Нова битва з детінізацією праці та зарплат: Чи варто боятися майбутніх перевірок і штрафів?

Кабмін зробив чергову спробу вивести на "світло" зарплати в "конвертах" і співробітників, які працюють неофіційно. Експерти впевнені, що це не приведе до прориву, оскільки адміністративними заходами, перевірками-штрафами і роз'яснювальними кампаніями змінити ситуацію не можливо

Нова битва з детінізацією праці та зарплат: Чи варто боятися майбутніх перевірок і штрафів?
Відкриті джерела

Юрій Григоренко

Журналіст

Кабмін зробив чергову спробу вивести на "світло" зарплати в "конвертах" і співробітників, які працюють неофіційно. Експерти впевнені, що це не приведе до прориву, оскільки адміністративними заходами, перевірками-штрафами і роз'яснювальними кампаніями змінити ситуацію не можливо

Марення детінізації

5 вересня Кабмін ухвалив розпорядження "Про заходи, спрямовані на детінізацію відносин у сфері зайнятості населення". Згідно з розпорядженням, з 5 жовтня будуть мати місце перевірки бізнесу в частині фіксації характеру працевлаштування працівників. Також у межах заходів буде проведено інформаційно-роз'яснювальну кампанію. Склад виконавців є доволі переконливим – Держслужба з питань праці (Держпраці), ДФС, Пенсійний фонд, Нацполіція, а також інші центральні органи виконавчої влади та місцевого самоврядування. Влада вдається до нового витка заходів з метою наповнення держбюджету. 

Після заяви прем'єра Володимира Гройсмана про те, що неотримання траншу кредиту МВФ призведе до дефолту, ситуація з наповненням бюджету, схоже, стала більш критичною. Особливо у світлі величезних виплат з держборгу і дефіциту держбюджету.

Треба зазначити, що поле для діяльності щодо детінізації трудових відносин і зарплат є величезним. За даними Держстату, кількість безробітних в Україні станом на 1 липня була 303,9 тис., тоді як реальне безробіття за методологією Міжнародної організації праці оцінюють на рівні 1,7 млн осіб. За різними даними, ще 3-5 млн осіб працюють неофіційно всередині країни, частина з яких їздить на сезонні роботи за кордон. За оцінками Мінсоцполітики, рівень тіньової зайнятості в Україні в 2017 році було скорочено на 8% – з 4 млн до 3,7 млн осіб.

Навіть за офіційними даними, третина української економіки наразі в тіні. Цей показник, за оцінками Мінекономрозвитку, в І кварталі поточного року становив 33% від офіційного ВВП, що на 4% менше порівняно з аналогічним періодом 2017 року. Найбільш "тінізованими" галузями економіки в частині неофіційного працевлаштування традиційно є АПК, торгівля, будівництво та сфера громадського харчування.

Новини за темою

Зі свого боку органи контролю намагаються знаходити факти неофіційного працевлаштування. Упродовж 7 місяців поточного року ДФС виявила 4,2 тис. осіб, які працювали без оформлення трудових відносин. Як результат, порушникам донарахували майже 607 млн грн ПДФО і 167 млн грн єдиного внеску. Торік ДФС і Держпраці нарахували приблизно 10 тис. "неофіціалів". Утім, такі цифри на тлі мільйонів неофіційних працівників – крапля в морі.

Водночас штрафи за "неофіціалів" є доволі значними: упродовж останніх 2 років їх було збільшено у зв'язку з підвищенням мінімальної зарплати з 3200 до 3723 грн у 2018 році. Так, недопущення інспектора до перевірки обійдеться в 372,3 тис. грн, а допуск неоформленого працівника до роботи – в 111,7 тис. грн (за кожного працівника).  

Примітно, що під час перевірок ДФС у 47% перевірених суб'єктів було виявлено ті чи інші порушення. Тобто перевірки дають свої результати, але, судячи з усього, перевіряли дуже мало підприємств та організацій, щоб зафіксувати суттєвіші результати і показати більший ефект детінізації трудових відносин і зарплат. Водночас перевіряти "багато" не вдасться: не вистачить ні виконавців, ні політичної волі, оскільки приватні компанії одразу кричатимуть про свідомий тиск на бізнес і погіршення інвестиційного клімату.

Наразі діє мораторій на перевірки малого та середнього бізнесу до 2019 року, який Верховна Рада продовжила під час ухвалення держбюджету-2018, але він не поширюється на ДФС і Держпраці.

"Те, що так званий мораторій на перевірки бізнесу — не більш ніж PR-інструмент, було зрозуміло ще торік, коли  ухвалили постанову Кабміну № 1104. Посилення вимог до бізнесу видається доволі дивним на тлі масової трудової міграції українців і дефіциту обігових ресурсів у більшості компаній", – вважає Віктор Шулик, директор департаменту ринкових досліджень рейтингового агентства IBI-Rating.

Ефект перевірок

Під час перевірок обстежують виробничі, торгові та офісні приміщення, опитують співробітників. Але за доволі широких повноважень інспекторів з праці їм важко зібрати доказову базу про порушення процедури оформлення співробітників, про те, що людина працює неофіційно та отримує зарплату в "конверті". Єдиний виняток – це коли працівник сам заявить про ці факти, але такі випадки на практиці трапляються вкрай рідко. Тобто звернення ображених співробітників до органів не є рідкістю, але довести такі факти вельми проблематично.

