Не тим, хто потребує: Чому держава досі не владнала питання щодо видачі субсидій

Не тим, хто потребує: Чому держава досі не владнала питання щодо видачі субсидій
Дело

Олена Голубєва

Журналіст, 112.ua

Напередодні п'ятничного засідання Кабміну, на якому було ухвалено рішення підвищити ціну на газ для населення на 23,5% з 1 листопада, Мінсоцполітики влаштувало прес-конференцію, на якій фактично визнало: Україна йде в опалювальний сезон, не вирішивши головних системних проблем останніх чотирьох років. Через них субсидії отримують ті, хто не має на них права, і не отримують ті, хто такої допомоги потребує.

Субсидії направо, субсидії наліво

"Ще торік в інтернеті можна було побачити оголошення про здавання в оренду квартири з оформленою субсидією. Це свідчить про те, що деякі люди оформляли дві та більше субсидій, отримуючи допомогу в декількох місцях одночасно. Значна кількість домогосподарств, маніпулюючи критеріями за призначенням субсидії, отримували її, не маючи на це ні матеріального, ні морального права", - розповів на прес-конференції генеральний директор директорату сім'ї та соціальної допомоги Мінсоцполітики Віталій Музиченко.

Новини за темою

Чиновник зазначив, що після аналізу даних про отримувачів субсидії у минулі роки Мінсоцполітики (мабуть, із подивом, - ред.) виявило, що "близько 1 млн отримувачів субсидій – це люди працездатного віку, які чомусь не працюють і декларують відсутність доходів".

Маємо невтішний підсумок. За словами Музиченка, у зв'язку з відсутністю системи контролю втрачаються значні кошти. Сума, яку витрачають неефективно, становить до 10%. Тоді як нецільові витрати на соціальну підтримку в розвинутих країнах становлять лише 2-5%.

Підрахувати, про яку суму втрат йдеться, нескладно. У бюджеті нинішнього року на субсидії передбачено 70 млрд грн (як і торік). А неефективні витрати (10%) становлять не менше 7 млрд грн на рік.

Водночас багато з тих, хто по-справжньому потребував соціальної підтримки, отримати її так і не змогли. На прес-конференції журналісти розповіли представнику Мінсоцполітики історію жінки з дитиною-інвалідом (ДЦП), що планує всю зиму жити в лікарні, бо не в змозі заплатити за опалення. Субсидію їй не призначають, тому що чоловік, який залишив її та дитину, поїхав до Росії, звідки не надсилає одну довідку, без якої субсидію не призначать. "Ми підготували зміни (знову ж таки тільки тепер, - ред.), які передбачають, що не будуть враховуватися доходи одного з батьків, які не були в шлюбі або розлучені, які не проживають разом з дитиною і матір'ю і відповідно не допомагають. Очікуємо, що набудуть чинності зміни з початку опалювального сезону", - заспокоїв журналістів пан Музиченко.

Новини за темою

Є безліч історій, коли через бюрократичні перепони субсидію не можуть оформити ті, хто має на неї повне право. "Як народний депутат я отримую купу звернень, і люди пишуть: ми розлучаємося, щоб отримувати субсидію. У мене є лист від двох пенсіонерів, з якими прописаний їхній син. Але він з ними не проживає вже 15 років, оскільки працює за кордоном. У зв'язку з цим для призначення субсидії від них вимагають зібрати додаткові довідки, які вони надати не можуть. А поки оформляють, це і є "економія" від Реви", - сказав 112.ua народний депутат Олексій Рябчин. За його словами, ми бачимо, "як штучно знижують кількість субсидіантів".

Зазначимо, що серед ініціатив, спрямованих на лібералізацію виплати субсидій, Мінсоцполітики готує і додаткові обмеження. Так, планується позбавити права на субсидію недобросовісних батьків, які своєчасно не виплачують аліменти. "Якщо ми взяли за основу боротьбу з неплатниками аліментів, то в програмі призначення субсидій це також має бути відображено. Якщо батько ухиляється від сплати аліментів, якщо він боржник і до нього є претензії з боку виконавчої служби, то претендувати на отримання субсидії він не зможе", - розповів Музиченко.

