Перша сварка під куполом: Як імпічмент знищив конституційну більшість у Раді

Перша сварка під куполом: Як імпічмент знищив конституційну більшість у Раді
Facebook Володимира Струмковського

Наталія Лебідь

Журналіст

"Буває, що жінки імітують оргазм. Буває, що президентська фракція імітує прийняття закону про імпічмент. Жінки хоч намагаються бути правдоподібними та роблять це з найкращими намірами. А ось депутати... некрасиво, прямолінійно і непереконливо", – жорстко та іронічно відреагував на останнє засідання Верховної Ради політолог Кирило Сазонов.

Президентська фракція і справді була надто прямолінійною. Бажання за всяку ціну протягти закон про імпічмент змусило її членів забути про почуття міри. Як наслідок – вперше за коротку історію Ради ІХ скликання "Слуга народу" голосувала сама. Тобто без ситуативних союзників в особі "Європейської солідарності", "Батьківщини" та "Голосу", не кажучи вже про "Опозиційну платформу – За життя", котра й раніше не підтримувала президентські ініціативи. 

"Оргазм" у виконанні "СН" нікого не переконав. А головне, що він не сподобався партнерам. Тож хоча звичайна більшість у "Слуги народу" ще є, конституційних трьохсот голосів президентська політсила вже не має.

На що образилися нардепи

А починався парламентський вівторок доволі безхмарно. Депутати швидко покінчили із набором дрібних питань та перейшли до головного – ухвалення законопроекту про імпічмент, запропонованого президентом України. Голосування у першому читанні пройшло блискуче – за були 337 народних депутатів. Відтак, за регламентом, закон мав би зібрати необхідні поправки та бути винесеним на друге читання. Бувають, щоправда, випадки, коли поправок нема. Тоді друге читання слідує відразу за першим і законопроект голосують в цілому. Але до закону про імпічмент поправки були. Ми вже не дізнаємося про їхню суть та про те, чиєму перу вони належали, оскільки фракція "Слуга народу" зламала всю процедуру голосування і пішла на порушення регламенту.

За пропозицією спікера ВР Дмитра Разумкова закон про імпічмент відразу поставили на голосування в другому читанні. Сесійна зала зайшлася обуренням. "Якщо хоча б один депутат вимагає внесення правок, то законопроект не може бути прийнятий за основу та в цілому одномоментно. Мусить бути хоча б скорочена процедура: тиждень часу на внесення правок, опрацювання комітетом, і в такому турборежимі комітет встиг би, і наступного тижня ми мали хоча б якісніший законопроект, – зазначив з трибуни депутат від "Голосу" Роман Лозинський. Він же додав, що його фракція законопроект президента без поправок не підтримає.

Facebook Володимира Струмковського

Але спікер гнув свою лінію і таки виніс законопроект про імпічмент на голосування у другому читанні. Табло висвітило сумну для "Слуги народу" цифру – лише 245 голосів за. З них 244 голоси належали членам президентської фракції і ще 1 голос – позафракційному депутату. Таким чином, Зеленського не підтримала ані депутатська група "За майбутнє", ані переважна більшість мажоритарників, що не увійшли до складу жодної з фракцій. Іще недавно ми писали про те, що позафракційних та президента може розсварити ухвалення бюджету на наступний рік, проте перші непорозуміння настали значно раніше, і стосувалися вони, як бачимо, не фінансових, а процедурних питань.

"Те, що зараз відбувається в залі парламенту, — як на мене, це просто вбивство парламентаризму в Україні і це прямий шлях до вбивства демократії. Є чіткий закон про те, як приймаються законопроекти парламентом України... Тільки що відбулося порушення, причому пряме, свідоме, грубе порушення законодавства України", – обурювався в кулуарах парламенту співголова фракції "Європейська солідарність" Артур Герасимов.

