Північнокорейський маневр США: Як Трамп намагається переграти опонентів

Північнокорейський маневр США: Як Трамп намагається переграти опонентів
Дональд Трамп і Кім Чен Ин З відкритих джерел

Георгій Кухалейшвілі

політолог-міжнародник

В кінці лютого відбудеться другий саміт президента США Дональда Трампа і вищого керівника КНДР Кім Чен Ина. Американський президент повідомив, що на наступному тижні стане відомо про місце, де відбудуться переговори. Серед можливих варіантів – в'єтнамське місто Ханой, тайська столиця Бангкок або ж американський штат Гаваї.

Спецпредставник Держдепартаменту Стівен Биган 3 лютого полетить в Сеул обговорити майбутній саміт США та Північної Кореї зі спецпредставником Південної Кореї Лі До Хуном. Днями Трамп і Помпео розмовляли у Вашингтоні з заступником голови ЦК Робочої партії КНДР, генералом Кім Ен Чолом, який в 2009-16 роках керував Генеральним бюро розвідки, що відповідає за проведення секретних операцій, і має репутацію одного з найбільш впливових північнокорейських комуністів.

За інформацією прес-секретаря Білого дому Сари Сандерс, за закритими дверима Овального кабінету Трамп і Кім Ен Чол обговорили перспективи відмови Північної Кореї від ядерної зброї і прояснили позиції перед планованим самітом. Держсекретар США Майк Помпео підкреслив, що залишається багато роботи по денуклеаризації, але прогрес настане після лютневих переговорів Трампа та Кіма.

Новини за темою

На думку експерта Фонду Карнегі за міжнародний мир Сюзанни Ді Маджо, лідери США і КНДР можуть підписати декларацію про завершення Корейської війни 1950-53 років, що нібито створить передумови для укладання повноцінного мирного договору і привід для пом'якшення міжнародних санкцій. Однак, не все так однозначно, як може здатися з першого погляду.

Денуклеаризація в глухому куті

Немає сенсу проводити переговори заради чергового обміну загальними фразами про важливість миру і підписання необов'язкових для виконання декларацій. На саміті в Сінгапурі в червні 2018 року Трамп і Кім вже підписали декларацію, в якій висловили намір розвивати взаємовигідні двосторонні відносини, домовилися перетворити Корейський півострів у зону, вільну від ядерної зброї.

Тоді Вашингтон і Пхеньян домовилися про мир, який припускає відмову північнокорейців від зберігання і розробки ядерної зброї. У КНДР припинили проводити випробування балістичних ракет і ядерних зарядів, закрили деякі полігони. Однак, до денуклеаризації справа так і не дійшла. Командування США і Південної Кореї призупинило проведення військово-морських навчань біля Корейського півострова.

Якщо Трампу і є про що говорити з північнокорейськими комуністами, так це поцікавитися, чому КНДР досі не відмовилася від ядерної зброї.

Минуло вже півроку після саміту в Сінгапурі, а Пхеньян так і не зробив суттєвих кроків щодо згортання ядерної програми. КНДР продовжує збагачувати уран. За даними знімків із супутників, у Північній Кореї функціонує ядерний дослідницький центр Йонгбьєн.

У грудні стало відомо, що північнокорейці розширили інфраструктуру бази міжконтинентальних балістичних ракет Єнгджео в гористій місцевості. Пхеньян не поспішає утилізувати свої ядерні заряди і засоби їх доставки. В арсеналі Північної Кореї знаходиться від 13 до 21 ядерних боєголовок, є різні модифікації ракет малої, середньої дальності, міжконтинентальні балістичні ракети, випробувані в останні роки. Процес денуклеаризації Корейського півострова зайшов у глухий кут.

У відносинах США та Північної Кореї знову зростає напруженість. У грудні 2018 року КНДР фактично висунула ультиматум США. Північнокорейське центральне новинне агентство опублікувало заяву про те, що Пхеньян розуміє під денуклеарізацією Корейського півострова не тільки виведення всіх "джерел ядерної загрози" з території Північної і Південної Кореї, але і з сусідніх районів.

