Помер батько польського кінематографа Анджей Вайда: Біографія

Творчість 90-річного режисера було відзначено численними преміями, включаючи "Оскар"

Помер батько польського кінематографа Анджей Вайда: Біографія
"ТАСС"

Творчість 90-річного режисера було відзначено численними преміями, включаючи "Оскар"

У Польщі у віці 90 років помер відомий режисер Анджей Вайда. Останнім часом батько польського кінематографа, як його називали, хворів. Легендарний режисер пішов з життя у неділю ввечері.

Анджей Вайда народився 6 березня 1926 року в Сувалках. Його батько Якуб був офіцером кінної артилерії, мати працювала вчителем, а брат - художником-постановником. У 1934 році вся сім'я переїхала в місто Радом у зв'язку з підвищенням Якуба Вайди до звання капітана. Батьки записали його в школу, а в 1938 році він став членом Радомського об'єднання скаутів. До початку окупації Польщі Німеччиною встиг закінчити 7 класів середньої школи. Між тим, його батько потрапив у радянський полон і був розстріляний у Катині, за іншими даними в Харківській області. Його сім'я довго не знала про долю батька.

Вайда продовжив навчання на таємних курсах, які під час Другої світової війни практикувалися в Польщі. Після першого року навчання довелося перервати через фінансові причини. Вайда разом з братом пішли працювати. У майбутньому легендарний режисер встиг попрацювати комірником, вантажником, помічником бондаря. Незважаючи на важку життєву ситуацію, Анджей зацікавився мистецтвом і відвідував школу живопису в Кракові. У середині 1942 року він приєднався до Армії Крайової, де він виконував функції зв'язкового.

Після закінчення війни він розпочав навчання в Академії мистецтв у Кракові. Під час навчання в академії він приєднався до групи молодих художників, одухотвореної течіями примітивізму, експресіонізму і абстрактного мистецтва. Пізніше він перейшов у Лодзинську школу кіномистецтва, яку закінчив у 1953 році. Під час навчання Вайда працював другим режисером на фільмі "П'ятеро з вулиці Панської", який ставив режисер Олександр Форд. Закінчивши кіношколу, він дебютував з військовою драмою "Покоління". Критики відзначали, що цей фільм знаменує початок існування такого соціально-художнього напряму, як Польська школа кінематографа.

Світова слава прийшла до Вайди після фільму "Канал" (1957). Це другий фільм з трилогії Вайди про Другу світову війну, куди також входять картини "Покоління" та "Попіл і алмаз". Даний фільм лауреат спеціального призу Каннського кінофестивалю. Знятий в 1958 році "Попіл і алмаз" також удостоєний декількох нагород, картину вважають однією з найбільш значних досягнень польської кіношколи.

Військова тема була дуже близька режисерові, він торкався її в картинах "Летна", "Самсон", "Пейзаж після битви". У 1960-их роках він звернувся до жанру комедії в фільмах "Невинні чародії" та "Полювання на мух". Неабияке місце у творчості режисера займають екранізації літературної класики, як польської, так і світової. В їх числі: "Весілля" за С. Виспяньским, "Тіньова риса" за повістю Джозефа Конрада, "Сибірська леді Макбет" за повістю М. С. Лєскова, "Біси" (за романом Ф. М. Достоєвського, здійсненим А. Камю), "Пілат та інші" (за мотивами роману М. Булгакова "Майстер і Маргарита"), "Земля обітована" (за романом Владислава Реймонта), "Пан Тадеуш" за поемою А. Міцкевича.

Вайда також працював і в театрі, в числі поставлених ним спектаклів кілька варіантів "Гамлета", "Біси", "Злочин і покарання".

Особливий поворот у творчості режисера настав у 1975 році. Він разом з польським кінорежисером Кшиштофом Зануссі виступив на Форумі кінематографістів у Гданську, тоді боролися проти обмеження свободи творчості в зображенні суспільно-політичних проблем. Картини того часу називали "кіно морального неспокою". У цей період створюються такі фільми, як "Людина з мармуру", "Без наркозу", "Людина з заліза", "Дантон". Вайда став одним з перших жорстких критиків сталінізму з числа кінематографістів.

З моменту виходу "Людини з мармуру", що завоював кілька призів міжнародних кінофестивалів, Анджей Вайда був активно залучений в політичну діяльність, підтримуючи опозиційний рух в комуністичній Польщі. Він вступив у "Солідарність". У 1988 році він був одним з ініціаторів створення організації Асоціація катинських родин.

AP Photo

У 1989 році Анджей Вайда за ініціативою Леха Валенси став кандидатом в парламент і згодом був обраний в Сенат. З 1992 по 1994 був головою Ради з культури при президентові.

Незважаючи на політичну діяльність Вайда продовжував знімати. У 90-х він знову повернувся до військової теми. У 1990 році вийшов фільм "Корчак", 1992 - "Каблучка з орлом у короні", 1994 — "Настасья", 1995 — "Страсний тиждень", 1996 — "Дівчинка Ніхто", 1999 — "Пан Тадеуш", 2000 — "Вирок Франтішеку Клосу", 2002 — "Помста".

З 2000 року Вайда очолював створену ним у Варшаві кіношколу.

У 2007 році на екрани вийшов фільм "Катинь", який часто називають найважливішим проектом Анджея Вайди. Вважається, що режисер таким чином хотів вшанувати пам'ять вбитого батька. Фільм номінувався від Польщі на премію "Оскар" 2008 року за кращий іноземний фільм і потрапив у п'ятірку фільмів, які претендували на премію.

Starobielsku, zamordowanego w Charkowie)" data-translation="Анджей Вайда хотів таким чином вшанувати пам'ять батька (військовополоненого табору в Старобільську, вбитого в Харкові)" data type="trSpan" data-selected="false">

Творчість режисера відзначено преміями "Сезар" (1982), "Фелікс" (1990), низкою престижних міжнародних премій у Японії, Італії, Греції. Він став лауреатом венеціанського "Золотого лева" за внесок у світовий кінематограф.

У 2000 році Вайда отримав премію "Оскар" за видатний внесок у світове кіно, в 2006 році - "Золотого ведмедя" за внесок в кіно на Берлінському міжнародному кінофестивалі.

У квітні 2008 р. режисер був нагороджений орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня за визначний особистий внесок у розвиток українсько-польського культурного співробітництва.

У 2013 році вийшов фільм-біографія "Валенса. Людина з надії". Фільм став кандидатом від Польщі на премію "Оскар" у номінації "Найкращий фільм іноземною мовою".

У березні 2014 року Вайда разом з іншими відомими діячами польського театру і кіно виступили в підтримку України.

Останній фільм 90-річного Анджея Вайди "Післяобрази" став польським кандидатом на нагороду "Оскар" у номінації Найкращий фільм іноземною мовою.

Анджей Вайда був одружений чотири рази. Його четвертою обраницею стала польська актриса театру і кіно Христина Захватович.

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>