Непокірна Гута: В Сирії готуються до битви, що вирішить долю опозиції

Східна Гута — східне передмістя Дамаску, столиці Сирії, в ці дні є без перебільшення ключовим регіоном в боротьбі сирійського уряду і опозиції за владу в країні. Битва за Гуту, яка от-от почнеться, стане кульмінаційним моментом в сирійській громадянській війні. Ставки дуже високі. Уряд, "взявши" Гуту, відведе загрозу від столиці і знищить один з найбільших і найбоєздатніших анклавів повстанців, а ті, в свою чергу, втримавши Гуту, цю загрозу збережуть і зможуть знекровити урядові війська, що й так мають дефіцит живої сили. Також переможна битва за Гуту може допомогти згуртувати розрізнені фракції повстанців як в самому анклаві, так і в інших регіонах Сирії, у випадку поразки ж постане питання виживання опозиції як такої

Непокірна Гута: В Сирії готуються до битви, що вирішить долю опозиції

Східна Гута — східне передмістя Дамаску, столиці Сирії, в ці дні є без перебільшення ключовим регіоном в боротьбі сирійського уряду і опозиції за владу в країні. Битва за Гуту, яка от-от почнеться, стане кульмінаційним моментом в сирійській громадянській війні. Ставки дуже високі. Уряд, "взявши" Гуту, відведе загрозу від столиці і знищить один з найбільших і найбоєздатніших анклавів повстанців, а ті, в свою чергу, втримавши Гуту, цю загрозу збережуть і зможуть знекровити урядові війська, що й так мають дефіцит живої сили. Також переможна битва за Гуту може допомогти згуртувати розрізнені фракції повстанців як в самому анклаві, так і в інших регіонах Сирії, у випадку поразки ж постане питання виживання опозиції як такої

Східна Гута — регіон на схід від Дамаска, що включає населені пункти Хараста, Арбін, Дума, Місраба, Сакба, Айн-Тарма, Шифунійя, Шашабія та ін. Тут, на території у 104 кв. км, живуть близько 400 тисяч чоловік. Це останній регіон в безпосередній близькості до столиці, що знаходиться під контролем опозиції. Власне, район, контрольований повстанцями, включає в себе і територію Джобар, що знаходиться в адміністративних межах Дамаску. Це дуже важливий політичний момент, оскільки контроль хоча б над невеликою часткою столиці додає опозиції суб’єктності. Регіон перебуває під контролем опозиції з 2012 року, а в оточення потрапив в 2015 році. Опозиція неодноразово намагалася прорвати оточення, втім, безуспішно.

В останні дні російська і сирійська авіація бомблять Східну Гуту. За різними даними, там загинули вже близько 400 людей. Захід в’яло протестує проти таких методів, а невдовзі ситуація в цьому районі може значно погіршитися.

Східна Гута та околиці Дамаска. Зеленим виділені території під контролем опозиції, чорним - ІД, червоним - уряду Сирії https://syria.liveuamap.com/

Хто контролює Східну Гуту?

Район перебуває під контролем 4 основних угруповань:

- "Джейш аль-Іслам", або "Армія Ісламу" — найчисельніше угруповання в анклаві. Остаточно ДаІ оформилось восени 2013 року в результаті об'єднання кількох десятків угруповань повстанців під егідою "Ліва аль-Іслам". Першим командиром ДаІ став командир ЛаІ Зохран Аллуш, на цій посаді він і загинув в результаті авіаційного удару 25 грудня 2015 року. Група бореться за перетворення Сирії на релігійну державу, що керується законами шаріату.

Основними противниками ДаІ є урядові війська, "Ісламська держава", "Хайят Тахрір аш-Шам". Між ДаІ та іншими повстанськими групами неодноразово спалахували бойові дії. А під час боїв з "Ісламською державою" ДаІ навіть співпрацювала з урядовими військами, пропустивши їх через свою територію.

Хоча загалом по відношенню до уряду ця група займає непримириму позицію і вкрай неохоче вступає в переговори. Так, ДаІ не приймала участі в переговорах в Астані по зонах деескалації, а приєдналась до них, підписавши договір з Міноборони РФ в Каїрі. Цей момент заслуговує на особливу увагу, але про нього пізніше.

