Останній форпост Кличка: Чи зважиться Зеленський на дострокові вибори мера Києва?

Останній форпост Кличка: Чи зважиться Зеленський на дострокові вибори мера Києва?
Віталій Кличко Фото з відкритих джерел

Наталія Лебідь

Журналіст

4 вересня сталося передбачуване: Кабінет міністрів підтримав звільнення Віталія Кличка з посади голови Київської міської державної адміністрації. Передбачуване тому, що раніше команда Зеленського вже намагалася протягти подібне рішення, але цьому завадила позиція тодішнього прем’єра Володимира Гройсмана. Нині Гройсмана нема, а ставленик Зе-команди Олексій Гончарук зробив так, як наказали в Офісі президента.

Мінус один стілець

У Віталія Кличка, таким чином, лишилося крісло мера, тобто виборна посада, якої його ніхто не може позбавити – ані Гончарук, ані Зеленський. Проте, "по суті, в Києві почалося пряме президентське правління", – заявив Кличко під час брифінгу 4 вересня. "Це незаконно, – наголосив мер. – Мене можуть звільнити лише кияни".

Річ у тім, що дві посади – голови КМДА та голови Київради (читай: мер столиці) – тісно спаяні в єдине ціле. І не в силу "традиції", як про це пишуть ЗМІ, а в силу постанови Конституційного суду від 2003 року. Тоді КСУ своїм рішенням дав роз'яснення, що київський міський голова, обраний громадою, має бути призначений і головою Київської міської державної адміністрації, так би мовити, ex officio, тобто відповідно до службового становища.

Новини за темою

І якщо решту губернаторів президент України може призначати та звільняти, як йому заманеться, то для голови КМДА зроблено суттєвий виняток. Щоправда, коли Віктору Януковичу дуже сильно закортіло розділити мера та голову КМДА, він пішов на порушення ухвали КСУ, призначивши керувати Київською держадміністрацією Олександра Попова. Але навіть тоді для цього був формальний привід, адже повноваження мера Леоніда Черновецького добігли кінця, а Верховна Рада ніяк не могла знайти голоси для того, щоб призначити дату нових мерських виборів. 

Виходячи ж з того, що було зроблено вчора, Офіс президента вирішив перевершити Януковича у неповазі до закону. Видання 112.ua опитало експертів та попросило їх спрогнозувати подальший розвиток подій та оцінити ймовірність дострокових виборів столичного голови, адже навряд чи Офіс президента зупиниться на досягнутому і втримається від спроби висмикнути з-під Кличка також і мерське крісло. Їхні відповіді наведено нижче, а поки що – коротке нагадування про конфлікт між мером Києвом та президентом України.

"Байки зі склепу"

Вочевидь, відправною точкою конфронтацією стало те, що в липні Офіс президента подав до правоохоронних органів матеріали про корупцію у столичній владі. Вже наступного дня Кличко відбув до Нью-Йорка, де зустрівся зі "старим другом" Рудольфом Джуліані, екс-мером цього міста та адвокатом чинного президента США.

Формально зустріч була присвячена проблемам місцевого самоврядування, про що сам Кличко написав у Фейсбуці. Фактично ж ніхто з оглядачів не сумнівався в тому, що мер Києва літав за океан по політичну підтримку. Благо, що Джуліані – не остання персона в оточенні Дональда Трампа, здатна впливати на відносини між Білим домом і Банковою.

facebook Виталий Кличко

Та, вочевидь, втручання з боку Джуліані у київські перипетії не було або його просто проігнорували на Банковій. Далі в конфлікт включився близький до президента Зеленського Андрій Богдан. Пояснюючи необхідність звільнення Кличка, глава ОП заявив, що мер – "неефективний керівник міста", бо ніяк не може впоратися зі "смотрящими". "Я його особисто шість разів, тобто по три рази на кожній зустрічі, попросив відмовитися від інституту "смотрящих" у Києві, відійти від усіх корупційних схем і стати дійсно народним мером, людиною, яка не має ніякого стосунку до корупції і безгосподарності", – віщав Богдан. На підтвердження своїх слів глава ОП посилався на якусь жертву мерського свавілля, яку схиляли до дачі мільйонного хабаря. Імен, втім, він не називав.

Новини за темою

Кличко, образившись, назвав історію Богдана "байками зі склепу", а потім озвучив свою версію подій. "Мені зателефонували: пан Богдан заявив, що я повинен коригувати свої дії щодо процесів, які відбуваються в місті. Мені було озвучено два прізвища, дві персоналії, я можу вибирати: з тим або з іншим. Це були прізвища пана Вавриша і пана Ткаченка", – розповів мер журналістам.

