Воєнний стан, паспортний скандал, вибухи на складах та нова ціна на газ: Чим запам'яталася осінь-2018

Згадуємо головні новини останніх трьох місяців

Воєнний стан, паспортний скандал, вибухи на складах та нова ціна на газ: Чим запам'яталася осінь-2018
112.ua

112.ua

Редакційний блог

Згадуємо головні новини останніх трьох місяців

Останні три місяці - вересень, жовтень і листопад - вже традиційно для України були дуже неспокійними. Знову в нашій країні вибухали боєприпаси, знову загострилися відносини із сусідньою державою - цього разу західною, а кілька міст не зуміли вчасно вступити в опалювальний сезон. Крім цього, у ряді регіонів країни ввели воєнний стан, а генеральний прокурор, незважаючи на заяву про відставку, так і не покинув свій пост. Про ці та інші важливі новини осені пропонуємо згадати в нашій традиційній сезонній добірці.

Хімвикиди на армянському "Титані"

Facebook Андрій Гордєєв

Завод "Титан", розташований на півночі Криму в місті Армянську, прогримів на всю Україну через складну екологічну ситуацію, яка сталася там у вересні. На самому початку осені стало відомо про тимчасове припинення роботи підприємства з причини хімічних викидів на ньому. Дітей з Армянська почали евакуювати до сусідніх міст і районів півострова, а ризик потрапляння небезпечних речовин через повітря на материкову частину України став реальним після інформації про отруєння українських прикордонників, які несли службу на адміністративній лінії. 14 вересня російська влада заявила про введення режиму надзвичайної ситуації в Армянську. Скасували його через тиждень. Через окупацію Криму українська влада фактично не змогла ніяк вплинути на ситуацію з безпекою кримчан, тому основну допомогу було надано лише гучними заявами. Так, президент Петро Порошенко виступив за створення міжнародної комісії для розслідування подій в Армянську та евакуацію звідти дітей. Ані першого, ані другого, втім, не було, незважаючи на те що українські прикордонники були готові приймати потерпілих кримчан на материковій території. До речі, всього внаслідок викидів постраждало близько чотирьох десятків співробітників української Держприкордонслужби, частину з них евакуювали для лікування до госпіталю Одеси. Про нові викиди на хімічному підприємстві жителі Армянська повідомляли в жовтні, однак так звана кримська "влада" в особі Сергія Аксьонова все списала на хронічні захворювання людей, а не шкоду від роботи "Титану".

Офіційна "недружба" з Росією

Фото з відкритих джерел

Україна офіційно заявила про небажання продовжувати дружбу з Російською Федерацією. Принаймні в рамках однойменного документа. Договір про дружбу, співпрацю і партнерство між Російською Федерацією та Україною було ратифіковано Верховною Радою в січні 1998 року. Документ закріплював принципи стратегічного партнерства, визнавав непорушність чинних кордонів, повагу до територіальної цілісності та містив взаємне зобов'язання не використовувати свою територію на шкоду безпеці один одного. 21 вересня вітчизняне МЗС сповістило російських колег про небажання продовжувати цей договір. До цього Рада національної безпеки та оборони підтримала пропозицію Петра Порошенка про непродовження договору з РФ на наступні 10 років. 19 вересня указ про введення в дію рішення РНБО щодо припинення договору про дружбу між Україною і РФ набув чинності. Сам президент, коментуючи свою ініціативу, пояснив, що договір про дружбу не розривається, а припиняє свою дію. "Підкреслюю, що він не розривається, оскільки це складна процедура. Він припиняє свою дію у зв'язку із непродовженням", - заявив президент. Після оповіщення російської сторони глава МЗС Павло Клімкін зазначив, що вже готовий законопроект для припинення договору про дружбу. Далі його має бути узгоджено і за нього має проголосувати Верховна Рада. Коли саме це станеться - наразі невідомо. "Немає жодних вимог робити це в жовтні або в листопаді. Це має бути зроблено до дати, коли договір втратить силу. Цей закон простий, там є кілька рядків. Ми прекрасно розуміємо, про що йдеться. Зараз він пройде процедуру внутрішньодержавного погодження та його буде внесено. Я взагалі не бачу в цьому якихось складнощів або специфічної політики", - сказав Клімкін.

