banner banner banner banner

Подвійний бюджетний шок: Що принесуть українцям мінімалка в 6,5 тис. грн і пенсія у 2 тисячі

Подвійний бюджетний шок: Що принесуть українцям мінімалка в 6,5 тис. грн і пенсія у 2 тисячі
112.ua

Ганна Пєшкова

Журналістка

Не встигла країна вийти з посткарантинної кризи, як представники провладної партії вибухнули низкою соціальних ініціатив.

Президент Володимир Зеленський заявив, що мінімальну зарплату будуть поступово збільшувати до 6500 грн. Перша хвиля підвищення - до 5 тис. грн - планується вже у вересні.

При цьому Комітет з питань соцполітики рекомендує народним обранцям ухвалити законопроект, яким прожитковий мінімум хочуть прив'язати до середньорічної зарплати. Отже, буде збільшено й цей показник, а разом з ним - і пенсії та соцвиплати.

Чи справді українцям варто чекати зростання добробуту і з чим пов'язана така щедрість?

Якими будуть прожитковий мінімум і пенсії

Про перерахунок прожиткового мінімуму говорить не перший уряд. Продовольчий кошик, виходячи з якого він вираховується, залишає бажати кращого.

На думку чиновників, українцю повинно вистачити одного рулону туалетного папера на місяць, одних штанів - на 4 роки. І жодного прального порошку, інтернету чи мобільного телефону. Очевидно, що 2118 грн на місяць не вистачить не тільки для задоволення культурних потреб особистості", як це прописано в законодавстві, а й хоча б на прожиток.

В уряді це розуміють, тому паралельно вираховують фактичний прожитковий мінімум, що вже саме собою парадоксально. Отже, заздалегідь у формулу закладається той факт, що в людини все-таки є накопичення або додаткове джерело заробітку.

Новини за темою

Новим законопроектом № 3515 пропонують відв'язати мінімум від прожиткового кошика і впровадити орган виконавчої влади, який би досліджував витрати домогосподарств, опитував їх про витрати. Фактично все це йде в ногу з верифікацією соцвиплат, для чого запроваджується спеціальний реєстр із доходами й витратами громадян.

Однак, перш ніж цей орган встановить необхідну для життя суму, в уряді вже визначили формулу її обчислення. Передбачається, що це буде 40% від середньої зарплати. А через 10 років прожитковий мінімум становитиме 50%. Для чого в такому разі потрібні перевірки громадян, незрозуміло.

Залишається загадкою і те, яке відношення має прожитковий мінімум до середньої зарплати. Якщо внаслідок кризи українцям уріжуть виплати, хіба це означає, що жити стане дешевше? Навряд чи. Звичайно, падіння виплат може потягнути ціни вниз, але залежність не завжди є такою прямою та одномоментною.

Але залишимо питання економічної обґрунтованості осторонь і підрахуємо, скільки ж грошей, на думку нардепів, українцям потрібно для життя.

Середня номінальна зарплата українців за травень 2020 року становила 10 542 грн. Якою буде середня зарплата в 2021 році, невідомо. Але якби вона збереглася, наступного року прожитковий мінімум становив би 4216 грн.

Правда, автори законопроекту називають іншу цифру - 3682 грн. А це означає, що для розрахунків беруть не середню, а медіанну зарплату. Якщо середня зарплата розраховується як середнє арифметичне між мінімальними та максимальними зарплатами й зазвичай вища за реальні показники, то медіанна враховує ще й те, скільки людей отримують гроші.

В Україні дані про медіанну зарплату публікують рідко, що не дивно: вона істотно відрізняється від декларованої Держстатом. Станом на жовтень 2019 року медіанна зарплата в Україні була 7661 грн. Заради підрахунків нового прожиткового мінімуму приховувати реальний рівень доходів українців буде вже неможливо.

Градація прожиткового мінімуму за віком і статусом ліквідується. І для працездатних, і для непрацездатних осіб сума одна.

Чи достатньо 3,7 тис. грн для виживання в країні? Міністр соцполітики підкреслювала, що для життя потрібно 4,2-4,3 тис. грн. А Федерація профспілок вважає, що сума повинна стартувати хоча б від 5,5 тис.

Отже, цей прожитковий мінімум буде досі нижчим за фактичний. Правда, нардепи передбачили умову: якщо протягом трьох місяців мінімум є на понад 10% вищим за фактичний, Кабінет міністрів повинен буде вивчити питання підвищення його розміру. Тож, ймовірно, показник фактичного ПМ тепер будуть занижувати, щоб якось звести дебет із кредитом.

