Платять більше: Які компанії і наскільки підвищують зарплати

Торік практично в усіх галузях роботодавці підвищили зарплати своїм співробітникам. Найбільшу динаміку зростання продемонстрували великі компанії, націлені на збереження позицій лідерів. Найбільш відчутно зросли зарплати в професіях, на які є попит за кордоном. У 2019 році тренд на підвищення окладів збережеться. Водночас нескінченно підвищувати оплату праці компанії не зможуть, рано чи пізно вони упруться в стелю економічних можливостей. Багато чого залежатиме від політики уряду і стану вітчизняної економіки

Платять більше: Які компанії і наскільки підвищують зарплати
Фото з відкритих джерел

Олена Голубєва

Журналіст, 112.ua

Торік практично в усіх галузях роботодавці підвищили зарплати своїм співробітникам. Найбільшу динаміку зростання продемонстрували великі компанії, націлені на збереження позицій лідерів. Найбільш відчутно зросли зарплати в професіях, на які є попит за кордоном. У 2019 році тренд на підвищення окладів збережеться. Водночас нескінченно підвищувати оплату праці компанії не зможуть, рано чи пізно вони упруться в стелю економічних можливостей. Багато чого залежатиме від політики уряду і стану вітчизняної економіки

На тлі зростання цін на споживчі товари в Україні протягом останніх років хоч і нерівномірно, але росли й зарплати. У середньому всі українські компанії підвищили зарплати на 15-20% у 2018 році, поділився спостереженнями з 112.ua територіальний директор ANCOR Ukraine (компанія спеціалізується на працевлаштуванні) Юрій Перч: "Безумовно, це відбувалося нерівномірно, залежно від галузі та розмірів компаній, але компаній, які би підвищили зарплати працівникам менш ніж на 10%, практично не було".

Найбільш відчутно зарплати виросли у великих компаніях, зазначають експерти. Це відбувалося всупереч загальній думці про те, що вибираючи роботодавцем компанію – лідера галузі, співробітник спочатку погоджується на оплату праці трохи менше, ніж у компанії, яка менш відома або тільки намагається закріпитися в галузі.

Так, лідер металургійної галузі група "Метінвест" торік піднімала рівень заробітних плат двічі: у квітні доходи працівників зросли в середньому на 20%, у жовтні – ще на 10%. До 2018 року середня зарплата на підприємствах групи в Україні становила близько 18 тис. грн. З 1 квітня 2019 року група "Метінвест" підвищила заробітну плату працівникам своїх українських підприємств ще в середньому на 15%. Найбільшу прибавку до зарплати отримали ремонтники, інженери-технологи середньої кваліфікації і лінійні керівники. Підвищення не торкнулося керівників підприємств та працівників керівної компанії.

У компанії "Укртелеком" за два роки (2017-2018) середня заробітна плата зросла близько на 35% і станом на кінець 2018 року становила понад 8,5 тис. грн. Основними критеріями для перегляду заробітної плати в "Укртелекомі" є: ситуація на ринку та індивідуальна ефективність кожного співробітника, розповіли в прес-службі компанії: "Дивимося на ринок та індивідуальну результативність кожного працівника та виносимо рішення. Враховуючи індивідуальну ефективність співробітника, його внесок у досягнення мети, рівень компетенцій і навичок, заробітна плата на одній посаді може відрізнятися на 20% і більше", - уточнили в прес-службі. 

У середньому на 30,5% за весь 2018 рік зросла зарплата працівників автозаправної мережі ОККО, повідомили 112.ua у прес-службі "Галнафтогазу".

Зростання зарплат спостерігалося і в аграрній галузі, причому також нерівномірне: на великих підприємствах оплату праці співробітникам підвищували більше. "За останні три роки в аграрному секторі України середня зарплата зросла у 2,5-3 рази. У попередні роки в структурі собівартості в аграрному секторі на зарплату припадало не більш ніж 18-19%. Нині ця частка зросла і на зарплату припадає близько 21%", - сказав 112.ua президент "Української аграрної конфедерації" Леонід Козаченко, зазначивши, що це відбувається на тлі того, що і загальна сума витрат зросла, насамперед за рахунок збільшення вартості енергоносіїв, палива, мінеральних добрив та інших складових витрат. За словами Козаченка, середня зарплата в АПК нині становить приблизно 15,2 тис. грн. Причому в маленьких господарствах вона менше, у великих – більше. В агрохолдингах середня зарплата може доходити до 20 тис. грн, а в невеликих аграрних підприємствах тримається в межах 12 тис. грн.