Втім "Джейш аль-Іслам" не знаходить спільної мови і з ісламістською коаліцією "Хайят Тахрір аш-Шам". Власне, ДаІ і формувалась як певна противага ісламістам з "Джебхат ан-Нусра" (сирійська філія "Аль-Каїди"), котра, кілька разів змінивши назву і включивши в свій склад інші угруповання, стала ХТаШ. ДаІ неодноразово вела бойові дії проти конкурентів-ісламістів, знищила всі їх опорні пункти на контрольованій території та витіснила їх бійців в інші райони, зокрема в ті, що контролюються групами "Фейляк ар-Рахман" і "Ахрар аш-Шам". Це ще один важливий момент, бо саме присутність бійців ХТаШ (російське телебачення досі називає їх "Аль-Каїдою" чи "Нусрою") в Гуті є формальним приводом для сирійського уряду розпочати наступ на район. Дані про чисельність угруповання дуже різняться, але найбільш вірогідна цифра 12 тисяч бойовиків. ДаІ не визнана терористичною організацією практично ніде, окрім власне Сирії. Навіть в Росії не визнана, про що ви можете пересвідчитись ТУТ. Має власний сайт, де можна стежити за діяльністю організації.

А тут можна подивитись відео і фото з параду ДаІ. Був у них і такий.

 

А це командування ДаІ під час планування операції.

- "Фейляк ар-Рахман", або "Корпус ар-Рахман" — підрозділ "Вільної сирійської Армії", друге за чисельністю угруповання в анклаві. "Корпус" створено восени 2013 року, з того часу його беззмінним командиром є Абдул Наср Шамір (Абу Наср). Основним противником Корпусу є урядові війська, хоча інколи спалахують сутички з іншими угрупованнями. Проти ДаІ ФаР неодноразово вели повномасштабні бойові дії, чим користувались урядові війська, атакуючи анклав і відбиваючи території повстанців.

В переговорах в Астані ФаР участі не брали і так само підписали договір про деескалацію окремо з Міноборони РФ в Женеві 18 серпня 2017 року. В залежності від обставин угрупування "Фейляк ар-Рахман" координує свої дії з іншими групами, в тому числі з ХТаШ, котра має позиції і анклави в районах, формально контрольованих ФаР. "Фейляк ар-Рахман" контролює західну частину Гути, в тому числі район Джобар. Чисельність бойовиків угруповання - близько 7 тисяч. ФаР не визнана терористичною організацією міжнародною спільнотою, в тому числі і Росією. Також має власний сайт.

- "Ахрар аш-Шам", або "Вільні люди Шаму" (Сирії) — одне з найбільших повстанських угруповань в Сирії. Мережа діє в усіх контрольованих повстанцями регіонах Сирії, і Східна Гута не виключення. Угруповання контролює незначні території на заході анклаву та в районі Джобар. Воюють "Вільні люди" не лише з урядовими військами, а й з "Ісламською державою", ХТаШ. Зокрема, в Гуті вели бойові дії з усіма сторонами протистояння, в тому числі з повстанцями. Чисельність в районі – до 3 тисяч чоловік. Також не визнані терористичною організацією, мають власний сайт.

- "Хайят Тахрір аш-Шам", або "Організація звільнення Шаму" (Сирії, Леванту) — донедавна найбільше угруповання повстанців в Сирії. Має свої підрозділи в усіх районах, контрольованих повстанцями. ХТаШ по суті є коаліцією ісламістських угруповань. Але варто зазначити, що головну роль в організації відіграє "Джебхат Фатах аш-Шам", яка до ребрендингу мала назву "Джебхат ан-Нусра" (сирійська філія "Аль-Каїди"). Річ в тім, що "Нусра" була визнана терористичною організацією, а ось ХТаШ – ні. Так, на сайті Держдепартаменту США терористичною організацією вказано саме "Джебхат ан-Нусру", але з огляду на вступ до ХТаШ десятків різних угруповань, не зовсім зрозуміло, як виділити серед них колишніх членів ДаІ і як ідентифікувати членів угруповань, котрі не визнані терористичними. Якщо коротко, то такі маніпуляції з об’єднаннями і змінами назв призвели до очищення імені ісламістів, хоча суть це змінило мало.

Саме присутність в регіоні ХТаШ є приводом для атак урядових сирійських військ. Сирійські і російські медіа продовжують використовувати назву "Джебхат ан-Нусра", хоча організації з такою назвою не існує з 2016 року, створюючи необхідну картинку для споживача. Досить часто атаки, що здійснюються іншими угрупованнями, приписуються ХТаШ, для так би мовити розширення діяльності організації, чисельність якої під Дамаском не перевищує 1500 осіб. І це при тому, що інколи їх атакують навіть повстанці, в кооперації з якими вони нібито діють. Як було зазначено вище, ДаІ, основне угруповання в регіоні, є непримиримим ворогом ХТаШ, і на території ДаІ немає підрозділів ХТаШ. Тим не менше, це не заважає урядовим силам Сирії і РФ завдавати ударів по цих територіях, мотивуючи це боротьбою з "Нусрою".

