banner banner banner

Нові правила зарахування на інтернатуру, збільшення її строків та резидентура: Як МОЗ пропонує змінити підхід до підготовки лікарів

Відповідно до директиви 2005/36/WE Європейського парламенту та Ради Європи від 7 вересня 2005 року (редакція 15.04.2019 р.) про визнання професійних кваліфікацій, базова медична підготовка лікарів в Україні практично відповідає європейським стандартам. Чого не скажеш про спеціалізовану медичну підготовку таких фахівців. У зв’язку з цим в кінці серпня на офіційній сторінці МОЗ України було опубліковано для громадського обговорення проєкт наказу, впровадження якого наблизить систему підготовки лікарів до європейських стандартів. Проте далеко не всі погоджуються з доцільністю таких реформ сьогодні. Зокрема, відбулась низка акцій протесту від студентів медичних закладів, які мають інше бачення щодо втілення змін. Тож чи вдасться сторонам дійти консенсусу та на скільки насправді поставлена планка від МОЗ відповідає українським реаліям і можливостям?

Нові правила зарахування на інтернатуру, збільшення її строків та резидентура: Як МОЗ пропонує змінити підхід до підготовки лікарів
112.ua

Ірина Шостак

Журналістка

Відповідно до директиви 2005/36/WE Європейського парламенту та Ради Європи від 7 вересня 2005 року (редакція 15.04.2019 р.) про визнання професійних кваліфікацій, базова медична підготовка лікарів в Україні практично відповідає європейським стандартам. Чого не скажеш про спеціалізовану медичну підготовку таких фахівців. У зв’язку з цим в кінці серпня на офіційній сторінці МОЗ України було опубліковано для громадського обговорення проєкт наказу, впровадження якого наблизить систему підготовки лікарів до європейських стандартів. Проте далеко не всі погоджуються з доцільністю таких реформ сьогодні. Зокрема, відбулась низка акцій протесту від студентів медичних закладів, які мають інше бачення щодо втілення змін. Тож чи вдасться сторонам дійти консенсусу та на скільки насправді поставлена планка від МОЗ відповідає українським реаліям і можливостям?

Впродовж декількох місяців з моменту опублікування проєкту наказу “Про затвердження Положення про інтернатуру” відбувається його громадське обговорення. У міністерстві, наводячи досвід інших країн, вважають, що для того, аби українські лікарі були конкурентоспроможними, потрібно значно збільшити термін їхньої підготовки. "В США підготовка лікаря акушера-гінеколога триває 12 років, в той час як в Україні – 9. Це є нерелевантним досвідом і унеможливлює конкуренцію українських спеціалістів на світовому рівні", – йдеться на сайті МОЗ.

На підтвердження подібної тези можна навести ще кілька яскравих прикладів відмінної від вітчизняної (терміном у 6-9 років навчання) системи підготовки лікарів у інших країнах світу: до прикладу, в Ізраїлі після 6-ти років навчання та отримання диплому обирається одна спеціальність, яку потрібно буде опановувати ще протягом 6-ти наступних років (12 років навчання); у Молдові ж випускник також обирає одну зі спеціальностей та продовжує навчання вже від 3-6 років залежно від обраної спеціальності; у Німеччині навчання триває від 11 до 12 років; Франція — від 8-11 років. У Польщі випускник, який закінчив ВНЗ, проходить стажування (13 місяців), після якого може вважатись лікарем нижчої кар’єрної ступені. Для того, аби стати якісним спеціалістом, потрібно обрати одну зі спеціальностей та провчитись ще від 2-6 років.

Інфографіка процесу навчання лікарів за кордоном Слово и дело

Тож, згідно з новим наказом пропонується внести зміни у:

  • Тривалість інтернатури;
  • Зарахування і розподіл студентів на інтернатуру;
  • Кількість спеціальностей, за якими відбуватиметься набір до інтернатури;
  • Впровадження резидентури.
  • Атестацію майбутніх лікарів.