У різний час різні уряди розглядали детінізацію економіки в цілому і зарплат, зокрема, як джерело ("резерв") поповнення бюджету. Пропонували різні заходи, але всі спроби змусити підприємців "обілити" зарплату до останнього часу не приводили до якихось суттєвих результатів. Важливо зрозуміти, що адміністративні заходи і тиск органів контролю і раніше не давали необхідних результатів. Тому можна прогнозувати, що і поточну спробу детінізувати трудові відносини приречено на провал.

Новини за темою

Експерти не вірять, що методом посилення перевірок і контролю можна отримати бажані результати. "Багато разів схвалювали аналогічні програми та постанови, але всі вони були провальними. Побороти зарплату в "конвертах" можна тільки економічними методами. Якщо ж займатися терором, то частина бізнесу ще більше втече в тінь, а інша частина просто включить додаткові витрати до ціни товару, і оптові/роздрібні ціни зростуть, а доходи українців зменшаться", – вважає Олександр Охріменко, президент Українського аналітичного центру.

"Активізація перевірок змусить роботодавців платити, що призведе до поповнення в одному випадку державної казни, а в іншому – кишень інспекторів. Але проблеми детінізації працевлаштування населення це в цілому не вирішить", – додає юрист практики корпоративного права ЮК Juscutum Марія Фельмецгер.

На думку Віктора Шулика, сумнівно, що такі заходи істотно вплинуть на офіційну зайнятість наповнення бюджету ПДФО, але для боротьби з "надлишковими субсидіями" і необґрунтованими виплатами з безробіття вони можуть бути ефективними.

Великі компанії, в яких особливо зацікавлена більшість органів контролю, рідко дозволяють собі використовувати примітивні схеми при оплаті праці працівників. "Водночас для багатьох невеликих компаній оптимізація витрат, пов'язаних з оплатою праці, є дилемою виживання: вони або платять працівникам ринкову зарплату (на руки), намагаючись економити на інших виплатах, або оптимізують кількість персоналу, але при цьому платять усі обов'язкові платежі. Це те, що за фактом. Є сумніви, що штрафами і роз'яснювальною роботою вдасться створити цивілізований ринок праці в малому бізнесі", – зазначає Шулик.

Що робити?

Для того щоб виводити зарплати з тіні, бізнес має чітко розуміти, що, дотримуючись усіх норм законодавства, він отримає гарантії безпеки, а наймані працівники – соціальні гарантії. Поки ні в бізнесу, ні в працівників немає відчуття, що держава може щось гарантувати і дотримуватися цього в довгостроковій перспективі. 

"Першочергово необхідним є підвищення рівня свідомості як роботодавців, які бажають вести прозорий бізнес, так і працівників, готових відстоювати свої законні права і вимагати відпускних, лікарняних, пенсій, що належать їм, гарантій при звільненні, фіксації трудового стажу тощо", – зазначає Марія Фельмецгер.

Новини за темою

За словами Олександра Охріменка, основна проблема зарплати в "конвертах" – це відсутність цивілізованого ринку праці. Згідно з українськими трудовими законами, людину легко взяти на роботу, але дуже складно звільнити. Тому бізнес часто вдається до зарплати в "конвертах" не через високі податки, а тому, що так простіше управляти своїми співробітниками.

"Так простіше змінювати рівень зарплати, зважаючи на поточну бізнес-ситуацію, звільняти людину і підвищувати продуктивність праці. Взагалі для бізнесу зарплата в "конвертах" – це дієвий інструмент для управління своїми співробітниками. І зламати цю систему важко, оскільки вона є вигідною багатьом бізнесменам", – додає Охріменко.

Як зазначає Віктор Шулик, посилення конкуренції на ринку праці з боку роботодавців є важливим стимулом для легалізації трудових відносин. Особливо враховуючи дефіцит співробітників робочих спеціальностей через сезонну міграцію за кордон. Але максимальний рівень виплат співробітникам часто обмежується фінансовими можливостями самих підприємств. Так, для того щоб виплатити працівникові 10 тис. на місяць, його оклад має становити 12,4 тис. (18% ПДФО, 1,5% – військовий збір). Крім того, на цю суму роботодавець має нарахувати ще 22%.

Новини за темою

Водночас не менш важливим є вплив діючої системи соціального захисту: багато хто воліють працювати неофіційно, оскільки це дає можливість отримувати субсидії на оплату послуг ЖКГ або допомогу з безробіття. Таким чином, на проблему треба дивитися з двох сторін.

Безумовно, істотні штрафи за неофіційне працевлаштування і "чорні" зарплати є стримувальним фактором тінізації трудового ринку, водночас одним лише методом батога не вирішити вкорінену проблему. "Одноразова виплата для "вирішення питання" буде коштувати роботодавцям дешевше за сплату штрафів та легалізацію працевлаштування, що призведе до зростання корупції у цій сфері", – зазначає Марія Фельмецгер.

За її словами, для детінізації відносин у сфері зайнятості населення має бути комплексний підхід, включаючи підвищення рівня мінімальної зарплати, стабілізацію економічної ситуації у країні, надання пільг для бізнесу у вигляді податкових канікул, зниження податкового навантаження тощо.

Юрій Григоренко

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...