banner banner banner banner

Потрійні ціни на ліцензії - потрійні розцінки за "кришування". Чи вдасться наповнити український бюджет за рахунок легалізації азартних ігор

Потрійні ціни на ліцензії - потрійні розцінки за "кришування". Чи вдасться наповнити український бюджет за рахунок легалізації азартних ігор
112.ua

Ганна Пєшкова

Журналістка

Цьогоріч правоохоронці вилучили у тіньових азартних та ігрових закладів обладнання на суму 129 млн грн, але їх власники активно закуповують його про запас. Очікування бізнесу підігріває прийнятий закон про легалізацію азартних ігор, який, щоправда, ще не підписаний через дві суперечливі поправки.

Незважаючи на те, що запуск ринку азартних ігор відкладається принаймні до осені, шкуру ведмедя поділили заздалегідь: у держбюджет на 2020 рік заклали чималі фінансові надходження від легалізації ігорного бізнесу - 4,5 млрд грн. Законодавці похапцем ухвалили законодавчу ініціативу, в якій змішалися "і коні, і люди": і казино, і лотереї, і ігрові автомати, і букмекерські контори.

Експерти припускають, що бюджет може заробити на легалізації ігорного бізнесу набагато менші кошти, ніж очікується. З чим пов'язані такі прогнози і хто насправді може заробити на легалізації ринку азартних ігор - в матеріалі "112.ua".

Причина 1-ша. Дорогі ліцензії

Припустимо, ви хочете відкрити своє казино. Крім вимоги щодо відсутності у вас судимості у сфері господарської діяльності та резидентства у РФ, статутний капітал компанії - юридичної особи має становити понад 30 млн грн. Такі вимоги прописані у законі.

Якщо ви намірилися відкрити казино приблизно через 2,5 роки, ліцензія обійдеться вам в один мільйон доларів на рік (2 млн дол. - для столиці). Якщо ж хочете стартувати раніше, доведеться викласти від 3 до 6 млн дол. тільки за дозвіл. Нардепи вирішили: поки не запустять онлайн-моніторинг, а отже, фактично, відстежити виграші у казино буде неможливо, варто наповнити бюджет хоча б за рахунок доходів від збільшення плати за ліцензії.

У сусідній Польщі така ліцензія коштує 330 тис. дол. - у 9 разів дешевше, ніж в Україні. А польські букмекери за ліцензію платять 21 тис. дол., у той час як в Україні плата за ліцензію після запуску онлайн-моніторингу становитиме 600 тис. дол. Навіть після закінчення перехідного періоду дозвільні документи в Україні будуть чи не найдорожчими у світі.

Новини за темою

Звідси - перший "дзвіночок", чому може не відбутися масштабний запуск ігорного бізнесу. Олена Мочалова, голова громадської організації "Підтримка легалізації грального бізнесу в Україні", припускає, що частина бізнесу через дорожнечу ліцензій працюватиме напівлегально. Люди, які отримають ліцензії, одночасно відкриватимуть нелегальні установи, які приноситимуть їм прибуток.

Висока плата за ліцензію - це гарантія того, що на гральному ринку не вкоріняться компанії-одноденки, які порушуватимуть закон, таким чином вони будуть дискредитувати решту учасників ринку.

Однак сплатити потрібно не тільки за ліцензію на здійснення діяльності, адже є ще ліцензії на техніку. Дозвільний документ на гральний стіл обійдеться в 30 тис. дол., на один ігровий автомат - більш ніж тисяча доларів.

Казино потребує значних капіталовкладень. Закон не передбачає можливість оренди або лізингу ігрового обладнання. Кожна рулетка обходиться приблизно в 3800 дол., ігровий автомат нового типу - в 25 тис. євро. Для великого закладу їх необхідно не менш ніж 300. При цьому термін експлуатації обладнання не перевищує 2-3 років. Крім того, потрібно ще й платити захмарні суми за оренду приміщення.

Тому, найімовірніше, економічно слабкі учасники грального ринку захочуть заощадити на ліцензіях. Напевне, буде поширена так звана франшиза. За використання ліцензії іншої компанії "тіньовики" раніше платили приблизно чверть "чорного" прибутку, тобто приблизно 40 тис. грн. на місяць. Плюс - вирішували питання з поліцією: хто за скільки домовиться.

