banner banner banner

Облікова ставка НБУ: Чи варто радіти зниженню?

Облікова ставка НБУ: Чи варто радіти зниженню?
112.ua

Никита Синіцин

Журналіст

На поточному тижні увага багатьох експертів і фінансистів була прикута до такого малозрозумілої для більшості українців події, як очікування зниження облікової ставки Національного банку України. І варто зазначити, що Нацрегулятор не підвів очікувачів, знизивши її відразу на 2% - до 13,5% річних із 13 грудня.

Чому навколо цих 2% виник такий ажіотаж і до яких змін у житті пересічних українців може призвести?

Облікова ставка та інфляція: прямий зв'язок

Як правило, термін "облікова ставка" означає відсоток, під який центральний банк - у випадку України – НБУ - фінансує комерційні та державні банки, які потім цим коштом видають кредити.

У ширшому сенсі під обліковою ставкою розуміють фінансовий механізм, що дозволяє регулювати різні процеси в економіці і впливає на процеси, що відбуваються у фінансовій системі.

Найсильніше вплив облікової ставки проявляється:

- в інфляції, тобто знеціненні грошей, які пересічні споживачі відчувають на собі через зростання цін;

- у доступності кредитів і конкретній відсотковій ставці за ними.

У спрощеному вигляді висока облікова ставка призводить до зниження кількості банків, які бажають брати кредити у центральних банків, що призводить до зростання процентної ставки за кредитом, зниження кредитування економіки та населення, падіння попиту і, як наслідок, уповільнення економічного зростання.

Новини за темою

Однак зворотним боком останнього, у цьому разі позитивним, є зниження інфляції і зростання цін на споживчому ринку.

За низької облікової ставки відбувається протилежне, тобто зростає кредитування економіки та населення, внутрішній попит і економічне зростання прискорюється, з неминучим зростанням інфляції.

Облікова ставка та інфляція: в НБУ святкують перемогу

В умовах України облікова ставка найчастіше застосовується як такий собі "антиінфляційного" засобу, і, треба сказати, результати цього досить видно статистично.

У найбільш кризові для України часи 2014-2015 років облікова ставка НБУ зросла з 9,5% до 22%, а влітку 2015 року сягала 30%, однак в умовах катастрофічного знецінення гривні це не дуже врятувало від інфляції, що становила тоді 24,9% і 43,3% відповідно.

Протягом 2016 року облікова ставка НБУ знизилася з 22% до 14%, опустилася й інфляція до 12,4%, однак, продовживши падіння ставки в середньому 12,5%, у 2017 році Нацбанк отримав і невелике зростання інфляції – з 12,4% до 13,7%.

Зростання інфляції очевидно й призвело до того, що весь 2018 рік і зиму-весну 2019 року фінансова система країни прожила з обліковою ставкою до 18%, що до 25 жовтня впала до 15,5%.

Зниження облікової ставки НБУ явно пов'язали зі своїм сприятливим інфляційним звітом за все той самий жовтень, в якому констатували досягнення Нацрегулятором середньострокової інфляційної мети в 4-6%.

До факторів, що сприяли зниженню, у звіті віднесли зміцнення гривні відносно  долара, що призвело до зниження цін на паливо й частково тарифів на послуги ЖКГ завдяки падінню цін на газ, правда зазначили зростання цін на харчові продукти. 

Уже в листопаді інфляція сповільнилася ще більше і становила 5,1% в річному вимірі, що сталося коштом подальшого зміцнення курсу гривні, що й було названо головою НБУ Яковом Смолієм на прес-брифінгу основною причиною для зниження облікової ставки до 13,5%, оскільки середньоінфляційна мета в 5% досягнута.

Плюси для українців: кредити подешевшають, але не відразу, і депозити постраждають

Експерти, опитані 112.ua, загалом, говорячи про правильність зниження облікової ставки, розійшлися в оцінці його реального впливу на життя українців: від позитивного, в цілому нейтрального і до негативного, залежно від того, своєчасним чи ні вважають співрозмовники рішення НБУ.

Так, фінансовий експерт Василь Невмержицький вважає, що швидкого падіння процентної ставки за кредитами очікувати не варто.

"Депозитні й кредитні портфелі переважно сформовані, і вносити до них зміни відразу навряд чи будуть. Інша справа – "короткі кредити" на термін до 2 тижнів, найчастіше це кредитні картки, що оформляються фізособами, ось за цими кредитами здешевлення буде достатньо швидким і приблизно на 2%.