Україна - Угорщина: Паспортний скандал на Закарпатті

Фото з відкритих джерел

Україна і Угорщина, чиї відносини явно не можна назвати добросусідськими після претензій другої через ухвалення Верховною Радою "Закону про освіту", значно загострилися восени після резонансного інциденту. ЗМІ опублікували відео, зняте в прикордонному містечку Берегове Закарпатської області, на якому українці отримують паспорти громадянина Угорщини. Не просто отримують, а при цьому складають присягу на вірність Угорщині. Події на відео розгортаються в консульстві цієї країни. Сама процедура супроводжувалася порадою з боку угорського дипломата "не повідомляти українським властям" про отримання документа. Нагадаємо, в Україні подвійне громадянство заборонено, хоча щодо правової відповідальності за його наявність у законах не прописано. Після публікацій у ЗМІ голова МЗС Павло Клімкін оперативно пригрозив вислати "береговського" дипломата в разі підтвердження автентичності запису, а його колега Петер Сіярто заявив про спроби залякати закарпатських угорців і пригрозив ще більше ускладнити євроінтеграцію України. Розслідуванням "паспортного скандалу" незабаром зайнялася прокуратура Закарпатської області, відкривши справу за статтею про держзраду. Глава регіону Геннадій Москаль взагалі заявив, що на скандальному відео паспорт отримував чинний український прикордонник. Цю інформацію згодом спростували в ДПСУ. Президент України конфліктну ситуацію коментував нечасто, обмежившись лише словами про необхідність поваги до суверенітету держави. Угорська сторона не відреагувала на загрози глави МЗС України і відмовилася висилати свого консула з Берегового. Як наслідок, це зробила Україна, і 4 жовтня його було оголошено персоною нон ґрата. Нашу країну він покинув, але на відповідь від Угорщини довго чекати не довелося - з Будапешта було вислано українського дипломата. Волею долі на початку листопада свою каденцію завершив посол Угорщини в Україні Ерно Кешкень, йому на заміну прийшов Іштван Ійдярто. Він вже встиг відчути на практиці напруженість відносин між двома країнами - 16 листопада його викликали до МЗС. Справа в тому, що напередодні цього прем'єр Угорщини заявив, що домовленості з чинним керівництвом України для Будапешта не є можливими. Він також зазначив, що Україна не має перспектив вступу до НАТО чи ЄС. Це стало причиною протесту з боку МЗС України. Поряд з тим цієї осені між двома країнами були й інші скандали: Угорщина вирішила створити пост міністра розвитку Закарпатської області. Щоправда, потім назву нової посади змінили на більш компромісну.

Нові вибухи на військових складах - Ічня

скріншот відео

Ічнянський район Чернігівської області - цей географічний топонім став, на жаль, черговим, про який масово українці дізналися завдяки розташуванню там військового складу. Цей склад, а конкретно шостий аресенал Міністерства оборони, горів і вибухав. Займання сталося вночі 9 листопада. За вже знайомою схемою рятувальники оперативно відселили кілька десятків тисяч місцевих жителів, обмежили рух по дорогах, закрили повітряний простір, скасували рух потягів. Спочатку військова прокуратура відкрила справу за статтею про недбалість, пізніше її перекваліфікували на диверсію, яка і стала основною версією. На певних етапах розслідування навіть не виключалася версія теракту. Про повну ліквідацію займань на Ічнянському полігоні стало відомо лише 11 листопада - через дві доби. Вибухи же повністю припинилися 13 числа. На щастя, вибухи в Ічні не принесли жертв серед населення - місцеві жителі відбулися матеріальним збитком. Конкретних винних у цій ситуації слідство досі не встановило - принаймні про це офіційно не повідомлялося. Відомо лише, що командира роти арсеналу під Ічнею оштрафували за п'яне водіння в день вибуху. Очевидно, що подібний вчинок навряд чи міг стати причиною масштабної НС, за якою протягом декількох тижнів спостерігали не тільки в Україні, але й далеко за її межами.

Керченський стрілець: масове вбивство в політехнічному коледжі

Люди збираються біля тимчасового меморіалу біля місця нападу на місцевий коледж в місті Керч, окупований Крим, 18 жовтня 2018 року. REUTERS/Pavel Rebrov Reuters

Керч - ще одне місто в анексованому Росією Криму, який "прославився" цієї осені завдяки страшному злочину. Стався він у місцевому політехнічному коледжі 17 жовтня - у навчальному закладі прогриміли вибухи та постріли, які згодом забрали життя 21 людини, десятки поранених. Більшість - молодь, студенти. Масове вбивство в Керчі влаштував 18-річний студент Владислав Росляков, студент коледжу, студент 4-го курсу. Його також знайшли мертвим. За фактом подій відкрили кримінальні справи як російські силовики, так і українські - прокуратура АРК, яка розташовується в Києві. Не обійшлося і без політики з російської сторони - Рослякова силовики РФ перевірили на зв'язок з "Правим сектором". 19 жовтня тисячі жителів Керчі прийшли в центр міста на прощання з жертвами стрільця, після чого їх поховали на міському кладовищі. Через кілька днів навчальний заклад відновив роботу, проте не корпус, в якому сталася стрілянина. Його планують відремонтувати наступного року. 

