Підсумки саміту НАТО: Демарш Трампа та висновки для України

Підсумки саміту НАТО: Демарш Трампа та висновки для України
Reuters

Георгій Кухалейшвілі

політолог-міжнародник

У Брюсселі 11-12 липня відбувся черговий саміт НАТО. Лідери 29 країн-членів обговорили ситуацію в сфері безпеки, перспективи розширення альянсу. Глави держав та урядів погодилися посилити можливості НАТО в політиці стримування й оборони для протидії загрозам з боку Росії. На саміті було ухвалено рішення запросити Македонію на переговори про вступ до НАТО, після того як балканську державу буде перейменовано на "Республіку Північна Македонія". Обговорювалися питання перспектив вступу до НАТО України та Грузії, російська агресія. Президент США Дональд Трамп спрямував потік критики й вимог на адресу європейських союзників. Недарма під час прес-конференції генсек НАТО Єнс Столтенберг наголосив, що за всю історію НАТО у країн-членів було багато розбіжностей, які завжди вдавалося подолати. Ось тільки американський президент ставить питання руба у справі забезпечення євроатлантичної безпеки і дає зрозуміти європейцям, що США більше не збираються тягнути на собі левову частку зобов'язань щодо НАТО.

Фінансові розбіжності країн НАТО

Як і на минулорічному саміті НАТО, господар Овального кабінету відчитав своїх військово-політичних союзників щодо грошового питання. Під час зустрічі з генсеком НАТО Єнсом Столтенбергом Трамп констатував, що інші країни-члени повинні збільшити витрати на оборону. Він зажадав, щоб європейці і канадці збільшили військові витрати на 4% від ВВП, щоб відшкодувати витрати Пентагону (минулого року йшлося про 2% від ВВП). Трамп розраховує на 33 млрд дол. додаткового фінансування від союзників. Американський президент зацікавлений розвантажити американський бюджет, а його риторика повністю вписується в політичну програму "Зроби Америку знову великою". Республіканці скорочують витрати на зовнішньополітичні ініціативи. Адміністрація Трампа урізала фінансування Держдепартаменту США. Звучали наміри на 50% скоротити фінансування миротворчих операцій ООН, Дитячого фонду ООН, програми розвитку ООН, щоб заощадити 54 млрд дол. на потреби оборони. Тепер настала черга НАТО.

Новини за темою

Після періоду скорочення військових витрат у 2010-2015 рр. США стали знову збільшувати відрахування на оборону у зв'язку з агресією Росії в Україні, її втручанням разом з Іраном у збройний конфлікт у Сирії на боці режиму президента Башара Асада, необхідністю боротьби з ІДІЛ та активізацією ракетно-ядерної програми Північної Кореї. З 2015 по 2017 рр. військові витрати американців зросли майже на 4%. Внесок США в оборону не можна порівнювати з інвестиціями інших країн-членів НАТО, які з часів "холодної війни" покладаються на військову допомогу США у справі забезпечення національної безпеки. Минулого року країни-члени НАТО в сукупності витратили на оборону 917 млрд дол. З них частка витрат США склала 67,3% (618 млрд дол.). Якщо США витрачають на оборону 3,57% від ВВП, то відрахування більшості інших країн-членів у військовий бюджет становлять менше 2%. Особливе обурення у Трампа викликає Німеччина, яка як найбільш економічно розвинена країна Євросоюзу витрачає на армію менше (1,24% від ВВП), ніж Чорногорія (1,58% від ВВП), яка вступила до НАТО минулого року. Крім США, понад 2% ВВП на оборону витрачають Велика Британія, Греція та Естонія.

