Неприступні кордони: Наскільки іноземцям складно отримати українську візу

Неприступні кордони: Наскільки іноземцям складно отримати українську візу
Фото з відкритих джерел

Ксенія Цивірко

Журналіст

Для того, щоб відвідати Україну, візу потрібно оформити громадянам 123 країн. При цьому наявність вклейки в паспорті не гарантує, що державний кордон вдасться перетнути: прикордонники можуть відправити іноземця геть через "відсутність доказів, що підтверджують мету поїздки", навіть якщо всі документи на руках. Як наслідок – таким гостям країни доводиться витрачати не тільки силу-силенну грошей і зусиль на спробу потрапити в Україну, але й розпрощатися з усіма планами свого візиту. А сама Україна втрачає як свою привабливість, так і потенційні гроші від приїжджих.

Втім, на охочих приїхати в Україну чиновники все-таки заробляють. Консульський збір для оформлення будь-якого типу візи зараз становить 65 доларів. І хоча це дешевше, ніж було раніше (до 2017 року транзитна віза типу B коштувала 85 дол., короткострокова C – 130 дол., довгострокова D – 200 дол.), ціна за такий товар все одно не радує: оформлення тієї ж шенгенської візи обійдеться в 35 – 60 доларів.

При цьому, враховуючи принцип взаємності, для громадян деяких країн українська віза може коштувати в десятки разів дорожче. Наприклад, щоб оформити довгострокову візу типу D для возз'єднання з сім'єю або імміграції, громадянину Великобританії потрібно заплатити 2002 євро, Данії – 1031. А для оформлення візи в терміновому порядку сума консульського збору збільшується ще в два рази.

Новини за темою

Але справа навіть не в ціні нашої візи: для громадян країн з високим ВВП - це дрібниці, а громадяни з низьким доходом і так без сильної потреби по закордонах не їздять. Іноземці стикаються з безпідставними відмовами в оформленні візи і безсоромними пропозиціями співробітників консульства "посприяти вирішенню питання" за певну грошову винагороду.

"Нещодавно мені повідомили, що деякі працівники українських дипустанов у Африці дають телефонний номер компанії в Києві, яка допомагає оформляти запрошення, наприклад, на навчання або лікування. Ці послуги коштують 500 доларів. Якщо робити це запрошення самостійно і за законом, вони створюють перешкоди в оформленні візи", - розповідає голова підкомітету Верховної Ради з питань розвитку туризму Анна Романова.

За її словами, такі корупційні можливості вже закладено в законодавчі акти (які стверджують у Кабміні): співробітники дипломатичних установ можуть трактувати їх як заманеться, формально дотримуючись при цьому букви закону. Наприклад, окрім обов'язкового пакету документів для оформлення візи (візова анкета, паспорт, фотографія, медична страховка, запрошення, підтвердження фінансової спроможності), консул може вимагати на власний розсуд щось іще.

"У Лівії, наприклад, були випадки, коли вимагали довідку з місцевого рацсу про кількість дружин. В Ірані, коли оформляли довгострокову візу для возз'єднання сім'ї, консул вимагає, щоб чоловік приїхав особисто з України, хоча всі підтверджувальні документи були, і ніякої потреби в особистому візиті не було. Від запрошуючої сторони в Україні можуть вимагати документ, що підтверджує право власності на житло за тією адресою, яка була вказана в запрошенні і за якою буде проживати гість. Хоча законом це не передбачено. Можуть взагалі вимагати все що завгодно: характеристику з роботи, медичну довідку, довідку про несудимість… Під час особистої співбесіди з консулом ви можете йому все розповісти, пояснити, він буде слухати, кивати і посміхатися. А в підсумку напише відмову: "не підтверджена мета поїздки в Україну"", - пояснює директор юридичної компанії "GlobalMigration" Тарас Садовський.

Завдання отримати українську візу перетворюється для іноземця на складний квест, в якому не можна просто так взяти і перемогти боса: апеляцію на відмову в оформленні візи розглядає той же консул, що і прийняв спочатку негативне рішення з цього питання.

В умовах цейтноту, якщо дата поїздки в Україну вже запланована, простіше піти на поступки, бо в цілому оформлення візи може зайняти до 90 днів з дати подачі візової анкети.

Новини за темою

"Громадяни країн "міграційного ризику" мають для оформлення візи пройти співбесіду з консулом і додатково отримати згоду СБУ. Для цього консул сканує документи і надсилає їх в Україну по інформаційно-телекомунікаційній системі "Віза", де співробітники СБУ повинні в установлений термін прийняти з цього приводу рішення. Але бували випадки, коли вони, по суті, і не перевіряли нічого. Тобто не дзвонили стороні запрошення в Україні для уточнення достовірності інформації про цілі візиту й особи іноземця. Не перевіряють, але при цьому надсилають відмову – "мета візиту не підтверджена"…", - ділиться випадками з практики засновник юридичної компанії "Кобрін та партнери" Сергій Кобрін.

