banner banner banner

Не пасти задніх: Перегони України, Грузії і Молдови на шляху до Європи

Група євродепутатів цього тижня відвідає Київ, де візьме участь у засіданні парламентського комітету асоціації Україна – ЄС для обговорення незмінного, поки що, порядку денного: лібералізація візового режиму, імплементація Угоди про асоціацію, хід реформ, питання санкцій проти Росії, ситуація на Донбасі і в Криму, децентралізація

Не пасти задніх: Перегони України, Грузії і Молдови на шляху до Європи
Фото з відкритих джерел

Павло Горін

керівник IMEE-analytics

Група євродепутатів цього тижня відвідає Київ, де візьме участь у засіданні парламентського комітету асоціації Україна – ЄС для обговорення незмінного, поки що, порядку денного: лібералізація візового режиму, імплементація Угоди про асоціацію, хід реформ, питання санкцій проти Росії, ситуація на Донбасі і в Криму, децентралізація

Понад два роки тому Євросоюз дав старт умовним "європерегонам" України, Грузії і Молдови на шляху до світлого європейського майбутнього. Через розмаїття обставин, різні потенціали цих країн, як тоді, так і зараз, визначити фаворита виявляється не простим завданням. І не лише для нас, але й для європейців. Євросоюз прагне, щоб вся Трійка фінішувала одночасно успішно, а в реальності їй доводиться обирати з поміж тих "скакунів", що краще долають трасу, вирішуючи непросте завдання - перейти від партнерства і співробітництва з ЄС до політичної асоціації та економічної інтеграції. Щоб дати оцінку успішності таких перегонів необхідно звертатися до конкретних індикаторів, серед яких: "Політичний діалог і реформи, політична асоціація, співробітництво та конвергенція у сфері закордонних справ та політики безпеки", "Юстиція, свобода і безпека", "Торгівля і питання, пов'язані з торгівлею", "Економічне та секторальне співробітництво", "Фінансове співробітництво". Ми ж сконцентруємо нашу увагу на найбільш значущих питаннях євроінтеграції – лібералізації візового режиму з ЄС і впровадженні всеохоплюючої зони вільної торгівлі.

Довгоочікувана асоціація з неочікуваним розвитком

Україна, Грузія і Молдова 27 червня 2014 р. взяли одночасний старт на Європу, підписавши довгоочікувані Угоди про асоціацію з ЄС. Натомість подальше протікання процесу застосування положень цих угод відбувалося зовсім не синхронно.

Так, тимчасове її застосування почалося в кожній з країн по-різному. В Україні, наприклад, це сталося 1 листопада 2014 р., а в Грузії і Молдові – 1 вересня того ж року. Режим тимчасового застосування означав для Трійки, що дія Угоди поширюється лише на ті сфери, які стосуються виключної або змішаної компетенції ЄС, оскільки застосування Угоди в цілому вимагає її ратифікації парламентами держав-членів ЄС. Таким чином, обсяг тимчасового застосування охоплює лише окремі статті/глави Угоди.

Новини за темою

Надалі Україна продовжила своє відставання, оскільки на відміну від нас, молдаванам і грузинам пощастило більше, адже із тимчасовим застосуванням положень угоди вони отримали одночасно й тимчасове застосування розділу IV, що стосується запровадження зони вільної торгівлі. Україна ж, обтяжена додатковими витратами на проведення військової кампанії на Сході під тиском Росії, у рамках тристоронніх переговорів ЄС—Україна—Росія, позбулася такого права через відтермінування ЗВТ до 1 січня 2016 р. Хоча, як компенсацію, ЄС продовжив режим автономних преференцій України до 31 грудня 2015-го, що дозволяли скасувати мита на окремі види українських товарів в країнах ЄС, натомість для Євросоюзу зберігалися старі митні правила.

