banner banner banner

Не легалайз: Чому в МОЗ заговорили про пом'якшення покарання для наркоманів

Міністерство охорони здоров'я України 12 березня опублікувало проект наказу "Про внесення змін до наказу Міністерства охорони здоров'я України від 01 серпня 2000 року № 188", де мова йшла про зміну розмірів наркотичних засобів, за зберігання яких не настає кримінальна відповідальність (але настає адміністративна). Наказ викликав потужний громадський резонанс і породив безліч суперечок та спекуляцій. Розбираємося, навіщо ці зміни українському суспільству

Не легалайз: Чому в МОЗ заговорили про пом'якшення покарання для наркоманів
Фото з відкритих джерел

Ольга Прядко

Журналіст

Міністерство охорони здоров'я України 12 березня опублікувало проект наказу "Про внесення змін до наказу Міністерства охорони здоров'я України від 01 серпня 2000 року № 188", де мова йшла про зміну розмірів наркотичних засобів, за зберігання яких не настає кримінальна відповідальність (але настає адміністративна). Наказ викликав потужний громадський резонанс і породив безліч суперечок та спекуляцій. Розбираємося, навіщо ці зміни українському суспільству

В'язниця – неефективні ліки від наркозалежності

Глобальної комісії з наркоторгівлі переконані, що вживання наркотиків стало проблемою тільки після того, як заняття перевели в розряд незаконних. Так, за даними досліджень початку ХХ століття, три чверті людей, які вживали опіати і медикаменти на основі кокаїну, мали стабільну і респектабельну роботу. Коли вживання наркотиків визнали незаконним, серед чоловічого населення зросла кількість крадіжок, а серед жіночого – залучення до секс-індустрію. Причини такого явища досить прості: незаконне стає важкодоступним і дорогим.

через 100 років ситуація особливо не змінилася. Кримінальна відповідальність за вживання наркотиків не вирішує проблему, а лише погіршує її. "Дані нашого наукового дослідження показали, що в українських тюрмах знаходиться близько 50% тих, хто вживав або вживає наркотики. У звичайному житті таких людей 1-2%. Це означає, що в'язниця стає місцем, де концентруються люди, що вживають наркотики. Це єдиний результат, який досягається завдяки жорсткій антинаркотичної політики", - вважає Сергій Дворяк, головний дослідник Українського інституту політики громадського здоров'я.

Примітно, що, перебуваючи у в'язниці, людина не позбавляється від залежності. Виходячи на свободу, він знову шукає дозу. Але, за словами Дворяка, за час перебування в місцях несвободи у багатьох залежних знижується переносимість наркотиків, в підсумку, вони приймають ту ж дозу, що брали до вироку, і гинуть.

Новини за темою

Наркологи вважають, що суспільству потрібно зрозуміти: залежні люди – це, в першу чергу, хворі люди, а вже потім злочинці. Природно, потрібно вести розумний спосіб життя, але навіть якщо людині доведеться якось спробувати наркотичну чи психотропну речовина, це зовсім не означає, що він тут же перетворитися в наркомана. "Серед тих, хто пробує наркотичні речовини, лише 10-12% стають залежними. Якщо хтось прийняв таблетку в клубі або покурив травичку – це ще не катастрофа", - пояснює Сергій Дворяк.

Залежність розвивається наступним чином: близько 23% тих, хто пробував героїн, надалі перейшли до регулярного його споживання, для кокаїну це близько 17%, а для канабісу - близько 9%. Для порівняння, близько 15% тих, хто вживав алкоголь, стають алкоголіками, 32% тих, хто пробував тютюн, – завзятими курцями.

До чого може призвести зміна норм зберігання наркотиків?

У Нацполиции кажуть, що в Україні є стратегія державної політики щодо наркотиків, яка визначає необхідність, серед іншого, розробки нових норм для невеликих, великих та особливо великих партій наркотичних речовин. "Однак зазначені стандарти повинні базуватися виключно на науково обґрунтованих висновках про проблеми вживання та збуту наркотиків і не повинні містити ризики негативного впливу на громадську безпеку та здоров'я", - коментує ситуацію начальник департаменту з протидії наркозлочинності Нацполиции Андрій Кіхтенко.

Він пояснює, що зараз до невеликим наркотичних партій відносяться ті, які не перевищують 10 певних добових доз, великим - від 100 до 1000, до особливо великим - понад 1000 доз. Ознайомитися з тим, скільки грамів якої речовини вважається невеликим, великим або особливо великим розміром можна за допомогою цієї таблиці.

"Запропоновані (представниками Моз, – ред.) зміни передбачають збільшення вже існуючих норм від 2 до 200 разів без надання відповідних матеріалів належного обґрунтування", - підкреслює Кіхтенко. Він додає, що норми зберігання наркотичних речовин рослинного походження, речовин, виготовлених у вигляді екстрактів, та інших визначаються згідно з існуючими методиками, а саме в перерахунку на суху речовину.

Варто пояснити, що на даний момент зберігання абсолютно будь-якої кількості наркотичних речовин є незаконним. Різниця в тому, що якщо розмір наркотику або психотропу не перевищує "невеликий розмір", це кваліфікується як адміністративне правопорушення, за яке передбачена адміністративна відповідальність (стаття 44 Кодексу України про адміністративні правопорушення). Кількість наркотичної речовини, яка перевищує "невеликий розмір" тягне за собою кримінальну відповідальність. Також слід зазначити, що поширення наркотичних речовин, незалежно від кількості, – це завжди кримінальний злочин (стаття 307 Кримінального кодексу України).

