banner banner banner

Нові атрибути Дня Перемоги: Історія зміни поглядів

Нинішній День Перемоги українська влада відзначає "по-новому". 70 років після капітуляції нацистської Німеччини святкування перемоги у Великій Вітчизняній війні проходить в надто напруженій атмосфері. А сам День Перемоги намагаються перетворити на заручника сьогочасної політичної кон'юнктури

Фото з відкритих джерел

Зміна поглядів і Друга світова війна

Починаючи з 1991 року, українська влада взяла курс на "розлучення" з радянським минулим. Хоча перейменування вулиць і міст здійснювалося з перемінним успіхом, радше хаотично, ніж продумано і системно. Паралельно з розлученням влади проводили курс на формування власної версії історії України. А оскільки історія кожного народу – це перелік важливих перемог і трагічних сторінок, то логічні спроби влади впровадити нову інтерпретацію подій минулого. Наприклад, у період правління Віктора Ющенка правляча адміністрація спробувала на державному рівні святкувати дату битви під Конотопом. Тоді екс-президент у березні 2008 року підписав указ "Про відзначення 350-річчя перемоги війська під проводом гетьмана України Івана Виговського в Конотопській битві". 28 червня 1659 року армія в складі кримських татар, вірних козаків Виговського, польських загонів та іноземних найманців на чолі з Іваном Виговським і кримським ханом Мегмед IV Ґераєм розгромили дворянську кінноту князя Семена Пожарського і князя Семена Львова і загін козаків під командуванням союзника Москви – наказного гетьмана Івана Безпалого. Тому політична спрямованість такого свята – на конфронтацію з Росією - очевидна.

А оскільки таке свято як День Перемоги 9 травня – це один із ключових символів для народів колишнього СРСР, рано чи пізно черга повинна була дійти і до нього. І мова не про те, щоб влада спробувала скасувати і витерти історичну дату з народної пам'яті, а про спроби нав'язати нову інтерпретацію такого символічного свята як День Перемоги.

Починаючи з 2014 року, День Перемоги став учасником двох процесів, які практично дзеркально повторюють один одного, хіба що з точністю до навпаки. З одного боку, влада Російської Федерації почала підготовку до масштабного святкування 9 травня 2015 року такої дати як 70-річчя Перемоги у Великій Вітчизняній війні. Одним із символів Дня Перемоги в XXI столітті стала георгіївська стрічка. І хоча двоколірна стрічка до ордену Святого Георгія, Георгіївського хреста, Георгіївської медалі – символ царських часів, у новітній історії вона покликана зіграти роль історичного символу, що об'єднує військові перемоги і традиції Росії, починаючи з царської епохи і до наших днів.

З іншого боку, після Майдану, анексії Криму і початку війни на Донбасі, Україна і Росія переживають вкрай важкий етап у відносинах. Тому українська влада, як і ряд колишніх радянських республік на зразок Латвії, Литви, Естонії, які потрапили в орбіту впливу США, з усім реформаторським завзяттям кинулася дистанціюватися від радянської символіки. В рамках цього процесу почалося знесення пам'ятників Леніну та іншим радянським вождям. Верховна Рада України заборонила атрибутику і символіку радянських часів і прирівняла комуністичну ідеологію до нацистської.

У цьому ключі влада Росії та України демонструють діаметрально різне ставлення до святкування Дня Перемоги. Влада РФ розглядає свято в якості однієї з "духовних сил", одного з верстових стовпів сучасної державної ідеології. Для російської державної ідеології День Перемоги – безперечний привід для гордості, що об'єднує сьогодення з минулим, символізує вдячність нинішнього покоління росіян перед своїми предками за бойові заслуги і захист країни від страшного ворога, який підкорив практично всю Європу, але "зламав зуби" в СРСР.

Навпаки, правляча адміністрація України взяла курс на те, щоб насаджувати зовсім іншу інтерпретацію Дня Перемоги. Росія відзначає 9 травня масштабним парадом на Червоній площі з запрошенням перших осіб зарубіжних країн, не кажучи вже про масу інших святкових заходів на центральному та місцевому рівні. А ось влада України вперше за всю історію не планує проводити параду в Києві. Та й свято тепер планується відзначати ще й 8 травня. Цей день оголошено Днем пам'яті та примирення між ветеранами та учасниками Української повстанської армії, які воювали по іншу сторону. А 9 травня залишається святковим днем, але під назвою День Перемоги над нацизмом у Європі. Правда, повному успіху на шляху "перезавантаження" заважає одна заковика – це ветерани.

