banner banner banner banner

Не в грошах щастя: Як і на чому українці економлять в кризу

Схильні до самоіронії і не позбавлені почуття гумору українці все частіше свою заробітну плату називають "зряплатой"

Не в грошах щастя: Як і на чому українці економлять в кризу
Фото з відкритих джерел

Схильні до самоіронії і не позбавлені почуття гумору українці все частіше свою заробітну плату називають "зряплатой"

Від зарплати до зарплати сьогодні, згідно з дослідженням Продовольчої і сільськогосподарської організації Об'єднаних Націй (FAO), живуть близько 80% українців. І примітно, що розкішшю сьогодні називають не тільки особистий автомобіль, а часом і поїздки в громадському транспорті, обід, вечеря в недорогій забігайлівці, медикаменти, замість яких активно використовують "бабусині" методи лікування… Про дозвілля і зовсім говорити не доводиться. Загалом, економія по всіх фронтах – наявна. Що це – деградація нації або вимушені заходи внаслідок затягування поясів з допомогою урядових заходів? Безумовно, тотальна економія стала загальнонаціональним трендом. 112.ua розбирався в тому, що призвело до занепадницьких настроїв населення і чи повернеться колись культура покупок і споживання товарів і послуг на рівень хоча б 2013 р. Про європейський рівень життя, ймовірно, залишається тільки мріяти…

Кризова мобілізація

Вижити за будь-яких обставин. Це якщо не гасло, то негласна завдання від влади і обставин на минулий рік і, дуже можливо, на найближчу п'ятирічку. "У нас, українців, генетично закладено мобілізуватися в кризу, ми пройшли жорстоку репетицію голодомором, яка передаватися поколіннями може ще століття.  Виявляється, ми вміємо вижити за будь-яких обставин, але не більше середньостатистичного українця пригнічує нерівність умов цього виживання", - каже експерт з питань соціальної політики Інституту суспільних досліджень Лариса Самсонова. Підсвідомо починають економити всі, навіть ті, хто отримують зарплату вище середньої, не кажучи вже про власників мінімальних заробітків. Настав час, в який "запах бідності" просто відчувається фізично. Адже при зарплатні в 3,5 тисячі гривень, що, зазначимо, втричі більше "мінімалки" народ відмовляється від тих же благ і сервісів, що і українці, які заробляють 10 тис. грн. "Прийшовши в супермаркет перше, на що звертаєш увагу – ціни. І мимоволі шукаєш "жовтенькі", тобто акційні цінники. Часто буває так, що купуєш не те, що потрібно, а те, що дешевше, тим самим вносячи зміни в раціон", – каже викладач дисципліни "Психологія поведінки споживача" одного зі столичних вузів Олена Чертвирко.

Новини за темою

Менеджер середньої ланки однієї з міжнародних консалтингових компаній (рівень заробітку – кілька десятків тисяч гривень) визнається, що в нинішніх умовах його дохід також стимулює до того, щоб "стримати запал" і жити скромніше, ніж раніше. "Делікатеси, заходи, відпочинок, брендовий одяг – ще трохи і, здається, це стане історією", - саркастично посміхаючись, зазначає співрозмовник видання в туфлях від Качоровской і бездоганно сидить в костюмі від Вороніна.

Ціни б'ють по кишенях як бюджетників з невисокими доходами, так і власників бізнесу, каже власниця агрокомпанії "Зоря" в Житомирській області Ірина Костюшко. "Аграрії, наприклад, через подорожчення ресурсів для посівної максимально оптимізують структуру посівів і часто не дотримуються норм внесення добрив, щоб заощадити", - розповідає вона. При цьому доходи аграріїв у поточному періоді спрогнозувати складно – кон'юнктура ринку може в момент змінитися, а світові ціни вже не перший рік знаходяться на мінімальному рівні.

Скромні доходи

Схильні до самоіронії і не позбавлені почуття гумору українці все частіше свою заробітну плату називають "зряплатой". "Це такий психологічний захист. Посміявшись над собою, багато хто дотримується істини, що сміх продовжує життя, навіть якщо вона напівголодна", - міркує психолог Анастасія Макарова. Віра в світле майбутнє і в щастя, яке вже не за горами, зокрема, і матеріальне, - ось що допомагає українцям не падати духом на тлі економіко-політичної кризи. І при цьому примітно, незважаючи на різницю в зарплатах в різних регіонах країни, суспільні настрої позитивні. "А куди сьогодні без віри в майбутнє?" - риторично вигукують як мешканці периферії, так і пристоличних регіонів. За словами директора Асоціації постачальників торговельних мереж Олексія Дорошенка, незважаючи на різницю в доходах, набір товарів та послуг, які можна придбати на середній заробіток приблизно однаковий. "Ціни варіюють залежно від логістики, дальності доставок, купівельних можливостей", - говорить він. Адже якщо ціни поставити "космічні", то споживач просто відмовиться від покупок.