Вирівняти ситуацію, на той час, можливо було лише шляхом досягнення одночасної ратифікації цих угод національними парламентами держав-членів ЄС, для того щоб положення угоди для трійки претендентів вступили у повну силу. Але тут знову ж таки Україна залишилася аутсайдером, оскільки 1 липня ц. р. Європейська Комісія оголосила про повноцінний вступ у силу Угоди про асоціацію з ЄС для Грузії і Молдови, а Україні досягти цього ж результату завадив проведений на весні у Нідерландах сумнозвісний референдум, що звів остаточну ратифікацію угоди для українців нанівець.

"Обидві Угоди про асоціацію створюють глибоку і всеохоплюючу зону вільної торгівлі, таким чином, поглиблюючи політичні та економічні відносини між Європейським Союзом і відповідними країнами Східного партнерства", - говориться в повідомленні Єврокомісії.

"З повним вступом у силу нашої Угоди про асоціацію з Грузією наші відносини стають ширшими й глибшими, а також вигіднішими. ЄС чекає подальше зміцнення співробітництва з країною, яка досі працює над критично важливими реформами", - заявила тоді високий представник ЄС з питань зовнішньої політики і безпеки Фредеріка Могеріні.

От і має Україна на сьогоднішній день недоугоду про асоціацію, що ще й досі не вступила у повну силу і носить для нас лише тимчасовий характер. Дане питання, звісно, носить більше політичний характер, аніж економічний, але як казав класик: "Маємо те, що маємо".

Фото з відкритих джерел

Що ж стосується запровадження безвізового режиму для Трійки, то тут попереду опинилася Молдова, стосовно якої такі переваги були застосовані ще в квітні 2014-го.

З моменту вступу в силу безвізового режиму між Молдовою і ЄС в Європу не пустили всього 3450 громадян РМ, заявила через два роки після нововведення на прес-конференції спеціаліст управління по контролю за державним кордоном прикордонної поліції республіки Ірина Ройбу.

Нині, згідно встановлених правил, по безвізу громадяни Молдови можуть знаходитися в ЄС тільки при наявності біометричних паспортів. Перебувати в країнах Євросоюзу можна 90 днів протягом шести місяців. У тих, хто перетинають кордон ЄС, має бути медична страховка, а також валюта із розрахунку 50 євро на кожен день перебування. Окрім цього, на кордоні потрібно вказувати мету поїздки і пункт призначення. Якщо міграційні служби встановлюють на території ЄС порушення, то громадян Молдови депортують або штрафують на суму до 3 тис. євро. Згідно статистики молдавської прикордонної поліції, за два роки безвізового режиму в ЄС почали їздити на 13% частіше. Окрім цього, біометричними паспортами почали користуватися у два рази більше людей. Виїзди в Європу складають приблизно половину від тих, що у цілому здійснюються громадянами республіки.

Новини за темою

Отже боротися за безвіз нині продовжують лише Україна і Грузія. І чи пастиме Україна задніх, вірогідно, стане відомо вже у жовтні цього року.

Лібералізація візового режиму з ЄС: для України та Грузії боротьба триває

Тема безвізового режиму сьогодні залишається чи не найважливішим питанням в оцінці суспільством дій влади на європейському напрямку. З цієї проблеми точаться постійні дискусії, що, як правило, закінчуються гострою критикою української влади. Адже українці втомилися від пустих обіцянок.

Президент України Петро Порошенко після свого обрання на вказану посаду пообіцяв, що "українці вже з першого січня 2015-го року матимуть можливість без віз мандрувати Європою". І зараз він продовжує переконувати нас, що до безвізового режиму з ЄС залишається всього декілька тижнів, а рішення досі не прийняте.

Надія на швидке вирішення даного питання замаячила на горизонті на початку вересня, що й спонукало Петра Олексійовича до подібних заяв. Тоді, 7 вересня, Комітет з громадянських свобод, юстиції і внутрішніх справ Європарламенту розглянув і дав позитивну оцінку питанню лібералізації безвізового режиму з ЄС для грузин і українців. Але минулого тижня стало зрозуміло, що не все так гладко. Сигналом цьому слугувало відкладення Євросоюзом голосування по візовій лібералізації з Грузією. Про це повідомив на своїй сторінці в Twitter брюссельский корреспондент "Радіо Свобода" Рікард Йозвяк.

