banner banner banner banner

Особиста охорона мера чи вартові місцевого правопорядку: Чи потрібна в Україні муніципальна поліція?

Особиста охорона мера чи вартові місцевого правопорядку: Чи потрібна в Україні муніципальна поліція?
112.ua

Ксенія Цивірко

Журналіст

Розмови про створення місцевих правоохоронних органів, які б мали самостійні повноваження і не входили у вертикаль МВС, ведуться в політичних колах вже протягом майже 20 років. З початком реалізації реформи децентралізації у 2014 році ця дискусія активізувалась, проте відповідні законопроекти були відхилені з кількох причин: по-перше, керівництво МВС висловило свої побоювання, що держава втратить свою прерогативу на право застосування сили; по-друге, зони відповідальності національної та муніципальної поліції не були чітко розмежовані; по-третє, територіальні громади тільки розпочали процес добровільного об'єднання, тож "муніципальна власність" не була сформована.

Новини за темою

Намагаючись прискорити процес до місцевих виборів, Кабмін взяв ініціативу у свої руки і в середині червня остаточно перекроїв карту України, затвердивши перелік із 1470 територіальних громад. Питання про створення місцевих правоохоронних органів знову вийшло на передній план: в Асоціації міст України повідомили про підготовку нового доопрацьованого тексту законопроекту. Головним чином, цю ініціативу пов'язують із боротьбою зі стихійною торгівлею, незаконним будівництвом і засиллямм МАФів, на що у патрульних поліцейських просто бракує часу. Однак експерти сумніваються в істинності таких "благих намірів". На їхню думку, муніципальна поліція обслуговуватиме особисті інтереси чиновників, перетворившись на легальну "банду рекетирів" і охоронців на випадок громадських протестів. Такі результати вже показали в "демо-версії" деякі комунальні підприємства та громадські формування з охорони правопорядку: щедро фінансовані меріями вони неодноразово ставали учасниками скандальних "розбірок".

"Я переконаний, що має бути муніципальна поліція, як у Берліні, як у Нью-Йорку. І ми над цим працюємо. А до того часу, поки поліція підпорядковується міністерству, це питання МВС", – заявив у серпневому інтерв'ю "112 Україна" Віталій Кличко. Мер Києва і президент Асоціації міст України давно виношує ідею про реорганізацію наявної ієрархії правоохоронної системи на користь створення муніципальної поліції, яка б фінансувалася місцевою владою та була їй підзвітна. Піти на такі кроки екс-боксер обіцяв ще в рамках своєї передвиборчої програми в 2014 році, анонсуючи "зачистку" МАФів, боротьбу з незаконним будівництвом, безладним паркуванням і стихійною торгівлею. Згідно з законопроектом, зареєстрованим у 2015 році та прийнятим у першому читанні, підпорядкований місцевій владі правоохоронний орган мав би називатися "муніципальна варта", проте прийняття рішення відклали, а потім і зовсім відкликали законопроект через закінчення повноважень Верховної Ради VIII скликання.

Передбачалося, що начальника муніципальної варти призначатимуть за поданням голови місцевої ради, а штатний склад формуватиметься з розрахункової кількості не більше 10 співробітників на 10 тис. постійного населення.

"Міські стражники" отримали б можливість штрафувати за низку адміністративних правопорушень, серед яких –  порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів (ст. 152 КпАПУ); самоуправне зайняття житлового приміщення (ст. 151 КпАП); порушення правил паркування транспортних засобів (ст. 152-1); порушення вимог законодавства про охорону культурної спадщини (ст. 92); порушення правил торгівлі на ринках (ст. 159); порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів щодо захисту населення від шкідливого впливу шуму чи правил дотримання тиші в населених пунктах і громадських місцях (ст. 182) та деякі інші. Право накладати адміністративні стягнення і розглядати такі справи мав би начальник муніципальної варти (кандидатуру якого, нагадаємо, висував би мер) та його заступники.

