Наука стала на стежку війни: Чому вчені вийшли на вулиці по всьому світу

З приходом нового президента США опинилися під питанням перспективи Паризької угоди, а особливо фінансування її економічної частини - 100 млрд доларів щорічно до 2020 року. Перегляд фінансування США, які є одними з ідеологів кліматичної науки, може серйозно вдарити по наукових проектах ряду країн, в першу чергу - Африки, Середньої Азії і Латинської Америки. Згідно з доповіддю ЮНІСЕФ з питань науки, через економічну кризу інноваційна діяльність скоротилася в половині країн ЄС

Наука стала на стежку війни: Чому вчені вийшли на вулиці по всьому світу
EPA

Артур Родивілов

Журналіст

З приходом нового президента США опинилися під питанням перспективи Паризької угоди, а особливо фінансування її економічної частини - 100 млрд доларів щорічно до 2020 року. Перегляд фінансування США, які є одними з ідеологів кліматичної науки, може серйозно вдарити по наукових проектах ряду країн, в першу чергу - Африки, Середньої Азії і Латинської Америки. Згідно з доповіддю ЮНІСЕФ з питань науки, через економічну кризу інноваційна діяльність скоротилася в половині країн ЄС

Вчені та активісти у понад 600 містах світу в суботу провели марші проти псевдонауки і політичного тиску.

Це перший в історії "Марш вчених", який цього року співпав з Днем Землі. Одна з цілей руху - звернути увагу громадськості на проблеми навколишнього середовища і захистити науку від спроб підірвати авторитет міжнародного наукового співтовариства.

Ініціаторами всесвітнього "Свята науки" стали американські вчені. Хоча організатори кажуть, що рух не спрямований проти самого президента США Дональда Трампа, але по суті своїй є реакцією на дії нової адміністрації.

Багато учасників акції вийшли на вулиці проти спроб політиків дискредитувати наукові дослідження, в тому числі в сфері глобального потепління, кажуть організатори маршу у Вашингтоні.

"Альтернативні факти" Трампа

Указ про скасування екологічних ініціатив Барака Обами щодо викидів вугільних електростанцій фактично переглядає план з боротьби із зміною клімату.

Ще будучи кандидатом у президенти, заручившись підтримкою промисловців, Дональд Трамп неодноразово висловлювався щодо глобального потепління, називаючи його "маячнею", "містифікацією" і навіть "вигадкою китайців".

Тепер же господар Білого дому говорить про необхідність захищати природу, але без шкоди для сімей простих робітників, а на чолі "точних наук" має бути "не ідеологія, а чесні дослідження і переконлива дискусія".

Новини за темою

Саме поняття "альтернативні факти", введене в адміністрації Трампа, тепер може поставити під сумнів будь-яке наукове дослідження заради економічної вигоди і виконання передвиборних обіцянок, проте воно не має ніякого наукового підґрунтя і лежить виключно в політичній площині.

Вперше вислів "альтернативні факти" використала в січні радниця Дональда Трампа Келліан Конвей в спробі пояснити неточні дані про кількість людей, які прийшли на церемонію інавгурації.

Трамп заявляв, що на його інавгурацію прийшли більше людей, ніж 4 роки тому. Журналісти спростували його заяву. Після того, як Конвей заявила, що адміністрація надала "альтернативні факти" на підтримку слів президента, це словосполучення стало популярним визначенням абсолютно непідтвердженої інформації.

EPA

"Альтернативних фактів" не існує, а науковий консенсус існує поза політикою і над нею", - говорить Джеймс Бічем, член оргкомітету "Маршу Вчених" у Женеві (Швейцарія).

"Стверджувати протилежне - це суперечити основам доказової науки і ігнорувати те, що наука зробила для суспільства. Ми маршируємо, тому що факти незмінні, емпіризм - найкращий метод, яким ми володіємо, щоб відрізняти правду від брехні, а наука, вільна від партійності і забобонів, приносить користь людству", - зазначив він.

Клімат Трампа

З приходом нового президента США опинилися під питанням перспективи Паризької угоди, а особливо фінансування її економічної частини - 100 млрд доларів щорічно до 2020 року. Раніше Трамп заявив про вихід з угоди, учасники якої зобов'язалися спільними зусиллями не допустити зростання середньорічної температури в світі більш ніж на 2 градуси Цельсія, однак за інформацією американських ЗМІ, дочці і зятю, який є його радником, вдалося умовити президента відмовитися від цього кроку.

Перегляд фінансування США, які є одними з ідеологів кліматичної науки, може серйозно вдарити по наукових проектах ряду країн, в першу чергу - Африки, Середньої Азії і Латинської Америки.