Державне інформагентство звинуватило США в розміщенні в Південній Кореї наступальних озброєнь, включаючи ядерну зброю. Зараз на території Південної Кореї перебувають 28,5 тисяч американських військових, система протиракетної оборони Aegis, а ядерні боєголовки були вивезені з країни в 90-х.

Теж саме стосується прилеглої Японії, Тайваню, Філіппін, звідки американську ядерну зброю було вивезено в 70-ті роки. КНДР вимагають зняття міжнародних санкцій, а США відмовляються йти на цей крок до тих пір, поки країна не відмовиться від ядерної зброї. Утворилося замкнене коло.

За великим рахунком, Вашингтон влаштовувало поточне положення справ в американо-північнокорейських відносинах. Трамп зумів домогтися від Кім Чен Ина самого головного для мирного співіснування США і КНДР – більш передбачуваної та конструктивної поведінки, в умовах триваючої економічної ізоляції країни.

Керівники Північної і Південної Кореї відновили діалог в частині возз'єднання корейських сімей, припинення ворожої пропаганди і навіть перспективи реалізації спільних інфраструктурних проектів як, наприклад, об'єднання залізниць двох країн. Припинилися збройні провокації. Самі американці не квапили своїх північнокорейських колег з виконанням Сінгапурської декларації.

Новини за темою

Трамп ризикує роздратувати осиний вулик, оскільки нові переговори з північнокорейським лідером є нагадуванням необхідності відмови від ядерної зброї. Поки в силі міжнародні санкції, КНДР і США не зможуть налагодити торговельно-економічне та інвестиційне співробітництво як основи для довгострокового миру. Мабуть, у Трампа є інші причини для переговорів з Кімом.

Гра Білого дому на випередження Кремля

Швидше за все, Трамп бажає провести нові переговори з Кім Чен Ином через активізацію російської дипломатії на північнокорейському напрямку. В американське видання The Washington Post просочилася інформація про те, що Росія запропонувала Північній Кореї відмовитися від ядерної зброї і балістичних ракет в обмін на будівництво в країні атомної електростанції.

У рамках запропонованої угоди, російська сторона буде керувати станцією і забезпечувати вивезення ядерних відходів з Північної Кореї в Росію. Для КНДР, яка відчуває енергетичний голод, така пропозиція є досить заманливою. Росіяни вкрали ідею американців.

Ще в 1994 році екс-президент США Білл Клінтон і тодішній керівник КНДР Кім Чен Ір підписали рамкову угоду, згідно з якою ядерна програма заморожувалася в обмін на поставки паливного мазуту і двох легководних ядерних реакторів потужністю по 1000 МВт з США. Проте, американці так і не поставили дані реактори в Північну Корею.

За даними The Washington Post, американська розвідка дізналася про дану пропозицію росіян в кінці 2018 року. Американська влада відмовляється давати які-небудь коментарі з цього питання. Росія заперечує існування подібних домовленостей.

На думку посла РФ в КНДР Олександра Мацегори, влада його країни не пропонувала північнокорейцям будівництво атомної електростанції і модернізацію енергетичної інфраструктури, тому що на це піде кілька мільярдів доларів, що занадто дорого. Шкурка вичинки не варта. Тим не менше, чомусь останнім часом між РФ і КНДР активізувався переговорний процес щодо ядерної програми.

У травні 2018-го міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров відвідав Пхеньян і провів переговори зі своїм північнокорейським колегою Лі Ен Хо, зустрівся з Кім Чен Ином. У червні президент Південної Кореї Мун Чже Ін і його російський колега Володимир Путін обговорили питання врегулювання північнокорейської проблеми і підписали спільну заяву, у якій зобов'язалися продовжувати спільні зусилля для повної денуклеаризації Корейського півострова.