Якщо ж говорити про конкретні наслідки такого підвищення для громадян, то повинні були б зрости мінімальна пенсія та низка інших виплат, прив'язаних до прожиткового мінімуму. Нині пенсія становить 1712 грн, а з нового року вона збільшилася приблизно до 2,5 тис. грн. Якби через 10 років зарплати й ціни залишалися незмінними, вона б становила вже понад 3 тис. грн.

Однак у законопроекті від цього перестрахувалися. У документі прописали, що пенсії будуть становити 44% прожиткового мінімуму. Якщо відштовхуватися від 3,7 тис. грн, озвучених у Кабміні, то це буде 1848 грн. Щороку пенсія зростатиме на 1% і через 20 років буде дорівнювати прожитковому мінімуму.

Тож, незважаючи на гучні заяви представників влади, реальне зростання для пенсіонерів буде мізерним - лише на 136 грн. По суті, це інфляційне збільшення, яке стосується тільки найбідніших пенсіонерів і не торкнеться інших одержувачів виплати.

Звідки візьмуть гроші на нові соціальні гарантії

Очевидно, умову про 44% від прожиткового мінімуму в законопроекті прописали з тієї причини, що грошей у скарбниці для більш істотного зростання виплат немає. Економіка сьогодні не показує будь-якого серйозного стрибка. Карантин підірвав доходи казни від платників податків. У бюджеті й без того діра: для того, щоб створити прихований дефіцит держбюджету, закладають нереалістичний курс долара в 29,5 грн.

Щодо такого незначного підвищення, конкретні економічні розрахунки майбутніх витрат у законопроекті не наводяться. Чергова хвиля пандемії може помножити на нуль навіть такі плани, як це було з індексацією пенсій. Будь-які ініціативи щодо підвищення соціальних виплат легко блокуються за допомогою простої підстави - фінансів на їхнє виконання немає. Тому дуже ймовірно, що підвищення прожиткового мінімуму так і залишиться нездійсненною обіцянкою перед місцевими виборами.

"Слуги народу", правда, вважають, що при бажанні гроші можна було б знайти. Наприклад, на митниці. Можна було б менше виділяти на оборону або дорожній фонд.

Утім, впровадити ініціативу все-таки дозволяє той факт, що нардепи повністю нівелювали значення прожиткового мінімуму. Чиновники збираються відв'язати його від більшості виплат. Проект закону із подібними смисловими акцентами схвалили ще 11 грудня, а тепер ініціативу продублювали з деякими змінами.

Робиться це під приводом того, що зростання прожиткового мінімуму підштовхнуло би до збільшення ставок державного мита, платежів, штрафів. ФОП тоді довелося би платити в казну кілька разів більше.

Передбачається, що для підрахунку штрафів запровадять якусь розрахункову одиницю, яку стануть закладати в держбюджет. Небезпека тут у тому, що штрафи будуть щороку визначатися в ручному режимі. І якщо наступного року вона, приміром, буде низькою, це зовсім не означає, що в 2022 році її не встановлять на неймовірному рівні. Те саме стосується і ліцензій.

Щодо соцвиплат, прив'язка, крім пенсій, збережеться для державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям. Таким чином, вони трохи зростуть. Однак від мінімуму будуть відв'язані субсидії, хоча в бюджеті кількість грошей, що закладаються на цю статтю витрат, і без того зменшено.

Новини за темою

Економічний експерт Олег Пендзин вважає такі плани незаконними. 

Але соціальні платежі, соціальну стипендію малозабезпеченої молоді, виплати з безробіття не можна відірвати від мінімуму. 146 стаття Конституції чітко показує зобов'язання держави перед населенням", - підкреслює Пендзин.

Грубо кажучи, підвищуй-не підвищуй прожитковий мінімум, це не буде мати жодного впливу на кишені українців.

Цікаво, що збільшувати прожитковий мінімум будуть повільно, упродовж 10 років, протягом яких політичні еліти можуть змінитися кілька разів. А набуде чинності закон, якщо за нього проголосують, вже з 1 січня 2021. Тобто спершу встановиться право визначати розмір деяких виплат у ручному режимі, а вже потім пенсії та інші виплати будуть потихеньку підвищувати. Ймовірно, саме таким чином соціальний комітет в імпровізованому шпагаті й зможе трохи збільшити соцвиплати, отримавши політичні бали, і виконати приписи МВФ, Світового банку та інших наших кредиторів.

Нагадаємо, що зростання соціальних зобов'язань відбувається на тлі прихованого підвищення пенсійного віку. Для виходу на пенсію щорічно збільшуються вимоги щодо стажу, і з часом українцям доведеться виходити на заслужений відпочинок пізніше.