Паралельно банки почнуть формувати додаткові кошти під видання позик, наприклад, будуть менше вкладати в депозитарні сертифікати НБУ, які після зниження облікової ставки також впадуть на 2% - з нинішніх 13,5-15,5% до 13,5-15,5%. Особисто я очікую зниження кредитної ставки за довгостроковими кредитами приблизно на 2-3% протягом 3 місяців", - вважає експерт.

Правда зворотним боком зниження облікової ставки й ціни кредитів експерт називає і зниження процентної ставки з депозитів, також приблизно на 2%, проте в цілому виграш населення буде вагомішим, ніж втрати.

"Зниження кредитів для економіки – це зростання виробництва й зайнятості населення, поява нових робочих місць, здешевлення собівартості товарів і послуг, отже, і падіння цін на товар, що робить їх доступнішими для населення", - каже про менш помітні на перший погляд, але неминучі плюси для українців Василь Невмержицький.

З іншого боку, на думку експерта, зниження облікової ставки НБУ може позначитися на курсі гривні відносно долара.

"Зниження облікової ставки зробить вкладення в ОВДП для нерезидентів менш вигідним, вони припинять підживлювати фінансовий ринок доларами, і курс гривні відносно долара може впасти", - попереджає про можливу девальвацію національної валюти експерт.

Також прогнозує зниження курсу гривні до долара й експерт Українського інституту майбутнього Данило Монін.

Новини за темою

"Дії Національного банку призвели до політики дорогих грошей, унаслідок чого страждає в першу чергу реальний сектор економіки, а спекулянти заробляють великі відсотки на держоблігаціях. З іншого боку, через високі процентні ставки за кредитами позбавлене кредитування й населення. Зниження облікової ставки має призвести до зменшення доходів спекулянтів і зростання можливостей реального сектора економіки й населення, що має пожвавити економіку", - каже про плюси рішення НБУ експерт.

Водночас, на думку Моніна, є і ризики на шляху до такого позитивного сценарію.

"Вже традиційну недовіру населення до банківської системи може і не дати запустити кредитування, а поточний курс гривні хоч і вигідний населенню, але несе загрозу економічному зростанню в перспективі коштом надто міцної гривні, що може призвести до обвалу національної валюти. Зниження ставки на, мій погляд, почне процес зупинки зміцнення гривні та виведе її в той цільовий діапазон, який дозволить утримувати економічне зростання в країні", - каже про зворотний бік рішення НБУ Данило Монін.

Кредити не подешевшають, поки не впадуть депозити, а з інфляцією просто пощастило

Фінансовий аналітик Борис Кушнірук вважає, що зниження облікової ставки НБУ на 2% не дуже вплине на доступність кредитів, а зниження інфляції, якою так пишаються в Нацбанку, сталося не внаслідок монетарної політики Нацрегулятора, а швидше внаслідок вдалого поєднання низки факторів, не останній з яких – сприятлива зовнішня кон'юнктура.

"Не важливо, яка процентна ставка усередині країни, що має на зовнішніх ринках сировинну спеціалізацію. Варто впасти світовим цінам на сировину, знизяться доходи експортерів, а з ним погіршиться і платіжний баланс, за ним неминуче почнеться знецінення національної валюти, інфляція і зростання цін – жодний розмір облікової ставки тут не допоможе.

Швидше навпаки, обмеження кредитування коштом високої облікової ставки вдарить по переробних галузях економіки, що не здатна розвиватися. Все це ми бачимо в Україні, коли НБУ сліпо дотримується "кількісної теорії грошей", рекомендованої МВФ", - говорить про безглуздість і навіть шкідливість високої облікової ставки для зниження інфляції експерт.

Зниження інфляції, що спостерігається в Україні в поточному році, на думку співрозмовника 112.ua, швидше слід пов'язувати зі сприятливими для країни подіями на світових ринках на зразок падіння цін на енергоносії, насамперед природний газ.

"Висока облікова ставка НБУ, що пов'язується з індексом інфляції, є хибною, оскільки не дає повної картини, адже є й інші показники – індекс цін виробників, групи споживачів, які не дуже впливають на ціни, та інше. До цього треба підходити більш вузькоспеціалізовано.

Скажімо, кредитування: кажуть, що зниження облікової ставки здешевить кредити, але це занадто спрощена позиція, адже не враховується багато інших факторів – той самий захист прав кредиторів, розмір ставок за депозитами і багато іншого, що впливає на відсоткову ставку за кредитами.

