Подали "Голос": Кого Вакарчук поведе у Верховну Раду

Подали "Голос": Кого Вакарчук поведе у Верховну Раду
Голос

Наталія Лебідь

Журналіст

Вочевидь, обрання президентом країни шоумена вплинуло на стиль решти політиків. Зокрема, тих, хто йде на вибори до парламенту. Партійні з’їзди стають все більш розкутими та неформальними. Без звичної бюрократії, але з несподіваним креативом. Винахідливість дається взнаки, зокрема, у виборі локації для висунення кандидатів в народні депутати. Приміром, Святослав Вакарчук лишився вірним собі, провівши другий з’їзд партії "Голос" на Старокиївській горі.

Концерт у "кулуарах"

Подібний формат є небальним, але водночас і таким, що позбавляє пресу можливості поспілкуватися з делегатами з’їзду. Ще перед його початком прес-служба "Голосу" повідомила, що "загального доступу" на дійство не передбачено, проте "буде трансляція на екрани у прес-зоні". Саме звідти присутні й дізналися про те, хто йтиме в Раду під егідою Святослава Вакарчука.

Новини за темою

Це, передусім, сам співак, а також екс-заступник міністра економічного розвитку і торгівлі України Юлія Клименко, голова IT-компанії Ring Ukraine Кіра Рудик, радник прем'єр-міністра з парламентських відносин Ярослав Железняк, антикорупційна діячка Олександра Устінова. Другу п’ятірку відкриває юрист фірми "Кисіль і партнери" Олег Макаров, а за ним – керівник Transparency International Ярослав Юрчишин, заступник головного редактора газети "Дзеркало тижня" Сергій Рахманін, заступниця Саакашвілі в Одеській ОДА Соломія Бобровська і заступниця Уляни Супрун Ольга Стефанишина.

Сергій Рахманін та Святослав Вакарчук Голос

Серед відомих імен у списку Вакарчука присутній також телеведучий та шоумен Сергій Притула. Долучення Притули до команди "Голосу" Вакарчук назвав на своєму Фейсбуці "прекрасною новиною". Однак Притула йде під 30-м номером партійного списку, що робить його фактично непрохідним.

"Слава кликав мене в першу десятку. Я попросив поставити себе на 30-е місце. Це моя угода з вами, друзі, з тисячами тих, хто писав мені у Facebook, в коментарях, хто говорив при особистій зустрічі: "Чому ти не йдеш?", "у парламенті треба такі, як ти" і тому подібне. Для того, щоб я потрапив до парламенту, партія повинна набрати трохи більше 10%. Це моя з вами угода. Я не проти, я за. Але це означає, що всі ті, хто говорив "йди", повинні не полінуватися, а прийти на дільницю і проголосувати", – зазначив Притула у соцмережі.

Власне, напередодні з’їзду лідер "Голосу" обіцяв, що виборчий список його партії стане сюрпризом. "По багатомандатному округу – побачите. Наш список вас здивує. В хорошому сенсі", – уточнив Вакарчук. Вдалося йому здивувати публіку політичною частиною чи ні – питання дискусійне. Відразу після дуже короткого з`їзду (котрий, по суті, складався з промови лідера), Вакарчук дав концерт для присутніх, чим, безперечно, доставив слухачам і глядачам неабияке задоволення.

А між тим "Голос" (всупереч назві) налаштований не на співи, а на серйозні речі. В партії озвучили десять вимог до кандидата у нардепи. Серед них – незаплямована репутація, віддаленість від олігархату, законні джерела доходів, професійні або громадські досягнення, відсутність у бекграунді співпраці з проросійськими силами тощо. Обов’язковою умовою для пошукача мандату є й його неприналежність до складу нинішньої Верховної Ради.

Святослав Вакарчук і Сергій Притула Голос

Згідно із останніми опитуваннями групи "Рейтинг", "Голос" Вакарчука долає прохідний бар’єр, набираючи 5,6%. Але такий рівень підтримки – це коливання на межі, адже достатньо зовсім незначного зниження популярності, і політсила музиканта лишиться за бортом Верховної Ради. Проте Святослав Вакарчук, судячи з усього, налаштований оптимістично. Бо вже розмірковує про участь його партії у парламентській коаліції.