"Не можна сказати, що франшиза - це підходяще слово. Найімовірніше, тепер "тіньовики", які не зможуть собі дозволити придбати ліцензію, скинуться на неї та займатимуться бізнесом разом. Що ж стосується онлайн-ліцензій, навряд чи там користуватимуться перевагами франшизи. Учасникам ринку це нецікаво", - пояснює експерт з грального бізнесу.

Причина 2-га. Високі податки та компенсації

Для відстеження транзакцій в казино встановлять касове обладнання. Але, поки не впроваджена система онлайн-моніторингу, оподаткування валового доходу бізнесу (ставки мінус виграші), по суті, перебуває у "сліпій зоні". Протягом 2,5 років перехідного періоду перевірити, які суми люди програють у казино та в онлайн-покер, неможливо.

Економічний експерт Олег Пендзин каже, що представники гральної сфери не зможуть протягом усього цього часу звітувати про "мінус" - вони мають повідомити хоча б про мінімальний прибуток. Однак в тому, що бюджет від цих сум і плати за ліцензії дійсно істотно наповниться, є великі сумніви. Як запуск такого напівлегального грального бізнесу позначиться на репутації країни - це взагалі окреме питання.

Що стосується податків на валовий дохід, то у нашій податковій системі взагалі ще немає такого терміна. Нардепи мають прийняти окремий закон, яким внести зміни до Податкового кодексу, інакше - буде неможливо зібрати гроші з грального бізнесу. Цим же законом визначать ставки податків. Законодавці у цьому питанні балансують, немов канатоходці. Занадто низькі податки не дадуть змоги наповнити бюджет, а занадто високі - зроблять більш вигідним платити "відкати".

Є кілька варіантів відповідного законопроєкту №2713. Останній варінт передбачає, що за ігри в інтернеті та лотереї власники заплатять 10%, власники казино та автоматів - 12,5%. Найвигідніші умови для букмекерських контор - тільки 5%. Ймовірно, для них пішли на поступки, тому що блокування нелегальних сайтів є недієвим, а відстежити операції з використанням онлайн-гаманця вкрай складно. На додачу до всього бізнес ще має сплатити податок на прибуток 18%.

У світі використовують найрізноманітніші підходи. Зазвичай, коли стартує легалізація, ставки низькі - близько 5-7%. В Угорщині податок становить 15%, зате взагалі немає необхідності купувати ліцензію. А Велика Британія, Італія, Грузія зовсім не оподатковують валовий прибуток від грального бізнесу. Тож Україна з дорогими ліцензіями та високими податками - не найпривабливіша країна для ведення грального бізнесу.

Щоправда, цей законопроєкт ще навіть не прийняли у першому читанні. Напевне, його приймуть на засіданні першої або другої термінової сесії Верховної Ради. Серйозна робота над законодавчою ініціативою розпочнеться на початку вересня. Податки можуть знизити, якщо наших законодавців проконсультують ті, хто має досвід ведення грального бізнесу в інших країнах.

Однак експерти мають сумніви в тому, що, навіть встановивши низькі ставки податків, дійсно вдасться наповнити бюджет, адже в Україні традиційно намагаються не платити податки. Крім того, навіть запуск онлайн-моніторингу не забезпечить можливість повністю проконтролювати прибутки грального бізнесу.

"Ми однозначно не зможемо обілити цей бізнес. Навіть найпотужніші заклади у світі потерпають від того, що не можуть контролювати оборот готівки. У "тіні" щонайменше залишаються чайові круп'є", - підкреслює Олег Пендзин.

Крім дорогих ліцензій та високих податків, учасників грального ринку слабко мотивують працювати "по-білому" також інші норми нового закону. Наприклад, якщо упіймати ґаву, допустивши до гри особу з реєстру лудоманів, власник має компенсувати їй програні кошти у десятикратному розмірі.

Тож, мабуть, частина бізнесу займе вичікувальну позицію.

