Нове керівництво Євросоюзу: Чого чекати Україні?

Нове керівництво Євросоюзу: Чого чекати Україні?
Reuters

Георгій Кухалейшвілі

політолог-міжнародник

Увечері 2 липня президент Європейської ради Дональд Туск опублікував на своїй сторінці у Фейсбук перелік нових кандидатів на ключові посади в Євросоюзі. Чинний міністр оборони Німеччини Урсула фон дер Ляйен тепер претендує на посаду голови Єврокомісії. Директора-розпорядника Міжнародного валютного фонду Крістін Лагард хочуть призначити на посаду президента Європейського центрального банку. Новим верховним представником ЄС із закордонних справ і політики безпеки може стати міністр закордонних справ Іспанії Жозеп Боррель, а президентом Європейської ради стане прем'єр-міністр Бельгії Шарль Мішель. Туск погодив кандидатури цих чиновників на екстреному засіданні Європейської ради у вівторок з канцлером Німеччини Ангелою Меркель, президентом Франції Еммануелем Макроном та керівниками інших країн - членів ЄС. Тепер м'яч на стороні Європарламенту, який повинен схвалити кандидатури фон дер Ляйєн на пост голови Єврокомісії та Борреля - на посаду глави європейської дипломатії. Україна уважно стежить за кадровими змінами в органах Євросоюзу, оскільки вони можуть відбитися на позиції Брюсселя щодо українського питання.

Складний компроміс

Запропоновані кандидатури на посади керівництва ЄС є результатом непростого компромісу канцлера Німеччини Ангели Меркель і президента Франції Еммануеля Макрона з керівниками інших країн - членів ЄС. До цього Європарламент не підтримав кандидатуру німця Манфреда Вебера, лідера "Європейської народної партії", на посаду голови Єврокомісії. На засіданні Європейської ради 30 червня керівники європейських країн не погодили кандидата, якого бажав бачити Париж, – лідера фракції "Альянсу прогресивних соціалістів та демократів" Франса Тиммерманса. Новий перелік кандидатів було сформований з прицілом на збереження домінування франко-німецького тандему в політичних процесах Євросоюзу, але з урахуванням побажань європейських лібералів. На попередньому засіданні Європейської ради прем'єр-міністр Чехії Андрій Бабиш і глава уряду Люксембургу Ксав`є Беттель вимагали, щоб наступним головою Єврокомісії призначили жінку.

Новини за темою

Тому на пост голови Єврокомісії вирішили призначити фон дер Лайен, яка є членом партії "Християнсько-демократичний союз" Меркель, має репутацію протеже німецького канцлера. Раніше фон дер Ляйєн пророкували роль наступниці Меркель на посаді канцлера або ж посаду голови "Християнського демократичного союзу", яку з грудня 2018 р. обіймає Аннегрет Карренбаум. Як заявив Туск, ніхто з членів Європейської ради не проголосував проти призначення фон дер Лайен.

З першого погляду, кандидатура Лагард на посаду президента Європейського центрального банку відповідає інтересам Парижа. У 2005-2011 рр. вона займала міністерські пости, зокрема пост міністра економіки і фінансів, у команді екс-президентів Франції Жака Ширака і Ніколя Саркозі. Туск висловлюється про Лагард як про повною мірою незалежного кандидата. Однак Лагард є членом партії "Республіканці", заснованої Саркозі, яка перебуває в опозиції до керівничої партії "Вперед, Республіка". З цього погляду, Лагард радше людина Саркозі, ніж Макрона.

Кандидатуру Шарля Мішеля запропонували на посаду президента ЄС в інтересах ліберальної фракції в Європарламенті "Онови Європу" – спадкоємиці "Альянсу лібералів і демократів", куди входить його партія "Реформаторський рух". Меркель і Макрону потрібен альянс з європейськими лібералами для формування більшості в Європарламенті. За підсумками останніх виборів до Європарламенту фракції "Європейської народної партії" і "Альянсу прогресивних соціалістів та демократів" втратили значну кількість місць. Тому  наступним президентом Європейської ради вирішили призначити Мішеля, який є політичним партнером Макрона, чия партія "Вперед, Республіко" входить до складу фракції "Онови Європу".

Людина Меркель в Єврокомісії

Кадрові зміни в Євросоюзі в тому вигляді, в якому пропонує Європейська рада, можуть спричинити неоднозначні наслідки для України, оскільки кандидати на високі посади займають суперечливу позицію щодо українського питання. Фон дер Ляйєн буде ретранслювати позицію Берліна щодо Москви на загальноєвропейський рівень. Меркель підтримує територіальну цілісність України, але водночас утримується від постачання летальної зброї Києву, посилення антиросійських санкцій і зацікавлена в будівництві "Північного потоку - 2", щоб збільшити обсяги транзиту російського природного газу до Європи через територію Німеччини.

