banner banner banner banner

Нова допомога "вихідного дня" і тотальні перевірки. На яку підтримку від держави можуть розраховувати українці

Нова допомога "вихідного дня" і тотальні перевірки. На яку підтримку від держави можуть розраховувати українці
Відкриті джерела

Ганна Пєшкова

Журналістка

Уряд затвердив "карантин вихідного дня": щонайменше протягом найближчих трьох тижнів повинні закрити все, крім продуктових магазинів, аптек, транспорту і заправок. Під час мітингів під Кабміном підприємці висловили впевненість у тому, що це погубить малий і середній бізнес і, відповідно, відіб'ється на оплаті праці громадян і добробуті українців загалом. Втім, прем'єр Денис Шмигаль обіцяє, що держава "підставить плече" і впровадить додаткову фінансову допомогу.

Експерти ж констатують: запровадження нових обмежувальних заходів накладається на тотальну антисоціальну політику, яка тільки посилилася після проведення карантину. Водночас в інших країнах світу допомога населенню і бізнесу, для уникнення дестабілізації набагато істотніша й ефективніша.

На яку допомогу цього разу можуть розраховувати українці: не тільки бізнес, а й просте населення?

Виплати з вимушеного безробіття та перевірки

Уряд ще не ухвалив чіткого рішення щодо компенсаторів нових обмежень. Шмигаль же анонсував відновлення і розширення програм підтримки, які діяли під час жорсткого карантину.

Скріншот

За його словами, йдеться про компенсації з часткового безробіття через простій виробництва. Хоча фактично українці й так нині продовжують отримувати виплати, процес оформлення яких спростили ще навесні. "Карантинна" допомога з безробіття нараховується, якщо роботодавець зумів аргументувати зв'язок "простою" бізнесу з епідемією.

Новини за темою

Днями в Мінекономіки навіть відзвітували про те, що додатково виділили на допомогу з безробіття майже 1,2 млрд грн, а з часткового безробіття на період карантину — 80 млн грн. Тож, скоріш за все, в уряді просто очікують на зростання звернень за цим видом підтримки.

Мало того, що новизни в нарахуванні цієї допомоги немає, так виплати, про які говорить Шмигаль, у бізнесу нещодавно почали відбирати. З 1 вересня Держпраці почала активно перевіряти бізнес на справедливість цих виплат. Причому представники бізнесу зазначають: тих, хто допомогу не оформив, залякують настільки, що вони уникають її оформляти.

Також відбуваються перевірки і на наявність неоформлених офіційно працівників. Порушники можуть потрапити до в'язниці або на штраф у понад 141 тис. грн за кожного непрацевлаштованого.

"Ці перевірки законні, позаяк запроваджений мораторій мав винятки на ряд перевірок, зокрема й ті, які стосуються дотримання трудового законодавства і використання коштів для нібито "підтримок" бізнесу. "Нібито" - адже ті суми, які виплачує Фонд соцстрахування, мікроскопічні. Що ж стосується дій держави, то вони нічим не виправдані. Перш ніж проводити перевірки, необхідно було створювати нові робочі місця, спрощувати оподаткування. Ці перевірки ще більше погіршать ситуацію з працевлаштуванням в Україні", - розповідає 112.ua юрист Ростислав Кравець.

Загалом мораторій на перевірки припускав цілий ряд винятків. Тому протягом всього періоду карантину "листи щастя" стабільно приходили від ДФС, ДБР, СБУ чи Нацполіції. Компаніям періодично доводиться припиняти робочий процес, щоб вчасно надавати всю необхідну документацію. Крім того, "апетити" перевірчих не знижуються.

Скріншот

"Дорого? Ми тут акт складемо, але він буде лежати в нашій конторі без діла тиждень... Приїжджайте до нашого начальника в кабінет і поговоріть, може, він пробачить і зрозуміє. Мій друг поїхав і йому запропонували забути про акт за третину суми. Підсумок: все законно, і порушник - це мій друг, який торгує поганим товаром і породжує корупцію в країні, позаяк повинен був заплатити 153 тис.", - пише у Facebook Віталій Ковган.