За його словами, розгляд питання щодо відміни візового режиму для Грузії був запланований на середу, 14 вересня. Журналіст відмітив, що у Брюсселі з цього приводу виникли складнощі.

"Посли ЄС не будуть вирішувати питання візової лібералізації для Грузії. Переговори в Раді ЄС щодо віз "зависли" і продовжуються до цього часу, тому що виявилися набагато складнішими", - говориться в тексті повідомлення Р. Йозвяка.

Тепер для безвізу ставляться зовсім інші строки. Як заявила заступник голови МЗС України Олена Зеркаль в ефірі "5 каналу", розгляд питання щодо лібералізації візового режиму для України буде запропонований в одному пакеті з Грузією і Косово на засіданні Ради з питань юстиції і внутрішніх справ ЄС 11 жовтня ц. р.

"Питання надання нам безвізового режиму має бути розглянуте на засіданні Ради (ЄС) з питань юстиції і внутрішніх справ Ради міністрів. І тут ми вже будемо у команді з Грузією і Косово. Ця Рада має зустрітися 11 жовтня", - повідомляє Зеркаль.

Новини за темою

Такі ж прогнози у серпні цього року робив й Рікард Йозвяк. На своїй сторінці у Twitter брюссельський кореспондент "Радіо Свобода" повідомив, що "дипломати ЄС очікують остаточне рішення Європарламенту і Ради ЄС відносно візової лібералізації для Грузії та України у жовтні з безпосереднім введенням безвізового режиму з 1 січня 2017-го року".

Твиттер

Натомість, ТАСС, посилаючись на достовірне дипломатичне джерело в місії однієї з країн ЄС в Брюсселі, стверджує протилежне. За його інформацією у жовтні навряд чи очікуватимуться "практичні рішення" стосовно України, оскільки "залишається багато проблем".

"Питання з безвізовим режимом для України, рівно як і Грузії, Косово і Туреччини, буде підняте на зустрічі міністрів внутрішніх справ у Люксембурзі 13-14 жовтня. На жаль, по Україні залишається багато проблем", - відмічає джерело. В числі цих проблем називаються "повільний прогрес у боротьбі з корупцією" і "швидке зростання числа порушень міграційного і трудового законодавства країн ЄС з боку громадян України", що фіксуються протягом останніх двох років. "Я не очікую прийняття практичних рішень у жовтні, - продовжив дипломат. – На сьогодні ЄС розробляє механізм заморожування безвізового режиму у випадку зловживання з боку третіх країн. Думаю, що нові безвізові рішення будуть реально прийняті тільки після його введення у дію".

Чий прогноз виявиться вірним, покаже жовтневе засідання Ради з питань юстиції і внутрішніх справ ЄС. Нам же залишається чекати і вболівати за те, щоб вже через місяць справдилися наші сподівання.

ЗВТ - ахіллесова п’ята української асоціації, але, на диво, ми в плюсах

Але є ще одна, мабуть, найбільш складна й важлива для обох сторін частина євроінтеграційного процесу – хід формування поглибленої і всеохоплюючої зони вільної торгівлі, адже без лібералізації торгово-економічних відносин обох сторін асоціація втрачатиме свій первинний сенс.

Питанню ЗВТ в Угоді присвячено дві третини статей, оскільки дія їх спрямована на широкий спектр питань: зменшення та скасування тарифів, які застосовуються сторонами щодо товарів; лібералізація доступу до ринку послуг, а також на приведення українських правил та регламентів, що стосуються бізнесу, у відповідність правилам та регламентам ЄС з метою забезпечення вільного руху товарів і послуг між двома сторонами та взаємного недискримінаційного ставлення до компаній, товарів і послуг на території України та ЄС.

