Пальмова олія та Е-добавки залишаються: Що зміниться з новим законом про якість і безпеку харчової продукції

В Україні 4 квітня набула чинності більшість положень закону "Про державний контроль, який здійснюють з метою перевірки відповідності законодавства про безпечність та якість харчових продуктів і кормів, здоров'я та благополуччя тварин". 112.ua поговорив із заступником голови Держпродспоживслужби Києва Олександром Овчаренком, а також з прес-службою Держпродспоживслужби і з'ясував: перевірок підприємств тепер буде більше, споживачі, які скаржаться без підстав, будуть відповідати нарівні з інспекторами, а дешеві продукти з соєю, пальмовою олією та Е-добавками з магазинів не зникнуть

Пальмова олія та Е-добавки залишаються: Що зміниться з новим законом про якість і безпеку харчової продукції

Олена Голубєва

Журналіст, 112.ua

В Україні 4 квітня набула чинності більшість положень закону "Про державний контроль, який здійснюють з метою перевірки відповідності законодавства про безпечність та якість харчових продуктів і кормів, здоров'я та благополуччя тварин". 112.ua поговорив із заступником голови Держпродспоживслужби Києва Олександром Овчаренком, а також з прес-службою Держпродспоживслужби і з'ясував: перевірок підприємств тепер буде більше, споживачі, які скаржаться без підстав, будуть відповідати нарівні з інспекторами, а дешеві продукти з соєю, пальмовою олією та Е-добавками з магазинів не зникнуть

Перевірки підприємств і магазинів - нежданчиком

Згідно з нормами нового законопроекту, Держпродспоживслужба тепер не має попереджати суб'єкта господарювання про дату проведення планової перевірки. До останнього підприємці про них знали заздалегідь, оскільки всі перевірки, заплановані на 2018 рік, було затверджено в грудні 2017 року. Їх було оприлюднено на сайті МЕРТ із зазначенням дат проведення перевірок. Крім того, Держпродспоживслужба мала попереджати суб'єкта про перевірку за 10 днів до її проведення. Таким чином, підприємець мав можливість заздалегідь ретельно підготуватися. "Після набрання чинності законопроекту план перевірок на 2019 рік також буде оприлюднено на сайті МЕРТ, але в ньому буде тільки список підприємств, що підлягають перевірці. А ось про те, в якій із днів до них завітають інспектори, вони тепер знати не будуть. Перевірки будуть влаштовувати без попередження", - сказав заступник голови Держпродспоживслужби Києва Олександр Овчаренко. Винятком є аудит системи НАССР – про нього будуть попереджати за 3 дні.

У прес-службі Держпродспоживслужби уточнили, що з набуттям чинності нових законодавчих норм збільшення кратності планових перевірок у 2018 році не буде. "Перевірки в 2018 році будуть проводити відповідно до Плану здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) на 2018 рік, затвердженого Наказом Державної регуляторної служби від 16.11.2017 року (з планом можна ознайомитися на сайті Державної регуляторної служби)". 

У прес-службі також уточнили, що державні інспектори та державні ветеринарні інспектори під час перевірок мають право безперешкодного доступу без попередження до потужностей під час їхньої роботи. Вони можуть відбирати зразки з метою перевірки відповідності законодавству про харчові продукти, також відбирати зразки кормів, побічних продуктів тваринного походження здоров'я тварин, перевіряти документи, отримувати їхні копії, видавати приписи щодо усунення порушень законодавчих норм.     

І все ж перевірок стане більше

Держпродспоживслужба має право проводити позапланові перевірки на підставі скарг громадян. Але до набрання чинності законопроекту призначення перевірки за скаргою потрібно було погоджувати з Мінагропродом. Узгодження доводилося чекати впродовж 2-3 місяців. 112.ua описував випадок, коли узгодження проведення перевірки у відповідь на звернення з приводу реалізації в супермаркеті неякісних кавунів, яке надійшло 17 серпня, було отримано тільки в кінці жовтня, коли кавунів у продажу вже не було. Відповідальні органи не тільки часто затягували погодження дозволу на проведення перевірок, а й залишали їх узагалі без відповіді. З 87 звернень, що надійшли до Держпродспоживслужби Києва і визнані обґрунтованими, погодження на проведення позапланових заходів контролю від Мінагрополітики та Державної регуляторної служби було отримано тільки в 29 випадках, рапортувала служба в грудні. У 18 випадках скарг були відмови на проведення перевірок. Тепер у такому погодженні необхідності немає. Якщо скаргу визнано обґрунтованою, готують наказ і через 1-2 дні інспектори вже на об'єкті, сказав Овчаренко. 