Скріншот

На адміністрування контролю використання бізнесом цих грошей держава стабільно виділяє щонайменше чверть загальної суми коштів, використання яких, власне, й перевіряють.

Що ж стосується тих українців, які втратили роботу через карантин, то їх вдається оформити далеко не кожному безробітному, який потребує допомоги. У Фонді соцстрахування кажуть: станом на листопад цього року її оформило в півтора раза більше осіб, ніж у 2019-му. Але за підрахунками ряду експертів та екс-міністра соцполітики Андрія Реви, насправді виплату отримує щонайменше вдвічі менше безробітних, від тих, хто її потребує.

Допомога для ФОП і дешеві кредити

Другий вид допомоги Шмигаль пропонує для підтримки торговців на ринках, в магазинах, в інтернеті, тих, хто займається ресторанним бізнесом, тобто для першої та другої групи "єдинників", зареєстрованих до 2020 року.

Так звані виплати "на дітей" теж не нові. Цю допомогу нараховували українцям протягом перших 5 місяців дії карантину. І не зовсім зрозуміло, з якої причини вони зовсім припинили її отримувати з 1 вересня, адже карантинних обмежень при цьому не знімали. Невже підприємцям у вересні раптом стало легше працювати, ніж у серпні? Скоріш за все, причина полягала в дефіцитності українського бюджету. Адже ці виплати вийшли для бюджету в суму більш ніж півмільярда гривень.

Тож фактично прем'єр обіцяє просто повернути те, що  й так було обіцяно громадянам. Втім, розраховувати на істотний ефект від повернення допомоги не варто. Йшлося всього про 1 779 грн для дітей до 5 років (включно), а також 2 218 грн допомоги до 10 років.

За даними Мінекономіки, від квітня по липень цього року цю виплату отримали 83 тис. ФОП. За підрахунками Opendatabot, за липень на першій і другій групі сумарно перебувають 781 тис. підприємців. Тобто за 4 із 5 місяців дії програми всього трохи більш ніж 10,6% отримали ці виплати.

"Перш ніж говорити про надання підтримки "вихідного дня", спочатку знайдіть гроші під цю допомогу. А якщо знайшли гроші, запустіть кредитування бізнесу, - зазначає голова Нацради економічного розвитку Олексій Дорошенко в коментарі 112.ua.

Уряд звітує про успіхи підтримки підприємців за допомогою кредитування за програмою "5-7-9". Однак з урахуванням того, якими були умови отримання кредитів під 5-7-9%, їх змогло отримати лише 4 тис. бізнесів із запланованих 50. Експерти впевнені, що цього мало.

"На що сьогодні йде 80% грошей із тих 12 млрд, які виділяються за цією програмою? На перекредитування для тих позичальників, які через карантин не мають коштів повертати борги. Кредит за цією програмою продовжують, переоформляють. Виходить не інвестиція в бізнес, а просто відтермінування банкрутства. "Живих грошей" за цією програмою немає. Але ж ми навіть главу Нацбанку поміняли на закликах кредитувати бізнес. Шевченко очолює НБУ з липня, але нічого не змінилося: допомоги від держави немає", - говорить він.

З урахуванням того, що якісної підтримки від країни бізнес не чекає, компанії оскаржують заборону на роботу в судах. І тим часом перебудовують бізнес-процеси і скорочують зарплати співробітникам. А оскільки кишеня простого українця знову потерпатиме від карантинних обмежень, чи підготував уряд план допомоги для простого населення?

Простим українцям - перевірки та погрози

Прем'єр каже тільки про самозайнятих і частково безробітних українців. Про допомогу ж решті населення - ані слова. При цьому експерти загалом зазначають тренд на десоціалізацію. Перевірки допомоги, що виділяється державою, зачіпають не тільки бізнес.