Примітно, що великі компанії не бездумно підвищували оклади, але паралельно впроваджували комплекси заходів, які дозволяють платити більше співробітникам, які є більш ефективними. Підприємства групи "Метінвест" з квітня перейшли на систему єдиного окладу: за кожною робочою професією закріплюється конкретний оклад. При цьому всі співробітники зможуть отримати винагороду понад оклад, виходячи з індивідуальної оцінки ефективності. "Ми підвищуємо заробітну плату найбільш затребуваним робітникам на підприємствах, щоб залишатися конкурентоспроможними на ринку праці та підвищувати внутрішню ефективність. Наша мета – поступово скоротити розрив у доходах між українськими металургами та їхніми європейськими колегами. Створити умови для того, щоб українці не шукали заробітку за кордоном, а могли заробляти вдома, у своїй країні", - сказав, коментуючи підвищення зарплат, генеральний директор групи "Метінвест" Юрій Риженков.

Про те, що індивідуальна результативність співробітника і в цілому ситуація на ринку є головним принципом для зміни заробітної плати, повідомили і в "Укртелекомі". "У компанії діють кілька систем преміювання. Премія за результатами діяльності для більшості співробітників і премія для комерційних підрозділів. В основі першої - система ключових показників ефективності, включаючи корпоративні, функціональні та трансформаційні. В основі другої - система комісійних. Крім цього, в компанії є премії з фонду керівника (т. н. Spot bonus) за особливі досягнення", - повідомили в прес-службі. Також в компанії виплачуються всі надбавки, передбачені законодавством, і доплати за виконання додаткових функцій, не передбачених посадовою інструкцією. Зокрема доплата за водіння службового авто монтеру або кабельщику.

У "Галнафтогазі" повідомили, що для "колективів автозаправних комплексів передбачено можливість істотно збільшити фінансову нагороду, отримуючи бонуси за перевиконання плану продажів, високі оцінки за рівень сервісу, перемоги у внутрішньокорпоративних змаганнях). 

Чому ростуть зарплати 

Головними причинами зростання зарплат в Україні залишаються інфляційні та девальваційні процеси, але також на цей процес чинить серйозний вплив і фактор трудової міграції. При цьому за кордоном затребуваними є далеко не всі професії, тому найбільше вплив міграції відчувається в тих галузях, де працюють затребувані за кордоном співробітники. Так, трудова міграція стала однією з головних причин дефіциту робочих рук в аграрній галузі. "На українських фахівців аграрної галузі є чималий попит у країнах Євросоюзу. При середній зарплаті 15 тис. грн в Україні, в Польщі їм можуть запропонувати до 50 тис. грн (1-1,5 тис. євро). І це теж один із найсерйозніших чинників, через які українські агрокомпанії змушені підвищувати зарплати в цьому секторі економіки нашої країни. Аграрні фахівці з України є затребуваними не тільки в Польщі, але й в Угорщині, Словаччині. Мені відомі випадки, коли нашим аграрним фахівцям вдавалося працевлаштуватися і в Німеччині. IT-фахівців з агрохолдингів беруть на роботу і в США, і в Китаї, але в їхньому випадку йдеться про зарплати від 10 тис. євро і більше", - розповів Козаченко. 

За словами президента УАК, на сайті української аграрної конфедерації регулярно проводять опитування. Одне з обговорюваних питань: "Які проблеми вважаєте найактуальнішими?". Нині відповіді аграріїв мають такий вигляд: номер один – це проблема недоступних банківських кредитів, номер два – корупція і рейдерство, але на третє місце несподівано вийшов дефіцит кадрів. "У грудні минулого року ця проблема виходила навіть на друге місце, відсунувши корупцію та рейдерство. І це вперше, напевно, за останні 50 років, коли така проблема увійшла до першої трійки головних проблем у сільському господарстві. Нині відчувається дефіцит навіть у такій професії, як трактористи і комбайнери, яка раніше була досить профіцитною. І це за високих заробітних плат, які платять трактористам і комбайнерам", - зазначив Козаченко. 

Аналогічна різниця в зарплатних пропозиціях спостерігається і в інших галузях. "Рядовий спеціаліст з прокладання волоконно-оптичних ліній зв'язку в країнах Азії може отримувати суму, еквівалентну 2-3 тис. дол. на місяць. Отримувати таку суму в українській компанії поки неможливо", - кажуть у прес-службі "Укртелекому". 