Нова модель підготовки українських лікарів

Інтернатура: умови зарахування і розподілу студентів. Проєкт наказу “Про затвердження Положення про інтернатуру” пропонує збільшити тривалість інтернатури до трьох років для всіх спеціальностей (зараз залежно від спеціальності – 1-3 роки), крім загальної стоматології. Стоматологи проходитимуть інтернатуру один рік. На думку представників МОЗ, саме такий термін (3 роки) відповідає світовій практиці: "Доступ до професії для лікарів в Європі відбувається після 5-6 років післядипломної підготовки, яка складається з двох частин: загальної (3 роки) та звуженої (2-3 роки)", — йдеться на сторінці МОЗ у Facebook.

Новини за темою

Зміни можуть торкнутися і умов розподілу. Сьогодні студенти-медики, які навчаються на бюджеті, в більшості випадків направляються за розподілом від ВНЗ, в той час як контрактники можуть вільно обирати будь-який медичний заклад для проходження лікарської практики. У МОЗ наголошують, що така система розподілу збільшує корупційні ризики (щоб потрапити в кращу лікарню для проходження інтернатури, доводилось платити). Тож, за проєктом наказу, розподіл в інтернатуру має здійснюватися закладом вищої освіти за електронним реєстром з результатами Єдиного державного кваліфікаційного іспиту. Для студентів, які складають тільки ліцензійний іспит "КРОК 2", рейтинговим показником буде результат цього іспиту. На розподіл не впливатиме форма навчання студентів. Саме таким чином усі студенти опиняться у рівних умовах.

За проєктом наказу також визначаються і бази для проходження лікарської практики — тільки ті заклади охорони здоров’я, які відповідатимуть затвердженим МОЗ вимогам (мають потужну матеріально-технічну базу, достатній пацієнтопотік, створюють умови для максимального доступу інтерна до пацієнтів). Ці заклади надаватимуть закладам вищої освіти перелік вакантних посад для проходження інтернатури. Далі ВНЗ має внести їх до електронної бази, з якої кожен випускник у своєму електронному кабінеті самостійно обере 5 програм підготовки в порядку пріоритетів. Електронна система автоматично здійснить розподіл відповідно до рейтингового балу та визначених пріоритетів і випускник отримає повідомлення із направленням на проходження інтернатури за однією з вибраних програм.

Не менш важливим пунктом стосовно проходження інтернатури є підготовка лікарів-кураторів (повинні мати досвід роботи за фахом не менше 7 років та працювати у відділенні, де і лікар-інтерн), які стануть наставниками для майбутніх спеціалістів (не більше 5 середньорічних інтернів). Для цього лікарі-наставники проходитимуть курси менторства. За наставництво лікар отримуватиме фінансову винагороду.

Відмінності між старою та запропонованою моделлю інтернатури

 

Стара інтернатура

Нова інтернатура

Зарахування в інтернатуру

В заклад післядипломної освіти або факультет післядипломної освіти ЗВО

На програму інтернатури, що одночасно включає ЗОЗ, ЗВО та програму підготовки 

Зараховуються

Вітчизняні випускники

Вітчизняні випускники та іноземці, у яких наявні посвідка на постійне місце проживання та сертифікат про вільне володіння українською мовою

Підстава для зарахування

Для бюджетників - направлення на роботу за персональним розподілом.

Для контрактників- гарантійний лист від ЗОЗ про прийом на інтернатуру

Результати автоматизованого електронного розподілу до інтернатури

Тривалість підготовки

1-3 роки, залежно від спеціальності

3 роки для всіх спеціальностей, крім загальної стоматології - 1 рік

ДОЗ/УОЗ

1. Визначають перспективну потребу у фахівцях.

2. Затверджують перелік баз стажування.

3. Разом із ЗВО приймають безпосередню участь у розподілі випускників

Не залучені у процес розподілу в інтернатуру та проходження інтернатури

Бази стажування

1. Отримують статус бази відповідно до рішення ДОЗ/УОЗ.

2. ЗОЗ, які відповідають узагальненим вимогам до будь-якого лікувального закладу (без адекватного пацієнтопотоку та повноцінного матеріально-технічного оснащення).

3. Випускник проходить інтернатуру не на безпосередній базі стажування, а в іншому закладі охорони здоров’я

1. ЗОЗ, які відповідають вимогам (потужна матеріально-технічна база та достатній пацієнтопотік), затвердженим МОЗ України.