Ще одним джерелом для підвищення пенсій згідно з ініціативою нардепів може бути інша ініціатива, яку проштовхував президент. Стосується вона зростання мінімальної зарплати.

Підвищити мінімалку: плюс для бюджетників або удар по бізнесу

Олександр Яцун, голова Київської міської організації Профспілки працівників освіти й науки України, розповідає, що багато вихователів, помічників вихователів, технічних працівників на мінімальній зарплаті заробляють менше за фактичний прожитковий мінімум. Після податкових відрахувань на руки вони отримують близько 4 тис. грн.

Згідно з наказом президента, голова уряду доповів про попередній графік підвищення мінімалки. Вже з 1 вересня її хочуть підняти до 5 тис. грн, з наступного року - до 6 тис., з липня 2021 року - до 6,5 тис.

У Кабміні кажуть, що зростання мінімальної заробітної плати – це підвищення рівня життя в першу чергу людей, які працюють, з невисокими доходами, боротьба з бідністю, нерівністю. На перший погляд, надбавка до мінімального окладу - куди ще позитивніше. Однак у цьому рішенні є кілька підводних каменів.

Українців, які працюють на мінімальний оклад, є меншість. За даними Держстату, в 2017 році 6,6% штатних працівників в Україні отримували мінімальні зарплати. Для них на першому етапі зростання в оплаті праці становитиме 277 грн. Водночас вони втратять і частину субсидії через зростання доходів.

Часто в приватному секторі такі зарплати також встановлюють для оплати "в конвертах". Підвищення мінімалки в такому разі означатиме, що люди стануть більше отримувати офіційно, і менше - через "чорну" бухгалтерію. Сумарно для них нічого не зміниться. Хіба що виростуть лікарняні, відпускні, а роботодавцю доведеться платити більше податків.

Реалізація підвищення мінімальної зарплати потребуватиме бюджетних вливань, але це з лишком компенсовано завдяки зростанню оподаткування для підприємців. Особливо поповниться Пенсійний фонд завдяки зростанню ЄСВ. Тобто знайдуться додаткові гроші для виплат пенсій, про які ми говорили вище.

Теоретично саме такими мають бути наслідки зростання мінімальної зарплати. Але на практиці все може бути інакше. З одного боку, це нібито повинно призвести до детінізації, адже компанії, які платили білу зарплату, стануть більш конкурентоспроможними. Однак бізнес, який не зможе забезпечити зростання зарплат і покрити збільшені податки на фонд оплати праці, може перевести працівників на півставки, працевлаштувати їх нелегально або взагалі скоротити, що підштовхне до зростання безробіття.

"Ідея зростання мінімальної зарплати добре спрацювала в часи Гройсмана. Перед тим як він прийшов в уряд, був потужний інфляційний імпульс. Роботодавці поступово піднімали зарплати відповідно до цього імпульсу, і в результаті в 2017-2018 роках ми отримали зростання доходів до 15% доходів. Це своєю чергою дало приплив ЄСВ. Але зараз країна на межі економічної кризи. Ми прагнемо до дефляції, відбувається падіння економічної активності. Тож зростання мінімалки може дати зворотний ефект. Щодо бюджетних виплат може бути зростання витрат, а приватний сектор просто піде в тінь. Тоді ми не тільки не збільшимо накопичення в Пенсійному фонді: нас чекає подвійний бюджетний шок", - каже експерт Growford Institute, фінансовий аналітик Олексій Кущ.

Крім того, підвищення фіскального навантаження на підприємства негативно позначиться на економіці всієї країни, яка вже сьогодні страждає від наслідків пандемії коронавірусу. Позаяк підприємцям доведеться платити більше податків, це підштовхне вгору ціни на товари і послуги. Дорогу продукцію буде важче експортувати через низьку конкурентоспроможність. Українці стануть купувати дешевші іноземні товари, що буде шкодити бізнесу і знову-таки призводити до скорочень.

Тому зовсім не обов’язково, що слідом за підвищенням мінімальної зарплати підніметься й середня. До речі, не тільки бізнес, а й заклади соціальної інфраструктури в разі зростання мінімалки звільняють співробітників, якщо їхні бюджети не переглядаються під це нововведення.

Експерт згадує про західні дослідження, згідно з яким зростання мінімальної зарплати на 10% призводить до зростання безробіття на 1%. За поточного ж підвищення безробіття по ідеї повинно зрости на 4%. І це на тлі того, що реальна кількість безробітних у травні за різними оцінками становила приблизно 2,5-2,8 млн українців.

