banner banner banner banner

Паризькі угоди "нормандської четвірки": Реакція світових ЗМІ

У Парижі сторони домовилися продовжити терміни виконання мінських угод

Паризькі угоди "нормандської четвірки": Реакція світових ЗМІ
Фото з відкритих джерел

112.ua

Редакційний блог

У Парижі сторони домовилися продовжити терміни виконання мінських угод

У п'ятницю, 2 жовтня, в Парижі "нормандська четвірка" у складі Ангели Меркель, Франсуа Олланда, Петра Порошенка і Володимира Путіна обговорювала ситуацію на Донбасі та шляхи врегулювання конфлікту. В результаті п'ятигодинних переговорів було прийнято рішення відводити озброєння від лінії зіткнення, розробити механізм проведення виборів на окупованих територіях, скасувати псевдовибори бойовиків – фактично продовжити термін дії других мінських угод. В Україні договір Порошенка і Путіна розкритикували, в Росії схвалили, а на Заході відсунули на другий план, Сирія явно затьмарила тему Донбасу. 112.ua зібрав ключові витяги зі світових видань за підсумками паризької зустрічі.

The Wall Street Journal

Лідери Франції та Німеччини поскаржилися президенту Росії Володимиру Путіну на московські авіаудари в Сирії, а потім провели багатогодинні переговори з російським лідером, щоб прискорити мирний процес у Східній Україні... Припинення вогню на сході країни сталося понад місяць тому, в надії на постійне перемир'я між повстанцями і урядом у Києві. Але рішення східних районів провести свої власні вибори цього місяця без схвалення Києва загрожує порушити дорожню карту, складену на переговорах чотирьох лідерів в Мінську в лютому.

Олланд сказав, що ці та інші проблеми означають, що "тепер вже напевно" остаточна реалізація мінських угод відбудеться тільки після закінчення офіційного терміну – 31 грудня. Меркель заявила, що така відстрочка не зможе зірвати мирний процес. Прес-секретар Путіна зазначив "позитивні зрушення" в переговорах. Домовлено, що переговори будуть продовжені, у тому числі на засіданні міністрів закордонних справ держав в листопаді,  а також через щоденні контакти між лідерами.

Новини за темою

Порошенко заявив, що четвірка лідерів "досягла спільної позиції, що, згідно з мінськими угодами, вибори [на контрольованих сепаратистами територіях] повинні відбуватися тільки у відповідності з українським законодавством".

Між тим на окремих зустрічах з Путіним на початку дня Олланд і Меркель посварилися з ним з приводу російського втручання в Сирії. Вони наполягали на тому, що авіаудари в Сирії мають бути спрямовані виключно проти "Ісламської держави", а не інших груп, що борються проти сирійського президента Башара аль-Асада. Олланд і Меркель не схильні використовувати Україну  як важель переговорів, щоб спонукати Путіна грати конструктивну роль в Сирії. "Ми не пов'язуємо питання Сирії з Мінськом, - заявила Меркель. – Ці питання не пов'язані між собою". Путін попросить помічників поговорити з представниками сепаратистських республік про проблему виборів в найближчі дні, сказав Пєсков, прес-секретар Путіна.

EUobserver

Російсько-українські переговори в Парижі завершилися в п'ятницю, 2 жовтня, домовленостями про вибори і відведення озброєнь. Але французький лідер Франсуа Олланд, який організував захід, сказав, що перспектива виконання так званих мінських угод про припинення вогню до кінця року туманна, можливі нові тимчасові рамки.

"Ми не хочемо виборів у східних українських областях на умовах, які б не поважали Мінськ", - розповів він пресі. "Тому, швидше за все, навіть впевнений тепер, що оскільки нам потрібно три місяці, щоб організувати вибори, ми вийшли за межі встановлених строків, встановлених для закінчення мінського процесу, тобто за межі 31 грудня 2015 року".

Він сказав, що в Україні буде прийнято спеціальний закон "Про порядок проведення голосування", в тому числі з питання про роль міжнародних спостерігачів і правову амністію для повстанців. Олланд додав, що, незважаючи на затримки, "вже менше жертв, а дійові особи визнають, що прогрес очевидний".

Інші рішення, прийняті в Парижі: обіцянка Росії і України провести відведення малокаліберної зброї, такої як міномети, протягом 41 дня, починаючи з суботи; більш широкий доступ на окуповані території для міжнародної моніторингової групи ОБСЄ; розгортання додаткових спостерігачів ОБСЄ; нова операція ОБСЄ з розмінування територій.