2. ЗОЗ тільки за власним бажанням і при відповідності вимогам, встановленим МОЗ України.

Працевлаштування

На посаду лікаря-інтерна приймають лише осіб, які навчаються на бюджеті

На посаду лікаря-інтерна приймають всіх, відповідно до результатів електронного розподілу

Кількість спеціальностей

34

16

Змінюються й умови закінчення інтернатури. Якщо раніше інтерни складали обов’язкову атестацію (на присвоєння звання лікар-спеціаліст) із загальної лікарської підготовки, то згідно з новим наказом доведеться складати цей самий ліцензійний інтегрований іспит ("Крок 3") вже за своєю спеціальністю.

Кількість спеціальностей, за якими відбуватиметься набір до інтернатури. За результатами обговорення Експертна комісія МОЗ України визначила перелік у 16 спеціальностей, які належать до первинної спеціалізації відповідно до UEMS (Європейська асоціація медичних спеціальностей). Вони відповідають світовій практиці післядипломної підготовки фахівця протягом 5-6 років.

  • Акушерство та гінекологія;
  • Анестезіологія та інтенсивна терапія;
  • Внутрішні хвороби;
  • Загальна практика - сімейна медицина;
  • Загальна стоматологія;
  • Медицина невідкладних станів;
  • Неврологія;
  • Отоларингологія;
  • Офтальмологія;
  • Патологія;
  • Педіатрія;
  • Психіатрія;
  • Радіаційна онкологія та ядерна медицина;
  • Радіологія;
  • Хірургія;
  • Фізична та реабілітаційна медицина.

Впровадження резидентури. Відповідно до наказу після інтернатури лікарі будуть проходити резидентуру, яка триватиме відповідно до складності спеціалізації (точних термінів поки не надається).

Варто зазначити, що, до прикладу, терміни резидентури в країнах ЄС стартують від 3 років (такі спеціальності як: алергологія, реанімаційна та інтенсивна медицина, анестезіологія, офтальмологія тощо), до 5 років — травматологія й ортопедія, урологія, пластична хірургія та інші.

Планується, що цей етап не буде обов’язковим для всіх спеціальностей. "Після закінчення інтернатури людина має право працювати лікарем за 16 спеціальностями, що увійшли до переліку. Для більш вузької спеціалізації лікарю необхідно буде пройти резидентуру", — повідомляється на сторінці МОЗ у Facebook.

До прикладу, для того аби стати нейрохірургом, студент повинен буде пройти інтернатуру за спеціальністю "Хірургія". А згодом — резидентуру за спеціальністю "Нейрохурургія" (в ЄС термін резидентури для цієї спеціальності становить 4 роки).

Атестація майбутніх лікарів. За новою системою для того, аби отримати звання лікаря-спеціаліста, потрібно буде пройти обов’язкову атестацію — тестування у формі ліцензійного інтегрованого іспиту "Крок 3" за відповідною спеціальністю, допуском до якого буде обов'язковий структурований клінічний іспит (ОСКІ, простими словами – держіспит).

Відмінності у порядку атестації між нинішньою та запропонованою системами

Стара модель атестації

Нова модель атестації

  • контроль знань та вмінь за комп'ютерними тестуючими програмами, затвердженими Міністерством охорони здоров'я України;
  • оцінка державною атестаційною комісією знань та вмінь, в тому числі володіння практичними навичками;
  • співбесіда чи інша форма підсумкової оцінки рівня засвоєння навчальної програми інтернатури.
  • тестування у формі ліцензійного інтегрованого іспиту "Крок 3" за спеціальністю в інтернатурі, допуском до якої є ОСКІ;
  • співбесіда чи інша форма підсумкової оцінки рівня засвоєння програми інтернатури.

Запровадження усіх вищеперерахованих змін, на думку представників МОЗ, наблизить систему підготовки лікарів до європейських стандартів та дозволить українським лікарям бути конкурентними на світовому рівні. Самі студенти-медики, дізнавшись про нововведення, почали висловлювати протест. Зокрема, подібні акції вже пройшли у Києві, Сумах, Запоріжжі, Івано-Франківську, Тернополі, Харкові та Львові. Адже запропоновані зміни справді суттєво реформують нинішню модель підготовки.

