banner banner banner

Перевірки на дорогах, "хлорна криза" й подорожчання транспорту: Що важливого сталося в Україні цього літа

Згадуємо про головні події останніх трьох місяців

Перевірки на дорогах, "хлорна криза" й подорожчання транспорту: Що важливого сталося в Україні цього літа
112.ua

112.ua

Редакційний блог

Згадуємо про головні події останніх трьох місяців

Чергове літо - позаду. На календарі 31 серпня, а значить, настав час згадати те, чим жила Україна та українці останні три місяці. Всі найбільш важливі, яскраві, знаменні і не дуже події, які сталися влітку 2018 року в Україні - у нашій традиційній добірці головних новин сезону.

Важливі закони від Ради цього літа

Верховная Рада

14 червня в Україні набув чинності закон про Вищий антикорупційний суді. Він зобов'язує впродовж року сформувати Антикорупційний суд, до складу якого мають увійти принаймні 35 суддів, з яких хоча б 10 - представники Апеляційної палати. Документ пропонує президенту внести до Ради проект закону про створення нового суду. Протягом місяця після призначення 35 суддів старший із них має скликати збори, на яких визначать дату початку роботи органу і вирішать організаційні питання. Суддів Антикорупційного суду вибиратиме Вища кваліфікаційна комісія суддів (ВККС) з допомогою шести членів Ради міжнародних експертів. Тому спочатку треба створити цю Раду.

А 21 червня Рада ухвалила закон про національну безпеку України. Згідно з документом, витрати на оборонний сектор складають щонайменше 5% від запланованого обсягу ВВП, причому як мінімум 3% - на фінансування сил оборони. Передбачається, що сектор безпеки й оборони є системою органів державної влади, яка серед іншого включає держоргани спеціального призначення з правоохоронними функціями. Законопроект вводить цивільний контроль сектору безпеки й оборони. Цивільні високопоставлені особи (президент, парламент, уряд та інші), а також громадськість мають право контролювати галузь оборони. Зокрема, на що спрямовуються гроші. Виняток - тільки проекти з грифом "Державна таємниця". Передбачається створення парламентського комітету, який контролюватиме діяльність держорганів спецпризначення з правоохоронними функціями, правоохоронними органами та правоохоронними органами спецпризначення. Документ описує, яким чином координуватимуться і підкорятимуться різні ланки сил безпеки та оборони.

Через три дні в Україні набрав чинності закон, який встановив нові правила посмертної трансплантації, які почнуть діяти з 2019 року. Обговорювали ідею нововведень на основі "презумпції незгоди", але насправді вийшло не зовсім так. Людина може офіційно заявити про свою згоду/незгоду посмертно віддати орган іншому або ж назвати довірену особу, яка відповість у потрібний момент. Але якщо всього цього не сталося, питатимуть родичів померлого, і їхня згода дозволить провести трансплантацію.

Вже в липні, а саме 13-го числа, парламент ухвалив за основу нові правила розмитнення авто з єврономерами. Остаточне рішення з цього питання очікується восени або навіть пізніше. Попередньо акциз розраховуватимуть виходячи з типу й об'єму двигуна та віку авто. Крім того, мають намір посилити покарання за порушення у разі незаконного ввезення в Україну авто або занадто тривалого транзиту.

Цього ж дня, 13 липня, VIII сесію Ради було урочисто закрито, а депутати розійшлися на канікули до початку вересня. Про підсумки сесії можна прочитати за посиланням.

Масові затримки авіарейсів з українськими туристами

Фото з відкритих джерел

Своєрідний туристичний колапс спостерігали минулого літа багато українців, які вирішили відпочити за межами країни. Справа в тому, що ряд авіакомпаній у першій половині літа зіштовхнувся з проблемами під час відправки чартерних рейсів, у зв'язку з чим тисячі відпочивальників були змушені годинами, а то й днями просиджувати в аеропортах - як вітчизняних, так і далеко за кордоном. Приміром, у перший день липня стало відомо, що зі столичного аеропорту "Жуляни" не літають літаки авіакомпанії "Браво". Через це постраждали українці, які мали намір вирушити до Анталії та Батумі. Днем раніше до Києва з Тунісу вранці 30 червня повернулася частина українських туристів, які застрягли в аеропорту Монастір. У Міністерстві інфраструктури України подібну ситуацію назвали "обурливою" і пообіцяли звернутися до ГПУ, щоб проти туроператора порушили кримінальну справу і позбавили його ліцензії. Своєю чергою в авіакомпанії "Браво" пояснили, що скасування рейсів, унаслідок чого в аеропортах застрягли сотні туристів, пов'язана з боргом туроператора в сумі 25 млн грн. "Компанії, які спричинили туристичний колапс, мають за це відповісти. Ретельний і всебічний аудит має з'ясувати, чому вони не виконують умов ліцензій і чи взагалі здатні їх виконувати", – так туристичний колапс прокоментував 2 липня голова вітчизняного МЗС Павло Клімкін. Історії з масовими затримками рейсів спостерігалися протягом усього липня, а географія аеропортів розширилася від Барселони до Львова. Вже в серпні непросту ситуацію з чартерними перельотами вдалося нормалізувати, однак чи було притягнуто за її результатами до відповідальності винних туроператорів, залишається загадкою.

