Нелегітимні, але визнані: У Росії обрали парламент

У Росії завершилися парламентські вибори. Сюрпризів вони не піднесли, але політичний ландшафт все-таки буде змінено, хоча і не дуже помітно на перший погляд

Нелегітимні, але визнані: У Росії обрали парламент
Фото з відкритих джерел

Павло Іванов

Журналіст

У Росії завершилися парламентські вибори. Сюрпризів вони не піднесли, але політичний ландшафт все-таки буде змінено, хоча і не дуже помітно на перший погляд

Цього разу російські вибори проходили за новим сценарієм. Половина Держдуми обиралася за партійними списками, і тут прогнозовано електоральний бар'єр подолали лише ті партії, які були в парламенті і до виборів. Це "Єдина Росія", ЛДПР, КПРФ і "Справедлива Росія".

Друга частина парламенту обиралася в одномандатних округах. Для тих, хто стежив за російською парламентською кампанією, було очевидно, що саме на цю частину і була основна надія у так званої ліберальної громадськості та опозиційних політиків. Розрахунок був на те, що хоч хтось з опозиціонерів потрапить до нового скликання. Судячи з усього, навіть цього не сталося. Хоча навіть після попередніх виборів в російському парламенті опозиція була представлена, хоч і поодинокими депутатами. Наприклад, такими, як Дмитро Гудков або Ілля Пономарьов, правда лише до 2014 року. Коли той же Пономарьов був єдиним, який голосував проти анексії Криму, за що і був позбавлений мандата одностайним голосуванням колег.

Новини за темою

Ще один цікавий момент - явка. Вона склала 48%. Власне, якби російське виборче законодавство не було змінено напередодні, то нинішні вибори повинні були б бути визнані такими, що не відбулися. Оскільки раніше для визнання виборів необхідна була участь в них не менше ніж 50% виборців.

Саме низька явка і була однією з цілей влади, вважають російські опозиціонери. Для цього і дату виборів переносили з грудня, коли вони повинні були бути проведені, на вересень, а парламентську кампанію обмежили рекордно малим терміном менш ніж два місяці.

У результаті Росія отримала новий парламент практично з тих же людей, що й старий, в дещо змінених пропорціях. Партія влади - "Єдина Росія" - вже очевидно, що знову буде мати більшість і претендує на те, що ця більшість буде конституційною. Всі інші – її сателіти, які разом з нею голосували за приєднання Криму, можливість введення російський військ на територію України і за виключення з парламенту тих одного-двох депутатів, які були з цим не згодні.

Як обирали

Навіть російські ЗМІ рясніють повідомленнями про "каруселі", маніпуляції і "вкидання" на цих виборах. Як члени виборчих комісій прикривали спинами урни для бюлетенів, поки їхній колега засовує туди пачку бюлетенів на одній з дільниць у Ростові-на-Дону, можна було спостерігати практично в прямому ефірі, завдяки онлайн-камерам на дільницях – ноу-хау росіян, скопійоване урядом Миколи Азарова і для України.

Вже наступного дня після виборів були опубліковані навіть математичні викладки про те, як і в який час відбувалися фальсифікації. За їхніми даними, до третини голосів за "Єдину Росію" – саме результат фальсифікацій. Однак на результати ці дані навряд чи вплинуть. Глава російського Центрвиборчкому прямо в день голосування відреагувала на заяви про "каруселі" загрозою порушення кримінальних справ проти заявників. Правда, пообіцяла скасувати результати виборів на трьох дільницях, де заперечувати махінації було вже просто неможливо. Але це ніяк не вплине на результат у масштабах країни.

Новини за темою

"Треба розпрощатися з ілюзіями і зрозуміти, нарешті, що Росія не є демократичною державою. І не можна ставитися до неї як до демократичної держави. До Росії треба ставитися як до повноцінної диктатури", - заявила російський опозиціонер Ольга Курносова, яка емігрувала до Києва.

Що далі?

Саме як результати протистояння умовних "партії політики Путіна" і "партії емігрантів" описує ситуацію відомий російський журналіст Аркадій Бабченко: "...половина населення... нервово курить, дивлячись на валізи, починає переведення бізнесу в Прибалтику і Кіпр, з тугою дивиться на нездійснені ціни в Таїланд, поглядає, що там з навчанням у Празі, віддає дітей на курси англійської, закриває свої розорені магазинчики, стагнує і взагалі ні у що вже не вірить, а друга - зачиняється у себе в конурках, відгороджується віконницями, йде копати картоплю і купувати пляшку горілки, матюкаючись і виплескуючи агресію на телевізор, не цікавлячись вже взагалі нічим, що виступає за габарити квартири. А по краях копошаться недоумкуваті сорок відсотків бабусь з Путіним, Сталіним, Жириновським та іншими православними комуністами".

Справа в тому, що серед росіян, які не підтримують Путіна, напередодні виборів вибухнула неабияка суперечка в соцмережах про те, чи варто взагалі брати участь у виборах. На думку одних, участь лише легітимізує сфальсифіковані результати, інших – краще прийти і зіпсувати бюлетень, ніж залишити його для можливих фальсифікацій.

Новини за темою

У підсумку, партії "Яблуко" і ПАРНАС, головна надія російських лібералів, не пройшли 5% електоральний бар'єр, але як мінімум "Яблуко" може претендувати на подолання 3%. Це не дає місць у Держдумі, але гарантує наявність бюджетного фінансування партії до наступних виборів. Саме це багато хто і вважає основною метою партії, очолюваної Григорієм Явлінським. Мовляв, і відповідальності немає, і гроші є.