Також, якщо скорочується різниця між мінімальним і середнім окладами, у людини стає менше стимулів ефективно працювати, падають продуктивність праці та економіка в цілому. У сухому залишку від такого довгоочікуваного рішення, як підвищення зарплати, негативу може виявитися більше, ніж позитиву.

Та й як саме в Кабміні підрахували, що мінімальна зарплата має становити 6,5 тис. грн? Точно так само, як і в разі з прожитковим мінімумом, жодних розрахунків представлено не було. Усе вказує на те, що цифру було взято зі стелі.

Показово, що перший етап підвищення станеться перед місцевими виборами, а нові заяви робить нардеп Галина Третьякова, яка раніше знову стала відома завдяки колосальному само-анти-піару про "дітей низької якості". Схоже, що її репутацію намагаються відбілити перед всенародним голосуванням. Сам Зеленський, зі слів Третьякової, стверджував, що її витівка може призвести до програшу партії восени.

Враховуючи цей аспект, далеко не факт, що наступні етапи підвищень дійсно настануть. Економіст Олександр Охріменко вважає, що після місцевих виборів дати підвищення мінімальної зарплати будуть тільки переносити, виправдовуючи це тією самою відсутністю коштів у бюджеті після коронавірусу.

Штучна вилка десоціалізації

Чи потрібне взагалі саме поняття мінімальної зарплати - окреме питання. Олексій Кущ вважає цей показник "совковим рудиментом", під який вирівняли всі професії й через який люди тепер заробляють однаково мало. У всьому світі запроваджується погодинна оплата праці. На думку експерта, логічно й Україні переходити на таку систему, а також використовувати галузеві, регіональні коефіцієнти.

Якщо і користуватися поняттям мінімалки в тому вигляді, в якому ми її маємо, то вона повинна дорівнювати прожитковому мінімуму. Проте в соціальній політиці влади - цілковита плутанина й маніпуляція.

"Мінімалка вдвічі більша, ніж прожитковий мінімум, але всі соціальні стандарти прив'язані саме до нього. Таку колізію створено штучно. Тому ми на акції протесту закликали владу сісти за національний стіл згоди й порятунку. Згоди - щоб були представлені всі інститути громадянського суспільства: профспілки і громадські організації, партії, об'єднання, депутатські групи, члени уряду президент. А спасіння - тому що пенсіонери не можуть жити на нинішню пенсію, 85% - за межею бідності, офіційна статистика занижує показники безробіття", - розповідає Олександр Яцун.

Якщо прожитковий мінімум становитиме 3,7 тис. грн, а мінімалка - 5, між цими показниками залишиться прірва. На думку Олексія Куща, це суттєва диспропорція, заморожування наявної штучної "вилки".

Новини за темою

Проте нардепи зі "Слуги народу", навпаки, збираються повністю відв'язати ці показники один від одного. Більше при визначенні рівня зарплат відштовхуватися від вартості життя в країні не будуть. КЗпП змінять таким чином, що мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) може бути меншим за прожитковий мінімум. А мінімальний оклад своєю чергою прив'язаний до мінімальної зарплати.

"Це давня мрія представників сучасного соціорасизму. Вони давно хотіли відв'язати прожитковий мінімум від усієї сітки виплат, аргументуючи це тим, що представники деяких професій заробляють сотні тисяч гривень. Їхня мрія - зробити прожитковий мінімум просто інформаційним індикатором, щоб періодично його декларувати, і при цьому це ні на що не вплинуло", - підкреслює фінансовий аналітик.

З одного боку, працездатна людина може знайти додаткову роботу, яка дасть змогу їй зводити кінці з кінцями. З іншого ж - ми маємо справу з тотальною десоціалізацією. Відповідних поглядів не приховують і в Кабміні. Чого варта одна лише фраза міністра Соколовської: "Ми вважаємо, що система оплати праці не повинна залежати від прожиткового мінімуму".

Особливо така практика є сумною з урахуванням того, що виплати з безробіття від прожиткового мінімуму теж відв'язують, і вони, відповідно, зростати не будуть.

Хай там як, для справжнього, а не штучного зростання зарплат і соцвиплат (не лише мінімальних, а й середніх, що зачіпають кожного українця) має зростати економіка. Необхідними є інвестиції, на які можна розраховувати, поки не проведено судової реформи та реформи правоохоронних органів. Тому точковими передвиборчими соціальними обіцянками якісно ситуацію в країні не виправити.

Ганна Пєшкова

Джерело: 112.ua

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>