На практиці збільшення норм зберігання дозволить наркопреступникам незаконно зберігати більш великі партії заборонених речовин без ризику бути залученими до кримінальної відповідальності (але з ризиком бути притягнутими до адміністративної). І ці партії, на думку представників Нацполиции, будуть значно більше, ніж необхідно узалежненої людини для особистого користування.

"В даний час основним методом викриття протиправної діяльності наркозлочинців, які збувають наркотики, залишається контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупівлі. Тобто в руки правосуддя наркоторговці випадково не потрапляють (на відміну від осіб, які незаконно зберігають наркотики без мети збуту)", - додає Андрій Кіхтенко.

Досвід інших країн

найскладнішим у боротьбі з розповсюдженням наркотиків є саме поділ на споживачів і продавців. Це показує приклад Білорусії. Там потрапити за ґрати за продаж заборонених речовин можна з 14 років. Термін ув'язнення - до 15 років. Однак прагнення захистити суспільство від розповсюдження наркотиків призвело до того, що садити на 8-10 років стали навіть тих, у кого виявляли менше грама забороненої речовини. Як кажуть правозахисники і родичі ув'язнених, до тих, хто потрапляє за ґрати за статтею за розповсюдження наркотиків, ставляться гірше, ніж до ґвалтівникам і вбивцям. Настільки суворі правила, які в народі називають "антинаркотическим" декретом, вступили в силу в 2014 році. За три роки кількість злочинів знизилася майже в 2 рази (з майже 7,3 тис. у 2015 році до приблизно 4,7 тис. у 2017). Офіційна статистика білоруського Моз говорить про те, що за цей період кількість наркозалежних зменшилася з 17 тис. до 13,4 тис. При цьому в ЗМІ можна зустріти чимало публікацій про те, що під виглядом боротьби з розповсюдженням наркотиків за ґрати потрапляють і ті, хто їх вживає. Більше того, країна зіткнулася з проблемою – за дрібні злочини садять надовго молодих працездатних людей. Тому зараз обговорюється можливість пом'якшення покарання.

Європейські країни залишають кримінальну відповідальність за розповсюдження, але роблять покарання для тих, хто зберігає дрібні партії, більш щадним. Західний світ все ж прирівнює цю категорію до залежним людям і пропонує, в першу чергу, допомогу.

"Більшість розвинених демократичних країн реалізують інклюзивний підхід до людей з певними відхиленнями в поведінці, тобто їх намагаються включити в суспільство, а не виключити з нього. У той час як у країнах з тоталітарним режимом використовують ексклюзивну політику, намагаються зробити так, щоб таких людей не було. Для цього створюють спеціальні резервації, в'язниці тощо", - зазначає Сергій Дворяк.

наприклад, в Португалії, яка довгі роки вважалася одним з основних каналів ввезення наркотиків з Південної Америки і Африки в Європу, цю проблему на початку 2000-х років почали вирішувати саме з профілактики. Про проблеми вживання заборонених речовин розповідали в рамках шкільних програм. Поліцейські постійно патрулювали райони в околицях шкіл. Держава відкрила не один десяток спеціалізованих лікувальних закладів. Все це фінансувалося за державний рахунок. При цьому за торгівлю наркотиками карали суворо: за розповсюдження можна було сісти за грати на 10-12 років. Комплекс цих заходів призвів до зменшення більш ніж в 2 рази злочинів, пов'язаних з наркотиками. Крім того, зменшилася смертність серед залежних людей, а також скоротилася кількість вживають.

Ще раніше цей же принцип використовувала Швейцарія. Там були розроблені різні програми допомоги хворим, в тому числі і забезпечення деяких залежних героїном за державний рахунок. Ця програма діє з 1994 року. У звіті Глобальної комісії з наркоторгівлі кажуть, що 70% учасників цієї програми за півроку до участі вчинили якесь правопорушення. Після того, як ці люди змогли вільно отримувати необхідну дозу наркотику, їхня злочинна діяльність зменшилася. "Участь у злочинної діяльності значно скоротилося; щодо найбільш серйозних правопорушень, таких як крадіжка зі зломом, грабіж, незаконний обіг наркотиків, воно знизилося на 50-90%", - йдеться в документі.

Як Україні впоратися з проблемою наркозалежності?

В Україні на проблему склалися дві протилежні точки зору. Справа в тому, що вирішення питання про соціалізації і посильної реабілітації залежних людей, а також боротьби з незаконним обігом наркотиків простим не буде. Процес врегулювання ситуації багато в чому залежить від стану суспільства та готовності до змін. З цим у нас складно. Якісною, а головне ефективної медичної допомоги залежним, як і дієвої превенції вживання наркотичних речовин, в Україні немає. Наркоманія як і раніше вважається у нас чимось ганебним, про що не прийнято говорити.

Не секрет, що великі проблеми з залежністю мають цілком заможні люди, часто представники так званої "золотий" молоді. Не стане новиною і той факт, що нерідко наркоторгівлю курирують і покривають самі представники правоохоронних органів. Так що декриміналізація наркотичних речовин в Україні повинна здійснюватися дуже продумано. Її не може бути без розвитку системи реабілітації та соціалізації хворих людей. У Нацполиции відзначають, що потрібні науково обґрунтовані висновки, які б відображали реальну ситуацію із споживанням і враховували вплив зміни норм на безпеку в суспільстві.

Новини за темою

Коли Україна зможе знайти компроміс і вирішити, як найефективніше боротися з проблемою, поки не ясно. В ході підготовки цього матеріалу з офіційної сторінки Моз прибрали проект зміни норм наркоречовин. Але цей факт не скасовує того, що рано чи пізно Україні доведеться вирішувати масштабну проблему: за різними оцінками в Україні до 1,5 млн наркоманів. Відмахнуться від цієї проблеми стає все складніше.

Ольга Прядко

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>