Нові пісні про головне

Приєднання до більшості, за його словами, можливе лише тоді, коли вона складатиметься з політичних сил, котрі "повністю поділяють наші принципи". Вакарчук уточнює: "Голос" не працюватиме з тими, хто не згоден з європейським вибором України. А також з тими, "хто захищатиме олігархів та не поділятиме правило "закон – один для всіх". "По решті можна домовлятися", – резюмує Вакарчук.

Чого ж хоче досягти у великій політиці фронтмен "Океану Ельзи"? Слід відзначити, що риторика Вакарчука не відрізняється оригінальністю: він говорить про потребу змін у соціумі та про злам старої системи. Як і свого часу Володимир Зеленський, Святослав Вакарчук "вербує" прихильників у соцмережах. Він закликає небайдужих українців приєднуватися до команди і переконує, що партія не отримує грошей від олігархів, а лише від ряду фінансово забезпечених людей, які отримали статки законним шляхом.

Якщо резюмувати все, що було сказано Вакарчуком протягом кількох останніх телеефірів, то його передвиборча програма полягає у наступному. Передусім він вважає, що країна має більш активно та послідовно протистояти російській агресії. "Я закликаю і президента, і його команду, і Верховну Раду нарешті розробити закон, який регулює всі відносини з Російською Федерацією як з країною агресором", – заявив Вакарчук.

"У нас всюди подвійні стандарти. Ми не розуміємо, торгувати можна чи ні, їздити на концерти можна чи ні, треба чи не треба – і це питання не просто громадської дискусії. Парламент, президент і уряд мають взяти на себе відповідальність і виробити чітку політику України стосовно Росії, без подвійних стандартів", – додав він.

А ще пообіцяв допомагати президенту Зеленському, але лише в тих випадках, коли той "поступатиме правильно". За цієї умови партія "Голос" буде "навіть підсилювати" президентську вертикаль й "ще більш радикальні реформи пропонувати", – пообіцяв Вакарчук. Президент – це не прізвище, а державний інститут, який потрібно контролювати, зазначив він.

"Політика сліпої віри у президента – це стара політика. Ми її абсолютно не приймаємо. Ми вважаємо, що президента треба контролювати, підсилювати і допомагати там, де потрібно... Там, де він буде чинити не так, як ми вважаємо, ми будемо опонувати йому або заставляти його виконувати свої обіцянки", – пообіцяв музикант.

Вакарчук заявив, що йому не вистачає однозначності в словах Володимира Зеленського щодо війни на Сході. "Мені хотілося б, щоб він чіткіше і пряміше свою позицію висловлював. Тому що мені особисто часом не вистачає його публічної позиції (…) Коли ми говоримо про життя і про завершення війни – тут не може бути конкуренції. Я впевнений, що всі проукраїнські сили думають однаково: як би зробити так, щоб війна закінчилася".

Відійшовши від теми війни, Вакарчук прокоментував проблематику ЛГБТ, легких наркотиків та проституції. "У нас країна рівних прав і рівних можливостей", – заявив він, відповідаючи на питання про ставлення до дозволу на одностатеві шлюби. А щодо використання канабісу в медичних цілях, Вакарчук зазначив, що "все, що рятує життя людей, або лікує їх, вимагає підтримки".

Теоретична ж легалізація проституції викликала більш розпливчасту відповідь. Лідер "Голосу" зазначив, що "наразі важливо встановити справедливість в українських судах, і якщо ми зробимо це, то всі інші питання будуть врегульовані".

Продовжуючи ряд загальних тверджень, Вакарчук торкнувся сільського господарства. Він зазначив, що "Голос" підтримує відкриття ринку землі, але за умови надійного захисту інтересів дрібних фермерів. "Необхідно зробити справедливий, відкритий ринок землі", – зауважив він, не вдаючись в деталі.

У царині соціальної справедливості Вакарчук пропонує скоротити чиновницький апарат, але найбільших ефективних управлінців залишити на місцях. "Сильний адміністративний апарат повинен бути основою в країні. Моя ідея така: звільнити неефективних чиновників, залишити їх малу кількість, підвищити їм зарплати, всіх проводити через серйозні іспити, а не формальні тести", – сказав очільник "Голос".