Хто штурмуватиме Гуту?

Підготовка до штурму району триває вже тиждень. Вона включає в себе два компоненти:

- концентрацію підрозділів урядових сил та їх союзників;

- артилерійські та авіаудари сирійських ВПС та російських ВКС.

Для штурму концентруються підрозділи Сирійської арабської армії і Республіканської гвардії з усієї країни.

Так, з провінцій Хама та Ідліб під Дамаск була перекинута так звана бригада "Тигри", напевно найбоєздатніший підрозділ Сирійської арабської армії. "Тигри" є частиною спеціального призначення, що належить до розвідки Військово-повітряних сил, командує ними Сухейль Хасан на прізвисько "Тигр". "Тигри" приймали участь в усіх найважливіших битвах останніх років, саме вони взяли ферми Маллах і перерізали дорогу Кастелла, тим самим оточивши повстанців в Алеппо, що згодом призвело до падіння міста. Вони були авангардом наступу під час операції "Великий світанок", в результаті якої в ІД були відбиті території на сході та півдні Сирії, і ще величезної кількості операцій та боїв. Також під Дамаск перекидають підрозділи 1-ї, 4-ї, 9-ї танкової дивізії, 7-ї механізованої дивізії, 14-ї дивізії особливого призначення та інші підрозділи САА. Зі складу Республіканської гвардії концентруються підрозділи 105-ї, 106-ї механізованих бригад та 104-ї повітряно-десантної бригади.

Також повідомляється про прибуття різноманітних парамілітарних угруповань, які є союзниками урядових військ, Наприклад, племінні ополчення з провінції Ракка. Ймовірно, в операції братимуть участь різноманітні закордонні загони, підтримувані Іраном: ліванська "Хезболла", іракська "Харакат ан-Нуджаба" та ін.

В ЗМІ з’явилися повідомлення про концентрацію під Дамаском 10 тисяч солдатів урядових військ. Враховуючи знекровленість САА і наявність кількох активних фронтів (частина підрозділів прибула одразу після наступу в провінції Ідліб), це значні сили. Втім цього явно недостатньо, враховуючи кількість повстанців в Гуті, непримиримість деяких угруповань і те, що їм нікуди відступати.

Прибуття колони 9-ї танкової дивізії САА.

Другий компонент – артилерійські і авіаційні удари по позиціях повстанців.

Активно працює артилерія САА, котра завдає десятки ударів на день.

Значно посилилися авіабомбардування міст у Східній Гуті. Причому, наряду з сирійською авіацією в бомбардуванні приймає участь і російська. Це виглядає досить цинічно, оскільки саме Росія є підписантом угоди про "деескалацію". За останні 4 дні від бомбардувань загинуло близько 400 осіб, переважна більшість яких цивільні. Більше того, 21 лютого Росія збільшила своє авіаційне угруповання в Сирії, перекинувши додаткові літаки, серед яких новітні винищувачі СУ-57.

Авіаудар по місту Арбін

Удар російського Су-34 по місту Замалка

Скоріш за все, саме на авіацію зроблено основну ставку в цій битві, особливо враховуючи невелику як для такої операції кількість піхоти.

У відповідь на бомбардування повстанці завдали ракетних і артилерійських ударів по позиціях урядових сил, і як заведено в Сирії, влучили у цивільних. Сирійські джерела повідомляють про 50 загиблих.

Фото запуску ракет "Зайзаль" (іранського виробництва) угрупованням "Джейш аль-Іслам"

Зона деескалації

В травні 2017 року Східну Гуту, після переговорів в Астані, було включено до так званої "зони деескалації Східна Гута". Гарантами дотримання договору про деескалацію виступили Росія, Іран та Туреччина. Згідно умов договору, сторони мали припинити бойові дії та розблокувати постачання гуманітарної допомоги для населення, яке опинилося на межі голоду. Втім жодна з цих вимог не була виконана в повному обсязі. Бої, хоч і з меншою інтенсивністю, тривали весь час. Урядові війська продовжували блокувати доставку гуманітарної допомоги. Сторони обмінювались артилерійськими та ракетними ударами, періодично атакуючи в різних місцях. Так, влітку урядові сили кілька місяців наступали на район Айн-Тарма, а на початку цього року повстанці оточили автобазу САА в районі міста Хараста і кілька тижнів тримали в облозі.  