Втім, після залучення уваги громадськості до проблеми корупції в українських консульствах (проект журналіста Богдана Логвиненка NoVisaToUkraine), в МЗС заворушилися: скасували обов'язок оформляти запрошення у відділеннях міграційної служби, знизили вартість консульського збору і термін оформлення віз – до 10 днів у звичайному і до 5 днів в терміновому порядку. Крім того, задумалися про спрощення візової процедури. З 1 січня 2019 року для громадян 52 країн, які не входять до списку "міграційного ризику", з'явилася можливість оформляти електронні е-візи.

"Оформлення такої візи має займати 10 днів. Але часто наші клієнти чекають і 15, і 20 днів, а з консульством не можуть зв'язатися ні по телефону, ні по пошті, щоб з'ясувати причини затримки. У таких випадках зриваються поїздки, іноді вдається домовитися з авіаперевізником про максимальне відшкодування вартості квитка", - повідомляють в компанії туроператора Pan Ukraine. 

Електронна віза коштує трохи дорожче "паперової" – 85 доларів. Однак консульський збір не повертається ні за відмову в оформленні візи, ні за накладку в часі.

Відмовлено в оформленні візи (за даними МЗС України)

2015

2016

2017

2018

1-е півріччя 2019

2 298

3 267

7 890

17 582

9 682

Оформлено віз

54 463

70 472

86 435

142 666

63 781

Проте навіть наявність заповітного документа ще не гарантує, що державні кордони вдасться перетнути. За словами експертів, існує негласна вказівка співробітникам прикордонної служби обмежувати пропуск громадян країн "міграційного ризику" та Ізраїлю, незважаючи на наявність всіх дозвільних документів.

Новини за темою

"Тут була ціла історія зі знайомим Ібрагімом, який хотів приїхати в гості з Марокко. Три рази подавав документи на візу, всі три рази оплачував консульський збір. Перший раз в СБУ з якихось причин не отримали документи. Другий раз в оформленні візи відмовили. До речі, співробітники СБУ так і не зв'язалися із запрошуючою стороною. На третій раз йому все-таки вдалося приїхати до нас в Україну, але все-одно не гладко. У нього було з собою запрошення від сторони, що приймала. Крім того, ми звернулися до інформаційної стійки в аеропорту, щоб прикордонників повідомили про те, що ми чекаємо гостя, як сторона запрошення. Але його все одно 8 годин протримали на допиті-співбесіді в аеропорту "Київ". В цілому, дуже багатьох іноземців з арабських країн зрештою відправляють назад – відсотків 40% від загальної кількості, особливо якщо вони погано знають англійську. У цих випадках уповноважені особи прикордонної служби виносять постанову про заборону на в'їзд в країну через "відсутність доказів, які підтверджують мету візиту". Причому навіть якщо це було запрошення на навчання: в компаніях-посередниках, які допомагають іноземним абітурієнтам вступити в наші ВНЗ, повідомляють, що відмови отримують відсотків 30-40 осіб. У разі відмови іноземець не може сам оскаржити це рішення: він не може нікуди вийти з аеропорту, у той час як протягом доби авіакомпанія повинна буде його доставити назад в країну громадянства. Знаючи, що такі непередбачені ситуації можуть статися, з нами зазвичай заздалегідь укладають договори про адвокатську допомогу. Тоді адвокат повинен на наступний день з 9 ранку їхати в Бориспіль і подавати апеляцію начальству про перегляд рішення", - розповідає Сергій Кобрін.

Крім усього іншого, далеко не всі прикордонники достатньо володіють розмовною англійською, щоб дохідливо пояснити небажаному гостю, в чому справа, а офіційну постанову про заборону на в'їзд в країну складають українською мовою. При цьому навряд чи багатогодинне очікування вердикту уповноважених органів нагадує добродушні епізоди з фільму Спілберга "Термінал".

Так, за інформацією Державної прикордонної служби України, з 2010 по липень 2019 року не було пропущено в країну близько 208 тис. осіб. Загалом це не так вже й багато заборон, якщо враховувати загальну кількість відвідувань іноземцями нашої країни: тільки в 2017 році, за даними Держстату, в Україну приїжджали понад 14 млн осіб. В основному – громадяни Білорусі, Молдови, Польщі, Російської Федерації та Угорщини. Проте навіть таке число відмов здатне зіпсувати імідж України, особливо коли вони не обґрунтовані.