Тут Україні пощастило менше за інших учасників "перегонів". По-перше, економіку нашої держави трусить вже третій рік поспіль. Окрім постійно зростаючих витрат на проведення всього комплексу необхідних реформ в рамках виконання положень Угоди, ми ще й обтяжені АТО на Сході й необхідністю модернізації оборонно-промислового комплексу. До цього додається потреба у імпортозаміщенні значної частини товарів і послуг, що виникла на ґрунті розриву торгових відносин з колись найбільшим партнером нашої держави – Росією. По-друге, палки в колеса, що таж Росія ставить нам на шляху інтеграції в ЄС, спричинили відтягування до 1 січня цього року початок створення ЗВТ і одночасне впровадження росіянами торгового ембарго. І на додачу, квітневий референдум в Нідерландах, результати якого унеможливили для нас вступ угоди у повну дію з липня ц. р.

Новини за темою

Попри це, спробуймо все ж таки оцінити успіхи на торгівельному поприщі всіх учасників "перегонів". Тут показником успішності може бути рівень торгово-економічного співробітництва між асоційованими членами і ЄС.

Отже, підсумки першого півріччя підтвердили сформовану протягом минулого року тенденцію виходу двосторонньої торгівлі між Україною та ЄС на перше місце в загальному міжнародному товарообігу України.

показник

січень-червень 2016 р.

Довідково

січень-червень 2015 р.

січень-червень

2016 р., %

ЗТО, млн дол. США

14188,4

13569,6

104,6%

Експорт з України,  

млн дол. США

6516,8

6104,8

106,7%

Імпорт до України,  млн дол. США

7671,5

7464,8

102,8%

Сальдо для України,  млн дол. США

-1154,7

-1360

84,9%

Згідно з актуалізованими даними Держстату України (станом на 26.07.2016 р.), у січні-червні цього року загальний торговий оборот товарами між Україною та ЄС становив 14 млрд 188,4 млн дол. США, що на 4,6% більше за цей показник за період січень-червень минулого року.

На основі наведених даних обсяг експорту товарів до країн ЄС у січні-червні 2016 року становив 6 млрд 516,8 млн дол. США, що на 6,7% більше за обсяги експорту за аналогічний період 2015 року. Імпорт товарів з країн ЄС становив 7 млрд 671,5 млн дол. США, що на 2,8% більше за цей показник за період січень-червень 2015 року.

Таким чином, спостерігається тенденція до поступового збільшення двосторонньої торгівлі між Україною та ЄС.

При цьому у січні-червні 2016 року зберігається негативне сальдо торгівлі товарами на користь ЄС, водночас воно знизилося в порівнянні з аналогічним періодом 2015 року на 15,1%.

Торгівля Грузії з країнами ЄС у першому кварталі цього року зросла на 11% порівняно з аналогічним періодом минулого року і складає 712 млн дол. США. Натомість це зростання було обумовлено одноразовим імпортом медикаментів із Ірландії і в результаті віднімання даного імпорту реальний торговий оборот складає 503,8 млн дол. США, що на 20,9% менше за аналогічний період 2015-го. Імпорт з країн ЄС, за виключенням одноразового імпорту, скоротився на 15,8% і складає 392,8 млн дол. США у першому кварталі 2016-го.

За інформацією Служби статистики Грузії, експорт в країни ЄС склав 111 млн дол. США (за сім місяців цей показник збільшився до 254 млн дол. США), що на 34,7% менше минулорічного показника за той же період і складає близько 25% всього експорту Грузії в першому кварталі.

Новини за темою

На відміну від України, де ЄС займає перше місце в загальному міжнародному товарообігу, основним торговим партнером Грузії залишаються Туреччина і Росія. У першому кварталі цього року торговий оборот між Грузією та Росією склав 185 млн дол. США (за сім місяців цей показник збільшився до 460 млн дол. США), що на 8,7% більше порівняно з аналогічним періодом минулого року. Експорт Грузії в Росію виріс на 41,5% і склав 38,5 млн дол. США, а імпорт виріс на 2,5% і склав 146,5 млн дол. США. Частково це обумовлено зняттям Росією цього року семирічної заборони на поставки грузинського вина.