Платимо за газ по-новому

Фото з відкритих джерел

З першого дня листопада в Україні виросла ціна на газ - на 23,5%. Подібне рішення було ухвалено урядом на засіданні 19 жовтня. Таким чином Кабмін встановив ціну на газ для населення - 8 550 тис. гривень за тисячу кубічних метрів з листопада. Рішення було ухвалено в рамках переговорного процесу з МВФ і було необхідною складовою для його продовження. Щоб знизити тиск нових цін на простих українців, президент Петро Порошенко зажадав від уряду розширення програми субсидій для населення. Що стосується подальших підвищень - то природне паливо, найімовірніше, подорожчає в травні 2019 року. Згідно з попередніми розрахунками, з 1 травня 2019 року по 31 грудня 2019 року ціна на газ для населення складе 9851,66 гривні за 1 тис. куб. м. А з 1 січня 2020 року "ринкова" ціна на газ для населення за умови збереження показника базової ціни встановиться на рівні приблизно 12313,85 гривні. Зовсім недавно у вітчизняному Мінфіні заявили про нові переговори з МВФ щодо ціни на газ. Як відомо, у Фонді переконують Україну зробити їх "ринковими".

Російські санкції проти України

dniprograd.org

Слово "санкції", як показала російська влада цієї осені, можна застосовувати не тільки щодо РФ як країни-агресора, але і проти України. 22 жовтня президент Росії Володимир Путін підписав указ про запровадження санкцій проти України - у відповідь на її аналогічні дії. Документом Путін доручив уряду РФ визначити переліки фізичних та юридичних осіб, щодо яких застосовуються санкції. І російський уряд визначив. У перший день листопада стало відомо, що санкції торкнуться 68 українських компаній і 322 громадян. Зокрема, під санкціями опинилися глава МВС України Арсен Аваков, в. о. міністра охорони здоров'я Уляна Супрун, міністр культури Євген Нищук, глава Міносвіти Лілія Гриневич, міністр інфраструктури Володимир Омелян, міністр екології Остап Семерак, міністр інформполітики Юрій Стець, голова Міноборони Степан Полторак, заступник міністра оборони з питань євроінтеграції Анатолій Петренко, а також віце-прем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе. Окрім того, до списку внесені екс-прем'єр-міністри України Арсеній Яценюк та Юлія Тимошенко. Потрапили під санкції і народні депутати, в тому числі спікер парламенту Андрій Парубій, нардепи Антон та Ірина Геращенко, Олег Ляшко, Вікторія Сюмар, Роман Зварич, Олег Барна та інші. Відсутність у списку президента України у Кремлі пояснили тим, що потрапляння глави держави у нього "було би позамежним кроком". Сам Петро Порошенко заявив, що в Україні потрапляння в санкційний список РФ вже сприймається як державна нагорода. А більшість вітчизняних компаній - фігурантів списку констатували, що від потрапляння в нього не постраждали, оскільки економічну діяльність з Росією не ведуть.

Відставка Юрія Луценка, яка так і не відбулася

facebook Петра Порошенка

Генеральний прокурор Юрій Луценко 6 листопада заявив про власну відставку. Заява прозвучала під час виступу у Верховній Раді, куди депутати викликали керівництво силовиків для звіту про розслідування справи Катерини Гандзюк. Нагадаємо, що херсонська активістка, радник мера міста, яка стала жертвою нападу ще влітку, померла в Києві 4 листопада. "Щоб не було ніяких сумнівів, що за владу ніхто не чіпляється, я сьогодні подаю заяву про відставку президенту України. І ви в парламенті повинні розглянути це питання. Прошу це зробити цього тижня. Я свою роботу робив і буду робити", - заявив генпрокурор. І Рада відставку розглянула неофіційним "сигнальним" голосуванням, яке очікувано було провалено. Незважаючи на намір подати заяву того ж дня, Луценко зробив це на наступний, передавши президенту відповідний документ. Оскільки Порошенка в ці дні в країні не було з огляду на закордонне відрядження, заяву генпрокурора було розглянуто лише через кілька діб, і 9 листопада в Адміністрації глави держави повідомили, що він відставку не прийняв. Також в АП відзначили, що перед генпрокурором Луценком "стоять важливі завдання". На тому історія відставкою генерального прокурора і завершилася без тієї самої відставки.