При цьому оформлювати адмінпротоколи за більшість із перелічених порушень можуть і зараз, без створення муніципальної варти: це входить в обов'язки інспекторів із благоустрою, які є у штаті будь-якої місцевої адміністрації. Втім, на практиці вони виявляються не особливо продуктивними, оскільки не можуть змусити порушника надати паспорт або інші документи для заповнення бланка. Таке право мають патрульні поліцейські, які свої трудові будні проводять переважно на автомобільних дорогах, і дільничні офіцери, які завантажені виїздами та паперовою роботою. Та й ці співробітники поліції не встигають справлятися зі своїми посадовими обов'язками в належній мірі: за офіційними даними, недокомплект кадрів становить 20-30%. Автори законопроекту про створення муніципальної варти (і подібних ініціатив) акцентували увагу на несприятливій обстановці в правоохоронних органах, за якої на "дрібні правопорушення" у вигляді, наприклад, викинутого повз урну недопалка або продажу домашнього молока з рук у поліцейських просто бракує часу. Втім, на думку експертів, місцева поліція ці незаперечні проблеми в українських реаліях вирішити не зможе, а, скоріш усього, створить нові. Наріжний камінь профільного законопроекту визначили в Головному науково-експертному бюро: оскільки новий орган фінансуватимуть із місцевого бюджету та "інших джерел, не заборонених законодавством", правоохоронці можуть стати "ручними", будучи фінансово залежними від волі "пана", а не від громади, яку вони захищатимуть. Крім того, утримання муніципальної варти вимагає значних сум, які не можуть собі дозволити бюджети навіть найбільш процвітаючих регіонів. Наприклад, за приблизними підрахунками, у Києві муніципальна варта обійшлася б щорічно в 780-850 млн грн, в той час як комплексна програма "Безпечна столиця", реалізація якої розрахована на три роки, передбачає у кілька разів менші бюджетні витрати – 267,97 млн грн.  

"Можна скільки завгодно дивитися на європейських сусідів і пропонувати перейняти досвід роботи їхньої муніципальної поліції. Розповідати про те, як у містах вдалося навести порядок і чистоту, а в парках стало безпечно гуляти. Це хороші приклади, але чомусь не враховують те, що населення європейських держав має зовсім інші політичну культуру і менталітет. Політична культура в Україні є зовсім незрілою, а сама держава перебуває тільки на початку свого шляху: про що говорити, якщо деякі українці досі ставлять під сумнів, чи варто співати гімн і піднімати прапор на 1 вересня? Навіть такі основоположні речі для європейця, як державні символи, не всі у нас визнають, а що вже говорити про функції держави. Де судді та прокурори виконують не свої конституційні обов'язки, а служать чужим політичним інтересам, які в країні поставлено на чільне місце і під які багаторазово переписують закони. Якщо делегувати охлосу одну з найважливіших функцій держави – правоохоронну – і створити муніципальну поліцію, в українських реаліях це може призвести до жахливих наслідків – до міжусобиць "князьків", судів Лінча, вуличних заворушень. Муніципальна поліція може відкинути нас майже на століття назад – до подій 1917 року. І про це не я кажу – це основи академічної дисципліни "Держава і право"", – висловлює стурбованість адвокат і у минулому старший слідчий з особливо важливих справ МВС Руслан Сушко.

Муніципальна поліція в мініатюрі

Незважаючи на те що діяльність муніципальної поліції на законодавчому рівні не врегульована, її своєрідні прототипи є у багатьох місцевих органах самоврядування. Найчастіше приймається рішення про створення профільного департаменту або комунального підприємства, до функцій яких належать контроль за дотриманням правил благоустрою, дорожнього руху і паркування, охорона об'єктів культурної спадщини, комунального майна та інші. Значного поширення в Україні упродовж останніх років набули інспектори з паркування, які довели свою ефективність не тільки в розчищенні імпровізованих автостоянок на тротуарах, а й в істотному наповненні бюджету доходами від штрафів і комерційному заробітку евакуаторів, які інколи доставляють машини на штраф-майданчик в конвеєрному порядку. Мабуть, масштабами притягнення порушників до адміністративної відповідальності можуть похвалитися тільки вони, оскільки мають увесь інструментарій для винесення вже готових постанов про накладення адміністративного стягнення. Комунальні підприємства та організації в багатьох містах, які взяли на себе функцію охорони громадського правопорядку, за фактом надають послуги з охорони (фізичної, пультової охорони, відеоспостереження) іншим комунальним підприємствам (школам, дитячим садкам, лікарням), по суті, набуваючи статусу місцевих монополій. Однак спектр їхніх повноважень залишається досить вузьким, на відміну від поліцейських, які можуть провести арешт, застосувати зброю, виписати штраф, ініціювати досудове слідство.