Візьмімо одну з найбільш тривожних для громадян тем - оплату комуналки. Денис Шмигаль, приймаючи присягу на пост прем'єра, обіцяв переглянути підхід до цього питання. Але фактично ношу для українців практично не полегшили. Єдина поступка, на яку пішла влада, - скасування нарахування пені на час карантину на борги, які вже є, і заборона на відключення комунальних послуг. При цьому для порівняння: Грузія на 3 місяці повністю звільнила ряд соціальних груп від сплати комунальних платежів.

Для комунальників при цьому адекватних компенсаторів не передбачили. Тому експерти прогнозують, що вже за півроку можуть відімкнути електроенергію, холодну і гарячу воду. Тому з їхнього боку почастішали випадки необгрунтованого залякування українців відімкненням від послуг і конфіскацією майна, яка і до карантину була можлива тільки в рідкісних випадках.

"Звернення до нас переважно пов'язані з відмовами з надання медпослуг і вимогами з оплати житлово-комунального господарства. На адресу українців звучать погрози відімкнення електроенергії, всупереч нинішній забороні", - розповідає Кравець.

Зростання вартості самих послуг, зокрема газу, тільки погіршує ситуацію, в якій опинився пересічний споживач.

"Місцеві вибори закінчилися й одразу почала зростати ціна на газ для населення, почали знімати гроші з медицини на дороги і "культуру". Тобто те, що до виборів ніяк не можна було робити", - пише на своїй сторінці в соцмережі Дорошенко.

Кабмін має намір вже з 1 січня посилити перевірки одержувачів субсидій, а також переглянути формулу їх нарахування. На наступний рік на цей вид допомоги вже заклали на мільярд гривень менше, і це після скорочення коштів на неї на 9 млрд у 2020 році. Уже з наступного календарного місяця після закінчення карантину субсиідіантам доведеться платити за комунальні послуги не 15, як раніше, а 20% доходів сім'ї.

Крім субсидій, на карантині урізають й інші види соцдопомоги. Зокрема, це виплати для малозабезпечених сімей та матерів-одиначок. Тепер розраховувати на кошти не варто, якщо в сім'ї є хоч один працездатний безробітний.

Якщо ж говорити про обіцяну президентом іпотеку під 10%, то її можна побачити тільки на папері: на практиці суми становлять близько 13%, адже потрібно ще заплатити відсотки за страховку, оцінку нерухомості. Та й то під низькі проценти іпотеку пропонують лише п'ять банків. На дешеві кредити під час карантину населенню розраховувати не варто: працює лише кредитне відтермінування. Та й то, необхідно розуміти, що сплачені відсотки за кредитом не списуються: після закінчення карантину українцям, які скористалися нею, все одно виставлять суму, накопичену за весь час кредитних канікул.

Відносною перемогою можна назвати хіба що "замороження" зростання цін на соціально значущі товари. У травні Кабмін дійсно на час карантину запровадив таке державне регулювання. Щоправда, діє він у досить м'якій формі - тільки на 7 продуктів. Систематичного моніторингу немає, а звіти за цінами складають виходячи з окремих скарг. Але загалом голова Асоціації постачальників торговельних мереж Дорошенко звітує, що у нас це спрацювало. За його словами, мережі відчувають, що це питання на контролі в Кабміну, і від того не сміють підвищувати ціни на основні товари.

Чи чекати зміни тренда найближчим часом

В уряді кажуть, мовляв, "грошей немає, але ви тримайтеся". У бюджеті істотна нестача коштів: в жовтні скарбниця спорожніла майже на третину. Проте відмовлятися від інфраструктурних проектів, таких як "Велике будівництво", чиновникам не хочеться. Вони відштовхуються від того, що гроші краще не "виливати в пісок", тобто витрачати на соцдопомогу, а інвестувати в інфраструктуру. Якщо гроші роздати всім, то вони коштуватимуть менше і зростатиме інфляція.

Але відсутність коштів у людей на руках також означає, що в країні немає платоспроможного попиту. Коли громадяни країни мало купують, економіка стагнує: ритейл відкладає плани з відкриття нових магазинів, а нерентабельні намагається швидше закрити. З таким підходом Україна не здатна вибратися з кризи.

