"Перевіркам ФОПів стоп": Довгоочікувана турбота про бізнес чи солодка пігулка в обмін на "е-чеки"?

"Перевіркам ФОПів стоп": Довгоочікувана турбота про бізнес чи солодка пігулка в обмін на "е-чеки"?
112.ua

Никита Синіцин

Журналіст

Перевірки різними структурами контролю завжди вважали карою малого і середнього бізнесу та проти утисків яких влада періодично і демонстративно оголошувала "хрестовий" похід.

Чергове заступництво вітчизняному бізнесу пообіцяв президент України Володимир Зеленський, який 17 жовтня своїм указом зобов'язав Кабінет міністрів вжити низку заходів, спрямованих на поліпшення ситуації в малому та середньому бізнесі.

Важливе місце в цьому указі глава держави відвів вимозі розробити законопроекти, спрямовані на повернення мораторію на перевірки малого бізнесу.

4 роки без перевірок

Однією з небагатьох переваг, які встигли оцінити на собі представники вітчизняного малого і середнього бізнесу після Євромайдану, став мораторій на перевірки, запроваджений з серпня і до кінця 2014 року.

Заборони тоді зазнали всі перевірки від структур контролю, крім ДФС, виняток становили лише перевірки за заявою самого підприємства або дозволу Кабміну.

Згодом мораторій на перевірки тривав до кінця 2018 року, щоправда, поступово в ньому стали зяяти проломи для тих, хто перевіряв:

- у 2015 році з-під мораторію випали не тільки податкові органи, а й Державна фінансова інспекція;

- у 2016 році повну заборону зберегли тільки для планових перевірок, залишивши їхню можливість для позапланових у таких випадках, як за заявою самого підприємства, рішенням суду, настанням аварії, смерті потерпілого внаслідок діяльності підприємства, обґрунтованою заявою фізичної особи про порушення її прав (за погодженням з Державною регуляторною службою), і розширили перелік державних органів, які не підпадають під мораторій;

- у 2017 році було значно збільшено штрафи для бізнесу за порушення трудового законодавства, максимальна сума штрафу могла становити 320 тисяч гривень, а органи Державної служби України з питань праці також випали з дії мораторію.

Новини за темою

У результаті, за даними сервісу Opendatabot, у 2018 році бізнес очікували 27 169 планових перевірок від різних структур контролю. Проте вже в лютому 2018 року Кабінет міністрів України своєю постановою № 1104 значно розширив перелік структур, які виходять з-під мораторію.

У результаті в 2018 році бізнес зазнав купи перевірок, проте найгірше його чекало в кінці року, коли Верховна Рада у своєму законі про державний бюджет на 2019 рік не продовжила мораторій на перевірки, як це робила попередні роки.

У результаті, за даними того самого Opendatabot, у 2019 році український бізнес очікували 143 400 перевірок, при цьому близько половини від загального обсягу перевірок припаде на Держслужбу з надзвичайних ситуацій. 

Мораторій на 2 роки від президента

Утім, якщо вірити органам контролювання, перевірки вони розпочали не одразу, наприклад, Державна служба України з питань праці в 2019 році, за словами голови відомства Романа Чернеги, приступила до перевірок лише після піврічного мораторію.

Уже в жовтні питанням перевірок бізнесу перейнявся президент Володимир Зеленський, який своїм указом № 761 відвів 2 тижні Кабінету міністрів на розроблення законопроектів в інтересах малого і середнього бізнесу. 

Документи, на думку глави держави, мали:

- змінити умови і критерії зарахування фізичних осіб - підприємців до першої групи спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, зокрема, встановити більший розмір граничного обсягу доходу протягом календарного року, дозволити їм наймати працівників і розширити перелік видів діяльності;

- запровадити дворічний мораторій на здійснення перевірок фізичних осіб - підприємців (крім тих, які здійснюють високорентабельні види діяльності з істотними ризиками ухилення від оподаткування) щодо дотримання ними порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій;

- пом'якшення відповідальності фізичних осіб - підприємців за порушення ними встановленого порядку подання до органів контролювання звітності, пов'язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій.

Також президент зобов'язав Кабмін вжити низку заходів для реалізації ухвалених парламентом законів про розширення сфери дії реєстраторів розрахункових операцій (РРО) або касових апаратів і запровадження електронного чека з можливістю оштрафувати бізнесмена за порушення порядку. Причому в разі виявлення такого порушення покупцем останній має право на грошову компенсацію та отримання частини штрафу з підприємця. 