Причина 3-тя. Низька платоспроможність українців

"Зазвичай на легалізації азартних ігор заробляють великі багаті міста - Шанхай, Монако, Монте-Карло. Гравці там можуть дозволити собі програти за вечір мільйон. В Україні ж платоспроможний попит на азартні ігри вкрай низький. Розраховувати на наплив в Україну іноземців, охочих зробити ставки, не доводиться, тому що у нас не найкращі умови для туризму та й сфера обслуговування "кульгає", - вважає експерт Олег Пендзин.

"Я маю великі сумніви, що ми, легалізуючи цей бізнес, зможемо залучити багатих іноземців, які тут гратимуть. Це легалізація грального бізнесу для внутрішнього ринку. Давайте казати про це відверто, багатії їдуть грати в інші місця", - підкреслює він.

Що ж стосується депресивних регіонів країни, в яких хочуть створити спеціальні зони для азартних ігор, то російський досвід показує, що з боку платоспроможних іноземців високого попиту на поїздки до "неблагополучних" зон немає. Аналітики у сфері азартних ігор припускають, що іноземців може привабити хіба що відсутність модуля онлайн-моніторингу, що дасть можливість багатим ділкам відмивати брудні гроші, звітуючи, що заробили їх у казино в Україні.

Експерти також мають сумніви, що легалізація грального бізнесу дасть поштовх для розвитку готельного бізнесу, тому що його зазвичай запускає туристичний бізнес, а не бажання програти гроші. Враховуючи жорсткі умови у вигляді високих податків, ліцензій, компенсацій, для готелів казино перетвориться просто на статусну річ. Вони можуть не гнатися за прибутком, а для статусу купити ліцензію для багатих клієнтів.

Причина 4-та. "Кришування"

У законі прописана можливість не платити за ліцензію протягом 10 років, якщо "з нуля" побудувати п'ятизірковий готель. Для бюджету така норма вкрай позитивна, адже сприятиме створенню додаткових робочих місць. Кілька інвесторів вже заявили про плани будівництва нових готелів у столиці. Однак їхні наміри можуть напоротися на відсутність правового регулювання в Україні.

Новини за темою


У законі прописано штрафи за порушення закону для "тіньового" грального бізнесу. За допуск до гри тих, кому грати заборонено, - штраф понад 2 млн грн. За ведення грального бізнесу без ліцензії - штраф у розмірі від 170 до 680 тис. грн. У США, для порівняння, штраф становить 100 тис. дол.

Однак високі штрафи, і навіть значні тюремні терміни, - це не гарантія наповнення бюджету і страху порушників перед законом. Деякі представники української правоохоронної системи вже сьогодні пропонують вигідні "індивідуальні" варіанти, незважаючи на те, що у законі прописано покарання у вигляді ув'язнення строком від 6 до 8 років. Олена Мочалова, наприклад, ділиться інформацією про те, що ставки "кришування" грального бізнесу з боку правоохоронців зросли у 2,5 рази.

"Відсутність контролю створює всі можливості для того, щоб працювати напівлегально. У рамках майже кримінальної логіки наших правоохоронних структур, щоб не ризикувати, вони надаватимуть можливість їм відкривати такі напівлегальні установи. Під гарантією того, що це вже відомі люди, там все зрозуміло. Сподіватися на те, що Україна поповнить бюджет і економічно зросте за рахунок легалізації, непотрібно і неможливо. Цей закон більше іміджевий, він про повноцінність влади, а не про те, щоб наповнити бюджет",- підкреслює експерт.

Чи прийде інвестор на ринок, де, крім захмарних ставок ліцензій, є "планшетна" схема? Модель працює з 2012 року, і на неї є великий попит. Відвідувачам ресторанів пропонують пограти на планшетах з іншими клієнтами у мережі. Новим законом така діяльність ніяк не врегульована. На те, щоб порушувати проти "спритних ділків" кримінальні справи, немає волі у правоохоронних структур, представники яких зазвичай мають частку 50% або отримують фіксовану щомісячну плату за "кришування" нелегального бізнесу.