Новини за темою

Європейська модель контролю – перевірка харчової продукції один раз на квартал. У нас же до останнього на підприємствах з найвищим ступенем ризику здійснювали планову перевірку один раз на два роки. При цьому установи торгівлі могли планово перевіряти тільки один раз на п'ять років, поскаржилися в прес-службі Держпродспоживслужби. 

Перевірки будуть ґрунтуватися на системі ризиків

Підхід до планових перевірок буде орієнтовано на ризики. Кількість перевірок щодо суб'єкта господарювання будуть визначати залежності від ступеня ризику. До набрання чинності законопроекту суб'єкти, що належали до категорії високого ступеня ризику, планово перевіряли один раз на два роки, до середньої – один раз на три роки, до незначного ступеня ризику – один раз на п'ять років. Згідно з новим законом застосовують бальну систему оцінки ризиків. Високі бали (а відповідно, і високу ймовірність перевірки) наразі можуть отримати великі підприємства, виробники продуктів на основі тваринницької продукції або такої, що швидко псується (м'яса, молока), суб'єкти, які не усунули порушення, виявлені під час попередніх перевірок, суб'єкти, від продукції яких, наприклад, мало місце масове отруєння. Сьогодні на реєстрації в Міністерстві юстиції є порядок оцінки ризиків, який також визначає кратність перевірок. Згідно з ним, об'єкти з високим ступенем ризику будуть перевіряти до 4 разів на рік. 

У прес-службі Держпродспоживслужби уточнили, що, наприклад, магазини, що торгують свіжими продуктами, тепер перевірятимуть частіше, ніж ті, які торгують продукцією тривалого зберігання.  

Позапланові перевірки

Їхня кількість залежить від кількості звернень громадян. Для проведення позапланової перевірки є такі підстави: звернення самого суб'єкта господарювання, скарга громадянина, епідеміологічний спалах, доручення прем'єр-міністра. У прес-службі Держпродспоживслужби уточнили, що підставою для позапланової перевірки суб'єкта господарювання може стати смерть людини, пов'язана з діяльністю суб'єкта. Новим законом передбачено ще одну підставу – це виявлення невідповідності або наявності обґрунтованої підозри щодо невідповідності (невідповідність – це факт, який може шкодити здоров'ю споживача). Олександр Овчаренко прогнозує, що позапланових перевірок стане більше у зв'язку з тим, що про новий законопроект українців добре проінформовано і багато хто захочуть проявити активну громадянську позицію. 

Мораторій не є перешкодою

Мораторій на перевірки наразі є і він діє. Його продовжено до 31 грудня 2018 року положеннями закону "Про Державний бюджет". Однак Кабмін схвалив постанову, яка визначає, на які сфери господарської діяльності мораторій не поширюється. До таких належали сфери безпеки харчової продукції, ветеринарної медицини, санітарного законодавства, захист прав споживачів. З 17 березня постанова набула чинності. 

Новини за темою

Якщо є порушення – штраф

Розмір штрафів змінюється. До набрання чинності законопроекту діяла система мінімального і максимального штрафів. Інспектор сам вирішував, який застосувати. І це було певним чином корупційним ризиком. Наразі законопроектом чітко визначено конкретну суму за конкретні порушення. Інспектор за своєю ініціативою не може пробачити підприємця: якщо в протоколі зафіксовано порушення, він зобов'язаний виписати штраф.