Twitter Дональд Туск

У серпні минулого року Урсула фон дер Ляйєн закликала НАТО зайняти більш жорстку позицію щодо Росії. На її думку, за допомогою політики санкцій необхідно домагатися від Росії виконання мінських домовленостей. Фон дер Ляйєн вважає, що поліпшенню відносин між Європою та Росією заважає анексія Криму, агресія на сході України, а також надання Кремлем військової допомоги режиму президента Сирії Башара Асада. У листопаді 2018 р. міністр оборони Німеччини вимагала від Росії відпустити 23 українських моряків, яких російські силовики взяли в полон з двох торпедних катерів і буксира в Керченській протоці. У березні 2014 р. фон дер Ляйєн закликала НАТО надати істотну допомогу Україні та країнам Балтії на тлі анексії Криму. Ось тільки фон дер Ляйєн нічим не посприяла наданню Німеччиною летальної зброї Україні, чого не скажеш про колишнього міністра оборони США, генерала морпіхоти Джеймса Меттіса, який оцінив стан наших збройних сил і посприяв наданню українським військовикам протитанкових комплексів "Джавелин".

Як протеже Меркель, фон дер Ляйєн на посаді голови Єврокомісії може лобіювати продовження будівництва російського газопроводу "Північний потік - 2", який зведе до мінімуму обсяги транзиту російського природного газу через газотранспортну систему України, позбавить нас солідних доходів. Вона виступає за пошук компромісу з цього питання з іншими країнами - членами ЄС. На її думку, необхідно, щоб постачальник природного газу і власник газопроводу були представлені різними юридичними особами, а Росія дотримувалася прозорості та рівної конкуренції.

Прагматик із Брюсселя

У порівнянні з лідером бельгійської ультранаціоналістичної партії "Фламандський інтерес" Філіпом Девінтером, який торік запропонував резолюцію щодо зняття санкцій з Росії в бельгійському парламенті, наступного президента Європейської ради Шарля Мішеля можна назвати прихильником жорстких заходів щодо Росії. Мішель виступає за продовження політики санкцій до виконання Кремлем мінських домовленостей. Водночас бельгійським політикам властиво прагматичне ставлення до Росії попри агресивну політику її керівництва. У січні 2018 р. Шарль Мішель відвідав Москву і під час переговорів з прем'єр-міністром РФ Дмитром Медведєвим наголосив, що міжнародні санкції зазвичай запроваджують у разі безуспішності політичного діалогу. Мішель вважає, що обмежувальні заходи не повинні перешкоджати політичному діалогу Європи і Росії заради врегулювання конфліктів і пошуку необхідних рішень.

Twitter Дональд Туск

У квітні минулого року Москву і Санкт-Петербург відвідав партнер Мішеля по коаліції в бельгійському парламенті, лідер консервативної партії "Новий фламандський альянс" і мер м. Антверпен Барт Де Вевер. Він їздив туди з метою залучити російські інвестиції до порту Антверпена незважаючи на санкції ЄС. Сумнівно, що прагматичний бельгієць Мішель буде виступати провідником антиросійських санкцій разом зі США. Найпевніше, він шукатиме шляхів їх обходу в інтересах європейського бізнесу. В усякому разі після виходу США з ядерної угоди з Іраном Мішель заявив, що американці не в праві вирішувати, з якими регіонами ЄС буде розвивати бізнес-відносини, а з якими – ні у відповідь на заклики американців припинити торгівлю з ісламською республікою.

Втомлені від санкцій

Двоїстої позиції щодо Росії дотримується і Жозеп Боррель, спадкоємець глави європейської дипломатії Федеріки Могеріні. Він назвав Росію старим ворогом, який "знову стає загрозою", що викликало обурення з боку президента РФ Володимира Путіна. Боррель висловив стурбованість поширенням недостовірної інформації щодо Каталонії під час переговорів з міністром закордонних справ РФ Сергієм Лавровим у листопаді минулого року. Російські ЗМІ нарікають, що Боррель будує політичну кар'єру на критиці Росії. Однак це не означає, що він є прихильником антиросійських санкцій. На торішній зустрічі з Лавровим Боррель заявив, що Іспанія виступає за скасування санкцій за умови виконання Росією мінських домовленостей. Іспанський дипломат вважає, що його країна приєдналася до них із солідарності з європейськими партнерами. На думку Борреля, контрсанкції Росії завдали економічного збитку Іспанії.

