Навіть не 42 мільйони: Скільки українців насправді та чому нас не рахують?

Навіть не 42 мільйони: Скільки українців насправді та чому нас не рахують?
Фото з відкритих джерел

Наталія Лебідь

Журналіст

Перед останніми парламентськими виборами ЦВК нарахувала в Україні 35,5 млн виборців. Це разом з тими, хто перебуває на окупованих територіях. Встановити виборчу адресу Центрвиборчком зміг у 34,5 млн осіб. При цьому з урахуванням тих громадян, які вибули (а це ще один мільйон), виходить 33,5 млн.

Для того щоб порахувати, скільки всього людей проживає в Україні, треба додати до згаданих 33,5 млн кількість осіб, молодших за 18 років. Скільки таких людей, невідомо, бо, як виявилося, статистика враховує "працездатний" та "непрацездатний" вік, а він у нашій країні настає раніше, аніж набувається виборче право, – з 15 років. Отже, можна говорити тільки про те, який відсоток від загальної кількості становить частка населення віком від 0 до 14. А становить вона 14,8%. Дані, щоправда, старі – за 2014 рік, а свіжіших просто немає.

Отож, дітей в Україні, котрі не досягли працездатного віку, має бути приблизно 5,8 млн. 33,5+5,8=39,3 млн. Лишається ще незначний прошарок осіб віком від 15 до 18, але навряд чи навіть разом з ними ми вийдемо на цифру в 42,3 млн, котру нібито фіксують тепер.

Говоримо "нібито", бо всі подібні підрахунки є надто умовними. Коректні дані міг би дати тільки перепис населення, але його не робили з 2001 року. Двадцять років тому українців переслідували гасла "Нас повинно бути 52 мільйони", тобто як мінімум стільки, скільки було на момент розпаду СРСР. Але "рекорд" повторити не вдалося, і два наступні десятиліття забрали ще 10 млн. І це без урахування тих громадян, які, на щастя, не померли, а просто виїхали за кордон. Таких, за деякими (і теж неперевіреними) даними, ще 5-6 млн.   

Готуємося до зими

"Перше, що потрібно зробити новій владі, – це терміново призначити перепис населення, – радить Зеленському колишня слідча ГПУ з особливо важливих справ Галина Климович. – Цілком ймовірно, що на виборах була не низька явка "ледачих" виборців у літній період, а їхня фізична відсутність. Знаючи реальний стан справ з населенням у країні, можна формувати реальний державний бюджет і справедливо вирішувати всі проблеми людей, пов’язані з життєзабезпеченням".

"Чи розуміє нинішня "зелена" команда, що демографія – це не тільки наука про склад і рух населення, а й фактор, який прямо і безпосередньо впливає на розвиток і безпеку держави? Скільки нас залишилося? Які ми за віком, статтю та освітою? Скільки нас працездатних? Який наш трудовий потенціал? Відповіді на ці запитання, як і проблеми демографічного розвитку, мають стати першочерговим завданням для влади, яка дбає про інтереси держави", – зауважує Климович.

І все це цілком доречно, але є одна поправка. Справедливості заради запитувати про подібне варто не "зелену" команду, яка щойно прийшла до влади, а її попередників. За п’ятирічну каденцію Порошенка із переписом не квапилися також. Щоправда, у квітні 2018 року прем'єр Володимир Гройсман на своїй сторінці у Facebook написав, що "треба готуватися до перепису населення".

Стан підготовки означав, що в грудні 2019-го буде "пробний перепис", що охопить окремі райони Києва та області. Власне, до грудня лишається менше ніж півроку, але прем’єр на той час уже зміниться, та й уряд буде іншим. Отже, чи підхопить ініціативу нова влада? Нічого конкретного про це сказати нині не можна.

Гроші як камінь спотикання

Не зрозуміло й те, в яку суму може обійтися Всеукраїнський перепис населення в 2020 році. У Державній службі статистики, як і в Міністерстві економічного розвитку і торгівлі, заявляють, що цифра стане відома лише після ухвалення бюджету на наступний рік. У 2017-му віце-прем'єр Павло Розенко говорив, що підрахунок українців буде коштувати не менше 2 млрд грн. А директор Інституту демографії Елла Лібанова вказувала суму в 3 млрд грн.

"Усе впирається в те, що на проведення перепису потрібна величезна сума – до 4 млрд грн, – озвучує ще один варіант витрат представник президента у Верховній Раді Руслан Стефанчук. – Планувалося закупити планшети, потім їх передати школам тощо. Ми нині шукаємо оптимальний варіант, як здешевити і до кінця цього року зробити перепис. Замість планшетів ми пропонуємо провести його все ж у паперовому варіанті".

Новини за темою

Але проблема не в планшетах. Найбільш витратна частина перепису – відкриття центрів накопичення інформації та навчання переписувачів. Чим більше виділять грошей, тим більше відкриється таких центрів, тим ефективніше буде перепис. У 2001-му для перепису набрали близько 250 тис. тимчасових співробітників. За інформацією Держстату, в 2020 році найматимуть близько 100 тис. осіб.

Однак, можливо, справа не тільки і не стільки в грошах. Перепис населення може відкрити багато нюансів, які не сподобаються владі. Так вважає директор Українського інституту аналізу та менеджменту політики Руслан Бортник. "На нас чекають місцеві вибори, де результат визначається ліченими голосами, тому проводити перепис населення владі невигідно, – каже він. – Його результати змінять соціологічні вибірки, обмежать можливості спекуляцій з бюлетенями. Загалом, створять проблеми для влади". Бортник прогнозує, що Всеукраїнський перепис відбудеться в проміжку між 2021 і 2024 роком, у період політичної стабільності.