Національне бюро статистики РМ повідомляє, що в січні-липні цього року експортні поставки країни в ЄС склали 681,4 млн дол. США, це на 5,6% менше аналогічного періоду 2015-го року, або 63,3% від загального обсягу експорту (в січні-липні 2015-го – 62,4%). Імпортні поставки з країн ЄС в Молдову склали 1087 млн дол. США, що на 4,5% менше аналогічного періоду минулого року, або 49,8% від загального обсягу імпорту (в січні-липні 2015-го – 49%).

Основними європейськими партнерами Молдови є Румунія (23,8%), Італія (10%), Великобританія (6,5%), Німеччина (6,5%), Франція (2,5%) і Польща (3,3%).

Таким чином, попри всі складнощі, з якими зітнулася Україна на шляху до євроінтеграції, на торгівельних ланах їй поки що вдається показувати позитивний результат (умовно), зберігаючи, на відміну від своїх грузинських і молдавських колег, позитивну тенденцію до поступового збільшення обсягів двосторонньої торгівлі з ЄС.

Безумовно спираючись на одну лише статистику, а тим більше надану держстатами, об’єктивної оцінки про реальний розвиток подій у вітчизняній економіці не сформуєш, але вона додатковий раз підкреслює, що навіть у таких несприятливих умовах, в яких опинилася наша держава, можна працювати і працювати в плюс.

Але прогалини залишаються і їх потрібно вирішувати. І, як не дивно, такі прогалини притаманні не тільки державній системі управління, а й нам самим. Наприклад, український малий і середній бізнес, що за своєю сутністю має стати основним тягловим конем вітчизняної економіки і щільно працювати в тандемі з великими українськими компаніями, ховає зараз голову у пісок. Для них проходження усіх дозвільних процедур, для того щоб вийти на ринок ЄС, здається незвичним, тому вони ігнорують таку перспективу.

В США, наприклад, 97% експортерів – це саме представники малого і середнього бізнесу. В нашій же державі компанії навіть не замислюються над можливістю експорту, бо їм ліньки. Питання бізнесу вони звикли вирішувати по-іншому, як їх навчили в 90-ті або взагалі не навчили.

Новини за темою

Звісно тут грає роль і страх, що нібито їх компанія маленька для виходу на зовнішні ринки. Цього року Представництво ЄС в Україні запустило проект UopenEU, щоб інформувати про європейські можливості для українського бізнесу. Скільки представників малого і середнього бізнесу скористалося їм? Думаю, не багато. А тепер замисліться над тим, що зовнішньоторговельний оборот Євросоюзу у 2014-му складав 5 трлн дол. США. Для порівняння, в РФ у той же період дорівнював 783 млрд. Кількість потенційних споживачів, додатково доступних українському бізнесу з 1 січня цього року – близько 500 млн європейців. Чи багато це порівняно із втраченим російським ринком, де нашим експортерам необхідно було орієнтуватися на 140 млн споживачів? Порівнюючи ці цифри варто також врахувати купівельну спроможність європейців, що значно вища ніж у російського споживача.

Отож, розвиватися можливо і потрібно як в експортному, так й імпортному напрямку. Для визначення конкретного завдання українським підприємцям не вистачає лише орієнтиру: який відсоток від європейського загального товарообігу ви зможете і готові взяти на себе!

Україна відстає від Молдови і йде приблизно на рівні Грузії на шляху євроінтеграції. Але потенціал України значно перевищує можливості обох цих країн. Не на руку Україні грає міжнародна ситуація, яка змушує ЄС закриватися. Проте самі європейські чиновники говорять, що все залежить від України. Реформи і економічне зростання зроблять нашу країну набагато цікавішою для європейського співтовариства.

Павло Горін

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>