Twitter Дональд Туск

Кандидат на посаду президента Європейського центрального банку Крістін Лагард знайома з українськими політиками з команди екс-президента Петра Порошенка за час перебування на посаді директора-розпорядника Міжнародного валютного фонду. Вона підтверджує готовність Міжнародного валютного фонду продовжити надання Україні макроекономічної допомоги, але її насторожують низькі темпи реформ у нашій країні. Лагард виступає за прискорення проведення глибинних структурних реформ для підвищення економічного зростання і рівня життя українців, забезпечення незалежності Національного банку України. Лагард насторожують судові процеси довкола денаціоналізації "Приватбанку", і вона бачить у цьому загрозу для економічної стабільності України. У неї доволіь критичне ставлення до антиросійських санкцій. У травні 2018 р. Лагард запропонувала переосмислити санкції проти російських фізичних осіб, оскільки, на її думку, незрозумілою є їх мета: чи то вони спрямовані проти фізичних осіб, чи то проти їхніх компаній, у зв'язку з чим виникає проблема довіри.

Twitter Дональд Туск

Команді Зеленського доведеться докласти серйозних зусиль, для того щоб переконати європейських партнерів у необхідності посилення антиросійських санкцій. Складається враження, що нове керівництво ЄС не горить бажанням запроваджувати нові санкції проти Росії. Ось тільки в Брюсселі не хочуть зрозуміти, що російська економіка адаптувалася під обмежувальні заходи, які було запроваджено у 2014 р., і цього недостатньо для примусу Кремля до миру.

Останнє слово за Європарламентом

Згідно з процедурою, Європарламент повинен схвалити кандидатури фон дер Ляйєн і Борреля на повноважні посади в ЄС. Не на користь фон дер Ляйєн, як кандидата на посаду голови Єврокомісії, грають плями на її репутації, які з'явилися за час керівництва Міністерством оборони Німеччини з 2013 р. У німецькій армії побільшало ультраправих екстремістів. Міністр дистанціювалася від армії і втратила довіру серед військовиків. У бундесвері є проблеми з фінансуванням, постало питання переозброєння армії. Фон дер Ляйєн припустилася організаційних помилок, серед яких надмірно великі незаплановані витрати на ремонт навчального вітрильника військово-морських сил Німеччини "Горх Фок" та консалтингові послуги для бундесверу. Не виключено, що кандидатура фон дер Ляйєн викличе багато запитань у європейських депутатів із різних фракцій.

Якщо у фон дер Ляйєн виникли труднощі в керівництві Міністерством оборони Німеччини, сумнівно, що вона здатна ефективно встати біля керма Єврокомісії, чия діяльність охоплює більш широкий спектр питань. У нинішніх умовах цей пост більше підходить політику з досвідом діяльності на посаді прем'єр-міністра. За весь час своєї політичної кар'єри фон дер Ляйєн, крім посади міністра оборони, займала пост міністра праці і громадських справ, очолювала Міністерство у справах сім'ї, пенсіонерів, жінок та молоді Німеччини. З 1995 р. посаду голови Єврокомісії обіймали переважно колишні прем'єр-міністри: Люксембургу (Жак Сантер), Італії (Романо Проді), Португалії (Жозе Мануел Баррозу). Нинішній голова Жан-Клод Юнкер був прем'єр-міністром Люксембургу. Винятком є колишній віце-голова Єврокомісії, іспанський депутат Мануель Марін, який пробув на посаді голови лише півроку у вересні 1999 р. пішов у відставку на тлі корупційних скандалів.

Призначення фон дер Ляйєн на посаду голови головного органу виконавчої влади ЄС не змінить розстановку сил в ЄС, що існує багато років, в інтересах Берліна і Парижа, які значно впливають на розвиток ЄС. Від призначення фон Ляйєн виграє фракція "Європейської народної партії", куди входить німецький "Християнсько-демократичний союз". До того ж позиції "народників" посилить Лагард на посаді президента Європейського центрального банку. Партія "Республіканці" також пов'язана з "Європейською народною партією". Найближчі партнери "народників" в Європарламенті - "Альянс прогресивних соціалістів та демократів" - беруть у своє ведення дипломатію Євросоюзу, адже Боррель є членом "Іспанської соціалістичної робочої партії". До того ж 3 липня європейські депутати обрали головою Європарламенту ще одного представники "Альянсу прогресивних соціалістів та демократів" - італійського демократа Давида Сассолі.

Новий перелік кандидатів на керівні посади ЄС ігнорує інтереси лібералів і "зелених". Ліберали виступали за призначення на пост голови Єврокомісії свого кандидата – європейського комісара Маргрет Вестагер. Представники фракції "Зелених/Європейського вільного альянсу" пропонували кандидатома на посаду голови Європарламенту свого лідера – німкеню Ска Келлер.

Фон дер Лайен, Мішель, Боррель, Лагард є типовими європейським центристами, які виступають за зміцнення європейської інтеграції, захист клімату і прав мігрантів, самодостатню позицію ЄС у міжнародних відносинах з обережним, але прагматичним ставленням до США, Китаю і Росії. Вони проти посилення евроспектиков на політичній арені Європи.

Георгій Кухалейшвілі

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>