За словами Юрія Перча, нині можна спостерігати й таке явище, як міграція серед цілих бригад (кластерів) робітників, яких може бути задіяно в складному технологічному процесі в Україні або в аналогічному процесі за кордоном. "Відомо про випадки, коли роботодавцю доводилося одразу до 30% піднімати зарплату задіяним у певному технологічному процесі співробітникам, щоб уникнути його зупинки", - розповів експерт.

"Безвіз" спростив маятникову міграцію, зазначає Перч. "Люди, які їдуть на роботу до Європи, працюють там, як правило, 3-6 місяців, і близько 80% із тих, хто виїхав, не мають наміру залишатися за кордоном. Безумовно, це теж чинить тиск на ринок праці: наприклад умовний плиточник отримує за свою працю 7-10 дол. за квадрат в Україні, в він же в Бельгії заробляє близько 30 дол. за 1 кв. м, тобто втроє-четверо більше. Такі фахівці працюють за кордоном півроку, повертаються до України і не поспішають працевлаштовуватися за менші гроші. Тому і всередині країни вартість сервісних ремонтних та будівельних послуг (сантехніків, електриків, плиточників тощо) підтяглася до верхньої межі. Їхні послуги подорожчали. Відповідно, зростання вартості сервісу викликає зростання заробітних плат інших фахівців", - говорить він.

Новини за темою

При цьому про масовий виїзд за кордон українців саме після запровадження безвізового режиму не йдеться. За даними фахівця Ancor, з 2001 по 2015 рік із країни виїжджало в середньому 400 тис. осіб на рік. Пікова цифра спостерігалася у 2007 році, коли за один рік країну покинуло близько 700 тис. осіб. Найменше людей з України виїхало в 2015 році – близько 16 тис. осіб. У 2016 році виїхало 127 тис. осіб, у 2017 – 204 тис., у 2018 – 206 тис. Зростальна тенденція говорить про економічні проблеми України, а бізнес став бранцем економічної політики уряду.

Однак не всі професії затребувані за кордоном, і, відповідно, вони не схильні до маятникової міграції. "Зрозуміло, що юристи та оператори доменних печей не їздять на заробітки до прикордонних країн. Говорити, що високі зарплати на зарубіжних ринках прямо впливають на рівень оплати праці в Україні, в жодному разі не можна, погоджується з ним і голова Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобійник. "Під впливом перебувають лише окремі галузі, в яких працюють люди, чиї професії високо затребувані за кордоном: будівельники, зварники, слюсарі, водії-далекобійники. Але куди може поїхати український вчитель або співробітник пенсійного фонду? Вони можуть виїхати тільки за умови, що погодяться змінити вид професійної діяльності, почати працювати, приміром, у сфері обслуговування, в сільському господарстві, на конвеєрах з упакування, на заводах", - зазначає він.

Загалом у міграційних процесах бере участь близько 14-16% населення України, зазначив Воскобійник: "У цьому випадку можна говорити про психологічний феномен трудової міграції: у контексті того, що серед тих, хто поїхав до країн ЄС, чимало тих, хто раніше працював у Росії".

Куди виїжджають українці

Вже кілька років як Росія перестала бути для українців найпривабливішим напрямком та головним конкурентом для українських роботодавців на ринку праці, але залишаються компанії в країнах Євросоюзу. "На першому місці за популярністю серед українських трудових мігрантів залишається Польща, хоча зацікавленість у роботі в цій країні поступово знижується. Зазначу, що у 2017 році запрошень для українців на роботу в Польщі (освядчень) було видано 1,7 млн, а у 2018 році – 1,45 млн. Але це не говорить про те, що кількість українців, що працюють у Польщі, зменшилася рівно на 250 тис. Цей факт радше свідчить про відхід з ринку значної кількості шахраїв, які торгували запрошеннями, після внесення змін до процедури видачі освядчень", - розповів 112.ua Василь Воскобійник.   

Також популярними країнами для роботи українців залишаються Литва, Латвія, Естонія. Найближчим часом очікується збільшення майже вдвічі квоти для українців на працевлаштування в Чехії. У 2018 році ця квота становила 20 тис. осіб на рік, нині її мають збільшити до 40 тис. Працюють українці в Угорщині та Словаччині, але там їх значно менше, ніж у Польщі.

