banner banner banner banner

Не плюй у криницю, або Вбивство гуски, яка несе золоті яйця: Що Рада цього разу приготувала для українського IT

Народні депутати із фракцій "Слуги народу" і "Батьківщини" ініціювали законопроєкт, який змінює оподаткування сектору ІТ-галузі, а саме підвищує податок на оплату праці українських IT-спеціалістів у 2-8 разів. За їхніми словами, такий крок допоможе Україні протягом найближчих років досягти європейського та світового лідерства в індустрії інформаційних технологій. Але чи так це насправді?

Не плюй у криницю, або Вбивство гуски, яка несе золоті яйця: Що Рада цього разу приготувала для українського IT
112.ua

Ірина Шостак

Журналістка

Народні депутати із фракцій "Слуги народу" і "Батьківщини" ініціювали законопроєкт, який змінює оподаткування сектору ІТ-галузі, а саме підвищує податок на оплату праці українських IT-спеціалістів у 2-8 разів. За їхніми словами, такий крок допоможе Україні протягом найближчих років досягти європейського та світового лідерства в індустрії інформаційних технологій. Але чи так це насправді?

IT-середовище — це чи не єдина галузь в Україні, представники якої на свою зарплату можуть спокійно дозволити собі придбати машину чи навіть квартиру. Адже зарплати в українських ІТ-компаніях стартують від 400 до 5000 доларів. Тож за кілька років інтенсивної роботи і постійного навчання випускник вишу чи навіть курсів цілком може дорости до висококваліфікованого фахівця із зарплатою 2-2,5 тис. дол.

Новини за темою

"В Україні спостерігається постійне зростання зарплат ІТ-фахівців. Так, вже нині наші мідл-розробники заробляють на рівні румунських колег і трохи менше, ніж поляки (різниця в середньому близько 200 доларів). Ми, як і раніше, одні з найкращих у світі за співвідношенням "ціна -якість", – зазначає СЕО і керівний партнер UNIT.City Макс Яковер. А за рядом позицій, за словами Managing Partner компанії InSoft Capital Віталія Горового, зарплати вже вийшли на рівень деяких європейських країн або навіть перевищили їх.

Так, звісно, не потрібно забувати, що 5 тисяч доларів у Європі і в Україні — дві дуже різні цифри. Але так чи інакше, зарплати програмістів у багатьох розвинених країнах обкладають величезними податками, чого не відбувається з доходами українських працівників галузі IT. На думку народних обранців, саме це і гальмує досягнення Україною європейського і світового лідерства в індустрії інформаційних технологій. Як рішення, було зініційовано законопроєкт, що змінює оподаткування сектору.

Майбутнє IT-галузі в Україні: Бачення нардепів

23 липня народні депутати із фракцій "Слуги народу" і "Батьківщини" зареєстрували в парламенті проект закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування суб'єктів індустрії інформаційних технологій (далі — законопроєкт), що, на їхню думку, сприятиме підвищенню рівня конкурентоспроможності та привабливості для іноземних та вітчизняних замовників індустрії інформаційних технологій України.

Законопроєктом пропонується встановлення для ІТ–компаній на період з 01.01.2021 по 31.12.2030 особливостей оподаткування, а саме:

  • податкового навантаження на зарплати найманих працівників на рівні 10% (5% податку на доходи фізичних осіб (замість 18%) + 5% єдиного соціального внеску (замість 22%) + звільнення від сплати 1,5 % військового збору);
  • до прибутків суб'єкта індустрії застосовуються ставка податку на прибуток із коефіцієнтом 0.5, що становить 9%.

Нові податки на доходи фізосіб у порівнянні з тими, що встановлено сьогодні Офіційний портал Верховної Ради

У тексті законопроєкту передбачено й запобіжники зловживань особливостями оподаткування суб'єктів індустрії інформаційних технологій та механізм компенсації втрат доходів місцевих бюджетів, а саме: 

  • закритий перелік видів економічної діяльності (лише 6 видів згідно з КВЕД ДК 009:2010); 
  • жорсткі критерії дотримання (90% доходів від ІТ-діяльності, питома вага витрат на оплату праці дорівнює або перевищує 50%); 
  • значні штрафи за порушення особливостей оподаткування – 200% від суми нарахованого податкового зобов'язання;
  • умовою застосування знижених ставок ПДФО та ЄСВ є мінімальний розмір податку/збору із заробітної плати - не може бути меншими, ніж податок/збір за стандартною ставкою з п’ятикратного розміру мінімальної заробітної плати: 

ПДФО - 4 723 грн * 5 * 18% = 4 250,7 грн;

ЄСВ – 4 723 грн * 5 * 22% = 5 195,3 грн.