Facebook Володимира Струмковського

Після голосування сесійна зала взяла позапланову перерву – фракції розійшлися на нараду. Кулуарами ширилися чутки про те, що вони можуть не повернутися. В цьому випадку "Слуга народу" засідала б сама, що могло б стати для неї першим великим конфузом. Але до скандалу справа не дійшла. Депутати напилися кави, наспілкувалися з журналістами та зайняли свої робочі місця. Але тріщина у відносинах "коаліції" та "опозиції" (обидва поняття доволі умовні) лишилася.

"Слуги" захищаються

У відповідь на всі закиди голова ВР Дмитро Разумков зауважив, що із питанням імпічменту "не можна було затягувати. Саме тому ми його ухвалювали в межах регламенту і в межах тих повноважень, які нам делегує народ України". А заступник голови фракції "Голос" Ярослав Железняк зазначив, що йому якраз би дуже хотілося почути роз'яснення регламентного комітету ВР з приводу того, що розуміє Разумков під "межами регламенту".

Не надто переконливим був і голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія. Стоячи у кільці журналістів, він відрубав: "Ми не бачимо жодних порушень регламенту. Це по-перше". "По-друге, - додав він, - опозиція завжди каже "є порушення регламенту", тож, мовляв, на ворожі голоси просто не варто звертати уваги.

Facebook Володимира Струмковського

Аргументи, прямо скажемо, не витримують критики. Фактично жоден з представників "Слуги народу" – ані стисло, ані розлого – не зумів пояснити свого ставлення до норми регламенту, яка зобов’язує робити паузу між першим та другим читанням, якщо члени парламенту бажають внести правки до законопроекту. "Ми вважаємо, що прийняття закону про імпічмент в цілому є правильним кроком Верховної Ради. Ми вважаємо, що це було в рамках рішень Верховної Ради. І тому хочемо закликати всі сили підтримати цю позицію, що закон про імпічмент прийнятий в цілому, і далі буде передаватися президенту на підпис", – заявив перший заступник голови фракції "Слуга народу" Олександр Корнієнко.

Але, окрім підпису президента, потрібно, аби закон про імпічмент "пройшов апробацію" Конституційним Судом України. І так само, як і у випадку з законом, котрий позбавляє депутатів недоторканності, КСУ може визнати закон про імпічмент таким, що не відповідає положенням Конституції України. Передусім – через порушення регламенту під час його ухвалення.

Експерт з конституційного права Богдан Бондаренко в інтерв’ю мас-медіа зазначив, що закон про імпічмент виглядає достатньо сирим, до нього були справедливі та обґрунтовані зауваження, які відкинули навіть без розгляду. "Висновок щодо законопроекту Головного науково-експертного управління (ГНЕУ) містить зауваження і говорить про те, що законопроект потребує доопрацювання. До того ж народні депутати під час засідання у Верховній Раді неодноразово висловлювали свої зауваження до нього", – нагадує Бондаренко.

"Це не просто мінімальне процедурне порушення. Йдеться про те, що за рахунок цього порушення Верховна Рада в особі більшості забрала в інших нардепів складову права на законодавчу ініціативу. Власне, це можливість подавати поправки між першим і другим читаннями. Тому що другого читання просто не було", – наголошує експерт.

Facebook Володимира Струмковського

Про те саме з трибуни Верховної Ради говорила і представниця "Європейської солідарності" Ірина Геращенко. "Ви порушили дуже грубо регламент, – зверталася вона до Зе-колег. – Ви просто принижуєте саму роль парламенту. Ви перекреслили право кожного депутата подати поправки. Якщо ви і далі сьогодні так голосуватимете, то парламенту просто не існує. Це не просто зелений принтер і ксерокс – це просто приставки до зеленої кнопки мікрофона".