Ще одним важливим моментом є те, що сирійський уряд не є підписантом угоди про деескалацію, принаймні по Східній Гуті. Міноборони РФ підписало окремі договори з основними угрупованнями, що діють в регіоні, окрім "Хайят Тахрір аш-Шам", котра визнана росіянами терористичною організацією. Відповідно, сирійський уряд вважає, що і не повинен виконувати ці забов’язання. Скоріш за все, таким і був задум командування РФ – дати сирійським військам тактичну перевагу у вигляді можливості припинення або зменшення інтенсивності бойових дій в окремих районах для перекидання резервів на інші напрямки. Сирійське командування сповна скористалося такою можливістю, сконцентрувавшись на розгромі ІД на сході Сирії, а відбивши основні території і локалізувавши залишки угруповань ІД в пустельних районах, завдало удару по зоні деескалації Ідліб, де захопило у повстанців значні території в провінціях Хама, Ідліб, Алеппо і стратегічно важливу авіабазу Абу-Духур. Тут варто зазначити, що ще один гарант договору, Туреччина, в чиїй сфері інтересів перебуває "Великий Ідліб", практично нічого не зробила для припинення порушення договору. Одразу ж після успішного "розгрому" однієї з зон деескалації сирійські війська були перекинуті на іншу, тим самим демонструючи, що сирійський уряд всерйоз не розглядає можливість політичного вирішення конфлікту, а робить ставку на силовий сценарій.

Що далі?

Сирійські урядові війська продовжують концентрувати війська і перекидати контингенти з усіх куточків країни, цей процес ще далекий від завершення. Також варто очікувати посилення бомбардувань, оскільки наявних в САА сил недостатньо для штурму такого великого анклаву. Все більшу роль в бомбардуваннях гратимуть російські літаки, оскільки можливості авіації САА обмежені.

Ще одним моментом, що й раніше заважав просуванню урядових військ, є щільна забудова в західній частині анклаву, особливо в районі Джобар. Так, кілька місяців атакуючи в районі Айн Тарма, урядові війська ледве змогли посунути лінію оборони на кілька сотень метрів і захопити 2 кв. км території. Трохи по-іншому виглядає ситуація на сході анклаву, в сільській місцевості. Саме там урядові сили мали найбільші успіхи, тож можна очікувати, що саме тут буде завдано один з основних ударів. Хоча, враховуючи географію авіаударів, котрі сконцентровані саме в західній частині анклаву, не варто відкидати можливість атаки в районі Харасти, наприклад, паралельно зі спробою відрізати Джобар від основних сил повстанців. Втім, враховуючи щільність забудови, кількість присутніх повстанців, неможливість відступу, перебування сімей повстанців разом з ними, шанси САА на успіх залишаються примарними. Доведеться вщент зруйнувати весь район.

Також доля Гути буде залежати від дій повстанців в інших районах. Раніше спроби атак на Східну Гуту зривались саме скоординованими атаками в інших частинах країни. Але зважаючи на те, що багато анклавів припинили існування (як Бейт Джин в Західній Гуті), а частина фракцій у "Великому Ідлібі" задіяна в турецькій операції проти курдського кантону Афрін, то залишається не так багато угруповань, які могли б ці атаки провести. В першу чергу, це фракції "Південного Фронту", що знаходиться неподалік і який в разі успіху стане наступною ціллю. Анклав в районі Думейр на північ від Гути навряд чи проявить активність, так само як і "Растанський котел" на стику провінцій Хама і Хомс, але не слід виключати такої можливості.

Частина фракцій "Південного Фронту" вже заявила про намір розпочати активні дії в разі атаки на Гуту.

Що ж до міжнародної спільноти, то вона реагує досить пасивно і включно з "гарантами" договору обмежується заявами і деклараціями. ООН прийняла резолюцію, в якій закликає до дій, втім поки що ніяких дій не було.

* * *

Наземний компонент операції ще не розпочався, російська авіація ще не задіяна на повну силу, а рахунок жертв вже йде на сотні. Кількість вбитих комбатантів підрахувати важко, але їх кількість завжди в рази менша, ніж некомбатантів. Враховуючи кількість цивільних в районі, до 400 тисяч осіб, щільність населення, неможливість покинути анклав і те, що бойові дії відбуватимуться в житлових кварталах, військова операція може мати катастрофічні наслідки і призвести до загибелі тисяч цивільних.

За результатами битви за Гуту визначатиметься переможець в сирійській війні. Якщо переможуть урядові війська, то ліквідація інших анклавів повстанців, які не перебувають під протекторатом іноземних сил, стане справою кількох місяців. Якщо ж переможе опозиція, то вона збереже хоч примарний шанс наступу на Дамаск, отримає можливість продовжити спротив і чекати слушної нагоди для повалення уряду. А такий шанс може випасти, наприклад, у разі іноземного воєнного втручання чи виходу Росії з війни.

Артем Конопкін

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...