Тобто зниження податкових ставок ПДФО та ЄСВ можливе за умови, що зарплата ІТ-фахівця перевищує 3 743 дол. на місяць.

Подібні зміни ініціатори законопроєкту пояснюють тим, що в Україні велика і неконкурентна ставка оподаткування ІТ-бізнесу.

"Україна зробила велику помилку, коли маючи особливий 10-річний режим оподаткування галузі ІТ (з 1 січня 2013 року по 1 січня 2023 року), скасувала його на другому році існування - на підставі закону № 71-VIII від 28.12.2014 року", — йдеться в пояснювальній записці до законопроєкту. 

Для того щоб продемонструвати відмінності в політиці відносин з IT-середовищем, народні обранці наводять як приклад низку країн, які запровадили заходи з податкового стимулювання ІТ-галузі (Bagmane Tech Park в Індії та "Парк високих технологій" у Білорусі, IP box на Кіпрі та в Ірландії, звільнення доходів IT-спеціалістів від ПДФО в Румунії та особливий режим оподаткування прибутку в Естонії).

Порівняльна таблиця податкового навантаження на рівні компаній ІТ-галузі в окремих країнах світу Офіційний портал Верховної Ради

А також звертають увагу на те, що зміна податкової політики ряду держав ЄС щодо галузі IT, зокрема в Сербії (запровадження "тесту на незалежність для підприємців"), Угорщині (звуження спеціального режиму оподаткування для малого бізнесу - КАТА) та Румунії (скасування 0% ставки ПДФО для IT-фахівців у межах боротьби з "прихованою зайнятістю") створили від початку року для України вікно можливостей щодо досягнення протягом найближчих років безперечного європейського лідерства в індустрії інформаційних технологій та, як завдання максимум, залучення іноземних фахівців з тієї ж Сербії, Румунії та Угорщини.

Але те, що написано на папері, не завжди можна застосувати в українських реаліях. Про це говорять самі представники галузі, які не впевнені у правильності та доцільності подібних нововведень у тому варіанті, у якому вони є нині.

Ідея хороша, а реалізація?

"На думку бізнесу, цей законопроєкт створювали без розуміння специфіки індустрії та механізмів, які забезпечують її активний ріст та стабільність загалом", — зазначає менеджер ІТ-комітету "Європейської Бізнес-Асоціації" Ольга Куничак.

За словами експерта, законопроєкт буде недієвим саме через встановлені "нереальні ліміти щодо заробітних плат та форм взаємодії компаній із фахівцями": 

"До прикладу, пільгова ставка ПДФО та ЄСВ може застосовуватися для заробітних плат понад ~3743$ на місяць. В ІТ-індустрії з її високим рівнем зарплат наразі такий встановлений "поріг" є значно вищим, ніж середнє значення по індустрії, навіть у Києві. Тобто закон може бути корисним ІТ-компаніям, які працюють на 90% лише за вказаними шести КВЕДами, працевлаштовані за КЗпП та отримують заробітну плату близько 4000 доларів щомісячно. А таких існує, можливо, 1-3% на ринку".

Викликає занепокоєння і відсутність норм про збереження механізму взаємодії "компанія - ФОП", що може нашкодити індустрії (механізм сприяв розвитку українського ІТ з феноменальним темпом 25-30% щорічно або будь-який інший альтернативний співставний спосіб взаємодії). 

"Тобто простежується нав’язування працевлаштування за нинішнім КЗпП, що є неприйнятним через специфіку саме контрактних відносин в ІТ-галузі, а це гнучкість, ненормований графік, робота з багатьма замовниками одночасно, відсутність обмежень тощо", — додає Ольга Куничак.