Також США витрачаються на військову допомогу європейським союзникам по НАТО. У 2017 р. американці витратили понад 4,6 млрд дол. на постачання військового обладнання, проведення військових навчань і деяких операцій, заходів щодо підвищення обороноздатності європейців, на утримання загальних установ, будівлі штаб-квартири і персоналу НАТО. Це не рахуючи 20,3 млрд дол., витрачених на утримання Європейського командування США і проведення операції НАТО "Атлантична рішучість", метою якої є збільшення військової присутності країн-членів у Центрально-Східній Європі заради стримування агресії Росії. В європейських країнах служать 70 тис. американських військових. Трамп зацікавлений перекласти частину витрат, пов'язаних із НАТО, на плечі Європи і Канади і тому вимагає від них збільшення відрахувань на оборону. До того ж збільшення витрат на оборону європейських країн – це ще й замовлення для американських оборонних корпорацій, інтереси яких лобіює президент.

Новини за темою

Незважаючи на те, що керівники країн-членів НАТО, як і минулого року, пообіцяли збільшити витрати на оборону і перерозподілити зобов'язання в рамках організації, більшість з них продовжують відштовхуватися від цілей, визначених на саміті 2014 р., включаючи поступове збільшення оборонних відрахувань до 2% від ВВП до 2024 р. Столтенберг повідомив Трампу, що Євросоюз і Канада до цього часу збільшать воєнні видатки на 266 млрд дол. Канцлер Німеччини Ангела Меркель заявила, що її країна отже робить достатньо для НАТО, беручи участь у заходах організації в Афганістані. Президент ЄС Дональд Туск наголосив, що Євросоюз витрачає більше грошей на оборону, ніж Росія, і кращого союзника Штатам не знайти. Європейці дають зрозуміти Трампу, що вони роблять послугу США, беручи участь в ініціативах НАТО, і тому не збираються різко збільшувати витрати на оборону. Сенатор-республіканець Боб Коркер висловив побоювання, що своєю риторикою американський президент доб'ється розколу всередині НАТО і погіршення відносин з військово-політичними союзниками. Однак адміністрація Трампа, мабуть, продовжить скорочувати витрати на НАТО, незалежно від наслідків. Цьогоріч США скоротили військову допомогу європейським союзникам на 30 млн дол.

Газові інтереси США

На саміті НАТО Трамп порушив питання залежності Євросоюзу від поставок природного газу з Росії, звалюючи потік критики на адресу Німеччини, яка бере участь у реалізації російського проекту газопроводу "Північний потік - 2". Він назвал Німеччину "бранкою", яка повністю підконтрольна Росії, оскільки німецьке керівництво платить мільярди доларів на закупівлю російських енергоносіїв, при цьому чекаючи захисту від США. Трамп акцентував увагу на тому, що й інші європейські країни-члени НАТО мають контракти з Росією на постачання енергоносіїв з трубопроводів. Ситуація дійсно парадоксальна. Незважаючи на проведення операції "Атлантична рішучість", участь в антиросійських санкціях, європейські держави не припиняли купувати природний газ і нафту в Росії, продаж яких є одним із основних джерел поповнення кремлівського бюджету.

Новини за темою

Європа є основним ринком збуту російського природного газу. У 2017 р. компанія "Газпром" продала в європейські країни 193 млрд куб. м природного газу, збільшивши свою частку на ринку Європи з 35% до 36%. Частка російського газу становить 35% в імпорті блакитного палива Німеччини. У процесі реалізації знаходяться проекти газопроводів "Північний потік - 2" і "Турецький потік", які дозволять Росії скоротити залежність від газотранспортної системи України. Складається враження, що Трамп намагається змусити європейців купувати менше газу в Росії і відмовитися від російських газопроводів.

Він діє в інтересах американських виробників природного газу. З 2017 по 2050 р. США мають намір збільшити видобуток природного газу на своїй території з 734,5 млрд до 1,2 трлн куб. футів на рік. (або з 73,6 млрд до 118 млрд куб. футів на добу). Для порівняння, у 2017 р. "Газпром" добув 471 млрд куб. м природного газу. Для подолання торгового дефіциту США зацікавлені збільшити обсяги експорту скрапленого природного газу в різні регіони, в тому числі в Європу. У 2017 р. США експортували понад 1,87 млн куб. м (66,1 млн куб. футів) зрідженого природного газу в танкерах в Іспанію, Португалію, Польщу, Італію, Велику Британію, на Мальту.