Перед тим, як впроваджувати закон, необхідно привести у порядок правоохоронну систему. А не просто створювати додатковий закон за методом "якщо не можеш подолати - стань на чолі". Проаналізувавши усі ці фактори, експерти сумніваються в тому, що спорт і культура отримають достатньо коштів з бюджету від азартних ігор. Сама по собі ідея врегулювання сфери азартних ігор позитивна. Але будувати повітряні замки, сподіваючись, що це стане джерелом значних надходжень до держскарбниці, не варто. І є підстави вважати, що законодавці це добре розуміють.

Автор законодавчої ініціативи,"слуга народу" Олег Марусяк планує отримати прибуток від 20 казино, 2 тисяч букмекерських контор і будівництва нових ігрових закладів. За словами Мочалової, тільки у Київській області є більш ніж 36 казино. Букмекерських контор приблизно у 5 разів більше, ніж вказує автор законопроєкту. Можливо, автор недостатньо обізнаний з деталями діяльності українського підпільного грального бізнесу. А можливо, оцінки свідомо занизили якраз з огляду на всі зазначені вище слизькі моменти у законі.

Хто насправді отримає прибуток від легалізації грального бізнесу

На думку адвоката Ростислава Кравця, сенс закону - не в наповненні скарбниці держави.

"Слід розуміти, що легалізацію грального бізнесу проштовхують не для вливань до бюджету, а для створення ручного керівного органу, який буде дерибанити грошові потоки. Враховуючи кількість прогалин у цьому законі, він спрямований на легалізацію доходів, одержаних злочинним шляхом, а не на надходження від азартних ігор до бюджету ", - переконаний Кравець.

Мова йде про спеціальний уповноважений орган - комісію з азартних ігор, яку планують створити. Ця комісія прийматиме рішення, кому видавати ліцензії (їх кількість обмежена). Це стосується навіть лотерей, які азартними іграми не вважаються.

"І знову-таки виписано, що можуть діяти 3 оператори лотерей. Не 7, не 5, не 9, а чомусь 3. Напевне, тому, що у нас їх і є 3 діючі оператори. Схоже на чиюсь "хотілку". Якщо ми хочемо поповнювати держбюджет, то якраз лотерея найменш токсична у цьому плані та найбільш соціально приваблива. Нехай люди купують ліцензії, а ринок сам себе врегулює. Втримався на ринку оператор лотереї чи ні - це вже його власна справа", - каже Олена Мочалова.

Уповноважений орган здійснюватиме моніторинг усіх фінансових операцій на ринку, а також створить інспекцію з контролю гральних закладів. Вона проводитиме перевірки, за результатами яких оператора можуть позбавити ліцензії. Як саме їх проводитимуть, якими будуть причини їх проведення - незрозуміло. Механізм такого контролю не прописаний. Експерти Верховної Ради писали, що потрібно врегулювати повноваження цього органу, причому звертали увагу на це неодноразово. Можливо, інспектори комісії з азартних ігор незабаром стануть одними з найбагатших людей в Україні.

Новини за темою

Відбір кандидатів до складу уповноваженого органу проводитиме конкурсна комісія з семи членів, яку сформує Кабмін. Але подавати кандидатури на місця в ній буде профільний комітет Верховної Ради. Експерти вважають, що під час конкурсного відбору можливі зловживання з боку високопосадовців. Питання щодо створення комісії як одне з найбільш провокаційних у законі викликало велику кількість різних правок. Нардепи проголосували навіть за суперечливі правки, тому виникла "юридична невизначеність".

Поки кандидатура голови комісії невідома. Ширяться чутки, що регуляторний орган може очолити Борис Баум, радник голови НБУ Кирила Тимошенка і, за даними ЗМІ, власник офшорної компанії First National Lotteri Ltd., яка володіє першою національною лотереєю Росії.

Експерти припускають, що закон також буде вигідний для охочих відмити нелегальні доходи. Казино споконвіку заробляли ще й як корупційні конвертаційні центри. Окрім цього, норма про казино при п'ятизіркових готелях може спровокувати корупцію з боку інспекції готелів, яка видаватиме їм додаткові "зірки".

Залишається сподіватися, що всі ці корупційні ризики будуть мінімізовані, інакше - ідею легалізації грального бізнесу спіткає профанація і перед інвесторами, і перед українцями.

Ганна Пєшкова

Джерело: 112.ua

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>