Обидва імені, згадані Кличком, належить потенційним кандидатам у мери від команди Зеленського. Або ж – потенційним кандидатам у голови КМДА. Олександр Ткаченко, гендиректор телеканалу "1+1" і новоявлений депутат із першої десятки списку "Слуги народу", входить до сфери впливу власника "Плюсів" олігарха Ігоря Коломойського. В одному зі своїх інтерв'ю Ткаченко говорив про те, що в кар'єрному плані йому цікаві дві теми: Київ і гуманітарна галузь. Можливо, він мав на прикметі місце в уряді, але там портфелі розібрали без нього. Тож тепер шлях Ткаченка до головування в КМДА відкрито. Принаймні теоретично.

Що ж стосується Андрія Вавриша, то він прийшов працювати в КМДА на посаду заступника голови департаменту містобудування та архітектури у 2010-му. На своєму посту Вавриш підписав десятки дозволів на будівництво нової нерухомості в Києві. У 2015 році його звільнив Віталій Кличко, але нині сумновідомий чиновник, схоже, повертається. Чи стане він главою КМДА, невідомо, але сьогодні Вавриш належить до пулу консультантів президента Україна. Словом, теж не остання людина в оточенні Зеленського.

Тотальні вибори?

Але як би не вирішилося питання із призначенням голови КМДА, на кону стоїть й інша перлина – крісло київського градоначальника. Чи доведе Зеленський справу до кінця, зважившись ще й на проголошення дострокових мерських виборів? Рішення щодо їх проведення має ухвалити Верховна Рада, а формальною підставою може бути, приміром, вотум недовіри Кличку, проголосований у Київській міській раді.

Коментуючи ситуацію, що склалася в столиці, керівник центру "Третій сектор" Андрій Золотарьов припускає, що цунамі дострокових виборів міських голів накриє не тільки її. "Найпевніше, йтиметься не лише про Київ, але й про інші міста. Згадаймо 21 липня, коли Зеленський наказав своїй команді не розслаблятися, бо попереду ще один тур, тобто місцеві вибори. І зараз, коли він має досить такий потужний рівень громадської підтримки, якраз вдалий час для проведення ще одних виборів, для того щоб "зелена" хвиля захопила й місцеві громади. Тобто там, де є можливість провести мерські вибори, – зробити це, а де нема такої можливості, хоча би сформувати "зелену" більшість у місцевих радах".

"На нас очікують дострокові вибори в п’яти великих містах, тож Кличко не єдиний, хто піде на вибори", – солідарний із Золотарьовим і засновник аналітичного центру "Інститут Горшеніна" Кость Бондаренко.

"Дострокові вибори – вірогідний крок, але не обов’язковий, тому що ключові повноваження, зокрема контроль за фінансами, належить до компетенції голови КМДА. Якщо Зеленський найближчим часом призначить "свого" голову КМДА, необхідність у дострокових виборах суттєво знизиться. Крім того, попереду – опалювальний сезон. Відповідати за нього Зеленському не захочеться, а щодо виборів до Київради, то вони й так мають відбутися вже за рік – восени 2020-го. Тож який сенс їх наближувати?" – запитує директор Українського інституту аналізу та менеджменту політики Руслан Бортник. "З Кличка зроблять весільного короля, який за все відповідає, але не має реальних повноважень", – додає експерт. 

"Зеленський може зважитися на вибори. На нього тисне "київська" частина його партії. До того ж президента переконують, що він може мати свою більшість і в Київраді, що, до речі, не виключено. Вірогідність виборів - 50 на 50", – прогнозує заступник директора Українського інституту дослідження екстремізму Богдан Петренко.

Аргументи "за", аргументи "проти"

Але затівати перевибори Київради та її голови є сенс лише в тому разі, якщо їх ініціатор стовідсотково впевнений у своїй перемозі. Так, для Зеленського дуже бажано заволодіти ще й столицею. "Жоден президент України не міг почуватися впевнено, не маючи свого власного мера Києва", – говорить Золотарьов. "Всі революції в Україні є успішними тоді, коли вони отримують підтримку киян. Тобто якби Зеленський "взяв" би ще й Київ, він би мав величезний карт-бланш", – додає Богдан Петренко.

При цьому, однак, складно не погодитися й з директором Інституту глобальних стратегій Вадимом Карасьовим, який говорить таке: "Що виграє Зеленський від дострокових виборів мера, якщо він вже зараз керує столицею через КМДА, чиї повноваження і можливості де-юре та де-факто вже зараз є набагато більшими, ніж у мера? Крім того, можлива перемога Кличка поставить під сумнів указ Зеленського про призначення нового голови КМДА, ким би він не був. Це тільки створить у Києві прецедент двовладдя, тому офіс Зеленського має дуже серйозно про це подумати. Якщо вони певні, що виграють мерські вибори, – це одна справа, а якщо ні, то чи варто все це затівати? Більшість киян цілком може підтримати Кличка всупереч усім його невдачам, при цьому вони підтримають не так самого Кличка, як київське самоврядування", – вважає Карасьов.