У США функціонує газовий термінал Сабіна Пас на узбережжі Мексиканської затоки, який дозволяє відвантажувати на експорт у танкерах 99 млн куб. м зрідженого природного газу на добу. До 2019-20 рр. Штати планують ввести в дію ще п'ять подібних терміналів потужністю понад 75 млн куб. м зрідженого природного газу на добу. Це дозволить збільшити експорт американського газу в танкерах з нинішніх 20 млн куб. м на рік (706 млн куб. футів) до 63 млрд куб. м на рік. США ніколи не зможуть замінити Росію на газовому ринку Європи, оскільки у них немає можливості постачати місцевим споживачам значні обсяги природного газу по трубопроводах. Все ж Трамп готує ґрунт для того, щоб звільнити нішу для американських виробників на європейському газовому ринку за рахунок скорочення частки Росії. Заради цього він якраз і акцентував увагу на саміті НАТО на проблемі енергетичної залежності від Росії, яка на сьогоднішній день сприймається альянсом як загроза.

Складається враження, що Трамп спеціально порушив на саміті НАТО газове питання, щоб створити привід для шантажу свого російського колеги Володимира Путіна на майбутній зустрічі в Фінляндії. Трамп дав зрозуміти Путіну, що якщо він не проявлятиме зговірливість щодо сирійського питання, відмовиться посприяти виведенню іранських військ з південних районів арабської республіки, США докладуть всі зусилля, щоб змусити європейців купувати менше російського газу, аж до запровадження обмежувальних заходів, нових мит щодо європейських країн, які купують найбільше природного газу в Росії.

Висновки для України

Саміт НАТО, на який запросили президента Петра Порошенка, дозволяє зробити висновок, що в найближчому майбутньому двері альянсу для нас залишаться закритими. Ніхто не порушував питання про надання Україні "Плану дій з членства в НАТО", який є відправною точкою для початку процесу вступу в альянс. Україна не змогла подолати розбіжності з Угорщиною щодо нового закону про освіту. Будапешт продовжує блокувати Програму розширених можливостей співпраці з НАТО, участь України в трастових фондах з розмінування та знешкодження вибухових пристроїв, з логістики.

На полях саміту Порошенко зустрівся з Трампом та обговорив з ним перспективи співпраці в оборонній сфері, проблему "Північного потоку - 2". На думку посла США в Україні Марі Йованович, Штати підтримують членство України в НАТО в перспективі, але поки про це говорити рано, оскільки потрібно привести боєздатність української армії у відповідність зі стандартами НАТО. На сьогоднішній день Україна витрачає 5% від ВВП на оборону. Порошенко заявив, що до 2020 р. Україна буде повністю відповідати стандартам НАТО. Незважаючи на чинні розбіжності, країни-члени одноголосно засудили агресію Росії в Україні. Вони закликали Росію виконати мінські домовленості, припинити підтримувати незаконні збройні формування, військове втручання в Донецькій і Луганській областях і вивести російсько-терористичні війська з України. На саміті була підписана декларація, в якій визнається прагнення України вступити в альянс, територіальна цілісність і суверенітет нашої країни.

Проте в нинішніх умовах вступ України до НАТО не вигідний Заходу. У такому разі альянс стане безпосереднім учасником збройного конфлікту Росії та України, і відповідно до статуту НАТО, американцям і європейцям доведеться надати Україні військову допомогу та взяти участь у відбитті російської агресії і звільненні окупованих територій. Такий принцип колективної оборони, на якому засновано альянс. Але при цьому Україні вигідно підтягувати себе до стандартів НАТО, якщо Київ розраховує в майбутньому опинитися в його лавах.

Георгій Кухалейшвілі,

політолог-міжнародник

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>