Наприклад, якщо населення хоче дешеві кредити, то йому слід готуватися і до дешевих депозитів, одне без іншого неможливе, в Китаї ставка за депозитами регулюється", - каже про малий практичний вплив рішення НБУ на кредитний ринок країни Кушнірук.

Втім, як підкреслив експерт, зниження облікової ставки дійсно може здешевити кредити в Україні, але для цього буде потрібно зменшити її набагато сильніше, ніж на 2%.

Механізм падіння економіки запущений, але його можна повернути назад

Ще категоричніший у своїй оцінці ситуації експерт Growford Institute Олексій Кущ, який вважає, що зниження облікової ставки на 2% запізнилося і не зможе вплинути у кращий бік на вітчизняну економіку. Навіть більше, вже запущений механізм, який може призвести до падіння ВВП України.

"У ринковій економіці облікова ставка Центробанку відіграє роль коробки передач, яка передає зусилля на двигун і змушує авто рухатися швидше. Зростання ставки на 0,25% у тих самих США призводить до помітних змін на фондовому ринку, кредитування та інших секторах економіки. У нас же цей механізм в реальності ані на що не впливає – досить згадати серпень 2013 року з його історичним мінімумом з облікової ставки НБУ у 6,5% та ставкою за кредитами в 15% і вище, за одночасної дефляції (зниження цін, – прим. 112) за підсумками року в 0,9%", - каже про дивацтва ринкової економіки по-українськи експерт.

Замість цього, підкреслює Олексій Кущ, в умовах нинішньої України висока облікова ставка просто була виправданням для високих відсотків за облігаціями внутрішньої державної позики, які користувалися особливим успіхом у 2019 році в іноземного фінансового капіталу.

"Мінфін, пропонуючи ОВДП іноземним покупцям під прибутковість в 17-20% річних, мотивував це високою обліковою ставкою НБУ в 15-17%. Тепер, знизивши її на 2%, швидше за все, Мінфін зіштовхнеться з падінням попиту на ОВДП. Насправді ж за інфляції 5% облікова ставка має становити менш як 10%, і знижувати її треба було з весни-літа. Однак час НБУ, який працював у зв'язці з Мінфіном, і допомагав останньому продати якомога більше ОВДП, явно втратив, що може дорого обійтися економіці", - зазначає співрозмовник 112.ua.

Новини за темою

За словами експерта, у вітчизняній економіці вже запущений ланцюжок негативних причинно-наслідкових зв'язків, які, попри зниження облікової ставки, можуть не тільки не прискорити зростання ВВП, але й навпаки – призвести до його падіння.

"Нестача оборотних коштів, кредитів за високої облікової ставки призводить до зниження цін на промислову продукцію або дефляції, потім відбувається зниження оборотів оптової торгівлі між юридичними особами. Брак коштів призводить до економії, спершу на капітальні вкладення та інвестиції, а потім на заробітних місцях і робочих місцях.

Під час падіння зарплат і зростання безробіття падає добробут населення, воно менше споживає, що призводить до падіння роздрібної торгівлі, тобто весь ланцюжок, що формує економіку, йде донизу, а з ним і власне ВВП. Саме тому важливо не просто знизити облікову ставку і застосувати методи монетарної політики, а робити це вчасно", - розкриває механізм впливу на економіку у разі запізнення ввімкнення монетарних механізмів аналітик.

Як підкреслює Олексій Кущ, перші ознаки реалізації цього негативного сценарію в Україні вже проглядаються. Серед них – промислова дефляція, що становила в жовтні 5%, окреслилося падіння обсягів оптової торгівлі й капіталовкладень в логістиці, транспорті, у складському господарстві та телекомунікації. Так само за цим брак коштів змусить почати економити вже на зарплатах і призведе до падіння роздрібної торгівлі.

"Реалізацію цього сценарію в країні можна зупинити, якщо комплексно підійти до питання – припинити розглядати облікову ставку як засіб боротьби з інфляцією, переглянути саме поняття інфляції, а головне – налагодити взаємодію Кабміну, НБУ і Верховної Ради для комплексного підходу до проблеми. Це розробка промислової та інвестиційної політик в країні, зміна деяких кадрів в органах влади, ухвалення нових законопроектів, і починати все це потрібно робити вже зараз", - переконаний експерт.

Облікові ставки у світі:

Центральний банк РФ – 6,5%;

Федеральна Резервна система США – 1,75%;

Європейський центральний банк – 0,00%;

Резервний банк Австралії – 0,75%;

Народний банк Китаю – 4,35%.

Никита Синіцин

 

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>