Якщо виходити з економічного та управлінського аспектів, то гра Зеленського дійсно не варта свічок. Йому та Богдану дуже хотілося би взяти від свій контроль бюджет Києва, який дорівнює 55 млрд грн. Але звівши роль Кличка нанівець, Зе-команда зможе й так рулити фінансовими потоками. Щоправда, сам Кличко неодноразово казав, що він не терпітиме двовладдя і не уживеться під одним дахом на Хрещатику, 36 з нав’язаним йому в партнери ставлеником президента.

Загалом персону Віталія Кличка не можна недооцінювати. Вадим Карасьов відносить його до потенційних символів (якщо не лідерів) антивладної опозиції. "Багато хто розглядатиме Кличка як такого собі хвилеріза "зелених" сил. І багато хто з-поміж незадоволених Зеленським використає Кличка на мерських виборах як антипрезидентський таран", – наголошує він.

Саме ймовірна перемога Кличка на мерських виборах та його активний супротив тому, що робитиме Зе-команда в столиці, може охолодити запал Банкової. "Що може зупинити Зеленського? – розмірковує Богдан Петренко. – Ймовірність того, що мером Києва знову стане Кличко, а не Ткаченко чи хтось там іще. Крім того, все впирається в те, яке саме завдання ставить перед собою команда Зеленського? Показати всім, що вони підкорили столицю? Чи просто усунути Кличка від влади? Якщо головна мета полягає в другому, то для цього дострокові вибори не потрібні, Кличка можна й так перетворити на декорацію".

Петренко нагадує: "Навіть якщо позачергові вибори відбудуться зараз, то строкові вибори все одно відбудуться восени 2020-го. Тобто як би все не склалося зараз, вибори до Київради – за планом у жовтні наступного року". Аналогічну ситуацію Київ вже переживав відносно недавно. У 2014 році відбулися дострокові вибори мера та Київради, а у 2015-му відбулися ще одні, цього разу вже чергові місцеві вибори. Проте тоді не було іншого виходу, адже після Революції гідності столиця лишилася взагалі без жодного керівництва. Нині ж вдаватися до того самого сценарію значних резонів нема.

Справа – в даті

І все-таки Андрій Золотарьов в коментарях нашому виданню прогнозує дострокові вибори мера "або в грудні, або в лютому-березні наступного року". Зе-команда, каже він, "буде намагатися використати ефект хвилі. Щоб не було потреби створювати мережу гречкосіїв або нахиляти керівників шкіл чи закладів охорони здоров’я". Золотарьов бачить тільки одного реального претендента на посаду столичного голови – Олександра Ткаченка. "Іншої кандидатури у Зеленського немає, і персону кандидата йому доведеться тягнути на власному поки що захмарному рейтингу", – переконаний експерт.

"Команда Зеленського дуже неоднорідна, тому Ткаченка можна розглядати як кандидата від певної частини цієї команди. Тієї частини, яка асоціюється з Коломойським. Зеленський чудово розуміє, що перемога Ткаченка стане перемогою Коломойського", – коментує сказане Кость Бондаренко. Він же наголошує, що ставка на Ткаченка може призвести до конфліктної ситуації в лавах "Слуги народу". 

А от Вадим Карасьов радить "не перебільшувати можливостей Ткаченка", припускаючи, що в мери можуть висунути Вавриша. Втім, все це не має великого значення, бо, як каже Руслан Бортник, "якщо вибори відбудуться ще цього року, кандидат Зеленського виграє їх у будь-кого з кандидатів". На його думку, по мірі віддаляння від дати виборів зростатимуть шанси на перемогу у Віталія Кличка.

Наостанок наше видання вирішило з’ясувати у експертів одну невеличку "дрібницю": а як же бути з рішенням Конституційного суду від 2003-го, яке зобов’язує президента України призначити новообраного мера Києва головою КМДА? Тобто чи можна змоделювати ситуацію, коли Київраду очолював би, умовно кажучи, Віталій Кличко, а Київську міську державну адміністрацію – Олександр Ткаченко?

"Коли заходить про Конституційний суд, – відповів нам Богдан Петренко, – я завжди згадую, як КСУ дозволив Леоніду Кучмі балотуватися на третій термін. КСУ традиційно є залежним від президента. Теоретично він може ухвалити рішення про те, що положення про суміщення посад мера і голови КМДА ухвалювали за попередньої редакції Конституції, тобто за Конституцією 1996 року, тоді як нині діє редакція 2004 року. Іншими словами, вказати на те, що тодішнє рішення вже не є легітимним, адже обставини змінилися".

Звісно, не хотілось би підказувати КСУ вихід із "делікатної" ситуації, але те, про що говорить Петренко, цілком може бути втіленим у життя. Зрештою розвертати закон як дишло у потрібний бік для української влади – не первина.

Наталія Лебідь

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>