Смертельні ДТП та перевірки перевізників

Фото з місця події Информатор

На українських дорогах влітку 2018 року поліція і Укртрансбезпека проводять масштабні перевірки перевізників, а також патрулювання на предмет дотримання швидкісного режиму та правил дорожнього руху. Це пов'язано з різким збільшенням смертності на дорогах унаслідок ДТП, зокрема за участю пасажирського транспорту. Одним із найбільш пам'ятних днів літа, який забрав життя понад двох десятків людей, стала п'ятниця, 20 липня, яку недарма прозвали "чорною". На українських дорогах сталося відразу кілька страшних ДТП. У Житомирській області зіткнулися автобус і вантажівка, внаслідок чого загинуло 10 осіб (серед них двоє дітей). Ще 10 осіб зазнали травм. У ДТП у Миколаївській області загинуло п'ятеро людей, ще 12 госпіталізовано. Вона сталася на трасі Київ – Одеса неподалік від смт Криве Озеро. Цього ж дня в Києві на Старообухівській трасі внаслідок ДТП заживо згоріла сім'я з дитиною, а ще одна сім'я загинула внаслідок аварії в Хмельницькій області. Крім того, 10 серпня на трасі в Запорізькій області зіткнулися КамАЗ і маршрутка. Унаслідок зіткнення на місці аварії загинуло шестеро осіб, серед яких п'ять неповнолітніх дітей. Згодом у лікарні під час операції померла ще й 7-річна дитина. 19 серпня внаслідок аварії на Новоірпінській трасі під Києвом загинуло четверо людей, 20-го - Дніпропетровській області зіткнулися автобус і вантажівка. Там обійшлося без жертв, але постраждало 18 людей. Після декількох тижнів перевірок у поліції підбили проміжні підсумки: десятки затриманих нетверезих водіїв, півтори тисячі технічно несправних автобусів, тисячі інших порушень з боку водіїв. У МВС обіцяють, що посилені заходи безпеки на дорогах в Україні триватимуть до кінця туристичного сезону.

Хлорна криза

АТ "ДНІПРОАЗОТ"

Вітчизняні підприємства галузі водопровідно-каналізаційного господарства (простіше кажучи, водоканали) цього літа зіштовхнулися з браком рідкого хлору, необхідного для знезараження питної води. Причина - припинення поставок цієї речовини підприємством "Дніпро-Азот" у середині червня. Таке рішення там пояснили тим, що виробництво реагенту стало вкрай невигідним через подорожчання енергоресурсів. Є й неофіційна версія: власники (група "Приват" бізнесмена Ігоря Коломойського) вдалися до політичного шантажу. Не секрет, що "Дніпроазот" за останні роки де-факто став монополістом у цій галузі. Іншого підприємства, яке б виробляло це важливе для знезараження води з'єднання, в Україні немає. Дефіцит хлору в Україні вирішували різними способами: в частині міст обмежили подачу води, до окремих регіонів його було поставлено із-за кордону. За фактом дій "Дніпро-Азоту" СБУ почала перевірку. 20 липня, через місяць "хлорної кризи", на підприємстві оголосили, що відновлюють виробництво рідкого хлору. Втім, незважаючи на стабілізацію ситуації, негативним її наслідком стало триразове подорожчання хлору. У Кабміні ж для зниження залежності від одного підприємства мають намір почати централізовано закуповувати рідкий хлор у Румунії та Узбекистані.

Голодування Олега Сенцова

Олег Сенцов Радіо Свобода

Голодування українського режисера Олега Сенцова з вимогою звільнити всіх політв'язнів співгромадян у РФ почалося в травні, а зовсім недавно перейшла стоденний рубіж. Не можна сказати про якісь успіхи в цьому питанні, оскільки помітних зрушень щодо звільнення як Сенцова, так і інших українців, немає. Від моменту початку голодування в усьому світі відбулися численні акції на підтримку українського режисера, за Сенцова заступилося багато світових лідерів, проте українець продовжує перебувати в російській колонії Лабитнангі. Стан його здоров'я в Україні називають критичним, при цьому в РФ продовжують стверджувати, що воно є задовільним. Сам режисер свій стан називає "передкритичним", а підтвердженням цього свідчать фото, опубліковані російською владою. Мати Сенцова клопотала про звільнення сина, проте в Росії заявили, що прохання про помилування має писати сам Сенцов. Офіційно українська влада неодноразово підтверджувала готовність обговорювати обмін Сенцова та інших наших співвітчизників на будь-яких умовах, зокрема на росіян, яких засуджено в Україні. Рахунок таких вже йде на десятки. Відповідей на пропозиції української сторони поки не надходило.

