Іслам Карімов. Біографія незмінного президента Узбекистану

Іслам Карімов - найстаріший з керівників пострадянських країн

Іслам Карімов. Біографія незмінного президента Узбекистану
CA-NEWS

112.ua

Редакційний блог

Іслам Карімов - найстаріший з керівників пострадянських країн

Президент Узбекистану Іслам Карімов один з рекордсменів зі знаходження у владі серед пострадянських країн.

Іслам Абдуганійович Карімов народився 30 січня 1938 року в Самарканді (Узбецька РСР) в сім'ї службовця. У 1960 році закінчив Середньоазіатський політехнічний інститут, у 1964 році вступив в Комуністичну партію Радянського Союзу, у 1967 році став випускником Ташкентського інституту народного господарства, де отримав спеціальність інженер-механік, економіст; кандидат економічних наук.

CA-NEWS

З 1966 року працював у Держплані Узбецької РСР, в 1983 році Іслам Карімов став міністром фінансів Узбецької РСР, у 1986 році - заступником голови Ради міністрів Узбецької РСР, головою Держплану республіки. У 1986-1989 роках працював першим секретарем Кашкадар'їнського обкому партії. З червня 1989 року - перший секретар ЦК Компартії Узбекистану.

CA-NEWS

24 березня 1990 року на сесії Верховної Ради Узбецької РСР Карімов був обраний президентом Узбецької РСР. Обраний президентом на альтернативній основі ще раз в 1991 році. У 1995 році термін президентських повноважень Карімова знову було продовжено до 2000 року. В 2000, 2007 і 2015 роках він незмінно обирався главою держави.

CA-NEWS

Боротьба Карімова, після приходу до влади, йшла під гаслом викорінення ісламського фундаменталізму - щоб переконати Захід, що відхід президента Карімова буде загрожувати приходом до влади радикальних ісламістів. На Заході це пояснення було прийнято без особливих заперечень, тим більше що Карімов дав згоду на розміщення на території Узбекистану американської авіабази Карші-Ханабад.

Головними опонентами були оголошені "Ісламський рух Узбекистану" (ІРУ) і рух "Хізб-ут-Тахрір". Одночасно під приводом боротьби з ісламізмом влада активно переслідувала будь-які опозиційні партії, арештовуючи всіх неугодних за звинуваченням в ісламському екстремізмі. Ті, кого затримати не вдалося, спішно емігрували.

CA-NEWS

На думку оглядачів, до травня 2005 року Карімов вважався проамериканським політичним лідером. Він демонстративно вийшов з проросійської ОДКБ і приєднався до "антиросійського" ГУАМу, ігнорував запрошення вступити в ЄврАзЕс.

Відносини із Заходом зіпсувалися в 2005-му в результаті жорстокого придушення андіжанського заколоту. У зв'язку з накладеними на Узбекистан санкціями Карімов різко обернувся в бік Росії та СНД. Російське керівництво, зі свого боку, стало на захист Карімова, підтримавши його версію про те, що за андіжанськими подіями стоять радикальні ісламісти. За це Росія запропонувала Узбекистану зміцнювати стратегічне партнерство шляхом участі в ОДКБ і ЄврАзЕс.

У березні 2006 Карімов виконав свої зобов'язання перед Росією, підписавши закон "Про ратифікацію Договору про союзницькі відносини між Республікою Узбекистан і Російською Федерацією", укладений у Москві 14 листопада 2005 року і одноголосно ратифікований обома палатами узбецького парламенту. Також був підписаний закон про ратифікацію протоколу про приєднання республіки до ЄврАзЕс.

CA-NEWS

З Києвом Карімов до подій 2014 року волів підтримувати рівні та мирні стосунки.

У жовтні 2014 року Карімов розкритикував президента Петра Порошенка за відмову відвідати засідання Ради глав держав СНД, яке проходило в Мінську.

"Порошенко явно роздвоюється" і ніяк не може визначитися, хоче Україна виходити з СНД чи ні, заявив тоді президент Узбекистану.

Згідно звіту Організації Об'єднаних Націй, "тортури в судовій системі Узбекистану застосовуються систематично".

Журнал "Парад" кілька років поспіль називав Карімова одним з найжорстокіших диктаторів, відзначаючи часте застосування тортур та примусового психіатричного лікування до незгодних в сучасному Узбекистані.

Карімов також критикувався за розстріл демонстрантів у ході придушення заворушень в Андіжані в травні 2005 року. Європейський Союз рішуче засудив методи, що застосовувалися при придушенні, охарактеризувавши подію як "надмірне, непропорційне і нерозбірливе застосування сили", підкресливши перешкоджання ретельного розслідування події владою Узбекистану. За рішенням ЄС було накладено ембарго на продаж зброї до Узбекистану. США піддали критиці уряд Узбекистану за вбивства демонстрантів. Однак у жовтні 2009 р. ембарго та інші обмеження були зняті. На Заході протягом декількох років активно публікувалися матеріали, в яких президент Узбекистану називався одним з найжорстокіших диктаторів світу.

Кавалер Великого Хреста ордена "За заслуги перед Італійською Республікою", декорованого великий стрічкою. Карімов також нагороджений почесними званнями, орденами і медалями ряду держав і авторитетних міжнародних організацій.

CA-NEWS

Одружений, має двох доньок та чотирьох онуків. Дружина Карімова - Тетяна - за освітою економіст, кандидат економічних наук, працювала старшим науковим співробітником в Інституті економіки Академії наук Узбекистану, нині - на пенсії.

CA-NEWS

Вранці 27 серпня 2016 року Іслам Карімов переніс інсульт.

За даними опозиційного Народного руху Узбекистану, президент втратив свідомість на банкеті ввечері 26 серпня в резиденції "Дурмень", організованому на честь вітчизняних спортсменів, які виступили на Олімпіаді в Ріо-де-Жанейро.

29 серпня 2016 року в ЗМІ з'явилася інформація, що Карімов помер у 15:35 (13:35 по Києву).

2 вересня 2016 року його смерть підтвердили офіційно. Зокрема, про це повідомили в уряді країни, а також його дочка.

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>