Якщо засобом до досягнення цієї мети може стати будівництво атомної електростанції, то розщедритися можуть не тільки Росія, але і Південна Корея, Китай, Японія, які також беруть участь у врегулюванні північнокорейської проблеми. У 1998 році Росія виділила кредит у розмірі 2,6 млрд доларів на будівництво компанією "Атомстройекспорт" двох енергоблоків АЕС "Куданкулам" (Індія) потужністю по 1000 МВт.

Новини за темою

Врегулювання північнокорейської проблеми і зняття з КНДР міжнародних санкцій цікаві Росії з економічної точки зору, як умова для поліпшення інвестиційного клімату на Корейському півострові. Путін і Мун Чже Ін обговорювали можливість реалізації проекту залізничного коридору "Хасан-Раджин", що з'єднує Південну Корею з Європою через територію Північної Кореї і РФ.

У вересні 2018 року компанія "Газпром" опрацьовувала інвестиційний проект газопроводу з Росії в Південну Корею через територію Північної Кореї з пропускною здатністю 10 млрд куб. м природного газу в рік. Вартість проекту – 2,5 млрд доларів. Південна Корея купує у Росії зріджений природний газ і нафту. У 2017 році РФ поставила в Південну Корею 2 млн тонн зрідженого газу і 12,5 млн тонн нафти.

Потенціал співробітництва двох країн в енергетичній сфері повністю не розкритий, оскільки, за даними Reuters, щорічний попит у Південній Кореї на блакитне паливо збільшиться з нинішніх 36,4 млн тонн до 40,4-х до 2031 року.

Кремль розраховує зміцнити свій вплив на Далекому Сході, закріпившись в енергетичному і транспортному секторі Північної і Південної Кореї. У всякому разі, паралельно, Росія активізувала переговорний процес з іншою державою даного регіону, Японією, навколо врегулювання спору навколо Південно-Курильських островів.

Російське керівництво, таким чином, намагається позбутися іміджу країни-агресора і напрацювати собі реноме миротворця і поборника так званої "історичної справедливості".

Певно, в Кремлі розраховують на те, що будівництво атомної електростанції буде прийнято Кім Чен Ином в якості матеріальної плати за відмову від ядерної зброї. Виглядає ця пропозиція більш конкретною, ніж просто скасування санкцій Радбезу ООН, яку обіцяють США. Тому в Білому домі вирішили зробити Кім Чен Ину більш цікаву пропозицію в обмін на відмову від ядерної зброї.

Недарма держсекретар Помпео після переговорів з Кім Ен Чолом заявив, що приватний сектор може відігравати більш значущу роль у розвитку Північної Кореї, якщо будуть зроблені суттєві кроки на шляху до денуклеаризації і створені відповідні умови. Під приватним сектором мають на увазі комерційні структури і приватних інвесторів. Північнокорейці самі давали зрозуміти, що їм хочеться американських грошей. За даними видання Bloomberg, на початку літа 2018 року Кім Ен Чол просив Трампа почати торгівлю з Північною Кореєю і спрямувати інвестиції в обмін на денуклеаризацію.

Проблема лише в тому, що мало знайдеться бажаючих вкладати гроші в економіку країни, яка заробила репутацію "кладовища корпорацій". Ринок КНДР не привабливий через надмірний державний контроль над економікою, бажанням чиновників урвати собі більшу частину прибутку спільних підприємств з іноземними інвесторами.

Китайська компанія Xiyang так і не змогла реалізувати інвестиційний проект гірничо-збагачувального комбінату потужністю 500 тисяч тонн руди на рік через те, що північнокорейська влада достроково розірвала договір і відключила спільне підприємство від води і електрики.

Сім кіл пекла пройшла єгипетські телекомунікаційні компанії Orascom Telecom Media Technology Holding SAE, які в 2009 році провели телекомунікаційні мережі, але досі не окупили витрати. У 1970 роки КНДР повернула шведській компанії Volvo 1000 легкових автомобілів, не заплативши за виконане замовлення.