Дорогий громадський транспорт

Фото з відкритих джерел

У цьому контексті літо-2018 напевно найбільше запам'ятається киянам та гостям української столиці. З 14 липня проїхатися у столичному транспорті (як наземному, так і метро) стало практично вдвічі дорожче. Ціна за проїзд зросла відповідно з 4 і 5 грн одразу до восьми. Раніше в КМДА повідомляли, що ця постанова успішно пройшла громадське обговорення і, незважаючи на акції протесту, набула чинності. Як і обіцялося задовго, пасажири, які користуються громадським транспортом столиці регулярно, за новими тарифами платять менше - в залежності від того, яким чином вони оплачують свої поїздки. Подорожчання відбулося не тільки в комунальному транспорті, але й торкнулося і частину столичних приватних маршруток, які також підвищили вартість проїзду. Київраді свого часу пропонували накласти мораторій на підвищення ціни за проїзд, однак таку ініціативу підтримано депутатами не було. До речі, багато хто думав, що кошти, виручені від підвищення, підуть на закупівлю нових одиниць транспорту. Однак, як пояснив мер Києва, рішення було викликано насамперед необхідністю вирішувати поточні економічні питання, зокрема підвищення зарплати працівникам "Київпастрансу". З позитивного в цьому питанні виділимо мабуть одне: столична влада пообіцяла, що протягом найближчих двох років підвищувати ціни на проїзд у громадському транспорті не будуть. Принаймні станом на зараз про це говорять з упевненістю.

Міста під водою

соцсети

Поплавати в підземному переході або викупатися в маршрутці - такі, з одного боку, безглузді, а з іншого - вже цілком реальні дії зуміли вчинити цього літа жителі столиці, а також Львова та ще ряду міст. Це стало можливим завдяки збігу кількох обставин, таких як сильна злива та зношеність міських комунікацій, що відповідають за своєчасне усунення води з вулиць. Так, Київ найбільше постраждав під час злив 25 липня, 16 і 19 серпня. У ці дні під воду пішли підземні переходи та основні автомагістралі, в один із днів значно постраждала головна вулиця столиці - Хрещатик. Крім центру та правобережної частини міста, часом потерпав також Лівий берег. Зокрема, найбільше це відбивалося на дорозі в районі естакади біля  "Лівобережної". Під час однієї зі злив було частково зруйновано міст у Подільському районі

Але не тільки столиця бачила подібні проблеми літа, що минає. У Чернігові від сильних дощів наприкінці червня постраждав приватний сектор міста, у Львові ввечері 17 серпня буквально "плавали" маршрутки, а мешканці Рахова Закарпатської області запам'ятають цей день не тільки зливою, але й масштабним градом. Наприкінці липня стихія пройшлася південними містами України, захопивши серед іншого Одесу, Миколаїв. З незвичайного пропонуємо подивитися на затоплені окопи українських бійців на Донбасі або "велику воду" в одному зі столичних тролейбусів.

Парад до 27-річчя української незалежності

Парад у Києві. Фото з висоти пташиного польоту Інформатор Київ

24 серпня, у п'ятницю, Україна урочисто відзначила 27-му річницю своєї незалежності. Відзначила масштабно. Епіцентром святкування цього дня, як і очікувалося, стала центральна частина Києва, де відбувся масштабний військовий парад. Онлайн-трансляцію проводив 112.ua. Всього, як і анонсувалося раніше, Хрещатиком пройшли 4,5 тис. військовослужбовців і 250 одиниць військової техніки. Вперше за дев'ять років участь у параді взяла бойова авіація. Ще однією новинкою параду стало хода військовиків із 18 країн - партнерів України. Знову ж таки, вперше головною вулицею української столиці пройшли курсантки двох військових інститутів країни. Під час виступу президент Петро Порошенко заявив, що до початку нової сесії внесе у Верховну Раду законопроект про закріплення в Конституції курсу євроатлантичної інтеграції країни. Примітно, що у вступному слові глава держави процитував слова з гімну Організації українських націоналістів. Не обійшлося на параді і без інцидентів, які детально описано тут. Через святкування Дня Незалежності охорону правопорядку у столиці і по всій країні було посилено. В Україні за правопорядком стежили близько 30 тис. силовиків, у тому числі 6 тис. - у Києві. Також було посилено охорону державного кордону України і лінії розмежування в районі проведення Операції об'єднаних сил.

****

Для тих, хто ще не подивився святковий парад... 

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>