З відкритих джерел

Особливу роль у тому, щоб місцеві жителі могли спати спокійно, відіграють численні "громадські формування з охорони громадського правопорядку і державного кордону" – відлуння "народних дружин" з радянської епохи.

Новини за темою

За своєю організаційно-правовою формою такі громадські формування – це громадські об'єднання, до складу яких на добровільних засадах має входити щонайменше 10 осіб. У вільний від роботи час вони патрулюють певну ділянку території, узгоджену з поліцією та органами самоврядування, і в разі чого можуть навіть здійснити цивільний арешт і доправити порушника у відділок поліції. Кодекс України про адміністративні правопорушення встановлює певний перелік порушень, за які члени таких громадських формувань можуть складати протоколи, проте на практиці до таких методів вдаються рідко, оскільки часто їх не забезпечують офіційними бланками. У будь-якому випадку, відповідно до закону, члени громадських формувань можуть патрулювати район тільки спільно з дільничними офіцерами і патрульними поліцейськими, причому маршрут і графік визначають заздалегідь у відповідних наказах. Крім того, сучасні "дружинники" виступають в якості понятих під час обшуку затриманих, хоча в судах їхні свідчення часом піддають сумніву: здебільшого членами громадських формувань стають колишні та чинні співробітники органів, а отже – потенційно зацікавлені особи.

Втім, прописані в офіційних статутах високі та благородні цілі приховують набагато більш приземлені мотиви, ніж "забезпечення громадського правопорядку".

По-перше, члени громадських формувань мають право на придбання травматичної зброї. Іноді ця обставина стає першою і останньою причиною для реєстрації юрособи громадського формування, тим більше що територіальні управління Нацполіції не ведуть статистичний облік окремо за такими категоріями громадян.

По-друге, упродовж останніх років сформувалася тенденція, що місцева влада не гребує використовувати зареєстровані на їхній території громадські формування у власних корисливих цілях. Багато з таких "дружин" вже довели свою ефективність на "майданах", а для деяких із них це вже стало звичним (а часом і єдиним) джерелом заробітку. 
"Зараз усі місцеві "князьки" хочуть мати власну армію тітушок. Місцева влада ініціює створення нових громадських формувань, фінансує їхню діяльність, щоб контролювати ринок нелегального будівництва, збирати данину з ринків і МАФів, їздити з "гумками" (травматична зброя, — ред.) на різні розбірки і теми". Причому часто члени таких громадських формувань одночасно працюють на підконтрольних приватних або комунальних охоронних фірмах. А охоронці не мають права використовувати травматичну зброю", – розповідає голова Об'єднання громадських формувань України з охорони громадського порядку та державного кордону генерал-полковник цивільної служби Сергій Куртян.

"Перевертні" без погонів

За словами колишнього міліціонера, громадські формування стали "ручними", головним чином, після Революції Гідності, яка породила у "вуличних боях" тітушок. Сприяла цьому процесу навіть війна на сході країни: АТОвці, які повернулися з війни, не знали, як у мирному житті застосувати здобуті на фронті навички, і, зіткнувшись із браком робочих місць, зайняли вигідні "вакансії" в "кишенькових арміях" градоначальників.
"Приблизно чверть членів громадських формувань, які входять в Об'єднання, теж брали участь і в АТО, і були на Майдані. Але наші хлопці не кричали і не розмахували прапорами, а просто виконували свій обов'язок. Тепер ми нікому не потрібні. Після протокольної зустрічі з керівництвом ЗСУ в 2017 році нас ввели в резерв територіальної оборони, тож нас тримають, скоріш усього, як витратний матеріал. Усе своїми силами і за свої гроші робиться, а на місцях чиновники відмовляються від будь-якої посильної матеріальної допомоги, вважаючи за краще створити підконтрольні громадські формування. Те ж саме стосується і Києва. На початку 2000-х років Київське міське громадське формування налічувало близько 12 тис. членів. Поступово вся ця спадщина занепала, і тепер у столиці діє новостворена "Муніципальна варта", суто для обслуговування потреб команди Кличка", – вважає Сергій Куртян.