Що ж до відсіювання ідеологічно ненадійних елементів, то зараз, на думку Вакарчука, цим займатися вже запізно. "Якби ми, як балтійські країни, зробили люстрацію тих, хто працював в КДБ, було б набагато простіше. Зараз у нас все так заплуталося, що в 2019 році відкотити на початок неможливо", – стверджує він.

Скажи мені, хто твій спонсор, і я скажу, хто ти

Деяким оглядачам риторика Святослава Вакарчука видається доволі наївною й подібною до тих висловлювань, якими публіку час від часу тішить мер Києва Віталій Кличко. Втім, на жаль, в українських реаліях не так вже й важливо, наскільки компетентним або ні є той чи інший кандидат. Адже зрештою рішення замість нього ухвалюватимуть його (часто не публічні) спонсори.

Депутат попередніх скликань, а нині політексперт Тарас Чорновіл стверджує, що за Вакарчуком стоять достатньо впливові багаті люди. "Там ми можемо бачити Пінчука, команду Сороса і багатьох людей з Демократичної партії США", – говорить він. Всі вони "явно готують Вакарчука до певної політичної кампанії". Але "на відміну від того ж Коломойського ці люди, так чи інакше, зав'язані в систему ухвалення серйозних рішень, систему цінностей і узгоджень — просто щоби не наробити зайвої біди", – наголошує Чорновіл.

Про слід Пінчука у кар’єрі фронтмена "Океану Ельзи" 112.ua говорить політолог Тарас Березовець. Він згадує, що проект "Нові лідери", запущений на каналі ICTV (котрий належить Пінчуку) свого часу замислювався як стартовий майданчик для Вакарчука-політика. На це вказує і колега Березовця Анатолій Окситюк – він говорить, що олігархічного впливу Вакарчуку ніяк не уникнути. "Там є інтереси Пінчука, Василя Хмельницького. Є там афільовані люди Бориса Ложкіна. Є представники і грантових структур", – характеризує Окситюк оточення лідера "Голосу".

А політолог Руслан Бортник йде ще далі й вказує на те, що повернення Леоніда Кучми в Мінський процес є, безперечно, справою рук його зятя, Віктора Пінчука. Останній відновлює колишню вагу старої кучмівської еліти, маючи вплив і на адміністрацію президента Зеленського, і на дрібніші проекти – такі, зокрема, як "Голос" Вакарчука.

При цьому саме підтримка Пінчука може стати вирішальним фактором при проходженні "Голосу" до Верховної Ради. "Ресурси та медіа йому дадуть — канал ICTV… В нього умови дуже хороші. І шанси в нього є на проходження. Тим більше це нові обличчя, що відповідає запиту на оновлення. Той потенціал, який він не використав на президентських виборах, він може використати на парламентських", – коментує Окситюк. 

Але є нюанс. На нього звертає увагу політтехнолог Денис Богуш. "Вся історія Вакарчука полягає в тому, що він спочатку став депутатом Верховної Ради. Потім пішов з депутатів. Потім він почав алегорично заявляти про свої якісь президентські амбіції. Потім не пішов на все це діло. Люди об'єднуються навколо того, хто чітко заявляє про свою позицію, про свої перспективи, Наприклад, Гриценко сказав, що вже не піде в президенти після цієї кампанії. І дуже багато людей, хто за його партію, вони відвернулися від нього саме через це. Тому що він убив їх перспективи", – говорить він.

На те, що частина виборців розчарована нерішучістю Святослава Вакарчука під час президентських виборів, вказує і Тарас Березовець. І все таки в музиканта зберігаються серйозні шанси на перемогу, адже саме до нього може перетікти частина електорату Зеленського. "Багатьом гравцям вигідно, щоб Вакарчук пройшов — він може відібрати розчаровані голоси Володимира Зеленського. Для цього йому потрібно заявити про свою опозиційність до нового президента. Бо якщо він матиме не виражену позицію (пам’ятаєте цей мем: Вакарчук іде в президенти, але це не точно?), то він на цьому нічого не набере. Якщо навпаки – заявить про свою опозиційність, то в нього з’явиться шанс отримати голоси розчарованих Зеленським", – вважає Березовець.

Про опозиційність Вакарчук поки не заявляє. На чіткіше окреслення поглядів у нього є приблизно півтора місяці. Але час спливає надто швидко.

Наталія Лебідь

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>