Запропоновані президентом заходи містили:

- забезпечення прозорих і необтяжливих процедур реєстрації розрахункових операцій при реалізації товарів (надання послуг) через мережу Інтернет та надання роз'яснень щодо порядку застосування таких процедур;

- забезпечення з 1 січня 2020 року можливості тестування платниками податків при здійсненні розрахункових операцій безкоштовного програмного рішення для використання такими платниками програмних реєстраторів розрахункових операцій;

- забезпечення активної роз'яснювальної роботи про зміни в застосуванні реєстраторів розрахункових операцій відповідно до ухвалених законів України.

Через 2 дні після указу, 19 жовтня, президент підписав ухвалені Верховною Радою України закони, які запроваджували у сфері торгівлі та програмних послуг РРО, електронні чеки та кешбек покупцям за незаконно виданий чек. 

Трьома днями пізніше ініціативу глави держави підтримав голова Державної податкової служби України Сергій Верланов, який на зустрічі з бізнесом заявив, що його відомство планує зменшити кількість перевірок бізнесу і судових позовів.

Мораторій не компенсує невдоволення бізнесу кешбеком

Тимчасовий збіг в указі та підписанні президентом законів про впровадження програмних РРО, згадка останніх президентом - усе це експерти однозначно трактують як взаємопов'язаний крок глави держави, покликаний компенсувати невдоволення бізнесу.

Підписані президентом Володимиром Зеленським закони № 128-IX і № 129-IX ще до розгляду парламентом встигли спричинити сильне невдоволення бізнесу, який побоювався як технічної неготовності до впровадження запропонованого механізму електронних чеків, так і значного обсягу звернень покупців, які бажають отримати винагороду за виданий неправильно або з порушеннями касовий чек.

Невдоволення бізнесу було частково враховано, і, скажімо, кешбек, тобто повернення покупцеві вартості покупки, чек на яку продавець дав з порушенням, може застосовуватися лише при купівлі від 850 гривень замість колишніх 100 гривень. Тим не менше повністю претензій бізнесу до законів це не зняло, що, на думку опитаних 112.ua експертів, і стало першопричиною запропонованого президентом мораторію на перевірки бізнесу.

Новини за темою

Так, фінансовий аналітик Василь Невмержицький однозначно розцінює запропонований главою держави мораторій на перевірки бізнесу якимсь компенсаційним механізмом ухвалених змін у сфері дії РРО.

"Останнім часом мені не довелося чути особливих скарг від малого бізнесу, який працює на 1-2 групах на перевірки. Зрештою, фіскали не зацікавлені в продавцях, які працюють на ринках і в магазинах, тож мораторій не сильно полегшить їхнє життя. Інша справа більш великий бізнес, але його завжди контролюють фіскальні органи. Тому пропозицію президента, швидше, можна трактувати як бажання таким чином збити весь той обсяг негативу, який викликали в суспільстві та особливо в середовищі бізнесу зміни до порядку застосування РРО", - зазначає експерт.

За словами аналітика, одночасно з дією мораторію буде розпочато роз'яснювальну роботу щодо застосування РРО, що, власне, і передбачається самим текстом указу президента.  

Економічний експерт Українського інституту майбутнього Данило Монін вважає, що більш вигідним і виправданим для бізнесу варіантом були б зміни до законів щодо запровадження РРО та кешбека, а ще краще - їхній відгук або президентське вето.

"Бізнес не просив про мораторій, він просив накласти вето, а у відповідь влада показала, що не хоче слухати, і запропонувала те, чого ніхто не просив. На мою думку, для бізнесу було б куди краще вето на законопроекти про РРО або хоча б скасування реєстру стукачів та умов штрафів, що погіршують бізнес, з розширенням використання РРО. Замість цього ж їм запропонували сумнівний компенсатор у вигляді мораторію на перевірки, та ще й з формулюванням "крім ризикової діяльності", під яку за бажання можна підігнати будь-яку діяльність", - вважає Данило Монін.

На думку економічного експерта Олексія Куща, український закон про мораторій на перевірки бізнесу не міг захистити підприємців від тиску силовиків, і останні використовували схеми, щоб довести те чи інше підприємство до банкрутства або кримінального провадження.

"До останнього часу в нас у країні була квазідерегуляція. Тобто дерегуляція була, але не зовсім повноцінною. Цей мораторій на здійснення перевірок не був повноцінним. Наприклад, касову дисципліну тих самих торгових підприємств, ФОПів можна було перевіряти чи не щодня, і вимоги до касової дисципліни були драконівськими. Можна було кошмарити бізнес по повній програмі, і мораторій на це жодним чином не впливав. Другий момент: акцизи можна було перевіряти всупереч мораторію, і так само можна було накладати штрафи, адже податківці все одно цю роботу робили", - звертав увагу на специфіку вітчизняних мораторіїв експерт.

Никита Сініцин

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>