Відповідно до профільного закону "Про участь громадян в охороні громадського порядку", ГФ (громадські формування) можуть розраховувати якщо не на пряме фінансове постачання, то хоча б на підтримку у вигляді приміщення, форми, технічного обладнання. При цьому таку допомогу, причому і зарплату співробітникам адміністративного відділу і компенсації за використані на пальне кошти, у столиці отримує тільки одне ГФ "Муніципальна варта" (так передбачалося назвати новий правоохоронний орган місцевого самоврядування), створене в 2017 році на базі міських організацій ветеранів. За даними ЄДР, загалом у Києві зареєстровано майже 2 десятки громадських формувань, однак, за словами начальника управління з питань взаємодії з правоохоронними органами щодо забезпечення правопорядку і муніципальної безпеки КМДА Олега Куявського, на законній підставі діють тільки три з них: вони погодили статут із територіальним управлінням Національної поліції і затвердили його в місцевій адміністрації. Разом з тим до комплексної цільової програми "Безпечна столиця 2019-2021" включили тільки ГФ "Муніципальна варта", на діяльність якої виділили з бюджету 65, 413 млн грн, а в 2018 році — ще понад 14 млн грн на закупівлю одягу та обладнання. Мільйонні дотації не передбачають зарплату для рядових членів громадського формування, однак більшість з них має основне місце роботи на комунальному підприємстві "Муніципальна охорона", яке теж перебуває "під крилом" КМДА. Більш того, засновники "Муніципальної варти" та "Муніципальної охорони" також пов'язані з керівництвом приватних охоронних фірм ТОВ "Муніварта" і ТОВ "Ветерано гард".

За свою коротку біографію "Муніципальна варта" встигла засвітитися в декількох гучних скандалах. Насамперед – у пов’язаному із захопленням кінотеатру "Київ" у червні 2019 року, який у ЗМІ називають рейдерським; у неодноразових сутичках із представниками іншої "варти" чи "самооборони", що супроводжувалися перестрілками, тілесними ушкодженнями та підпаламм автівок; у причетності до формування праворадикальних груп, які здобули популярність хуліганськими витівками (наприклад, один з лідерів "С12" Сергій Бондар очолив осередок "Муніципальної варти" у Голосіївському районі).

"Я знаю особисто хлопців з "Варти". Справедливості заради варто відзначити, що відсотків 30 з них цілком щиро працюють на благо громади, хочуть допомогти навести в місті порядок. Але якраз за їхніми спинами ховаються перед журналістами справжні тітушки та аморфна маса – решта 70%, які в свою чергу отримують чималі грошові бонуси в конвертах. А ті чесні хлопці є дешевою ширмою для контролюючих інстанцій та суспільства, щоб якось приховати беззаконня, що чинять за прямою вказівкою мерії. Тому я вважаю, що муніципальну поліцію у таких реаліях створювати не можна, особливо у підпорядкуванні у Кличка, який свого часу перебував у банді рекетира. Нам усім варто пильно спостерігати за тим, яку роль зіграють на прйдешніх місцевих виборах "Муніципальна варта" і "Муніципальна охорона "... Створювати муніципальну поліцію можна тільки за однієї умови: якщо керівників міського і районних управлінь обиратимуть самі жителі на загальному голосуванні. Або якимось іншим способом, який враховував би кожний голос виборця. Але тут постає інше питання: Як зробити так, щоб ці вибори були чесними і репрезентативними?" – підбиваючи підсумки, ставить гостре питання правозахисник Едуард Багіров.

Ксенія Цивирко

Джерело: 112.ua

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>