Російський лідер Володимир Путін залишив Париж без брифінгу. Але його прес-секретар Дмитро Пєсков сказав, що Кремль поговорить з представниками "ДНР" і "ЛНР" найближчими днями з приводу відстрочення виборів. Канцлер Німеччини Ангела Меркель заявила, що Путін “прагне до створення умов, які дозволили б виборам відбутися згідно з мінськими угодами, за українським законодавством". "Ми домоглися того, чого могли взагалі домогтися на сьогоднішній день", - сказала вона.

112.ua

Порошенко, який потиснув руку Путіну, заявив у Парижі, що переговори рівнозначні "перемир'ю". "Війна закінчиться, коли останній клаптик української землі буде звільнений. Війна не закінчена, поки ми не повернемося на окуповані території", - заявив Порошенко.

Deutsche Welle

Саміт у Парижі приніс мало конкретних результатів, однак він чітко виявив одну обставину: у зовнішній політиці все взаємопов'язано. Не можна говорити про конфлікт в Україні, не обговорюючи при цьому війну в Сирії і міграційну кризу в Європі. При цьому всі нитки в своїх руках тримає, безсумнівно, президент Росії Володимир Путін.

Новини за темою

На зустрічі в Парижі з президентом Франції Франсуа Олландом і Петром Порошенком, а також канцлером Німеччини Ангелою Меркель Путін виявив себе як майстерний тактик. Він, безсумнівно, задавав тон. Відправивши російські ВПС бомбити опозиційні угруповання в Сирії, Путін загострює ситуацію в цій охопленій громадянською війною країні і робить сильний тиск на Захід. На сході України президент зараз веде себе спокійно, проте ясно дає зрозуміти, що в будь-який момент може знову посилити атаки проросійських сепаратистів, якщо це буде входити в його розрахунки.

У країн Заходу та України немає значних важелів тиску на Росію. Санкції Євросоюзу і США, звичайно, болючі для Росії, але вони жодною мірою не похитнули позицій Путіна. На публіці Меркель, Олланд та інші заперечують зв'язок сирійської проблеми з українською кризою, однак за лаштунками дипломати вже давно обговорюють, як можна досягти в переговорах з Росією свого роду компромісу. Роль Росії і її авторитет знову зростуть, а Кремль у відповідь піде на певні поступки - так могла б виглядати формула розрядки. Російська сторона прекрасно розуміє, що тиск на Європу зростає з кожним днем. Чим більше ситуація в Сирії буде погіршуватися, тим більше буде рости потік біженців, що прямують на Захід. Такий цинічний розрахунок...

Україні не пощастило в тому, що її затягло у вир геополітичних амбіцій Кремля. Москва не допускає швидкої реалізації мінських домовленостей щодо мирного врегулювання кризи. Конфлікт повинен і далі кипіти на слабкому вогні, залишаючись запорукою великих боїв за вплив. Український президент відчуває великий тиск - як внутрішньополітичний, так і з боку своїх союзників. Меркель і Олланд ще раз дали йому зрозуміти, що Україні теж слід більше робити для виконання мінського плану.

Порошенко може записати на свій рахунок принаймні один невеликий успіх. Спірні місцеві вибори в захоплених сепаратистами областях на сході України все ж не повинні відбутися. Росія планує в одній з робочих груп сприяти тому, щоб голосування проходило в відповідності з українським законодавством. Конкретні обіцянки виглядають інакше, але це все-таки краще, ніж нічого. Питання про те, як можуть бути організовані місцеві вибори на сході України, хоча і є важливим, але все ж не вважається каменем спотикання.

Ліга.Новини

Як розповіли співрозмовники, знайомі з деталями переговорів, сама зустріч у Парижі стала результатом кількох тижнів підготовки. Основне питання, яке цікавило всіх: що робити з мінськими угодами, термін виконання яких закінчується через два місяці. "Це питання внесло певну ясність: мінські угоди в деякому роді будуть підмінені паризькими домовленостями, які дають сторонам ще деякий час на виконання всіх взятих зобов'язань. У Парижі Путін засвідчив готовність виконати свою частину угоди, Порошенко - свою", - розповіло джерело в дипломатичних колах.

Мова йде про новий підхід сторін до проведення виборів в окупованій частині Донбасу. Путін гарантував, що маріонетки Кремля відмовляться від своїх планів і проведуть вибори виключно за українським законодавством. Але базою буде "план Мореля", який фактично є підставою для продовження мінських угод ще на невизначений час. Ще до зустрічі в Парижі деталі документа були попередньо узгоджені на робочому рівні. На розгляд лідерів виносилися готові рецепти...