"Купівельна спроможність українців сьогодні просто жахлива. Вона близька до того, якою була в середині дев'яностих. Та й то, тоді у людей хоча би були відкладені активи. Інвестиції в соцдопомогу не були би критичними в сьогоднішніх умовах, коли ми "переварюємо" десятки мільярдів гривень. Від додаткових 100-200 млн ми би точно не відчули інфляції. Втім, якщо не хочеш надавати підтримку населенню, а хочеш закочувати гроші в асфальт, знайдеш скільки завгодно причин", - зазначає Дорошенко.

Навіть якщо Україна і зіткнулася би з ростом інфляції, при інвестиціях в соцдопомогу це все одно не найстрашніший варіант.

"У будь-якому випадку інфляція не настільки критична, як перебування людей без засобів до існування. Краще мати стабільний дохід і відчути зростання цін на 12%, ніж зовсім його не мати. Розвинені країни, наприклад США, активно виділяють гроші населенню. Адже їх інфляція не бентежить", - говорить 112.ua економічний експерт Олег Пендзин.

Як би там не було, турбота влади про добробут громадянина під час пандемії повинна бути пріоритетною незалежно від економічного ефекту. Судячи з того, які цілі намічено на наступний рік, чиновники це розуміють. На наступний рік заплановано підвищення прожиткового мінімуму, Але якщо згадати, що його планували й на нинішній рік, оптимізму меншає. Закладене формулювання "виходячи з фінансових можливостей держави" означає, що цей пункт можуть просто проігнорувати.

Пенсіонерам також обіцяють підняти виплати до 2 600. Але це всього лише інфляційне підвищення, яке доступне тільки для тих, хто виконав вимоги щодо стажу і досяг віку 65 років. Та й станеться воно лише в липні наступного року.

Гроші на більш істотні соцвиплати можна було би знайти завдяки реструктуризації боргів. Але інтерес чиновників зворотний: вчасно і в повному обсязі віддати кошти кредиторам. Також гроші для реалізації пакету допомоги можна було б отримати і за рахунок планової інвестиційної емісії Нацбанку.

Натомість чиновники вирішили наповнювати бюджет за рахунок податків. Ще одне антисоціальна рішення, яке запрацює вже незабаром, - парадоксально, але підвищення мінімальної зарплати. Для пересічного українця користі від такого рішення мало, адже дуже мало українців перебуває на "мінімалці", а середня зарплата не змінюється. Натомість перший прямий наслідок - зростання податкових відрахувань від бізнесу. Того самого, який вирішили підтримувати на "карантині вихідного дня".

Але ж, як показує практика, додаткові перевірки ведуть до ще більшої тінізації економіки та зменшення податкових надходжень. У карантин, навпаки, необхідно було би запровадити зниження податкових платежів і їх відтермінування, надання держгарантій у кредитуванні на відновлення в посткризовий період. Але єдині податкові послаблення, які впровадила держава, полягають у тому, що при заборгованості по оплаті єдиного соціального внеску штрафи і пеню не нараховують.

Оскільки шанси зібрати з бізнесу в карантин більше коштів мізерно малі, експерти прогнозують продовження тренду на десоціалізацію.

"Після місцевих виборів я очікую посилення соціальної політики, секвестування, порцію шокової тарифної терапії, зниження платоспроможного попиту", - зазначає фінансовий аналітик Олексій Кущ.

Коли на чолі кута стоїть не соціальна допомога громадянам, а реалізація державних грошей під вигідні комусь інвестиційні проекти, чиновникам залишається лише вправлятися в недоумстві, аналізуючи, як поділити між бізнесом і соціально вразливими категоріями населення останні крихти зі столу. І якщо на адресу перших звучать бодай якісь, нехай і вкрай мізерні обіцянки, то другим, судячи з анонсів Шмигаля, не варто розраховувати і на ці самі "крихти".

Анна Пєшкова

Джерело: 112.ua

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>