НЕопалювальний сезон

Фото з відкритих джерел

Централізований запуск опалення, який офіційно повинен був по країні стартувати 15 жовтня, стався не в усіх населених пунктах України і в листопаді, обернувся скандалом. Через низку проблем з поставками газу без тепла під час перших морозів залишилися частини Кривого Рога і Херсона, Сміла (Черкаська область), Шепетівка (Хмельницька область) та інших міст. За фактом відсутності опалення поліція відкрила низку кримінальних справ. Місцеві жителі висловлювали свій протест різними способами - перекривали дороги, палили шини, влаштовували акції протесту під органами влади і міськгазами. Ситуація почала вирішуватися після втручання президента країни, який на профільній нараді розгнівано зажадав вирішити чинні проблеми. "Якщо хтось у Смілі або навіть у Києві не може ухвалити рішення, боїться зірвати пломбу, я приймаю це рішення. Негайно дайте людям газ і тепло під мою відповідальність", - заявив Порошенко, додавши, що "крутити вентиль з газом не буде". У листопаді проблеми з опаленням були навіть у столиці. Там жителі вулиць вдавалися до перекриття руху транспорту. Зокрема 19 листопада перекривалася вулиця Зоологічна у Шевченківському районі, а через п'ять днів - одна із магістралей Куренівки.

Воєнний стан та Азовська криза

dniprograd.org

Режим воєнного стану почав діяти в десяти регіонах України з 14-ї години 26 листопада. При цьому документи, які регламентують це, були підписані й опубліковані пізніше. Причина запровадження ВС - різка ескалація конфлікту в районі Керченської затоки.

Вранці 25 листопада українські малі броньовані артилерійські катери "Бердянськ" і "Нікополь", а також рейдовий буксир "Яни Капу" здійснювали плановий перехід з порту Одеси в порт Маріуполя. Поблизу Керченської протоки їх перехопили чотири прикордонні кораблі РФ, хоча, за даними ВМС України, про перехід корабельної групи російську сторону повідомили заздалегідь. Російський прикордонний корабель "Дон" пішов на таран українського буксира "Яни Капу", внаслідок чого останній зазнав ушкоджень. Однак українська корабельна група вирішила продовжити хід, оскільки діяла в рамках міжнародного морського права. Коли вона підійшла до Керченської протоки, Росія оголосила, що перехід закрито в обидві сторони через сходження на мілину танкера. Але пізніше виявилося, що рух українських кораблів блокується навмисно.

Близько 19-ї години корабельна група ВМС ЗСУ рушила на вихід з протоки. Російські кораблі почали переслідування, а потім відкрили вогонь на ураження і захопили українські кораблі. Окрім суден, у полоні російських силовиків опинилися 24 українських моряків. Троє з них були поранені і доставлені в лікарню Керчі. 

27-28 листопада підконтрольний суд Росії в Криму заарештував усіх українських моряків, включаючи поранених, на термін 60 діб. Їх звинувачують у незаконному перетині російського кордону.

Що стосується дії воєнного стану, то вона поширилася на Вінницьку, Донецьку, Запорізьку, Луганську, Миколаївську, Одеську, Сумську, Чернігівську, Харківську та Херсонську області. І там внаслідок цього вже відбулися перші зміни. Президент України запевнив, що ВС не спричинить за собою обмеження прав населення, а також не вплине на терміни проведення виборів глави держави. Саме для цього Рада вже ухвалила рішення призначити їх на 31 березня 2019 року. Дія воєнного стану повинна закінчитися 26 грудня, і президент вже запевнив, що продовжувати його не має наміру.

Інші важливі рішення Ради за осінь

Фото з відкритих джерел

Військові і поліцейські в строю будуть вітатися словами "Слава Україні!"

Парламент ввів військове вітання "Слава Україні!" - "Героям Слава!" Так вітатися будуть у строю під час ритуалу підняття державного прапора. Таке ж вітання ввели для представників Нацполіції під час перебування в строю. Також закон передбачає звернення військовослужбовців один до одного "пан (пані)".