Новини за темою

112.ua

Зарплатний тренд не змінився -  західні регіони, а також віддалені центральноукраинскі області живуть скромніше інших. Заробіток середньостатистичного киянина перевищує дохід середньостатистичного львів'янина, волинянина, наприклад, вдвічі. Однак, і ціновий паритет дотримується. "Природно показник рівня середньої зарплати не може бути повністю об'єктивним, оскільки рівень витрат відрізняється в залежності від регіону проживання, такі показники як витрати на проїзд у великих містах, вартість продуктів і інші можуть цей рівень привести у приблизну рівність", - каже Лариса Самсонова.

Новини за темою

Правда, бувають і винятки – за іронією хліб найбільше подорожчав саме в західних регіонах. "Але ми виходимо з ситуації. Благо, в кожній родині вміють пекти свій хліб. Завдяки падінню попиту на заводський продукт, ціни трохи знизили", - розповідає лікар-уролог Трускавецького санаторію Роман Паловский.

Не впадати у відчай!

Режим жорсткої економії і кризові явища можуть стати поштовхом для нового розвитку, вважає Лариса Самсонова. "Саме в такий час можуть з'явитися для українців нові можливості, нові ідеї для бізнесу, новий спосіб життя. Цінуючи те, що раніше давалося дуже просто, ми можемо поступово перетворюватися на справжніх європейців", - говорить вона.

Та навіть у "затягнутих поясів" по максимуму можна знайти позитив, говорить тренер з фітнесу Ірина Ленько. "Низькокалорійні продукти не будуть сприяти набору зайвої ваги, навіть якщо відмовлятися від відвідування залів", - говорить вона. Більш здоровий спосіб життя також благотворно впливає на психічне і фізичне здоров'я. Пенсіонери, як правило, намагаються переїхати на дачу, вирощують необхідну зелень навіть на підвіконнях, перебуваючи далеко від базарів і супермаркетів. "На дачі користуються мінімальним набором продуктів, не витрачаються на одяг і взуття. Найбільша частина витрат у них - це життєво необхідні ліки, тут особливо не зекономиш", - каже Лариса Самсонова. Ті з них, хто залишається у містах, проводять свій пенсійний час в пошуках продуктів подешевше, водночас і заповнюють свій дефіцит спілкування.

Працюючому населенню країни важче. У цьому допомагають постійні обговорення теми економії на форумах в соціальних мережах. "Пропонується вести щоденник витрат, не витрачати гроші на кафе, а брати обіди на роботу з собою, змінювати проїзд у маршрутці на проїзд в тролейбусі, економити на розвагах, замінювати їх на участь у соціально активних заходах, таких як арт-пікніки, барахолки, благодійні ярмарки та базари", - розповідає експерт.

Економлять в цьому році на підготовку до випускного вечора. Відзначений новий тренд - батьки випускників купують одяг та взуття у випускників минулих років або просто позичають її, беруть одяг на прокат і, безумовно, економлять на подарунки вчителям, на помпезних випускних.

Новини за темою

Сім'ї з маленькими дітьми стали більше з допомогою соціальних мереж організовуватися в групи за інтересами, змінюються або продають, купують недорого дитячий одяг, взуття, часто просто один одному допомагають. "Памперси, які стали так всім зручні і звичні потихеньку використовують тільки для прогулянок, а ось на дитячому харчуванні не зекономиш. Але і тут мами знайшли вихід – в тренді здорова їжа, мами стали більше готувати вдома, менше купують приготовані консерви", - зазначає Самсонова.

Психологи і дієтологи радять, криза – саме час для того, щоб переходити до здорового способу життя: це можливість більше ходити пішки, харчуватися рослинною їжею, минаючи дороге м'ясо, згадати минулі часи і організовувати своє дозвілля колективно на свіжому повітрі без зайвих витрат. А гроші… хіба в них щастя?

Марина Мурга, спеціально для 112.ua

Джерело: 112.ua

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>