Рішення про накладення штрафу схвалює інспектор, а не суд, як раніше

Адміністративні стягнення (штрафи) будуть накладати рішенням головного ветеринарного інспектора. Раніше це міг зробити тільки суд. Це дуже ускладнювало і затягувало процес. Треба було підготувати матеріали для суду, сплатити судовий збір, у зв'язку з перевантаженістю судів місяцями чекати рішення. Тепер – постанова, штраф і підприємець має його сплатити. Правда, якщо він не згоден з тим, що штраф на нього накладено правомірно, він може оскаржити рішення інспектора в суді. 

Інспектори можуть призупиняти роботу підприємств

Новим законопроектом головному інспектору Держпродспоживслужби дано права призупинити роботу підприємства на 10 днів. Раніше таке рішення могло бути схвалено лише судом. Якби законопроект діяв під час масового отруєння суші в Києві, Держпродспоживслужба могла б оперативно зупинити роботу ресторанів, в яких отруїлися люди. Але тоді відповідно до чинного законодавства служба звернулася до суду, який рішення про призупинення роботи об'єктів так і не схвалив. До того ж у колишній редакції законодавство виписано таким чином, що, в разі якщо суб'єкт господарювання усунув недоліки, клопотати в суді про призупинення його роботи вже не можна було. Тепер ситуація інша: у випадку, наприклад, спалаху отруєння Держпродспоживслужба має право оперативно призупинити підприємство до з'ясування обставин, які стали причиною спалаху. Якщо, наприклад, буде доведено, що порушень немає, а споживач отруївся продукцією, оскільки зберігав її в неналежних умовах (купив м'ясо і місяць возив його в багажнику автомобіля, потім з'їв), роботу підприємства поновлюють.  

Призупинення свого підприємства підприємець може оскаржити в суді. Якщо він доведе, що правий і інспектор схвалив рішення без достатніх законних підстав, він може через суд стягнути з інспектора збиток, завданий унаслідок простою підприємства, вимагати компенсації за репутаційні ризики. Для призупинення підприємства в інспектора мають бути залізобетонні аргументи: лабораторні дослідження, підтвердження з лікарні про потерпілих (які отруїлися продукцією). 

Оператор ринку може відновити виробництво, якщо рішення головного державного інспектора буде скасовано судом або самим інспектором, на підставі усунення або припинення обставин, за яких було призупинено роботу суб'єкта, уточнили в прес-службі Держпродспоживслужби. 

Новини за темою

Передбачено відповідальність інспектора та скаржника

Законопроектом посилено не тільки права інспекторів Держпродспоживслужби, а й їхню відповідальність. Суб'єкт господарювання може звертатися до суду, якщо для перевірки було недостатньо підстав. Якщо він доведе свою правоту, до відповідальності може бути притягнуто і інспектора, і скаржника. Тому, відмовляючи в проведенні перевірки, якщо підстав для неї дійсно недостатньо, інспектор захищає не тільки себе, а й скаржника. У законодавстві, яке діяло до набрання чинності нового закону, відповідальність скаржника не було передбачено.

Дешеві продукти нікуди не подінуться

І про якість продуктів. Якщо ковбаса дешева, але в її маркуванні абсолютно чітко зазначено, що вона складається з сої та Е-добавок, – це не фальсифікація і такі продукти абсолютно законні, впевнений Олександр Овчаренко: "А от якщо на маркуванні продукції вказано, що ковбасу виготовлено з м'яса, а насправді його там немає, а є, наприклад, соя, то це фальсифікація. Споживач має сам розуміти: за ціни м'яса 80 грн за кг 20 грн кілограм ковбаси коштувати не може".

Низька ціна – це як мінімум привід прочитати склад продукції на етикетці та схвалити усвідомлене рішення, зазначає чиновник: "Той факт, що продукція є низькоякісною, ще не означає, що її вживання небезпечне або може призвести до гострого отруєння. Якщо продукцію визнано безпечною, то споживач має безумовне право купувати і вживати продукцію з соєю, пальмовою олією або Е-добавками, склад яких наведено в маркуванні. Хочеш їсти "художню комбінацію" — їж. Не хочеш — купуй більш дорогі продукти".

Олена Голубєва

відео по темі

Новини партнерів

Загрузка...