При цьому план Мореля його ініціаторами розглядається як складова частина мінських угод, яка повинна дати поштовх до виконання Мінська-2. За задумом Берліна і Парижа, весь перелік решти пунктів мінських угод повинен бути реалізований до кінця року - крім виборів і відновлення кордону.

Паризькі угоди тепер вирушать в робочі групи. Питання з категорії "для обговорення" стосуються, головним чином, проведення виборів на Донбасі за окремим законом. Меркель використовувала формулювання "доведеться притиратися", що відповідає положенню речей. На момент публікації не вдалося з'ясувати точний список, які пункти умовного плану Мореля були змінені і як виглядає підсумковий документ. Однак є непрямі підтвердження того, що в Парижі було укладено нову угоду, яку умовно можна назвати паризькими домовленостями, які зводяться до усних гарантій сторін.

Новини за темою

У робочих групах Україна має намір відстояти всі позиції, які вважає для себе основними. Наприклад, вважають представники України в робочих групах, амністія для терористів можлива лише після проведення в окупованих районах чесних і демократичних виборів за українськими законами. Базою може стати закон про особливе управлінні в окремих районах Донецької та Луганської областей - долю кожного з терористів будуть вирішувати окремо.

У тому випадку, якщо Москва виконає всі умови, а парламент України прийме окремий закон про вибори в окупованих районах, то ці вибори, згідно з паризькими домовленостями, повинні пройти протягом 80 днів після прийняття закону.

Коммерсантъ

Після паризького саміту "нормандської четвірки", присвяченого врегулюванню на Донбасі, суперечку Москви і Києва перетворився у війну інтерпретацій досягнутих домовленостей. При цьому кожна зі сторін намагається стати переможцем. Зустріч лідерів РФ, Франції, Німеччини та України, що проходила на тлі російської операції в Сирії, показала: Донбас перестає бути "гарячою точкою" і тим самим подразником у відносинах Москви і Заходу. В умовах затухаючого протистояння на сході України європейські партнери Росії не тільки утрималися від звинувачень на її адресу, але і фактично погодилися продовжити термін виконання мінських угод, що закінчується в кінці року. Це дає Москві надію на пом'якшення санкцій. У свою чергу Київ може записати собі в актив домовленість провести вибори на Донбасі за українським законодавством. При цьому ключові країни ЄС, які раніше беззастережно підтримували Київ, починають грати роль арбітра, все більш наполегливо вимагаючи виконання мінських угод і від української сторони.

112.ua

Паризький саміт проходив в ситуації, коли вперше за багато місяців на перший план у відносинах РФ з Заходом вийшла сирійська проблема, відсунувши в бік Україну. Цьому сприяли не тільки російська військова операція в Сирії, що почалася всього за два дні до зустрічі в Парижі, але і повідомлення про триваюче відведення важких озброєнь на Донбасі та повне дотримання "режиму тиші". Це дозволило керівництву самопроголошеної "ДНР" навіть заявити про "закінчення війни" (Київ, втім, закликав Донецьк не поспішати).

Зараз Росія і Захід змушені одночасно грати відразу на двох полях — українському та сирійському, намагаючись намацати точки можливої взаємодії.

Саміт у Парижі став на диво безконфліктним, якщо врахувати, що протягом останніх місяців діалог Москви з європейськими партнерами щодо України протікав досить напружено. Канцлер Німеччини Ангела Меркель і президент Олланд уникали звичної критики на адресу РФ, в той час як Володимир Путін надав західним колегам можливість самим оцінити підсумки зустрічі, фактично заочно підписавшись під їхніми словами.

Одним із важливих підсумків саміту для Москви стало фактичне визнання того, що виконати мінські домовленості в раніше обумовлені строки (до кінця цього року) не вдасться. Існує велика ймовірність, що терміни реалізації Мінська-2 будуть продовжені — наприклад, до середини 2016-го. Цей новий графік дозволить українському парламенту прийняти закон про місцеві вибори в окремих районах (поки документ не почали навіть обговорювати: швидше за все, він існує тільки в проекті). Потім, згідно з досягнутими в Парижі домовленостями, протягом 80 днів повинні бути проведені вибори в самопроголошених республіках згідно з законом, прийнятим Радою.

Згода Росії на перенесення місцевих виборів в Донецьку і Луганську знімає головний подразник Заходу — представники ЄС і США раніше неодноразово давали зрозуміти, що проведення окремих, не узгоджених з Києвом виборів у "ДНР" і "ЛНР" буде розцінено як кричуще порушення мінських домовленостей, результатом чого може стати посилення санкцій проти РФ.

112.ua

Джерело: 112.ua

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>