На врахуванні зауважень ГНЕУ до законопроекту про імпічмент наполягала, зокрема, представниця фракції "Батьківщина" Альона Шкрум. Вона як член комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, а також її колеги Максим Саврасов від "Європейської солідарності" та Роман Лозинський від "Голосу" наполягали на участі в обговоренні законопроекту доповідача Руслана Стефанчука. Однак Стефанчук не виступив, рекомендації ГНЕУ відправила у "ігнор", а регламент Верховної Ради – іще того далі.

Високоповажні копіпастери

Але, зрештою, що представляє собою закон, довкола зламано стільки списів? Законопроект №1012, позначений президентом України як невідкладний, передбачає, що Верховна Рада може усунути президента України з посади в порядку імпічменту виключно у разі вчинення ним державної зради або іншого злочину. Процедура імпічменту ініціюватиметься більшістю народних депутатів від конституційного складу.

В законі прописано, що внесене на розгляд парламенту письмове подання про ініціювання імпічменту має містити правове обґрунтування необхідності утворення спеціальної тимчасової слідчої комісії, яка утворюватиметься у складі народних депутатів, спеціального прокурора і спеціальних слідчих.

Після ухвалення рішення про звинувачення президента Верховна Рада звертатиметься до Конституційного Суду (для отримання висновку щодо додержання конституційної процедури) та Верховного Суду (для одержання висновку про те, що діяння, в яких звинувачується президент, містять ознаки державної зради або іншого злочину).

В разі отримання позитивних висновків рішення про імпічмент президента вважатиметься прийнятим, якщо за нього проголосує не менш як три чверті народних депутатів від конституційного складу ВР, тобто 338 парламентарів.

Добрим чи поганим є такий порядок усунення президента з посади? Чи то пак дієвим або ні? Передусім слід зауважити, що закон Зеленського слово в слово повторює Конституцію України, і нічого принципово нового ним не сказано. По суті, це копіпаст вже наявного документу.

Facebook Володимира Струмковського

Цікавий нюанс: свого часу не раз говорилося про те, що реалізувати норму Конституції про імпічмент президенту заважає відсутність закону про спеціальні слідчі комісії. Такий закон був і справді відсутнім з моменту ухвалення Конституції України в її найпершій редакції, тобто з 1996 року. Зареєструвати закон про слідчі комісії вдалося у 2014-му, а проголосований він був наприкінці каденції парламенту VIII скликання. Тодішній спікер Андрій Парубій підписав закон 12 червня 2019 року, але новообраний президент Володимир Зеленський так і не скріпив його своїм автографом. Зате, щоправда, пообіцяв, що закон про імпічмент стане одним з перших актів, котрий буде ухвалено за його президентства.

Зеленський своє слово дотримав. Але, вважаймо, тільки частково. Бо нежиттєздатний закон, який може "завернути" Конституційний Суд, нікому насправді не потрібен.

"Закон про імпічмент – своєрідний фіговий листок. Якби в Офісу президента було реальне бажання збалансувати гілки влади після обмеження недоторканності депутатів, потрібно було міняти Конституцію. Цей закон – спроба однопартійної більшості відповісти критикам на претензії у невиправданій концентрації влади президентом", – говорить 112.ua політолог Олексій Якубін.

А його колега Руслан Бортник додає наступне: "Законом про імпічмент фактично констатували неможливість імпічменту. Бо для дотримання процедури потрібні три голосування парламенту, фінальне з яких у 338 голосів, а ще висновки Конституційного і Верховного судів, і це при тому, що частину суддів призначає президент".

"Цим законом намагаються заретушувати необхідність позбавляти президента недоторканності. Адже сьогодні він кримінально абсолютно недоторканний. Процедура імпічменту стосується тільки процесу позбавлення його посади, а ось притягнення до кримінальної відповідальності неможливе. А це інша процедура. Якщо вона найближчим часом не буде запущена, то в парламентсько-президентській республіці у парламенту не буде недоторканності, а у президента буде", – резюмує Бортник.

Що ж, може, таким і був первісний замисел президента Зеленського?

Наталія Лебідь

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>