Зі сльозами на очах

Згідно з інформацією Пенсійного фонду України, на 1 січня 2015 року на території України проживали 37 тисяч 600 учасників бойових дій Великої Вітчизняної війни, 43 тисяч інвалідів ВВВ, 193 тисячі 600 сімей загиблих або померлих ветеранів ВВВ, 776 тисяч учасників ВВВ, включаючи 37 осіб, які мають особливі заслуги в роки війни. Зрозуміло, що ветерани не зможуть організувати скільки-небудь значимого обурення - ветеранів занадто мало, не кажучи вже про те, що всі вони вкрай літні люди. Однак державна політика останніх 60 років полягала в тому, щоб культивувати повагу і вдячність українського суспільства щодо ветеранів Червоної армії, які брали участь у Великій Вітчизняній війні. Тому громадська думка на території Центральної та Східної України однозначно сприймає ветеранів в якості шанованих людей. І українська влада змушена з цим рахуватися, хоче вона того чи ні.

Тому, що б не заявляли популярні українські політики, а всі ветерани до 9 травня мають отримати соціальні виплати – за словами прем'єр-міністра Арсенія Яценюка, Кабінет міністрів виділив на ці цілі 882 мільйони гривень. А ще президент Петро Порошенко затвердив ювілейну медаль "70 років Перемоги над нацизмом", на лицьовій стороні якої в лівій частині вміщено зображення Знака Княжої Держави Володимира Великого (малого Державного Герба України), нижче у два рядки написи чорним кольором "1945", "2015" та стилізоване зображення лаврової гілки по колу, накладені на схематичне зображення згортки; праворуч — зображення монумента-скульптури "Батьківщина-мати" в місті Києві. У нижній частині — накладена на зображення червоних маків планка з гаслами "Пам'ятаємо", "Перемагаємо", розташованими в два рядки. На зворотному боці ювілейної медалі у центрі — напис "70 років Перемоги над нацизмом" у п'ять рядків в обрамленні стилізованого лаврового вінка Нарбута.

Нові атрибути Дня Перемоги: Історія зміни поглядів
112.ua

Нинішній День Перемоги українська влада відзначає "по-новому". 70 років після капітуляції нацистської Німеччини святкування перемоги у Великій Вітчизняній війні проходить в надто напруженій атмосфері. А сам День Перемоги намагаються перетворити на заручника сьогочасної політичної кон'юнктури

Влада планує вручити нову нагороду учасникам бойових дій та інвалідам війни, які брали участь у бойових діях, обороні, партизанському, підпільному русі проти нацистської Німеччини та її союзників у роки Другої світової війни, а також в'язням концтаборів.

Раніше, 9 квітня, депутати Верховної Ради у кількості 254 осіб проголосували вцілому за законопроект №2558 "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні і заборону їх пропаганди". Але вже 23 квітня парламентарії були змушені внести зміни в документ. Відповідно до запропонованих змін у 4 ст. "Заборона використання та пропаганди символіки комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів", заборона не поширюється на окремі випадки використання зазначеної символіки. Зокрема, обмеження не торкнулися оригіналів бойових прапорів, державних нагород, ювілейних медалей та інших відзнак, якими нагороджувалися особи до 1991 року і протягом 1991-2015 рр. у зв'язку з річницею подій періоду Другої світової війни, а також документів, що посвідчують нагородження ними. Інакше ветерани просто не змогли б законно надіти свої нагороди в День Перемоги, так як отримали більшість з них саме в радянський період, коли дизайн кожної медалі та ордени будувався навколо атрибутики радянського типу. Новий закон забороняє таку атрибутику, що використовує з'єднання серпа і молота, молота та п'ятикутної зірки, плуга, молота та п'ятикутної зірки, а також символіку комуністичної партії або її елементи. 30 квітня документ був відправлений на підпис президенту, однак поки що Петро Порошенко не поставив свій підпис під текстом.

Як вірно помітив один із громадських активістів, ні нинішня Росія, ні Україна поодинці просто не змогли б протистояти гітлерівській військовій машині. Тому День Перемоги – це в першу чергу загальнонаціональне свято, що символізує перемогу радянської людини над нацизмом. А змінити його істинне значення в історії людства не зможуть ні спроби приватизувати, ні спотворити його значення навіть якщо перештампувати іншими назвами.

 

Сергій Слободчук для 112.ua

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected]

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>