Новини за темою

Одна з найочікуваніших подій для українських трудових мігрантів - спрощення умов працевлаштування в Німеччині. Очікується, що вони можуть набрати чинності вже з початку 2020 року, зазначає Воскобійник. Зрозуміло, це ще більше загострить конкуренцію за робочу силу. У Східній Німеччині розмір середньої зарплати становить 2700 євро, в Західній Німеччині – 3300 євро. Розмір мінімальної зарплати – 1600 євро. Для порівняння: у Польщі середня зарплата становить 1150 євро, а мінімальна – близько 550 євро. В Україні з 1 січня 2019 року мінімальна зарплата становить 4170 грн, або приблизно 150 дол., а середня зарплата коливається в районі 9 тис. грн.

Інша справа, що влаштуватися на високооплачувану роботу за кордоном не так вже й просто."Є великий попит на висококваліфікованих фахівців: лікарів, інженерів, математиків, фізиків, програмістів, але всі вони повинні бути готові до успішного складання кваліфікаційних іспитів, повинні вільно володіти іноземною мовою. Потрібно також пам'ятати про конкуренцію з місцевими жителями. Виграти її можна тільки за умови професійного підходу до роботи, гарного знання місцевої мови, повної інтеграції в суспільство. Таких висот можуть досягти далеко не всі. Тому ми можемо констатувати, що більшість українців не поїде працювати за кордон", - зазначає Воскобійник.

За словами експерта, багато громадян свідомо воліють залишитися в Україні: не тільки через зв'язки із сім'єю, близькими, звичне середовище. Вони вибирають роботу з меншим навантаженням, ніж за кордоном, коли доводиться працювати по 8-10 годин без відпочинку і права на найменше розслаблення, перекур або чашку кави. До того ж у деяких галузях, як у тій же металургії, зарплати не дуже відстають від європейських, особливо якщо порівнювати у співвідношенні з вартістю життя.

Чого чекати в майбутньому

Юрій Перч зазначає, що його компанія очікує, що у 2019 році процес зростання зарплат в Україні триватиме, але темпи, найпевніше, не сильно відрізнятимуться від тих, які ми спостерігали у 2018 році. "Стримувальним фактором зростання зарплат є фінансові можливості компаній. Компанії не можуть підвищувати зарплати нескінченно, адже вони обмежені показниками прибутковості", - каже він.

"Ясно, що в гонитві за робочою силою нескінченно підвищувати зарплати агрокомпанії не зможуть, позаяк пов'язані об'єктивними економічними чинниками. В Україні немає такої, як в Євросоюзі, держпідтримки для агрокомпаній, і вона в середньому в 70-90 разів менше в перерахунку на 1 га оброблюваних земель. На жаль, завжди є межа, після якої в гонитві за підвищенням зарплат підприємства вилітатимуть у банкрутство", - згоден з Перчем і Леонід Козаченко.

За словами президента УАК, є ще один шлях для компаній зберегти рівень ефективності, не зазнавши при цьому серйозних втрат через збільшення зарплатного фонду. Цей шлях не підходить невеликим за розміром землекористування господарствам, і встати на нього можуть тільки великі агрохолдинги, зазначив Козаченко: "Йдеться про роботизацію і діджіталізацію процесів, що дозволяє скоротити використання людських ресурсів, підвищуючи за рахунок цього зарплату, співробітникам, що залишилися".

Не зарплатою єдиною. Є й бонуси

Зрозуміло, що в арсеналі засобів, за допомогою яких українські роботодавці намагаються утримати співробітників і залучити молоді перспективні кадри, є не тільки матеріальні стимули. Великі компанії активно цим користуються.         

Один із найбільших українських агрохолдингів "Миронівський хлібопродукт" надає службове житло за рахунок компанії; будує сучасні гуртожитки та будинки. Крім того, компанія компенсує оренду житла для фахівців, готових на переїзд до іншого регіону. Крім цього, також за рахунок компанії організовано трансфер до місця роботи і назад. На всіх підприємствах надають комплексне харчування за символічну плату (від 1 грн). На підприємствах холдингу регулярно проводиться оздоровлення працівників у санаторіях, а також поїздки вихідного дня. "МХП постійно переглядає чинні програми і розробляє нові для збереження лояльності співробітників і притоку нових кадрів. Ми завжди орієнтуємося на потреби, які важливі для кожного покоління співробітників", - розказала 112.ua керівник відділу зовнішніх та внутрішніх комунікацій агроіндустріального холдингу МХП ("Миронівський хлібопродукт") Катерина Корченко. Також агрохолдинг активно працює з талановитою молоддю, якій надається можливість працевлаштування в компанії.