Якщо тільки цієї стабільності вдасться досягнути.

Чому потрібен перепис?

В ексклюзивному інтерв’ю 112.ua Володимир Пилипенко, юрист і представник України у Венеційській комісії 2013-2017 років, зазначив таке. "Україна – єдина в Європі держава, де перепис населення не проводили 18 років. Хоча, за правилами ООН, його необхідно організовувати щодесять років. Якщо все-таки перепис відбудеться і нам оприлюднять реальні цифри, то це кардинально змінить пенсійну та соціальну картину загалом.

Новини за темою

Неправильна кількість населення – це помилки в прогнозі внутрішнього споживання, неточності в розрахунках обсягів соціальної допомоги, неможливість розрахувати навантаження на інфраструктуру та складання прогнозів розвитку трудового потенціалу. За даними Держстату, на обліку є 17 млн громадян, з яких 16 млн – працевлаштовані. Але за кількості населення в 42,5 млн працездатних має бути близько 23 млн. Тобто безробітних у нас не один мільйон, а сім. При цьому ми плануємо масштабну пенсійну реформу, не маючи уявлення про те, скільки саме людей можуть платити внески до Пенсійного фонду.

Якщо в нас дійсно 7 млн потенційних платників, то пенсійна реформа набуває іншої форми. Треба тоді не підвищувати пенсійний вік, а просто дати людям роботу. Ми ж враховуємо те, що трудові резерви вичерпано, тому що не маємо достовірних даних про демографічну ситуацію. Якщо знатимемо правдиві цифри, то треба буде переглядати також реформу охорони здоров'я, монетизацію пільг, програму "Соціальне житло" тощо.

Крім того, Мінсоцполітики обмежується офіційною реєстрацією переселенців – близько 1,5 млн. Але скільки з них реально живе на підконтрольній території та в яких саме регіонах, відомство не знає. Зауважу також, що в Україні досі не створено єдиного реєстру пільговиків. Одних лише транспортних пільговиків у нас 12 млн. А динаміку міграційних процесів останніх років через конфлікт на сході взагалі ніхто не відслідковує", – говорить експерт.

Пилипенко додає: "Кожне відомство захищає свою базу даних, оскільки відкриття цієї бази і перехресні перевірки можуть виявити фіктивні дані – "мертві душі". Я уже не кажу про всіх тих трудових мігрантів, які залишили країну останніми роками. Це мільйони.

Зрозуміло, що оприлюднення правдивої статистики позначиться на іміджі України, адже Захід побачить, куди було спрямовано всі ті мільярди коштів, які роками отримувала Україна на реформування. Це ще один іміджевий удар, без якого, однак, ми не зможемо рухатись уперед та будувати нової якості партнерські відносини із західними колегами.

Але кому вигідні всі ці спекулювання з переписом населення? "Мертві душі" дають змогу отримувати бюджетне фінансування під "дуті" цифри пільговиків, а також залучати кошти від міжнародних донорів під різні "реформи". Крім того, легше приховати масштаби вимирання країни. Та й вибори фальсифікувати набагато зручніше в умовах відсутності об'єктивної інформації про кількість виборців", – резюмує наш співрозмовник.

Наостанок

Все сказане буцімто добре розуміють в Зе-команді. Цитований вище Руслан Стефанчук заявляє, що актуальність проведення перепису населення пов'язана перш за все із соціальною складовою. "Нині ми просто не знаємо, скільки в країні людей та які їхні соціальні статуси. Є маса громадян, які оформили собі пільги за фейковими документами", – говорить він.

А голова ради Національного банку України Богдан Данилишин нагадує, що нині триває формування так званої бюджетної резолюції. Вона має бути представлена ​​15 вересня. "Сьогодні ми вже повинні зводити всі основні економічні індикатори на 2020 рік, у тому числі темпи зростання валового внутрішнього продукту, темпи зростання мінімальної заробітної плати, темпи з інфляції, інші показники, без яких країна розвиватися не може. Тобто показати бізнесу горизонти, які чекають на нього наступного року і в середньостроковій перспективі, тому що бюджетна резолюція у нас формується на три роки", – сказав він.

А всі вище названі показники й інші цифри бюджету розраховуються, зважаючи на кількість населення, підкреслює Данилишин.

Так, дійсно, правдивий перепис населення відкоригує, так би мовити, "автопортрет" нації. Українці дізнаються про себе не найприємніші речі. "Безумовно, за підсумком перепису буде видно зміни в структурі населення. По-перше, очевидно, що воно буде меншим. Інший момент – наскільки меншим? Очевидно й те, що населення буде старшим, ніж було. Відсоток старшого населення буде більшим", – констатує в інтерв’ю ЗМІ соціолог Ірина Бекешкіна.

Та якою б складною (у тому числі емоційно) не була проблема перепису, пройти через її горнило необхідно. Інша річ, що "про дату нового перепису нині ніхто точно не говорить. Будемо сподіватись, що його найближчим часом проведуть. Запит на це є. Тут потрібно залучити незалежних міжнародних експертів. Інакше іміджеві втрати не компенсувати", – підводить риску під усім сказаним Володимир Пилипенко.

Наталія Лебідь

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>