Ще крок - і Конституція зобов'яже владу сприяти вступу до НАТО

Депутати 311 голосами попередньо підтримали президентську ініціативу внести зміни до Конституції щодо зовнішньополітичного курсу України. Мають намір передбачити, що глава держави, парламент та уряд будуть реалізовувати курс на вступ України до ЄС і НАТО. До того ж іноземним військовослужбовцям більше не можна буде орендувати військові бази. Для остаточного внесення змін потрібно буде 300 голосів депутатів.

Зниження ставки акцизу на ввезення авто з-за кордону

Депутати ухвалили закон про новий принцип розрахунку ставки акцизного податку на ввезення авто з-за кордону. Чим новіша машина і менший двигун, тим менша сума, чим старше авто і більший об'єм двигуна, тим більша. Розрахувати її для кожного випадку можна за формулою. Щоб стимулювати власників авто на єврономерах легалізувати свій транспорт, було прописано пільговий період: протягом трьох місяців машину можна буде розмитнити, сплативши половину ставки акцизного податку.

Штрафи за нерозмитнені автомобілі

Рада збільшила відповідальність за порушення при ввезенні авто в Україну в режимі транзиту. Одна людина зможе ввезти тільки одну машину для особистого використання. Штраф за передачу машини іншому складе 34 тис. грн, а для того, хто отримав автомобіль та керує ним, - 8500 грн. Якщо машину ввезли в Україну і "втратили" або розкомплектували, штраф складе 170 тис. грн.

Збільшений та оновлений Центрвиборчком

Парламент на початку пленарного тижня збільшив склад Центральної виборчої комісії з 15 до 17 осіб, а вже через день звільнив 13 колишніх членів комісії з простроченими повноваженнями і призначив 14 нових. Таким чином, одне місце в ЦВК залишилося вакантним.

Вселенський патріархат буде проводити богослужіння в Андріївській церкві

Депутати 237 голосами схвалили передачу Андріївської церкви у використання Вселенського патріархату. Будівля залишиться в державній власності, її не виключать з переліку нерухомості заповідника "Софія Київська". Закон набув чинності 10 листопада.

Особливий статус Донбасу продовжили до кінця 2019 року

Особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей продовжено до 31 грудня 2019 року. Закон почне діяти тільки тоді, коли Росія виведе бойовиків і військову техніку (тому рішення називають технічним).

Мовне питання

Депутати підтримали за основу законопроект про державну мову. Було чотири законопроекти, два з них мали найбільшу підтримку в залі. В результаті (після шести спроб повернутися до голосування) за основу підтримали доопрацьований у комітеті. Законопроект визначає українську мову єдиною державною мовою і містить перелік громадян, які зобов'язані нею володіти.

Депутати не дозволили залучити до кримінальної відповідальності Вілкула та Колєснікова

У парламенті не вистачило голосів, щоб дозволити притягнути до кримінальної відповідальності нардепів від "Опозиційного блоку" Олександра Вілкула, Дмитра Колєснікова - хоча генпрокурор не просив дозволу на затримання й арешт.

Нардеп Березкін недоторканний

У парламенті 160 депутатів проголосували за те, щоб нардепа від "Волі народу" Станіслава Березкіна могли притягнути до кримінальної відповідальності. Цього недостатньо - потрібно було як мінімум 226 голосів.

За незаконне перетинання держкордону з метою нашкодити інтересам України будуть саджати

Якщо людині заборонено в'їзд в Україну, вона військовослужбовець або силовик з країни-агресора і незаконно перетнула державний кордон з метою нашкодити інтересам України - їй загрожуватиме тюремний термін до 3 років. Якщо в неї були спільники - до 5 років, якщо із застосуванням зброї - до 8 років.

Санкції проти "112 Україна" та NewsOne

Парламент рекомендував Раді нацбезпеки запровадити санкції проти телеканалів "112 Україна" і NewsOne, в тому числі запропонували заблокувати активи, призупинити дію ліцензій і заборонити користуватися радіочастотним ресурсом. Відзначимо, рішення Ради має рекомендаційний характер.

Бюджет-2019

Депутати ухвалили бюджет-2019 о 6-й годині ранку 23 листопада. Доходи і видатки країни цього разу становитимуть понад трильйон гривень. Дефіцит - у межах 2,3% ВВП. Мінімальна зарплата - 4 173 грн. До цього нардепи внесли зміни в Податковий кодекс, подискутувавши щодо нього приблизно з третьої до п'ятої ранку. Зійшлися на тому, що пільги на ввезення електрокарів потрібно продовжити, а підвищення екоподатку - не уникнути. Також було ухвалено зміни в Бюджетний кодекс, які зокрема дозволили обласним радам брати іноземні кредити.

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...

Віджет партнерів