відновлення будівель.

За його словами, лідерам місцевих громад доводилося самотужки, без допомоги уряду, організовувати роботу. Партія "Непальський конгрес" програла на парламентських виборах 2015 року, і Коїралу на прем'єрській посаді змінив комуніст Кхадга Прасад Шарма.

Іноді надзвичайні ситуації впливали на політичні процеси регіонального масштабу. У 2004 році 9-бальний землетрус в Індійському океані та спричинене ним цунамі знищило ресурсну базу сепаратистських організацій руху "Вільний Ачех в Індонезії і "Тигри звільнення Таміл-Ілама" на острові Шрі-Ланка, змусило їх сісти за стіл переговорів з владою.

Наслідки для Макрона

На перший погляд, наслідки пожежі в соборі Паризької Богоматері можуть видатися не такими значними порівняно з руйнуваннями і збитками, з якими зіткнулися Греція, Японія або Непал за надзвичайних ситуацій.



Проте в пресі пожежа в Нотр-Дамі викликала дуже серйозний міжнародний резонанс і привернула увагу керівників впливових країн. Справа в тому, що цей храм має колосальне історичне і релігійне значення, є місцем прощі християн з усього світу.

Щороку собор Паризької Богоматері відвідували понад 12 млн осіб. У соборі зберігається Терновий вінець Ісуса Христа, який є однією з найбільш шанованих святинь у християнському світі. Собор Паризької Богоматері є частиною всесвітньої спадщини ЮНЕСКО з 1991 року.

Саме тому пожежа привернула увагу політиків із християнських країн. Президент США Дональд Трамп запропонував гасити вогонь з повітря. Прем'єр-міністр Іспанії Педро Санчес назвав пожежу в соборі Паризької Богоматері катастрофою не тільки для Франції, але й для всієї Європи.

Глава уряду Великої Британії Тереза Мей поспівчувала французам, висловила моральну підтримку пожежникам, які боролися з вогнем. Навіть міністр внутрішніх справ Італії Маттео Сальвіні, попри досить натягнуті відносини з президентом Франції Еммануелем Макроном, висловив готовність надати допомогу сусідам.

Новини за темою

Представник Ватикану Алессандро Гізотті поспівчував французьким католикам, а прес-секретар Московського патріархату ієромонах Стефан назвав подію трагедією для всіх християн.

Пожежа поставила Макрона в делікатне становище. Хоча мером Парижа є член опозиційної Соціалістичної партії Анн Ідальго і, за задумом, відповідальність за стан справ у столиці та якість роботи комунальних служб лежить на ній, пожежа в соборі Паризької Богоматері може зачепити репутацію самого президента з огляду на глобальне значення святині.

Крім того, Макрон перебував у лавах соціалістів у "нульових". Щонайменша помилка під час розслідування і пошуку винних, затягування процесу відновлення собору буде використаноя противниками Макрона як привід для критики, скептичного ставлення до всіх його ініціатив.

Адже про які заходи із захисту клімату, створення європейської армії та інші амбітні пропозиції французького президента може йтися, якщо французькі пожежники насилу гасили будівлю цілих три години!

Фактор "жовтих жилетів"

За два дні до пожежі, 13 квітня, відбулася 22-га за рахунком акція "жовтих жилетах", і на вулиці Парижа, Марселя, Гренобля, Лілля і ряду інших міст вийшло понад 30 тис. протестувальників. Цього разу французьким правоохоронцям довелося вгамовувати "жовті жилети" сльозогінним газом.

"Жовті жилети" виступають проти збільшення цін на бензин і дизельне паливо, тарифів на електроенергію та природний газ. Протестувальники зацікавлені, щоб уряд витрачав більше грошей із держбюджету на соціальні гарантії для низькокваліфікованих робітників.

Вони виступають за запровадження у Франції елементів прямої демократії, щоб прості громадяни могли впливати на ухвалені урядом рішення шляхом референдумів. "Жовті жилети" неодноразово вимагали відставки Макрона, проведення дострокових виборів.

Нині Макрон намагається консолідувати всіх католиків-французів довкола загального горя і відволікти увагу суспільства від антиурядових протестів "жовтих жилетів". Макрон написав у Twitter, що йому неприємно бачити, як "горить частина нас" (маючи на увазі французьке суспільство).

Він заявив, що спільними зусиллями французи відбудують храм. Через пожежі Макрон скасував обіцяне телезвернення, під часі якого він збирався поділитися з прихильниками "жовтих жилетів" пропозиціями щодо виведення країни з політичної кризи.

У січні французький президент ініціював національні дискусії для обміну думками з приводу розвитку країни. За три місяці у Франції відбулося 10 тис. дискусій, подано близько 2 млн пропозицій.

Навряд чи через пожежу в соборі Паризької Богоматері "жовті жилети" пом'якшать свою позицію. Вони можуть більш завзято відстоювати свої вимоги і використовувати інцидент як зайвий привід для критики Макрона. Тому влада Франції приділяє багато уваги ліквідації наслідків пожежі, щоб показати ефективність.

Розслідування проводиться стосовно 50 осіб, які можуть мати стосунок до пожежі. У ЗМІ обговорюють версію, що причиною пожежі є недбале ставлення робітників до виконання своїх обов'язків.

Представник Конференції єпископів Франції Олів'є Рібадо Дюма закликав державу якнайшвидше відновити собор після пожежі. Державний фонд збереження культурної спадщини Франції розпочав кампанію зі збору коштів на відновлення собору.

Наразі заможна родина Піно пообіцяла зробити пожертвування в розмірі 100 млн євро, а бізнесмен Бернар Арно – в розмірі 200 млн євро.

Георгій Кухалейшвілі,

політолог-міжнародник

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>