"Створюється враження, що перед Мінсоцполітики в його нинішньому форматі стоїть завдання не допомагати людям пережити больовий шок від недостатнього зростання економіки, а банально "економити" гроші бюджету. Для цього вони розводять бюрократію і всіляко зволікають", - поскаржився Рябчин.

Чому видачу субсидій не контролюють?

Досі контроль за призначенням субсидії здійснювали органи, які її встановлювали. Міністерство було просто не в змозі контролювати роботу їх усіх, адже йдеться про тисячі державних інспекторів, розповів Віталій Музиченко. Чиновник підкреслив, що функції контролю і призначення субсидій треба розподілити.

Мінсоцполітики підготувало (знову ж таки тільки тепер) законопроект, що передбачає "створення системи державного контролю за наданням соціальної підтримки". Він ще жодного разу не побував у сесійній залі, тільки розглядається в комітеті. З досвіду подібних ініціатив можна сміливо стверджувати, що в нинішньому опалювальному сезоні цю систему в дії ми навряд чи побачимо.

Віталій Музиченко і не заперечує, що Мінсоцполітики має намір почати з пілота, щоб "була можливість поекспериментувати в режимі реального часу". "Міністерство має намір створити окрему інституцію, інспектори якої будуть здійснювати вибіркові перевірки, базуючись на ризик-орієнтованих підходах. Тобто може бути створено білі списки (до них потраплять отримувачі, які відповідають портрету благонадійних – їх перевіряти не будуть), а також сірі та чорні (отримувачі, які викликають підозру), яких будуть уважно перевіряти. Якщо перевіряти кожне домогосподарство, яке отримує субсидію (за підсумками минулого опалювального сезону їх було аж 6,9 млн), довелося б створити "армію соціальних інспекторів, яка була б більшою за поліцію та армію разом узяті", визнав Музиченко.

Також з липня Мінсоцполітики нарешті відкрило загальний реєстр отримувачів субсидій. Увівши в ньому адресу конкретного домогосподарства, можна з'ясувати, оформлено на нього субсидію чи ні. При цьому жодні інші персональні дані (прізвища людей, які проживають, власник), звичайно, не розкриваються. Але, припустимо, навіть громадські діячі або журналісти за допомогою реєстру дізнаються, що субсидію неправомірно оформили особи, які не мають на неї права. І що? "Відповідальності за неправомірне отримання соціальної підтримки в Україні немає. Це проблема", - визнає Музиченко.

Максимум, що може статися, – орган, що призначив субсидію, може звернутися до суду і домогтися повернення неправомірно отриманої з бюджету суми. Але знову ж зробити це надзвичайно складно "у зв'язку з тінізацією доходів, яку в Україні оцінюють на рівні не менше 40%". Зазначимо, що з цієї самої причини органи, що призначають субсидію, не можуть враховувати наявність у людини автомобіля на "євробляхах". "Оскільки це майно не оформлене і встановити його приналежність конкретній особі неможливо, формально ми не можемо враховувати його під час призначення субсидії", - сказав Музиченко.

Зазначимо, що рішення про створення єдиного реєстру було ухвалено Кабміном ще в липні 2017 року, але заробив він тільки в липні нинішнього року. "До цього кожне районне управління соціального захисту населення мало свою базу отримувачів, і бази жодним чином не перетиналися між собою і не координувалися", - сказав Віталій Музиченко.

На сьогодні немає контролю "не тільки за громадянами, а й за тими, хто призначає субсидії", визнав чиновник: "Налагодити контроль за майже 700 органами з центру неможливо". З жовтня Мінсоцполітики запустило гарячу лінію. За номером 0800502057 у робочий час можна буде повідомити про зловживання на місцях і неправомірні відмови в субсидії. Але хто ж буде перевіряти ці звернення? За словами Музиченка, поки окрема інституція з контролю в процесі створення, цим займуться департаменти соціального захисту населення. Чи буде це працювати? Враховуючи, що подібні департаменти в більшості обладміністрацій складаються з нечисленних співробітників зі смішною зарплатою, до яких з ранку до вечора стоять черги з усіх категорій громадян, котрі потребують різних видів соціальної допомоги.