"І припиніть один одного вже пиляти. Ходили-не ходили. Дурниця яка. Півтора відсотка тих, хто сходив, пиляють піввідсотка, які не сходили. Буря в двох відсотках "Фейсбуку". Звідки це самозомбування, що висока явка підвищить шанси ліберальних партій. Чому не віддати собі звіт, що немає у "Яблука" ніяких п'яти відсотків з Явлінським/Слабуновою на чолі, навіть трьох, як з'ясовується, немає, а у ПАРНАСу немає і відсотка з обличчям Касьянова як вітрини. Ну немає їх, незалежно від того, підніме ФБ свої дупи чи не підніме. Чим більше вигадок про явку, на яку вони будуть списувати свій провал, тим менше шансів, що вони тверезо оцінять настрої в країні і самих себе", - пише оглядач російської служби "Радіо Свобода" Олена Риковцева.

Кримське питання

Але росіяни росіянами, а є ще одна проблема – це Крим. І справа не в тому, що кримські татари бойкотували вибори, а в тому, що, згідно з міжнародним правом, Крим залишається територією української держави, анексованої Росією. А значить, вибори російського парламенту в Криму – нелегітимні. Оскільки обчислити голоси кримчан із загального російського котла неможливо, це цілком могло б стати причиною для невизнання нинішніх російських виборів світовою громадськістю взагалі. І якщо в самій Росії на це змогли б закрити очі, а людям пояснити, що це "чергові підступи ворогів", то в реальному світі це призвело б як мінімум до припинення будь-яких контактів з нелегітимним парламентом і призначеним ним урядом. До речі, така ж ситуація може виникнути і після президентських виборів, які повинні пройти в 2018 році. Фактично, з формальної точки зору, з цього моменту і до 2018 року єдиним легітимним представником Росії на міжнародній арені залишається Володимир Путін.

Саме на нелегітимності російських виборів наполягає Україна. "Крим - це Україна. Вибори - нелегітимні і незаконні", - заявила представник МЗС Мар'яна Беца.

Новини за темою

Однак це все юридична казуїстика, відзначають аналітики. Адже якщо вибори в Криму – нелегітимні, то нелегітимні і вибори російського парламенту взагалі. Оскільки неможливо відокремити голоси кримчан від інших в рамках єдиного федерального округу, а це половина Держдуми. І треба або не визнавати вибори взагалі, що фактично означатиме невизнання російської влади на міжнародній арені, або визнавати, знову ж таки, всі вибори цілком. А це вже буде фактичним визнанням анексії Криму міжнародним співтовариством.

Західні партнери України вже знайшли вихід з цієї ситуації. Про невизнання виборів у Криму вже заявили Румунія, Франція, Данія, Швеція, інші країни, в тому числі і ПАРЄ. Але акцент робиться саме на Крим, а не Держдумі взагалі.

Новини за темою

А що Україна?

"Українська сторона легітимно піднімає це питання. Зокрема, про легітимність виборів Державної думи як такої. Були відповідні заклики, заяви і рішення української сторони або анонси потенційних рішень щодо участі української делегації в ПАРЄ і т. д. Але у мене немає ілюзій. Тут є правова і політична частини. У політичній частині "нерукоподатними" будуть ті депутати, які з Криму, вони взагалі під санкціями, і складно уявити відвідування ними цих поважних структур, про які йшла мова. Але вибори до ДД в цілому більшістю країн можуть бути визнані, будуть визнані", - вважає експерт Українського незалежного центру політичних досліджень Юлія Тищенко.

І справа не тільки в політичній вазі Росії на міжнародній арені, вважає російський опозиціонер Ольга Курносова. На її думку, Україна стурбована тим, що відбувається лише за тиждень до дати виборів, хоча про те, що вони будуть проводитися в Криму, було відомо як мінімум з початку серпня.

Також не дуже вдалою вона вважає ідею президента Петра Порошенка не проводити російські вибори на території України. Фактично це зіграло на руку російському режиму, вважає вона.

"Саме російський уряд був зацікавлений в тому, щоб вибори не проводилися на території України. Минулого разу на території України було 17 виборчих дільниць, зараз – лише три", - говорить Курносова, вона пов'язує це з тим, що в Україні досить багато людей, які виїхали з Росії з політичних міркувань, тобто могли б хоч і незначно, але вплинути на результат.

У підсумку, президент Порошенко для виконання своєї обіцянки нічого помітного не зробив, але до його заклику прислухалися радикальні політичні сили. Особливо вони були помітні в Києві та Одесі.

Новини за темою

"Ми бачили, як представники партії "Свобода" блокували російське посольство. До речі, пусте посольство. Російські дипломати там не працюють, вони працюють у своїх "братів" білорусів, тут теж цікавий момент. Так ось, якщо б були розірвані дипломатичні відносини з самого початку або в будь-який час до виборів, це було б логічно – немає дипломатичних відносин, дипломатичні установи не працюють, відповідно, ніде і голосувати. І тоді це був би важливий сигнал і світу, і суспільству", - говорить Олександр Хара, експерт "Майдану закордонних справ".

У результаті ж вийшло, що держава Україна ніяк на оголошені нею нелегітимні вибори не відреагувала, зате дозволила показати всьому світу неприборканих радикалів, які ламають паркани і обстрілюють дипломатичні представництва феєрверками.

Проблема в тому, вважає Ольга Курносова, що скандали навколо українських телеканалів або політичних сил, які в Україні підозрюють чи звинувачують у співпраці з владою та отриманні від неї фінансування, говорять як мінімум про те, що Росія активно працює на українському політичному полі. Тоді як Україна в політичному полі Росії не представлена взагалі і навіть не намагається цього робити, віддаючи перевагу лише апелюванню до своїх "західних партнерів".

Павло Іванов

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...

Віджет партнерів