Яку систему маємо сьогодні

Після закінчення шостого курсу університету майбутній спеціаліст повинен пройти практичну підготовку у закладі охорони здоров’я впродовж декількох років — інтернатуру.

Новини за темою

На сьогодні в Україні студенти 34-х спеціальностей мають можливість проходження інтернатури терміном від 1 до 3-х років. Підставою для зарахування є направлення на роботу за персональним розподілом (для бюджетників) та гарантійний лист від ЗОЗ про прийом на інтернатуру (контрактникам). При цьому, інтернатура ділиться на очну і заочну частини — очне навчання та безспосередньо стажування інтерна в лікарні (майбутній лікар приїздить до закладу освіти, слухає лекції, паралельно з цим працює у клініці). Далі складає іспит, за результатами якого академія видає йому сертифікат лікаря-терапевта, хірурга тощо.

Варто зазначити, що після проходження інтернатури українські студенти мали б ступати на інший щабель підготовки — резидентуру. Резидентура — це така форма навчання для здобуття кваліфікаційного рівня в обраній спеціальності, яка проводиться виключно у закладі вищої освіти (можливість контролю знань спеціалістів), а не у закладах охорони здоров’я. Проте в Україні реалізація цієї системи так і залишилась на папері.

 Чи готова Україна до таких змін?

Здавалось би, мотиви студентських протестів криються саме у неготовності приймати таку планку від закордонних колег. Проте насправді студенти на протестах запевняють, що вони були б раді змінам. Справа лише у тому, яким чином та за допомогою яких механізмів ці зміни будуть впроваджуватись.

Студенти-медики ТНМУ під ОДА виступають проти реформи інтернатури 20 хвилин

Спершу слід зазначити, що проєкт наказу справді має декілька переваг для всіх учасників ринку медичних послуг. Зокрема, за словами заступниці міністра охорони здоров’я Младени Качурець, вперше в Україні створюються умови, за яких проходження інтернатури є однаково можливим у державних та приватних лікарнях, які відповідають вимогам для підготовки інтернів, якість якої залежить від злагодженої співпраці університетів, академій післядипломної освіти із базами стажування на основі європейських примірних програм.

Також не менш важливим є фактор урівняння усіх випускників у правах за допомогою впровадження автоматизованого електронного розподілу (враховуватиме реальні знання). Таким чином планується, що зникнуть обмеження для бюджетників і суттєво зменшаться випадки корупції.

Але попри позитивні зрушення є низка пунктів, які змушують студентів говорити про відтермінування та перегляд проєкту наказу.

До прикладу, перша з тез, що викликала хвилю незадоволення — зміни впроваджуються з 2020 року й для тих, хто вже навчається, а не лише для вступників. Зрозуміло, що вступаючи до університету абітурієнти не очікували зміни умов навчання, яка вартуватиме їм від 4-6-ти років життя.

"Я навчаюсь на шостому курсі медичного університету. Тобто, ось-ось мала приступати до обов’язків лікаря-інтерна, здобувати нові практичні знання. Зараз же пропонують ввести низку змін, на які я не чекала. При вступі умови були інші, тобто я не розраховувала, що продовжу своє навчання ще на поки невизначений термін. Крім того, зарплата інтернів справді мізерна (до 4 тис. грн), зарплата лікарів також поки не на кращому рівні. Ми намагаємось відповідати європейським стандартам, проте, на жаль, поки не можемо дати нашим випускникам ні гарантій працевлаштування, ні гідної заробітної плати", — зазначила учасниця вінницької акції протесту Марина.

Представники медичного загалу хоч і позитивно сприймають подібні зміни, пояснюючи, що цього давно треба було очікувати, але так само переймаються кількома питаннями, пов’язаними з їх запровадженням. Зокрема, за словами директора Інституту післядипломної освіти НМУ ім. О.О. Богомольця, доктора медичних науки Тетяни Вежновець (з коментарів для видання "Ваше здоров’я"), у новому положенні значно скорочено освітню складову підготовки інтернів, котра передбачає обов’язкову роботу з хворими, симуляційне навчання тощо: "Тобто, з одного боку, в Україні подовжили термін інтернатури, а з іншого — скоротили освітню складову. Це рішення відображає точку зору розробників положення про те, що інтернатура — передусім робота. Але це не так. У Директиві ЄС інтернатура визначається як теоретична та практична підготовка лікаря".