Тож є ймовірність, що ухвалення проєкту може пригальмувати розвиток та ріст ІТ, адже в найближчому майбутньому можуть мати місце і подальші зміни в умовах для роботи, тож індустрії в стислі терміни необхідно буде повністю змінити свій формат роботи, а також витримувати додаткове податкове навантаження, обсяг якого пропонують збільшити.

Упереміш із негативними аспектами законопроєкту експерти середовища визначають його як цілком правильний напрям руху. Єдине, що викликає сумніви, це механізм реалізації. До прикладу, так вважає директор LEAD9 Mobile Marketing Назар Гриник: "Гадаю, що загалом це правильний напрям — упорядкувати оподаткування в галузі IT і зробити їх привабливішими, ніж в інших країнах. Але мене більше хвилює пасаж про штрафи і перевірки, адже в нашій країні будь-які репресивні повноваження перетворюються на джерело зловживань, тому з цією частиною законопроєкту я був би дуже обережним".

Подібну думку висловила і кандидат економічних наук, власниця онлайн-ресурсу IT-Woman Дар’я Мартинович, зазначивши, що якщо робити за "правилами", то підняття податків для IT-індустрії - це логічна дія з погляду вирівнювання доходів населення і побудови середнього класу

"Дійсно, айтішники отримують нині високі зарплати і сплачують мізерні податки, оскільки практично всі оформлені як ФОП. З цією ситуацією потрібно щось робити, оскільки у нас зростає нерівність населення за доходами", — говорить Дар’я Мартинович.

Та з іншого боку, за словами експерта, саме маленькі податки стають головною причиною того, що працівники IT-індустрії залишаються в Україні. Таким чином, вони можуть собі дозволити більше (купити дорогу машину, побудувати квартиру), ніж айтішники за кордоном, які сплачують 40-50% податків.

Новини за темою

"У мене із 24 одногрупників спеціальності "Економічна кібернетика" університету ім. Тараса Шевченка половина поїхала жити до Європи, зокрема до Берліна. За високі податки вони отримують розвинене бізнес-середовище, захищеність, подорожі, комфортну інфраструктуру, якої просто немає в Україні. Однак купити квартиру або машину залишається розкішшю для багатьох айтішників за кордоном. Нині для представників IT-індустрії в Україні постає вибір: залишитися в Україні серед повної економічної нестабільності, поганих доріг, бандитизму, але з високим доходом, або виїхати жити в більш розвинені країни, але бути середнім класом", — додає власниця онлайн-ресурсу IT-Woman.

Схожу ситуацію в разі ухвалення запропонованих депутатами змін прогнозує і Senior Software Engineer Максим Шаров, який зазначає, що оскільки ІТ-галузь є однією з наймобільніших, знайти роботу за кордоном для фахівця з хорошими навичками не є великою проблемою, а отже розмір оподаткування зіграє далеко не останню роль у виборі місця роботи. "Я, наприклад, за свою кар’єру працював у трьох країнах. Що ж зупиняє пересічного розробника від роботи, скажімо, в Германії чи Нідерландах, з їхньою розвиненою інфраструктурою та високими соціальними стандартами? Насамперед це податки та відносна дешевизна життя в Україні. Тож збільшення податків для ІТ-галузі буде "вбиттям гуски, яка несе золоті яйця", - зазначив він.

Так само вплинути на значний відтік кваліфікованих кадрів до сусідніх країн може й нестабільність змін, адже передбачені 10 років дії законопроєкту є досить малим терміном, що може позначитися і на рішенні інвестиційних компаній заходити в Україну.

Так чи інакше, але експерти сходяться на думці, що запровадження подібних змін у такій редакції є не на часі, адже якщо вже й підвищувати податки для IT-індустрії, то робити це системно, з поліпшенням інфраструктури, в умовах прозорої системи видатків бюджету і відсутності корупції. Ба більше, потрібно враховувати нинішні та майбутні наслідки від карантину, адже в умовах пандемії коронавірусної інфекції подібна податкова ініціатива лише допоможе загострити стагнацію. 

Ірина Шостак

Джерело: 112.ua

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>