"Насмілюся припустити, що проблема навіть не у відсутності професіоналізму співробітників Мінсоцполітики, а в тому, що є коло близьких до влади осіб, які на цьому заробляють величезні гроші. У першу чергу це ті самі облгази, більшість з яких належать Дмитру Фірташу. "Нафтогаз" постачає їм газ за нижчою ціною, ніж її купують промислові підприємства (ПСО). Так от, коли облгази замовляють у нього обсяги газу, які будуть постачатися за ПСО (у тому числі отримувачам субсидій), "Нафтогаз" не може перевірити, чи дійсно стільки субсидіантів, оскільки вже кілька років вони не можуть домогтися права бачити абонентську базу. Таким чином, ніхто не може перевірити, чи не постачають облгази куплений за ціною ПСО газ промисловості. Заробляють двічі – на різниці в ціні та на вкрадених субсидіях", - розповів 112.ua нардеп Олексій Рябчин.

Незадоволених стане більше

Ще до рішення уряду підвищити ціну на газ кількість охочих її отримати зростала величезними темпами. "Ми спостерігаємо тенденцію збільшення за оформленням субсидій. Якщо у вересні зверталися 40-45 тис. на тиждень, то починаючи з жовтня це майже 100 тис. на місяць", - говорив Музиченко.

Зі зростанням тарифів на тепло і гарячу воду, що неминуче станеться внаслідок рішення уряду підвищити тариф на газ, таких людей буде ще більше. Це розуміють і в Мінсоцполітики. "На поточний момент суми (70 млрд грн, передбачених у бюджеті на виплату субсидій у 2019 році) достатньо. Але якщо тарифи буде збільшено, її треба буде коригувати", - підтвердив Музиченко. 

З урахуванням заборгованостей за підсумками минулих років (близько 20 млрд грн на рік) знайти кошти для збільшення суми, очевидно, буде непросто. "У нинішній опалювальний сезон ми входимо з багажем усіх системних проблем, які були протягом останніх чотирьох років. Система видачі субсидій буде такою самою неефективною, ну, а оскільки тепер Мінсоцполітики доведеться ще більше економити й урізати, вони знову не будуть доходити до тих, хто по-справжньому їх потребує, як вони це робили з переселенцями і пенсіонерами", - сказав 112.ua Олексій Рябчин.

За словами нардепа, підвищення цін на газ було б не таким болючим, якби влада змогла реалізувати комплексний підхід: "Треба було не тільки налагодити систему розподілу субсидій та контроль за нею, а й реалізувати програми підвищення газовидобутку, енергоефективності ЖКГ, промисловості, на 100% оснастити населення лічильниками, створити умови, щоб люди могли самі регулювати споживання тепла у своїх квартирах". Нардеп скаржиться, що "теплих кредитів" недостатньо, а Фонд енергоефективності досі не запрацював. Неодноразово обіцяна урядом монетизація субсидій також, судячи з усього, загрузла. Віталій Музиченко заявив, що передбачений законом строк (з 1 січня 2019 року) зміщувати не будуть. Але! Монетизацію будуть запроваджувати поетапно. Уже зрозуміло, "що це можна буде зробити одномоментно, враховуючи кількість отримувачів близько 7 млн (отримувачів субсидій)", сказав чиновник.

Розуміння того, якими будуть ці етапи, чиновники нині, за два місяці з хвостиком до 1 січня, ще не мають. "Створено міжвідомчу робочу групу, яку очолює перший віце-прем'єр-міністр (Степан Кубів) для напрацювання відповідних підходів. Минулого тижня було перше засідання", - розповів Музиченко.

Олена Голубєва

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...

Віджет партнерів