До прикладу, в США лікарі-інтерни працюють у закладі медичної освіти не менше 80-ти годин/тиждень, але при цьому освітня складова їх підготовки становить 33% і отримують вони за свою роботу 40-50 тис. дол. на рік, у той час як українські стажери — 4 тис. грн.

"Нам не надають ніяких гарантій того, що після проходження повного терміну навчання ми будемо працевлаштовані. А сліпо працювати 3 роки за мізерну зарплатню, а далі ще невідомо скільки вчитись на резидентурі — смішно. За кордоном такий термін навчання є хоча б виправданим", — говорить студентка 5 курсу медичного університету Олександра.

Ще одним не менш суперечливим є питання атестації майбутніх лікарів. Студенти в один голос зазначають, що іспит формується на основі іноземних тестів, суть яких не відповідає українській програмі навчання. Тож для того, аби запроваджувати такі зміни, потрібно спершу адаптувати вітчизняну програму.

Також є певні занепокоєння через те, що у разі запровадження наказу буде складно отримати бажане місце проходження медичної практики. Адже баз для інтернатури з такими вимогами, які були перераховані у початковій редакції наказу, дуже мало.

Новини за темою

Наприклад, базою стажування з акушерства та гінекології визначається заклад, де приймають не менше 1200 пологів на рік і проводять не менше 300 оперативних втручань. Це суттєво відрізняється від того, що ми маємо зараз. Проте навіть ці вимоги насправді не задовольняють світові стандарти. "Бо з огляду на останні базою стажування має бути найсучасніший заклад, наприклад, перинатальний центр, де щорічно приймають щонайменше 6,5 тис. пологів. До того ж враховується, скільки пологів чи, скажімо, оперативних втручань певного профілю припадає не лише на заклад, а й на одного лікаря. Бо, приміром, коли це менше 100 пологів на рік, то що за вчитель із такого акушера-гінеколога? І який обсяг роботи дістанеться самому інтерну з подібним "завантаженням" персоналу лікарні? А скільки інтернів зможе підготувати пологовий будинок, котрий щороку приймає 5 тисяч пологів? Зараз — 40-50, але чи це оптимальна кількість?" — говорить доктор наук Тетяна Вежновець у інтерв’ю для "Вашого здоров’я".

Сьогодні у МОЗ заспокоюють: "За результатами громадського обговорення вимоги до баз інтернатури спрощені. Ті фактори, які сильно звужували їхній перелік, усунуті. Базою стажування може стати державна або приватна лікарня, заклад з надання первинної допомоги, які спроможні забезпечити необхідну підготовку інтерна. За попередньою інформацією з 15 областей країни - 1 186 закладів охорони здоров’я, не враховуючи приватних, відповідають вимогам. Відповідно, перелік ще розшириться".

Але яким є цей перелік тепер, поки невідомо. Як і більшість питань проєкту наказу, які навіть після громадського обговорення досі вважаються спірними. Зокрема, це такі питання, як: "Хто забезпечуватиме фінансову підтримку лікарів-інтернів?", "Чи з’являться певні гарантії на працевлаштування після закінчення навчання?", "Чи зміниться програма підготовки українського лікаря, орієнтуючись на світовий досвід?" та ін.

Тож, з огляду на низку дискусійних питань проєкту наказу "Про затвердження Положення про інтернатуру" поки не відомо, яким саме чином він буде впроваджуватись та за допомогою яких механізмів існуватиме. Також не відомо, чи в кінцевому результаті дослухається МОЗ до прохань студентів щодо відтермінування нововведень для нових вступників. Єдине, що можна зазначити точно, за словами майбутніх лікарів-інтернів, у разі запровадження змін у такій формі, якими вони є зараз, акції продовжаться та переростатимуть у широкомасштабні мітинги.

Ірина Шостак

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>