Іміджеве значення

Не виключено, що Трамп використовує переговори з КНДР як відволікаючий маневр. Він намагається відволікти увагу американської і міжнародної громадськості, особливо критиків з Демократичної партії, від проблеми шатдауна, непопулярного рішення про виведення американських військових з Сирії і чергового скандалу, який спалахнув навколо розслідування спецпрокурора Роберта Мюллера про втручання Росії у президентські вибори 2016 року, який доводить, що невідомі вкрали архів з документами з бази даних його команди в жовтні 2018 року.

Трампу довелося піти на поступки демократам і погодитися на виділення бюджету на три тижні без урахування видатків на будівництво загороджувальної стіни від нелегальних мігрантів на кордоні з Мексикою. В суспільстві зростає невдоволення президентом. За даними опитування YouGov, діяльність Трампа схвалюють 41% американців.

Згідно спільного опитування ABC News і The Washington Post, 51% респондентів не вважають свого президента сильним лідером, а 64% не довіряють йому рішення, які вплинуть на майбутнє США.

Трампу потрібна яскрава подія глобального масштабу для самопіару і зміцнення рейтингів. Тому він вирішив дати новий імпульс врегулюванню північнокорейської проблеми, яка часто підноситься як загроза для національної безпеки США. Трамп розраховує, що чергове підтвердження з вуст Кім Чен Ина про готовність відмовитися від ядерної зброї зміцнить відносини з США і позитивно вплине на його репутацію, як це було після саміту в Сінгапурі в червні 2018 року.

Тоді більшість американців вітали переговори Трампа з Кімом і за даними Gallup, рівень підтримки серед республіканців склав 87%. Трамп став більш популярним в Республіканській партії, ніж Барак Обама і Джон Кеннеді у Демократичній партії, коли вони перебували при владі.

Заплановані переговори з лідером КНДР необхідні США як посил лідерам інших країн, з якими у США є проблемні питання. Адміністрація Трампа зайвий раз дає зрозуміти недемократичним президентам, що США готові до діалогу, незалежно від політичної системи в їх країнах і бачення державного курсу.

Поведінка Кім Чен Ина, який перейшов від войовничої риторики та демонстрації сили до переговорів з Трампом, це приклад для президента Венесуели Ніколаса Мадуро, який не бажає провести в країні дострокові вибори на вимогу своїх супротивників, для аятоли Алі Хаменеї і президента Ірану Хасана Роухані, які не бажають відмовитися від розробки балістичних ракет і припинити втручання у внутрішні справи країн Близького Сходу, керівництва Росії, яке не йде на поступки ні по одному з проблемних питань, починаючи від агресії в Україні, закінчуючи поверненням до дотримання Договору про заборону ракет середньої і малої дальності 1987 року.

Як і КНДР, всі ці країни знаходяться під американськими санкціями. Трампу потрібен прецедент успішної операції з авторитарним режимом і тому він спробує схилити Кім Чен Ина нарешті перейти від розмов до справи і відмовитися від ядерної зброї. Ось тільки це туманна перспектива, оскільки за міною готовності йти на діалог з Вашингтоном криється бажання Пхеньяну зберегти ядерну зброю як гарантію безпеки і фактор тиску на Південну Корею.

Трампа та Кіма чекають непрості переговори, оскільки ні американці, ні північнокорейці не йдуть на взаємні поступки щодо денуклеаризації і санкцій. Господар Овального кабінету може підняти питання про невиконання КНДР умов Сінгапурської декларації, що поставить переговори в глухий кут.

Холодний мир між США і КНДР, який тягнеться з минулого року, може знову перерости в політичну кризу, з словесними дуелями і демонстрацією сили в районі Корейського півострова.

Георгій Кухалейшвілі,

політолог-міжнародник



відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>