В'їзд іноземних громадян в Україну залежно від мети візиту (за даними Державної служби статистики)

Мета поїздки/ рік

2010

2012

2014

2016

2017

службова, ділова, дипломатична

694 557

350 224

49 437

33 397

88 976

туризм

1 083 15

940052

146 804

172 848

38 958

приватна

19 089 067

16 795 240

9 696 854

12 953 702

13 741 653

навчання

67 479

23 813

1 109

2 087

4  521

працевлаштування

14760

9102

786

26

2 640

імміграція (постійне місце проживання)

48 343

4 0419

2 496

3 145

4 027

культурний та спортивний обмін, релігійна,
інші

206 106

485 397

2 814 021

167 891

348 867

Всі

21 203 327

23 012 823

12 711 507

13 333 096

14 229 642

"Чомусь часто, прикриваючись захистом від потоку мігрантів, завертають досить заможних, небідних іноземців. Громадяни Африки і Близького Сходу можуть мати американську, шенгенську візу, мати відмітки про подорожі по Європі. Але у нас їх все одно завертають. І відповідь завжди одна: "не змогли підтвердити мету поїздки"", - розмірковує Ганна Романова.

За її словами, кількість потенційних туристів, яких економіка України втратила через таке ставлення до іноземців, в 5 разів більше самих відмов у в'їзді і оформленні візи. При цьому туристичний бізнес міг би стати великою статтею доходів у бюджет. Найяскравіший приклад - Грузія, яка після 2008 року скасувала візи для всіх країн, у яких рівень ВВП був вищим. Тепер, за даними різних міжнародних рейтингів, Грузія входить у десятку найбільш привабливих для туристів країн світу.

112.ua

Проте Україна з безвізовим режимом не поспішає, і на те є кілька причин.

По-перше, в ЄС існують побоювання, як би Україна не стала воротами для потоку мігрантів з арабських країн, тому на негласному рівні існують квоти на перетин кордону. Хоча в той же час візи потрібно оформлювати і громадянам тих країн, які не несуть в собі загрози "поставки" мігрантів: наприклад, Австралії, Сінгапуру, Нової Зеландії.

По-друге, за рахунок консульських зборів Мінфін очікує отримувати гарантований і регулярний дохід в бюджет. Хоча в середньому іноземний турист може залишити в Україні тисячу доларів, не шкодуючи грошей на видовища, розваги та знамениті борщі з варениками. Цьому побічно сприяють і вимоги щодо наявності достатньої кількості грошових коштів для перетину кордону: 265 євро на день і 1543 євро на місяць за поточним курсом. Примітно, що в інших країнах Європи вимагають набагато менше грошей в розрахунку на один день: в Німеччині – 45 євро, Данії – 47, Латвії – 14, Литві – 40, Польщі – 24.

По-третє, міжнародні дипломатичні відносини часто надто неоднозначні і заплутані, що лавірують через приховані державні інтереси. "Наприклад, незважаючи на те, що Україна з Ізраїлем скасувала візовий режим, проблеми з пропуском через кордон є. Це пов'язано з тим, що Ізраїль перестав пропускати українців, посилаючись на приплив нелегальної робочої сили. З початку року, за офіційними даними, в Ізраїль не пустили близько 2600 українців. Після зимового візиту Порошенка в Ізраїль почалися подібні заходи і з української сторони: з початку року не пропустили 716 ізраїльтян. Всі ці заходи проходять неофіційно. Зрозуміло, що є українці, які їдуть нелегально працювати, але чому від цього повинні страждати туристи?" - розмірковує журналіст ізраїльського ЗМІ і екскурсовод Едуард Докс.

Втім, на думку експертів, лібералізація візового режиму принесе Україні лише користь. "Слід збільшити термін перебування на території України з 90 до 180 днів; за прикладом Грузії – скасувати візи для тих країн, чий ВВП вище українського, або дозволити безвізовий в'їзд тим громадянам, у яких є чинна віза, відкрита в США, Великобританії або Шенгенську зону. Зрештою, там досить сильні спецслужби, щоб виявити небезпечних для країни людей і мігрантів, хоча СБУ часто приймає інші рішення", - вважає Анна Романова.

Втім, вирішальний фактор для відвідування України грає не сама потреба в оформленні візи, а умови і механізми цього процесу. Прикордонники самі не можуть чітко пояснити іноземцям мотиви своїх відмов, змушуючи їх годинами стояти в подиві й очікуванні. Але саме на підставі такої "гостинної" зустрічі вони формують свою думку про нашу країну, яка, як і всі живі історії та свідчення очевидців, знаходить значно більше довіри в іноземної аудиторії, ніж пафосні описи на сайтах туроператорів. На жаль, недостатнє володіння англійською, непрозорість умов для отримання візи і відсутність гарантій в тому, що навіть з повним пакетом всіх потрібних документів вдасться перетнути державний кордон, створюють для багатьох потенційних гостей України невидиму стіну. Яка у багато разів перевищує ефективність "стіни Яценюка", причому абсолютно безкоштовно. 

Ксенія Цивирко

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>