Новини за темою

Розвивають цей напрям й інші компанії. У "Укртелекомі" для молодих талановитих співробітників зі свіжим поглядом і новими ідеями виділено спеціальний напрям залучення і навчання молодих фахівців: розроблено комплексну програму по роботі зі студентами і молодими фахівцями - "Кращі з Укртелекомом". Мета програми: залучення кращих студентів до проектів стажування і виробничого навчання в компанії, а також взаємодія між навчальними закладами для адаптації знань студентів під сучасні вимоги бізнесу. "За 5 сезонів було відібрано 325 студентів, з яких 192 отримали можливість стажування, а 46 студентів отримали свій перший професійний досвід у найбільшій компанії галузі країни – в  "Укртелекомі", - розповіли в прес-службі компанії.

"Метінвест" тісно співпрацює з навчальними закладами та працевлаштовує близько 30% випускників у регіонах, де розташовані підприємства компанії. "У кожному з регіонів присутності ми співпрацюємо з навчальними закладами різних рівнів: і школами, і коледжами/технікумами, й університетами. Ми контактуємо з дітьми на різних етапах їхнього дорослішання. Починаємо з літніх таборів, де організуємо цікаві програми відпочинку, що стимулює у дітей інтерес до математики, фізики та хімії (профільні предмети металургів, - ред.), металургії. У рамках програми Metinvest Travel запрошуємо школярів на цікаві зустрічі-знайомства з підприємствами компанії. Для них організовуємо профорієнтаційні квести щодо реальних робочих професій компанії, а також STEM Science Summer Camp для дітей співробітників компанії, які дозволяють школярам спробувати себе технарями, інженерами, винахідниками. Надалі подібні заходи буде організовано для студентів і молодих фахівців. Ми в контакті з нашими експертами і педскладом навчальних закладів також працюємо над впровадженням дуальної системи навчання в середньотехнічних та вищих навчальних закладах, даємо можливість дітям здобувати максимально практичні та корисні знання", - говорять у "Метінвесті".

Як говорять у компанії, на підприємствах "Метінвесту", на яких працює 80 тис. людей чотирьох поколінь і різних уподобань, створено максимально комфортні та цікаві умови: починаючи від побутових і зручного спецодягу до медичного страхування за рахунок компанії, а також індивідуальних пакетів додаткових пільг і можливостей на вибір співробітників.

Мережа АЗС "ОККО" для іногородніх працівників компенсує оплату за оренду житла. Також надає можливість відвідувати внутрішні безкоштовні курси англійської мови, компенсує витрати на підвищення професійного рівня. "Третій рік поспіль у компанії діє програма "Кар'єрний ліфт", у рамках якої кращі продавці-консультанти з АЗС готуються до того, щоб самим очолити заправки або обійняти вакантні посади. Понад 70 випускників програми вже стали керівниками АЗС", - повідомили в прес-службі мережі.

У "Галнафтогазі" зазначають, що всім співробітникам компанії надається офіційне працевлаштування та виплачується "біла" заробітна плата, що підвищує їх соціальну захищеність, гарантує гідний рівень пенсій у майбутньому. Співробітники забезпечені корпоративної мобільним зв'язком. Також їм надають спеціальні знижки на придбання палива на АЗС "ОККО", їжі та напоїв у ресторанах і кафе, товарів у магазинах, які входять до складу мережі.

Все це важливі складові для збереження лояльності співробітників, зазначають експерти. Це також одна з найважливіших переваг саме великих компаній. "Компанії-лідери нарівні з високими зарплатами пропонують різного роду компенсації та стимули (медстрахування, компенсація обіду, оплата спортзалу). У сумі виходить, що вибирати компанії-лідери (за умови інших рівних) все одно більш вигідно, навіть з урахуванням незначного дисконту в зарплаті, якщо такий взагалі є", - зазначив Юрій Перч. За його словами, компанії, які вже перебувають на позиціях лідера, більш стійкі, і претендент розуміє, що вибираючи таку компанію, він вибирає стабільність і довгострокові гарантії.

Олена Голубєва

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>