Новини за темою

Крім того, не виключено, що "альтернативні факти" можуть стати перешкодою для фінансування інших глобальних наукових проектів, тим самим сприяючи новому сплеску розвитку псевдонауки, відмінною рисою якої, як відомо, є ігнорування широкого наукового контексту.

EPA

Історії давно відомо випадки, коли наука використовувалася тоталітарними режимами для підтримки своєї ідеології. Звинувачення в ненаукових підходах у ХХ столітті для багатьох стали проблемою життя і смерті, у тому числі в СРСР, де класична генетика була оголошена псевдонаукою, а багато хто з її прихильників заслані в табори або вбиті. В народі, однак, "альтернативні факти" Трампа - чи не перший випадок, коли в розвиненому капіталістичному суспільстві можна спостерігати підміну наукових понять заради політичної доцільності.

Не ідеєю єдині

Економічна криза й нестабільність у ряді регіонів на Землі кидають нові виклики, вимагаючи додаткових витрат. У бюджеті на 2017 рік ЄС збільшив видаткову частину на заходи з подолання кризи з мігрантами, безпеку і оборону за рахунок інших секторів економіки. Згідно з доповіддю ЮНІСЕФ з питань науки, через економічну кризу інноваційна діяльність скоротилася в половині країн ЄС. Незважаючи на рамкові програми, фінансування ЄС вносить лише скромний внесок у загальні дотації в НАОКР і досі є важкодоступним для маленьких компаній, що не мають свого імені на ринку. У нинішніх політичних умовах і конкуренції залучення інвестицій в таку витратну сферу як наука вимагає чимало зусиль. Приміром, вартість однієї піддослідної миші в Університеті Лозанни (Швейцарія) може досягати 300 євро. Для порівняння, у березні український Кабмін затвердив гранти 20 докторам наук для проведення власних досліджень на загальну суму 3 млн грн (115 тис. дол.).

Крім того, вчені сподіваються зблизити науку та громадськість і допомогти знизити, або навіть усунути, недовіру до науки. "Як учені ми беремо на себе відповідальність ділитися результатами наших досліджень з громадськістю", - говорить Кортні Томас, член оргкомітету женевського Маршу.

В епоху стрімкого розвитку комунікації в науковому співтоваристві визнають, що втрачають зв'язок не тільки з обивателем, але і з потенційним інвестором.

"Вчені прийшли до того, що люди не розуміють, навіщо займаються наукою, і один з наслідків - це проблема з фінансуванням. Люди не розуміють, тому не вкладають у цю сферу гроші", - розповів 112.ua Тхе Кіонг Фам, аспірант Університету Страсбурга (Франція).

Фото з відкритих джерел

За його словами, в умовах кризи і великої конкуренції дуже важливо вміти презентувати результати своєї роботи простою мовою, зробити їх доступними для людей. "В сучасних реаліях науці необхідно створювати ім'я - видимість. Ще зовсім недавно наука вважалася темою для вчених, зараз же наука - для людей", - говорить Фам.

Новини за темою

Андрій Климченко, доктор хімічних наук, старший науковий співробітник CNRS, (Університет Страсбурга) розповів 112.ua, що з розвитком наукових дисциплін псевдонауковим теоріям складніше утворитися, однак і зараз розпізнати простій людині псевдонаукову від наукових даних не завжди представляється можливим. Наприклад, дізнатися про те чи інше дослідження можна у вигляді анотації в якомусь науковому журналі, але більша частина інформації про нього може бути недоступна, або платною. Дуже важливо ім'я самого видання, в якому публікують матеріал, і рівень компетенції редакторів.

Говорячи про залучення інвесторів, Климченко зазначає, що зараз особливо важко переконати інвестора вкласти гроші в довгостроковий проект.

"Іноді інвестору дуже важко донести, що ті ж ліки можуть вийти в масове виробництво тільки через 10-20 років і більше, але це не говорить про те, що весь цей час вчені нічого не роблять", - каже Клімченко.

Він вважає, що подібні масштабні акції серед представників наукового світу, крім захисту фундаментальних цінностей, мають два аспекти більш прикладного характеру: "Один з яких безпосередньо показати потенційному інвестору, що ми щось можемо, другий аспект — показати нашим платникам податків, що їхні гроші йдуть не даремно", - говорить він. Тому марш у День Землі став хорошим інформаційним приводом, щоб заявити про себе, а безпрецедентний рівень мобілізації вчених з усього у суботу став тому підтвердженням.

"Наука, якщо не сьогодні, то завтра дає свої результати, а псевдонаука — ніколи нічого не дає", - резюмував вчений.

Артур Родивілов

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...

Віджет партнерів